Розділи

Україна: агрометеорологічні умови другої декади червня 2023 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2543

Упродовж другої декади червня в Україні спостерігалася погода із значними температурними контрастами. У перші дні декади, з переміщенням холодного атмосферного фронту та затьоком холодного повітря з північного сходу, спостерігалося стрімке похолодання із зниженням температури повітря на 7-11°С за добу до показників, характерних за нормою для початку травня. В останні дні декади температура повітря підвищилася до звичайних для цього періоду значень та вище.

Останні дні декади на більшій частині території країни були спекотними із середніми добовими температурами на 2-5°С вищими за кліматичну норму та підвищенням температури вдень до 29-33°С. У західній частині країни, на погоду якої тривалий час впливав холодний атмосферний фронт, було значно прохолодніше. У цій частині країни температура повітря в середньому за декаду виявилася нижчою від норми, тоді як на решті території за рахунок коливань середніх добових температур – близькою до норми.

Розподіл опадів був вкрай нерівномірним: у західних, місцями у північних та південних областях кількість опадів досягла або значно перевищила декадну норму, в окремих районах Карпатського регіону випало більше 3-х декадних норм опадів. Сильні дощі спричинили значне підвищення рівнів води на гірських річках. На решті території кількість опадів виявилася значно меншою від норми, місцями у центральних областях ефективних опадів не було зовсім.

 

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 29 годин у північно-західних до 100 годин у південно-східних областях.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря у більшості областей виявилася близькою до норми, у західних та Харківській областях - на 1,2-2,5°С нижчою від неї і становила від плюс 15,2°С на заході до плюс 21,6°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 26-30°С, у південних (за винятком Запорізької), Кіровоградській, Вінницькій, Черкаській, Київській та Чернігівській областях – до плюс 31-33°С. Упродовж 1-5 днів у південних, центральних (за винятком Полтавської), Київській та Чернігівській областях вона перевищувала позначку плюс 30°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 6-10°С, у південних та Кіровоградській областях - до плюс 12-14°С, у Львівській області та на Закарпатті – до плюс 4-5°С (рис. 1).

 

Рис. 1. Температура повітря за другу декаду червня 2023 року по території України, оС

 

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до плюс 5-9°С, у південних, Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській та Чернівецькій областях – до плюс 10-14°С. У найтепліші дні ґрунт нагрівався до плюс 37-67°С.

Опади відмічалися упродовж 1-8 днів майже по всій території країни різної кількості та інтенсивності.

У Чернівецькій, Закарпатській областях середня обласна їх кількість за декаду була близькою до норми (29-32 мм). У східних, більшості центральних, південних, Київській та Сумській областях сума опадів склала від 28 до 75% норми (5-15 мм). На решті території країни сумарна кількість опадів за декаду становила 132-190% норми (29-53 мм).

Найменше опадів за декаду відмічалося у Черкаській області – 9% норми (2 мм), найбільше – у Львівській та Івано-Франківській областях – 200-217% норми (65-75 мм).

В окремих районах Київської області було сухо (рис. 2).

Добовий максимум опадів у багатьох районах західних, Вінницької, Житомирської, в окремих районах Київської, Чернігівської, Кіровоградської, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей досягав 21-54 мм (1-2 декадні норми).

 

Рис. 2. Кількість опадів за другу декаду червня 2023 року по території України, % до норми

 

Середня декадна температура ґрунту по області на глибині 10 см становила від плюс 16-18°С на заході до плюс 24-25°С у центрі та на півдні країни. Упродовж 1-5 днів у західних та Житомирській областях, 7-10 днів на решті території країни в один із строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 61 до 88%. Упродовж 1-4 днів у багатьох районах країни, за винятком західних областей, відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1 дня місцями у Тернопільській, Хмельницькій, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківській, Миколаївській та Одеській областях відмічалося посилення швидкості вітру до 15-17 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Незважаючи на несприятливі явища, які спостерігалися упродовж декади, - тривалий дефіцит опадів у багатьох районах південних, центральних та північних областей, в результаті чого відбулося зменшення продуктивних вологозапасів ґрунту; різкі зміни температури, зливи, град, шквали, які спостерігалися у деяких областях, погіршення стану сільськогосподарських культур не відбулося. Це підтверджується даними обстежень стану посівів сільськогосподарських культур, проведених агрометеорологами західних областей (зокрема Хмельницького ЦГМ).

В районах, де упродовж декади кількість опадів була близькою або більшою за норму, значно покращилося зволоження ґрунту. Одночасно у багатьох районах центральних та північних областей, де значний дефіцит опадів триває ще з кінця квітня (станом на 20 червня кількість опадів склала лише 20-50% норми), невеликі дощі у другій декаді червня не призвели до збільшення вологозапасів. Верхні 0-10 та 0-20 см шари ґрунту на багатьох площах слабко зволожені або сухі.

Характер погоди, який переважав у травні та червні, - досить часті затоки холоду, зниження температури повітря та підвищення відносної вологості в денні години, хмарність та тривалі роси стримували розвиток посушливих явищ.

Однак, відсутність ефективних дощів на багатьох площах північних та центральних областей все ж обумовлювала розвиток, поширення та поглиблення ґрунтової засухи під ранніми ярими, початок якої в основному прийшовся на першу декаду червня.

Для озимих культур, урожай яких практично сформований (триває дозрівання та налив зерна) зниження вологозапасів ґрунту в метровому шарі нижче 25 мм не загрожує відчутним зниження урожаю. Одночасно для ранніх ярових зернових ймовірність зменшення урожаю значна, зважаючи на пізні строки сівби цих культур, що було наслідком надмірної кількісті дощів у квітні. Міжфазні періоди розвитку ранніх ярих зернових під впливом високих температур повітря скорочуються, максимальна вологопотреба триває, а вологозапаси значно менші оптимальних. На півдні надзвичайно рано відмічене досягнення воскової стиглості зерна ярого ячменю.

Умови для вегетації пізніх технічних культур, які у червні мали невеликі вимоги до вологи зважаючи на їхню фазу розвитку, складалися задовільно, зволоження ґрунту - від задовільного до оптимального.

Похолодання, яке спостерігалося на початку декади, було сприятливим фактором для охолодження ґрунту і сприяло пом’якшенню умов для формування бульбокоренеплодів. Несприятливим фактором залишався дефіцит вологи у верхніх шарах ґрунту та переважно високі температури ґрунту на глибині 10 см, які переважали ще з початку червня.

 

Теплозабезпечення

Станом на 20 червня суми ефективних температур повітря вище +5°С у більшості областей степової та лісостепової зони, а також на Житомирщині та Чернігівщині були близькими або на 20-35°С вищими за середні багаторічні показники, на решті території – на 15-60°С нижчими від них. Суми ефективних температур повітря вище +10°С по всій території країни були на 25-70°С нижчими від середніх багаторічних показників (табл.).

 

Таблиця

 

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

 

Середня багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2023 р.

Середня

багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2023 р.

Степ

785-880

810-900

420-470

385-445

Лісостеп

690-800

675-800

325-425

285-385

Полісся

665-715

605-750

300-360

230-335

 

Зволоження ґрунту

У кінці другої декади червня запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими зерновими культурами у західних, на багатьох площах Харківської, окремих площах північних, центральних та Одеської областей оцінювалися як надлишкові (81-120 мм продуктивної вологи і більше) для періоду формування та наливу зерна. На решті площ запаси продуктивної вологи становили 51-78 мм, на багатьох площах Одеської, Черкаської, Чернігівської, в окремих районах Дніпропетровської, Вінницької, Полтавської, Київської та Сумської областей – 24-50 мм продуктивної вологи, місцями на Одещині 0-100 см шар ґрунту містив менше 10 мм продуктивної вологи (рис. 3).

 

Рис. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за другу декаду червня 2023 року по території України, мм

 

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім (81-120 мм) та оптимальним (121-160 мм продуктивної вологи), місцями у Чернігівській та Тернопільській областях – надлишковим (160 мм і більше). На багатьох площах Одеської, Черкаської, Дніпропетровської, Полтавської та місцями на Київщині запаси продуктивної вологи були недостатніми (51-72 мм), місцями – незадовільними (36-48 мм) (рис. 4).

 

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під ранніми яровими культурами за другу декаду червня 2023 року по території України, мм

 

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту на більшості площ західних, північних, Черкаської, в окремих районах Вінницької, Київської та Кіровоградської областей було достатнім (21-30 мм і більше), на решті площ – задовільним (11-18 мм продуктивної вологи). Місцями у Вінницькій, Черкаській та Київській областях у 0-20 см шарі ґрунту містилося менше 10 мм продуктивної вологи.

У метровому шарі ґрунту утримувалися достатні (80-119 мм) та оптимальні (121-160 мм і більше) запаси продуктивної вологи, лише на окремих площах Вінницької області вони понизилися до недостатніх і становили 38 мм продуктивної вологи.

Під цукровими буряками зволоження метрового шару ґрунту було достатнім для росту коренеплоду і становило 80-110 мм продуктивної вологи, на окремих площах Вінницької області – недостатнім (менше 60 мм).

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були достатніми (21-30 мм та більше) та задовільними (11-20 мм), в багатьох районах Одеської, в окремих районах Дніпропетровської та Сумської областей – недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями на Одещині 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім (90-118 мм) та оптимальним (121-160 мм і більше) показникам. На більшості площ Одеської, на окремих площах Вінницької та Дніпропетровської областей вологозапаси були недостатніми і становили 47-77 мм.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). В озимих культур на більшості площ відмічалася молочна стиглість зерна, на окремих площах у західних, північних та східних областях ще тривало цвітіння колосу. На багатьох площах південних та місцями центральних і східних областей зерно досягло воскової стиглості, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних строків. Кількість зерен у колосі озимої пшениці в середньому становила від 17 до 60.

Стан посівів озимих культур оцінювався переважно як добрий та задовільний. На окремих площах центральних областей відмічалося пожовтіння листків нижнього ярусу через нестачу продуктивної вологи у ґрунті.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах Хмельницької, Кіровоградської та Чернігівської областей розпочалося достигання його насіння. Стан рослин переважно добрий, в окремих районах Чернігівської області – незадовільний.

Ранні ярові зернові культури . У ярого ячменю відмічалися колосіння та молочна стиглість зерна, на пізніх посівах тривало утворення нижнього вузла соломини. У південних областях на окремих площах зерно ярого ячменю досягло воскової стиглості, що на півтора-два тижні раніше середніх багаторічних строків.

У ярої пшениці, в залежності від строків сівби, відмічалося колосіння та цвітіння.

У вівса відмічався нижній вузол соломини та викидання волоті.

Стан посів переважно добрий та задовільний.

На окремих площах центральних областей відмічалося передчасне пожовтіння рослин від нестачі вологи та пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

У кукурудзи тривало листоутворення: на пізніх посівах утворилося 3-7, на ранніх – 9-13 листків. Стан посівів відмінний та добрий. На окремих площах Черкаської області відмічалася зрідженість посівів через засуху.

Гречка та просо. Впродовж декади гречка перебувала у фазах появи суцвіть та цвітіння, місцями на заході та півночі – сівби та сходів.

У проса відмічалося кущіння. Стан посівів переважно добрий.

Зернобобові культури. Горох знаходився переважно у фазах цвітіння та формування бобів. На окремих посівах південних та західних областей відмічалося достигання бобів, місцями розпочався збір урожаю. Висота рослин у кінці декади в залежності від фазового розвитку становила 32-89 см. Середня кількість бобів на одній рослині становила 3-9. Стан посівів переважно добрий та відмінний.

На окремих площах Харківської області відмічалося пошкодження рослин гороху сільськогосподарськими шкідниками.

Соя знаходилася у фазах листоутворення та появи бокових пагонів, на ранніх посівах відзначався початок цвітіння. Стан рослин був переважно добрий та задовільний.

У цукрових буряків тривало листоутворення, на окремих площах розпочався ріст кореня. Стан посівів добрий.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало листоутворення та масове утворення суцвіть. Стан соняшнику переважно добрий. Густота посівів становила 336-602 рослини на 100 м2.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) упродовж декади відмічалося цвітіння та відростання після укосів. Стан посівів добрий.

Реклама