Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у січні 2023 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

25074

Незважаючи на те, що перезимівля озимих зернових культур ще триватиме не менше 5–6 тижнів, все ж по завершенні січня місяця, як найбільш холодного впродовж календарної зими, можна зробити достатньо обґрунтоване припущення, що і в цьому вегетаційному році очікування аграріїв виправдались – озимина успішно перезимує, не дивлячись на доволі значні посівні площі, де рослини пшениці озимої, як основної зернової культури, знаходилися в доволі слабкому стані. Звичайно, не виключається, що в результатів морозів, які відмічалися в першій половині січня, буде спостерігатися локальне ушкодження рослин і навіть їх часткова загибель на окремих полях у деяких регіонах, що знову ж таки пояснюватиметься не лише погодними умовами, але й агротехнічними помилками, які мають не тільки об’єктивний, але і суб’єктивний характер. Насамперед, це стосується ячменю озимого, площі посіву якого дещо знизилися, але в зоні Степу є доволі значними. Те, що фермерам та іншим сільгоспвиробникам доведеться підсівати або пересівати окремі поля озимини є цілком можливим. Власне, це відбувається практично кожного року, але, ті морози, які утримувалися на більшій території країни у січні, їх інтенсивність та короткочасність, не могли бути основною причиною ушкодження посівів. За вчасної сівби в рекомендовані науковими установами строки, після кращих попередників та за достатнього рівня живлення рослин, озимі культури успішно могли б протистояли навіть більш складним погодним умовам, які відмічалися нещодавно.

Погодні умови першої декади січня характеризувалися надзвичайно мінливою за температурним режимом і з незначними опадами, погодою. В першій половині звітного періоду максимальні температури повітря та поверхні ґрунту сягали відповідно 10,5–11,0 та 15,2–15,6°С тепла. В другій половині декади відбулося значне похолодання, температурні показники повітря в окремі дні знижувалися до 14,5–14,8° морозу, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -14,6 – -14,9°С.

Середня температура повітря за першу декаду січня склала -1,9°С і була на 1,8°С вищою за середню багаторічну норму. Кількість опадів становила 6,6 мм, що виявилося на 3,4 мм менше кліматологічної норми.

За останні 10 років більш холодною в цей час була погода в 2015 р. (-8,5°С), 2016 р. (-10,0°С), 2017 р. (-3,3°С) та 2019 р. (-4,2°С). Також слід додати, що впродовж останнього десятиліття менша кількість опадів протягом першої декади січня відмічалася в 2014 р. (2,3 мм), 2018 р. (2,3 мм) та 2020 р. (5,2 мм) (рис. 1).

Середня за декаду відносна вологість повітря склала 81–83%.

Впродовж першої декади січня сніговий покрив на більшості території країни був відсутній, що в окремих регіонах з настанням морозів ставило під загрозу можливого локального ушкодження та навіть вимерзання рослини окремих сортів пшениці та ячменю озимих. На завершення декади середня глибина промерзання ґрунту становила 23–25 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин озимих зернових культур під час найбільшого похолодання не була нижчою за 8,1–8,5°С морозу і значно перевищувала критичні температури їх вимерзання, які за розрахунками залежно від фази розвитку озимини складали від -12,6 до -15,6°С.

Обстеження посівів озимих зернових культур після проходження холодного фронту повітря показало, що переважна більшість рослин знаходилися у відносно задовільному стані, мали зелене забарвлення з незначним ушкодженням листкового апарату, що більшою мірою стосувалося ячменю озимого, де з різних причин відмічалося його переростання по завершенні осінньої вегетації. Це свідчило про те, що суттєве, але короткочасне зниження температури повітря, яке відмічалося в другій половині першої декади січня, не мало негативного впливу на рослинні організми. Більше того, в результаті відносно теплої погоди наприкінці грудня – на початку січня на окремих полях, які засівалися в листопаді, було отримано сходи рослин пшениці озимої, які теж успішно перенесли зниження температурних показників.

Загальний стан посівів озимих зернових культур по завершенні першої декади січня характеризувався переважно як добрий та задовільний.

Впродовж більшої частини другої декади січня утримувалася порівняно тепла, як для цієї пори року, з помірними опадами, погода. В більшості часу середньодобові температури повітря спостерігалися на рівні +1,7 – -6,4°С. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 11,3°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 14,0°С, вночі ж мінімальні значення відповідних температурних показників опускалися до -12,7 та -13,6°С відповідно.

Середня температура повітря за декаду склала -0,4°С, що було на 2,4°С вище середньої багаторічної норми.

Кількість опадів, які відмічалися переважно у вигляді дощу, склала 12,1 мм, що виявилося на 1,1 мм більше кліматологічної норми.

До речі, за останні 10 років у цей час більш теплою була погода лише в 2015 р. (0,5°С), а менше випадало опадів у 2017 р. (10,5 мм), 2020 р. (3,4 мм) та 2022 р. (8,0 мм) (рис. 2).

Під час найбільшого похолодання, яке відмічалося на початку декади, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -7,6 – -7,9°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин становила близько 13,5–16,3°С морозу. Глибина промерзання ґрунту знаходилася в межах 29–31 см. В перші дні звітного періоду на полях озимини переважно відмічався незначний сніговий покрив висотою 0,5–3,5 см. Але в окремих районах центральних областей висота снігу сягала 8–10 см.

Середня відносна вологість повітря була достатньо високою і становила 84–86%.

Загалом, погодні умови впродовж другої декади січня виявилися порівняно сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, у рослин відмічалося незначне відростання листкових пластинок, відновилися процеси фотосинтезу.

Протягом більшої частини третьої декади січня продовжувала спостерігалася достатньо тепла з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні +0,3 – -3,7°С. В світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до +2,8 та +3,9°С, а в нічний час охолоджувалися до -6,2 та -6,4°С.

Середня температура повітря за декаду склала -1,9°С, що було на 2,7°С вище середніх багаторічних значень. Кількість опадів становила близько 1,3 мм, або близько 9% декадної норми. Середня відносна вологість повітря утримувалася на рівні 76–84%. За останні 10 років теплішою була погода в цей час лише у 2015 р. (-0,1°С), 2020 р. (0,8°С) та 2021 р. (2,0°С), а така невелика кількість опадів відмічалася вперше (рис. 3).

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин знижувалася до -4,1°С. Максимальна висота снігового покриву, який утворився на полях в останні дні декади та протримався не більше трьох діб, становила 0,5–1,0 см. Найбільша глибина промерзання ґрунту сягала 19–21 см. В цей час небезпечних погодних явищ для озимих зернових культур не відмічалося.

До цього слід додати, що впродовж декади, з підвищенням температури повітря та більш інтенсивним прогрівання поверхні ґрунту в денний час, у рослин пшениці озимої відмічалися слабкі процеси життєдіяльності, що насамперед у польових умовах візуально проявлялося у відростанні листкових пластинок інтенсивністю до 0,5–0,7 мм за добу. Порівняно висока життєздатність рослин озимини різних строків сівби також підтверджувалася і результатами відрощування її в контрольованих лабораторних умовах за допомогою експрес-методу.

Загалом, середня температура повітря за січень місяць склала -1,4°С, що було на 2,3°С вище нормативних значень. Середня кількість опадів – 20,0 мм, або 56% кліматологічної норми.

Аналіз стану посівів озимих зернових культур та гідротермічних показників упродовж більшої частини поточного зимового періоду (листопад – січень) свідчить про те, що жоден із наведених чинників не мав суттєвого негативного впливу на перезимівлю рослин. Лише в окремих господарствах на сьогоднішній день можливе незначне ушкодження озимини, яка розпочала зимівлю в слабкому, нерозкущеному стані, не пройшла належне загартування та в тканинах накопичила недостатню кількість пластичних речовин, вуглеводів, які б сприяли стійкості рослин проти низьких температур. З іншого боку, це також посіви ранніх строків сівби після кращих попередників, де рослини переросли та отримали ушкодження листкового апарату від низьких температур. Переважно це стосується посівів ячменю озимого та пшениці озимої іноземної селекції, окремі сорти яких недостатньо адаптовані до складних погодних умов нашої країни.

Приймаючи до уваги усереднений температурний режим листопада, коли рослини припинили активну вегетацію, та двох зимових місяців – грудня і січня – слід зазначити, що цей календарний проміжок часу за своїми показниками виявився доволі теплим. Середня температура повітря склала близько 1,1°С тепла, що було на 2,1°С вище середньої багаторічної норми. До речі, такий позитивний температурний баланс (вище нульової позначки термометра) впродовж цього періоду відмічається вже чотири роки поспіль (рис. 4).

Загальна кількість опадів за листопад – січень становить 157,1 мм і суттєво переважає середню багаторічну норму, яка складає 117 мм. За останні 7 років це один з найкращих результатів, більше випадало за цей час лише в 2017/18 в.р. (160,3 мм) та в 2018/19 в.р. (171,4 мм).

Зрозуміло, що перезимівля озимих зернових культур ще не завершена, а тому навіть порівняно сприятливі погодні умови в подальшому не виключають систематичної оцінки умов перезимівлі та стану посівів озимих зернових культур, яка повинна проводитися за комплексом метеорологічних факторів, головним з яких є мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення рослин, що характеризує ступінь шкідливої дії морозів. Однак багаторічні дослідження показали, що більш достовірним є визначення ймовірності вимерзання озимих посівів на основі не мінімальної, а середньодобової температури ґрунту, оскільки на стан рослин більший вплив виявляє не стільки абсолютний мінімум температури, скільки тривалість його дії.

Для оцінки умов перезимівлі озимих посівів також пропонується, наприклад, користуватися визначеними такими співвідношеннями температури повітря і висоти снігового покриву: при середній декадній температурі повітря -8°С висота снігового покриву на посівах має становити не менше 5 см, при -10°С – не менше 7 см, при -15°С – не менше 14 см і т.д. При порушенні цих співвідношень, коли під час морозів у посівах протягом трьох декад, які не обов’язково йдуть одна за одною, відсутній сніговий покрив відповідної висоти, спостерігаються значні пошкодження озимих культур, що може виявитися не відразу, а поступово. За цих умов для згубної дії низьких середньодобових температур ґрунту на глибині залягання вузла кущення достатньо трьох-чотирьох діб щоб рослинам було нанесено значні пошкодження. Особливо це є небезпечним наприкінці зимового періоду, коли із-за витрат захисних речовин та різких потеплінь стійкість озимини знижується.

Вимерзання рослин зовні характеризується зміною тургору клітин, побурінням і відмиранням тканин. Вирішальним фактором при вимерзанні є ступінь ушкодження морозами вузла кущення, який є важливим та складним за фізіологічними функціями органом. При загибелі всіх листків, стебел та частини кореневої системи збережені вузли кущення можуть регенерувати нові пагони із «сплячих» точок росту і нову кореневу систему. Регенераційні властивості вузлів кущення мають особливе значення при масовому пошкодженні надземної частини рослин протягом зимівлі, а також при ушкодженні шкідниками. Вузли кущення дають початок вторинній кореневій системі озимих культур та слугують своєрідною ємністю запасних речовин, переважно вуглеводів, які відіграють велику роль у захисті рослин від згубної дії низьких температур та інших несприятливих умов перезимівлі.

Зниження температури ґрунту до критичних значень буває внаслідок низьких температур повітря і невисокого снігового покриву. Критичною температурою вважається така, при якій гине від вимерзання близько 50% рослин.

Для визначення стану озимих посівів існує ряд методів, а саме відрощування рослин у монолітах, у водному і цукровому розчинах. Найбільш об’єктивним і надійним способом визначення життєздатності рослин пшениці озимої в зимовий період є спосіб монолітів, відбір яких, згідно існуючих рекомендацій, слід проводити 25 січня, 23 лютого і 10 березня. Крім того, ще додатково їх беруть після різкого та тривалого зниження температурного режиму. Проте, враховуючи відносно теплі зими впродовж останніх років, коли температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин озимих зернових культур, як правило, є значно вищою за критичні температурні показники, актуальність найбільш трудомісткого, але достатньо об’єктивного методу монолітів поступово відходить на другий план. У господарствах все частіше віддають перевагу найбільш доступним і легким у використанні експрес-методам та візуальному огляду і аналізу стану посівів у польових умовах, що для підготовленого спеціаліста не викликає особливих труднощів.

Таким чином, враховуючи розвиток рослин озимих зернових культур на сьогоднішній день та приймаючи до уваги прогнози погодних умов на найближчу перспективу, можна стверджувати, що значної загрози посівам на завершальних етапах зимового періоду не передбачається. Більше того, є велика ймовірність відновлення активної вегетації озимини в порівняно ранні строки, що за якісного догляду за посівами може забезпечити достатньо вагомий урожай, кількісні показники якого у кращих господарствах не будуть поступатися минулорічним.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід