Розділи

Україна: агрометеорологічні умови третьої декади травня 2023 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2493

Тривалий вплив потужного антициклону обумовив суху та теплішу за звичайну погоду у більшості областей заходу, півночі та центру України в останній декаді травня.

У східних та південних областях, з переміщенням атмосферних фронтів, випали нерівномірні дощі, в окремих районах півдня та сходу у вигляді сильних, місцями надзвичайних, злив із грозами та градом, часом із шквалистим посиленням вітру. Температурний режим у цій частині країни виявився близьким до норми.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 56 до 143 годин.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря у західних, Житомирській, Вінницькій та Черкаській областях виявилася вищою за норму на 1,2-2,2°С, на решті території – близькою до норми і становила від плюс 16,3°С на заході до плюс 18,9°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 26-29°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі у західних (за винятком Чернівецької), північних, північно-східних та Вінницькій областях знижувалася до плюс 3-6°С, на решті території – до плюс 8-14°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 2-6°С, у східних, південних, центральних (за винятком Вінницької) та Чернівецькій областях – плюс 8-14°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 47 - 63°С.

Упродовж 1 дня (29.05.2023) в окремих районах Київської, Чернігівської та Сумської областей відмічався заморозок на висоті 2 см інтенсивністю мінус 1°С.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-8 днів майже по всій території країни.

Середня обласна кількість опадів у північних, західних та Вінницькій областях була значно меншою від норми і становила від 1 до 7 мм (від 4 до 25% норми). У Черкаській, Сумській, Закарпатській, Львівській – 10-17 мм (34-63% норми). Найбільше опадів за декаду відмічалося у Запорізькій, Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях – 47-116 мм (204-580% декадної норми). Місцями у північній частині території країни опадів не було зовсім. На решті території країни декадна кількість опадів склала 21-45 мм (87-173% норми)(рис. 2).

Найбільша кількість опадів за декаду, за рахунок сильних злив, відмічалася у Генічеську (Херсонської обл.) та Запоріжжі - 115 - 116 мм (6-7 декадних норм).

 

Рис. 1. Температура повітря за третю декаду травня 2023 року по території України, оС

 

У Запоріжжі на 33 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду травня за період спостережень 1961-2022 рр.

Добовий максимум опадів в окремих районах східних, південних, Дніпропетровської, Полтавської, Київської та Львівської областей досягав 21-34 мм (1,5-4,0 декадні норми).

На метеостанціях Запоріжжя та Генічеськ (Херсонська область), де за добу (30.05.2023) випало відповідно 87 та 99 мм, було на 42 та 35 мм відповідно перевищено добовий максимум опадів у травні за весь період спостережень.

 

Рис. 2. Кількість опадів за третю декаду травня 2023 року по території України, % до норми

 

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 17-22°С. Майже на всій території країни, за винятком Івано-Франківської області, упродовж 5-10 днів у денні години температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до +25° С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 48 до 81%. Майже на всій території країни (за винятком південно східної частини території та Харківської області) упродовж 2-10 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1 дня місцями у Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях відмічалося посилення швидкості вітру до 16-18 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов травня 2023 року

Середня місячна середня обласна температура повітря у травні по всій території країни виявилася близькою до норми і становила від плюс 13,3°С на заході до плюс 16,5°С на півдні.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 26-30°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0°С - мінус 3°С, у Чернівецькій, Черкаській, Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях – до плюс 1-4°С.

У більшості областей упродовж 2-9, у Київській області – 12 днів, відмічалися заморозки на поверхні ґрунту, на висоті 2 см та місцями у повітрі інтенсивністю 0°С - мінус 4°С.

Середня обласна кількість опадів у багатьох областях становила 6-22% норми (4-15 мм), у Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Волинській областях - 27-51% норми (17-40 мм). Для більшості північних, західних, окремих районів центральних областей це була найменша кількість опадів за травень за період спостережень починаючи з 1961 року.

Упродовж травня в окремих районах Житомирської, Київської та Черкаської областей опадів не було зовсім, або спостерігалися лише їх сліди, що відмічене вперше за період метеорологічних спостережень з 1961 року.

В Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях кількість опадів за місяць була близькою до норми (35-48 мм). У Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях місячна кількість опадів становила 159-264% норми (65-116 мм).

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за травень зафіксовано на метеостанціях Запоріжжя – 116 мм (264% норми) та Генічеськ (Херсонська обл.) – 118 мм (318% норми).

У Запоріжжі було перевищено на 33 мм найбільшу кількість опадів за третю декаду травня за період спостережень 1961-2022 рр.

На метеостанціях Запоріжжя та Генічеськ (Херсонська область), де за добу (30.05.2023) випало відповідно 87 та 99 мм, було на 42 та 35 мм відповідно перевищено добовий максимум опадів у травні за весь період спостережень.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Травень 2023 р. виявився одним із найсухіших за весь період метеорологічних спостережень. У більшості західних та північних областей місячна кількість опадів склала від 5 до 20% норми, у ряді пунктів спостережень Житомирської, Чернігівської, Черкаської та Київської областей за місяць не було зафіксовано жодного дощу. Одночасно на ряді метеостанцій Дніпропетровської, Кіровоградської, півночі Запорізької, Херсонської та Донецької, в окремих районах Харківської та Полтавської областей кількість опадів досягла або значно перевищила місячну норму.

Поряд із тим, що на більшій частині території країни травень був дуже сухим місяцем, третя декада також виявилися однією із найбільш сухих у північних та західних областях. Проте, як і у попередній декаді, внаслідок того, що не спостерігалося дуже високих температур повітря, агрометеорологічні умови останньої весняної декади ще залишалися задовільними для вегетації усіх с.-г. культур. Перш за все внаслідок того, що поки ще не відмічалося ґрунтової посухи. Але ступінь впливу погодних умов, що склалися, була не однаковою на різні види с.-г. культур на різних територіях.

Так внаслідок більш активного, ніж у попередній період, накопичення ефективного тепла створювалися сприятливі умови для вегетації теплолюбних культур, фазовий розвиток яких наблизився до середніх багаторічних строків або дещо випередив середні строки. Одночасно відсутність опадів та висихання верхніх шарів ґрунту створювали малосприятливі умови для початкового розвитку висіяних пізніх технічних та городніх культур.

У північних та західних областях, де після надмірної кількості опадів у квітні, травень виявився одним із найсухіших за останні 30 років, створювалися сприятливі умови для сівби теплолюбних культур та проведення польових робіт.

Станом на кінець травня запаси продуктивної вологи у ґрунті ще відповідали достатньому та оптимальному рівням. Одночасно в окремі дні у цих областях відмічалися слабкі суховії, які сприяли висушуванню та ущільненню верхніх шарів ґрунту, що затримувало вчасне утворення сходів. При цьому за повідомленням агрометеорологів (Волинський ЦГМ) місцями ще зберігалося підтоплення посівів. Проте погіршення стану сільськогосподарських культур не відмічалося.

У південних та центральних областях , де пройшли як слабкі та помірні, так і сильні дощі та збільшилася відносна вологість повітря, умови для вегетації всіх с.-г. культур пом’якшилися. Хоча запаси продуктивної вологи на посівах пізніх культур поступово витрачалися, як в орному так і в метровому шарах ґрунту, а на окремих площах вже понизилися до незадовільних значень.

У Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях, де спостерігалися часті, хоч і нерівномірні дощі, агрометеорологічні умови для вегетації озимих, ранніх ярих культур та просапних культур були добрі та задовільні. Розвиток с.-г. культур відбувався при достатній волого- та теплозабезпеченості. Стан посівів оцінювався як добрий.

 

Теплозабезпечення

Станом на 31 травня суми ефективних температур повітря вище +5С в областях степової та лісостепової зон були близькими або на 10-35С вищими за середні багаторічні показники, у більшості областей поліської зони – на 15-35С нижчими від них, на Житомирщині та Чернігівщині – на 10-35С вищими за них. Суми ефективних температур повітря вище +10С по всій території країни були на 25-40°С нижчими від середніх багаторічних показників (табл.).

 

Таблиця

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

 

Середня багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2023 р.

Середня

багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2023 р.

Степ

510-565

525-585

230-260

195-235

Лісостеп

440-510

435-520

175-235

150-200

Полісся

425-450

390-485

155-195

115-170

 

 

Зволоження ґрунту

Станом на 31 травня (зразки ґрунту відібрані 28 травня) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на переважній частині території країни були достатніми та оптимальними (21-40 мм продуктивної вологи і більше). На більшості площ північних, окремих площах центральних, західних, Одеської та Миколаївської областей вологозапаси були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами було оптимальним (121-160 мм і більше) та задовільним (81-120 мм продуктивної вологи). На окремих площах південних областей вологозапаси були недостатніми і становили 51-80 мм, в окремих районах Одеської області – незадовільними (менше 50 мм продуктивної вологи) (рис. 3).

 

Рис. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за третю декаду травня 2023 року по території України, мм

 

Вологозабезпечення як орного, так і метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком було достатнім та задовільним і становило 29-35 мм та 152-158 мм, 107-118 мм та 12-20 мм продуктивної вологи відповідно. В окремих районах Чернігівської області 0-20 см шар ґрунту містив менше 10 мм, 0-100 см шар ґрунту – 38 мм продуктивної вологи.

Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту залишалося достатнім та оптимальним (21-30 мм продуктивної вологи і більше). На окремих площах північних, західних, Вінницької, Черкаської, Полтавської та Одеської областей вологозапаси понизилися до недостатніх і становили 11-20 мм продуктивної вологи

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним (121-160 мм продуктивної вологи і більше), в багатьох районах Одеської, окремих районах центральних, Сумської, Житомирської, Волинської та Львівської областей – задовільним (81-120 мм), місцями на Одещині та Черкащині вологозапаси становили 51-77 мм продуктивної вологи (рис. 4).

 

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під ранніми яровими культурами за третю декаду травня 2023 року по території України, мм

 

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на переважній частині території країни відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-40 мм. На окремих площах Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Волинської, Винницької та Полтавської областей зволоження ґрунту було задовільним – 17-20 мм продуктивної вологи, місцями на Житомирщині – незадовільним – 9 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним - 121-160 мм і більше продуктивної вологи, місцями у Полтавській, Вінницькій, Чернігівській та Закарпатській областях воно було задовільним – 105-119 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи під цукровим и буряками як в орному, так і метровому шарах ґрунту були достатніми та оптимальними і відповідно становили 28-39 мм та 128-158 мм продуктивної вологи.

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім (21-40 мм і більше) та задовільним – 16-20 мм, в окремих районах Одеської та Житомирської областей – недостатнім (6-10 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були достатніми (121-160 мм і більше) та задовільними (83-120 мм). Місцями в Одеській області запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту знизилися до недостатніх показників для цього періоду (67-72 мм).

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ відмічалося колосіння, на окремих площах північних, західних та центральних областей тривав ріст стебла. У південних, східних, місцями у північних, центральних та західних областях відмічалося цвітіння колосу пшениці та жита. В окремих районах південних областей відмічалася молочна стиглість зерна озимої пшениці, що на 1-1,5 тижні раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин, в залежності від фази розвитку, становила від 30 до 115 см. Кількість розвинених колосків у колосі озимої пшениці сформувалася у межах від 14 до 22, з них 1-4 –недорозвинених. Кількість стебел з колосом на посівах озимої пшениці становила 345-850, на кращих посівах – 910-1526 на 1 м2, озимого жита – 265-755 на 1 м2, озимого ячменю – 385-455 на 1 м2 . Стан посівів переважно добрий та задовільний.

На окремих посівах північних областей відмічалося пожовтіння рослин, місцями на полях Полтавської та Одеської областей – ураження рослин хворобами.

В озимого ріпаку тривало цвітіння та утворення стручків. Висота рослин на фазу утворення стручків становила 80-180 см. Стан рослин переважно добрий, у Чернігівській області – місцями незадовільний.

Ранні ярові зернові культури. Упродовж декади у ярого ячменю та ярої пшениці на більшості площ тривав ріст стебла та формувався колос, на пізніх посівах відмічалося кущіння та утворення вузлових коренів. В окремих районах південних, центральних та східних областей на тиждень-півтора раніше середніх багаторічних строків розпочалося колосіння ярого ячменю. На окремих площах Одеської області відзначалася молочна стиглість зерна ярого ячменю, що майже на три тижні раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин становила від 15 до 60 см, кількість стебел на 1 м2 - 410-1470.

Стан посівів переважно добрий та задовільний.

На окремих полях Харківської області відмічалося пошкодження посівів хворобами.

У вівса в залежності від строків сівби відмічалося утворення 3-го листка, вузлових коренів, кущіння та утворення нижнього вузла соломини. Висота рослин склала від 12 до 27 см.

Стан рослин добрий та задовільний.

У кукурудзи відмічалося утворення (3, 5, 7-го) листків, на окремих полях Чернівецької, Вінницької та Житомирської областей тривала сівба та формування сходів. Висота рослин у кінці декади становила 17-36 см.

Стан рослин переважно добрий.

Гречка та просо. Упродовж декади тривала сівба та утворення сходів гречки, на раніше засіяних площах Полтавської області відмічалася поява суцвіть, у проса – утворення 3-го листка. Стан посівів переважно добрий.

Зернобобові культури. У гороху на ранніх посівах відмічалася поява суцвіть та початок цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин становила від 17 до 72 см. Стан посівів переважно добрий та відмінний.

У теплолюбної сої, в залежності від строків сівби, тривало утворення сходів, місцями у центральних та західних областях почав формуватися 5-й справжній листок, при висоті рослин 8-10 см. Стан рослин переважно добрий.

У цукрових буряків розпочалося листоутворення. Стан рослин добрий.

Соняшник. У соняшнику на багатьох площах відмічалася друга пара справжніх листків, на окремих полях північних, східних та південних областей тривала сівба та утворення сходів. В окремих районах південних областей відмічалася поява суцвіть. Висота рослин в залежності від строків сівби становила від 5 до 54 см.

Стан посівів, що зійшли, оцінювався як добрий та задовільний, місцями - відмінний.

Багаторічні трави. У конюшини та люцерни тривало утворення суцвіть, цвітіння, 1-й укіс та відростання після 1-го укосу. Стан рослин добрий.

 

Реклама