Розділи

Україна: метеорологічні умови та стан озимих культур у квітні 2023 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

21386

Як свідчить історія агрометеорологічних спостережень, не так часто складається така ситуація, коли в результаті несприятливих погодних умов аграрії не можуть вчасно посіяти ні озимі, ні ярі зернові культури. Як восени, так і навесні основна причина – надмірні опади, які не дозволяють у визначені терміни провести комплекс необхідних агротехнічних заходів, спрямованих не тільки на забезпечення якісної сівби, але й на проведення догляду за посівами озимих зернових культур – завершення підживлення рослин та їх захист від шкідливих організмів.

Наприклад, за останні 15 років лише двічі спостерігалися такі доволі своєрідні та порівняно складні погодні умови, коли у вересні попереднього та квітні наступного року відмічалася надмірна кількість атмосферної вологи, тобто більше середньої багаторічної норми. Це 2007/08 та 2014/15 вегетаційні роки, коли сумарна кількість опадів упродовж цього часу становила відповідно 154 та 218 мм, або 192 і 273% кліматологічної норми. Але як би не було складно із сівбою та доглядом за посівами, рівень урожайності і валовий збір зернової продукції в ці роки були достатньо високими, що забезпечувалося більшою мірою саме значними опадами у квітні, який, як показують дослідження і багаторічні спостереження, за цим показником, серед інших факторів, є доволі визначальним у врожайності озимих зернових культур. Принаймні ця теза підтверджувалася останніми роками, коли відмічалася пряма кореляційна залежність між вологозабезпеченістю квітня і величиною зібраного врожаю пшениці озимої.

У цілому більша частина цьогорічного весняного періоду для озимих зернових культур, якщо брати до уваги гідротермічний режим, видалася доволі сприятливою, що пояснюється раннім відновленням рослинами весняної вегетації, поступовим підвищенням температурних показників, достатніми запасами вологи в ґрунті. Особливо придатними такі погодні умови виявилися для посівів озимини пізніх та надпізніх строків сівби, тобто тих, які висівалися впродовж другої половини жовтня та першої половини листопада, в результаті чого рослини розпочинали зимівлю в нерозкущеному стані або ж утворили сходи лише на початку січня, коли відбулося чергове підвищення температурних показників.

У третій декаді березня середня температура повітря становила 7,0°С, що виявилося на 3,0°С вище середньої багаторічної норми. Загальна кількість опадів, які були малоінтенсивні, але мали систематичний характер, становила 3,7 мм, або 26% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 76%. Такі погодні умови все ж таки дозволили виконати необхідні заходи щодо підживлення озимини та провести вчасну сівбу ранніх ярих зернових і зернобобових культур у багатьох господарствах країни.

Загалом у березні середня температура повітря становила 5,2°С, що було на 2,8°С вище середньої багаторічної норми, кількість опадів – 25,0 мм, або на 14 мм менше нормативних значень для цієї пори року. Середня відносна вологість повітря становила 77%, а мінімальна – 39%.

Аналіз кількості атмосферних опадів за період із січня по квітень (1 і 2 декади включно) свідчить, що впродовж останніх 10 років за цей час у порівнянні з 2023 р. (136,0 мм, що відповідає середній багаторічній нормі) менше випадало у 2014, 2019, 2020 та 2022 рр., відповідно 98,3; 121,5; 123,7 та 130,7 мм (рис. 1).

Разом з тим найбільша кількість опадів відмічалася у 2015 р. (237,5 мм), який, як зазначалося, характеризувався достатньо високими показниками врожайності як озимих, так і ярих зернових культур. До речі, у 2019, 2020 та 2022 рр., коли за січень–квітень кількість опадів була близькою до кліматологічної норми або ж, як і цього року, відповідала їй, урожайність більшості сортів пшениці та ячменю озимих була доволі високою – після кращих попередників знаходилася на рівні 5,5–7,0 т/га.

Погодні умови першої декади квітня характеризувалися порівняно теплою і дощовою погодою, яка сприяла росту і розвитку озимих зернових культур, стан яких після відновлення весняної вегетації значно покращився, зокрема це стосується посівів після соняшнику. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 5,8–11,8°С. Середня температура повітря склала 9,4°С і виявилась на 1,6°С вищою за кліматологічну норму. Максимальна температура повітря в останні дні декади підвищувалась до 17,8–19,2°С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 26,5–32,1°С. В окремі дні мінімальна температура повітря в нічний час знижувалась до 3,7–4,1°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 2,1–2,9°С (рис. 2).

Кількість опадів за декаду, які відмічалися майже щодня, становила 26,1 мм, або 186% середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря виявилася достатньо високою і становила 80%, що було на 7% вище середніх багаторічних значень. За останні 10 років така забезпеченість атмосферною вологою в першій декаді квітня відмічалася лише вдруге, а рівень вологості повітря – вперше.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті, яке проводилося в останні дні декади, показало, що під пшеницею озимою після різних попередників вони характеризувалися більшою мірою як оптимальні і становили в орному шарі ґрунту 36–41 мм, у метровому – 145–180 мм.

Проведене обстеження посівів озимих зернових культур засвідчило, що більшість із них знаходилися в порівняно доброму та задовільному стані. Так, рослини пшениці озимої ранніх строків сівби (5–15 вересня) після кращих попередників мали середню висоту 24–28 см і налічували 4–6 пагонів та 6–10 вузлових корінців довжиною до 8 см. Рослини пшениці озимої, сівбу якої проводили 20–30 вересня, мали висоту 20–24 см і сформували в середньому 3–5 пагонів та 4–8 вузлових корінців. Рослини пізніх строків сівби (5–15 жовтня) мали висоту 16–20 см і налічували в середньому 2–3 пагони та відрізнялися недостатньо розвиненою вторинною кореневою системою.

Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за морфобіологічними показниками рослин певною мірою поступалася озимині, що висівалася після кращих попередників. Найбільше відставання в рості і розвитку спостерігалося в пшениці озимої надпізніх строків сівби (15 жовтня – 15 листопада) після соняшнику, де рослини мали висоту 12–16 см і утворили не більше 2 пагонів.

В останні дні декади пшениця озима ранніх і оптимальних строків сівби після кращих і удобрених попередників знаходилася на завершальних етапах фази кущіння, в ранньостиглих сортів було відмічено початок виходу рослин у трубку.

Фітосанітарний стан характеризувався як задовільний, проте в посівах ранніх строків сівби, особливо загущених, на окремих листках нижнього ярусу рослин пшениці та ячменю озимих відмічалися борошниста роса та поодинокі прояви септоріозу, які не мали негативного впливу на розвиток озимини, але потребували систематичного контролю і навіть в окремих випадках профілактичної обробки фунгіцидами. Загалом дощова погода та підвищена температура повітря створили певні передумови для поширення в посівах патогенних організмів, а тому за умови продовження дощового періоду і наявності сприятливого температурного режиму в подальшому вірогідність масової боротьби з хворобами в посівах пшениці озимої залишалася достатньо актуальною на найближчу перспективу.

У другій декаді квітня утримувалася помірна за температурним режимом, з частими опадами різної інтенсивності погода. Середньодобові температури повітря варіювалися від 6,3 до 13,5°С тепла. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 17,8°С, а в нічний час знижувалася 3,7°С. Поверхня ґрунту прогрівалася до 32,1°С та охолоджувалася до 2,9°С. Середня температура повітря за декаду становила 9,8°С, що було на 0,5°С нижче середньої багаторічної норми (рис. 3).

Опади відмічалися майже щодня. Загальна їх кількість становила 24,9 мм, що виявилося на 9,9 мм більше середньої багаторічної норми. Середні та мінімальні значення відносної вологості повітря знаходилися на рівні 75 та 21 % відповідно.

Щодо гідротермічного режиму впродовж другої декади квітня, то цікавим видається те, що вже три роки поспіль у цей час відмічається знижена температура повітря в порівнянні з кліматологічною нормою та значна кількість опадів. Як правило, такі погодні умови позитивно впливають на подальший розвиток рослин озимих зернових культур.

В останні дні декади запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту під пшеницею озимою, яка висівалася в ранні та оптимальні строки після соняшнику, становили відповідно 30 та 134 мм (рис. 4).

Така кількість вологи у верхньому шарі ґрунту на час настання фази виходу рослин у трубку була меншою в порівнянні із середньою багаторічною нормою на 2 мм, у метровому – на 17 мм. До цього слід додати, що після даного попередника цьогорічні ґрунтові вологозапаси є найбільшими за останні пять років.

На завершення другої декади квітня загальний стан більшості посівів озимих зернових культур характеризувався як добрий та задовільний. Рослини пшениці озимої на більшості посівних площ знаходилися на початку або ж у фазі виходу рослин у трубку, що виявилося на 8–12 діб раніше середніх багаторічних строків.

Упродовж першої половини третьої декади квітня спостерігалася в міру прохолодна, близька до помірної за температурним режимом, з незначними опадами погода. Впродовж цього часу середньодобові температури повітря утримувалися в межах 8,8–12,5°С. У світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 18,5 та 35,7°С, а вночі охолоджувалися до 4,4 та 3,7°С відповідно.

Кількість опадів становила близько 5,0 мм, що було на 7 мм менше середньої багаторічної норми.

На завершення квітня рослини озимих зернових культур рекомендованих строків сівби знаходилися у фазі виходу в трубку, яка є надзвичайно важливою у формуванні подальшої продуктивності рослин, які потребують у цей час максимальної уваги в плані забезпечення поживними речовинами, вологою та тепловими ресурсами.

У більшості господарств завершено підживлення посівів та розпочалися заходи насамперед із захисту посівів від бур’янів. У бакових сумішах з гербіцидами до того ж застосовуються фунгіциди та інсектициди, дія яких спрямована на боротьбу з хворобами і шкідниками, а також ряд інших речовин, які мають стимулюючий ефект і здатні більш повно розкрити потенціал рослинних організмів.

Відомо, що вихід рослин у трубку проявляється в першу чергу з лінійним ростом пагонів. Спочатку іде в ріст та витягується нижнє міжвузля, потім подовжується друге (наступне) і т.д. Всього на стеблі формується 4–6 міжвузлів. У класичному розумінні початком фази прийнято вважати час, коли на головному пагоні прощупується нижній вузол на відстані близько 1–2 см від поверхні ґрунту, хоча за сучасною класифікацією шкали ВВСН початком виходу рослин у трубку слід вважати момент, коли відстань від вузла кущіння до колоса не перевищує 1 см, тобто відлік цієї фази розпочинається тоді, коли перше міжвузля знаходиться ще в ґрунті. Таке двояке тлумачення цього процесу в деяких випадках призводить не тільки до необґрунтованих економічних втрат, але й до прорахунків спеціалістів, що в більшості випадків негативно позначається на рівні врожайності зернових колосових культур.

Вихід рослин пшениці озимої в трубку починається через 25–30 діб після відновлення весняної вегетації. Тривалість цієї фази становить у середньому також близько 30 діб. Поряд з інтенсивним наростанням вегетативної маси в цей час інтенсивно формуються генеративні органи, зокрема відбувається закладка колоскових бугорків, які визначають кількість колосків у колосі. Пшениця озима, як і інші озимі зернові культури, у фазі виходу в трубку, особливо під її завершення, витрачає максимум води та поживних речовин. Нестача їх у ґрунті на даному етапі органогенезу рослин призводить до значного зменшення врожаю.

Таким чином, враховуючи, що у квітні на тлі помірної температури повітря, як і в попередні два роки, опадів випало більше середньобагаторічної норми, аграрії нашої країни, вірогідно, зможуть отримати достатньо вагомий урожай пшениці озимої. Принаймні це буде стосуватися тих господарств, де частка завідомо низькопродуктивної озимини надпізніх строків сівби є незначною або взагалі відсутня.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама