2 листопада 2018 р. в інформаційній агенції «УНІАН» відбулася прес-конференція на тему: «На українських полях 48% ГМ сої», організована асоціацією «Дунайська соя» та асоціацією «Agent Green». Проблематика заходу – неконтрольовані посіви ГМ сої в Україні, наявність продуктів із ГМО на полицях у супермаркетах та неналежна законодавча база у сфері обігу ГМО.
На прес-конференції об’єднали свої думки щодо теми ГМО сім спікерів, серед яких президент асоціації «Agent Green» Габріель Паун, керівник регіонального представництва асоціації «Дунайська соя» Оксана Просоленко, голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, операційний директор агропромислового холдингу «Астарта-Київ» Желько Ерцег, партнер адвокатського об’єднання «Arzinger» Олександр Плотніков та виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.
Під час дослідження на наявність ГМО у посівах сої влітку 2018 р. асоціація «Agent Green» (Румунія) відібрала 60 зразків із соєвих полів України, і виявилося, що 29 із них містять ГМО. Габріель Паун зазначив, що 20 років тому в Румунії обіг ГМО був неконтрольованим. Зараз ця ситуація в Україні: про це свідчить не лише звіт Agent Green, але й результати перевірки продуктів харчування на полицях супермаркетів, повідомила Оксана Просоленко. За її словами, під час закупівлі продуктів у мережах супермаркетів було відібрано зразки та проведено аналізи. Для підтвердження отриманих результатів зразки було передано до офіційної лабораторії, де виявили ГМО у готовому соєвому продукті українського виробника без відповідного маркування. Цей факт свідчить про наявність ГМО на полицях магазинів, і український споживач не знає, який продукт купує до столу. Для перевірки було придбано продукти із вмістом сої, а ГМО може міститися в будь-яких інших продуктах. За фактом лабораторного аналізу було написано скаргу до контролюючого органу. Якщо наявність ГМО у продукті підтвердиться, всю партію буде вилучено з обігу.
Володимир Лапа заявив, що проблема ГМО стоїть дуже гостро і вже прийшов час її вирішувати на державному рівні. Також він зазначив, що відкритий до дискусії та запрошує ключових представників галузі долучитися до опрацювання редакції законопроектів аби створити належні умови для прозорого функціонування ринку насіння і регулювання обігу ГМ продукції.
За словами Миколи Мороза, Україна стає потужним гравцем на глобальному ринку. Ми просуваємося в сфері експорту, і Україна стає гарантом глобальної продовольчої безпеки. На даний момент вже знято мораторій на перевірки у сфері безпечності харчової продукції, і вже з наступного року Держпродспоживслужба зможе повноцінно перевіряти всіх операторів ринку, що має привести до позитивних результатів державного контролю у сфері ГМО.
Желько Ерцег, представник «Астарта-Київ», розповів, що компанія працює у правовому полі України і створює додаткову маржинальність на вирощуванні та переробці на власних потужностях не ГМ сої. В України є великий потенціал у не ГМ виробництві, адже натуральні продукти стають трендом серед світової спільноти.
Сюзанна Григоренко підтримала Желько Ерцега і розповіла про тіньовий ринок – оскільки є попит, то є і пропозиція. Купуючи насіння сої, що містить ГМО, виробник переконаний, що він економить на початку 50-70 доларів і не витрачатиме час на обробку гербіцидами. Проте оцінка врожайності не проводиться. А компанії, що дотримуються законодавства, зобов'язані проходити сортове інспектування, перед цим реєструючи сорт (процедура реєстрації сорту триває до 3 років) – а це час та гроші.
Свою думку про існуючу законодавчу базу щодо контролю обігу ГМО висловив Олександр Плотніков, зазначивши, що згідно з Угодою про Асоціацію України з ЄС на Україну покладено зобов’язання привести своє законодавство у відповідність із трьома з п'яти регламентів, які стосуються обігу ГМО. Наявні законопроекти, створені задля вдосконалення дії існуючого закону України щодо ГМО, повною мірою не відповідають тому, що вимагає ЄС від України, проте якщо об’єднати зусилля всіх учасників ринку, то цілком можливо підготувати законопроект, який повністю відповідатиме вимогам ЄС.
Оксана Просоленко відзначила, що парадокс питання в тому, що в першу чергу страждають компанії, які працюють у легальному полі. Компанії змушені платити додаткову вартість та зазнавати збитків, щоб працювати у законному полі – а це має бути звичайною практикою. Так, не ГМ виробництво набагато дорожче, а додаткових витрат зазнають ті, хто виконує не ГМ контракти. Загалом вітчизняний виробник по всій технології виробництва зазнає витрат, які можуть сягати від 10 до 15 євро/т. Так, виходить, що в нашій країні платний закон, у рамках якого працювати набагато дорожче. «Хочу підкреслити, що європейський ринок є дуже перспективним для України, адже поруч знаходиться найбільший споживач не ГМ сої у світі – це ЄС, де більша частина раціону кормів у тваринництві базується на соєвих бобах. Соя – це стратегічно важливий продукт для країн ЄС. А оскільки виробництво сої в Україні постійно зростає, ми повинні стати ключовим партнером для ЄС. Наша країна знаходиться у процесі євроінтеграції. А що ми демонструємо європейським партнерам? Дуже великі сили зараз спрямовано на створення міжнародного іміджу країни. Ми маємо сформувати довіру до українського виробника. Але про яку довіру може йти мова, якщо у нас немає контролю якості? Де-юре ми не ГМО країна, проте за фактом зовсім інша історія», - зазначила Оксана Просоленко.
«Також хочу сказати, що відсутність поваги до чинного законодавства та відсутність дієвого контролю руйнують довіру до якості українських продуктів не тільки з боку європейських партнерів, але й з боку українських споживачів. Тому на завершення прес-конференції скажу, що європейський ринок дуже перспективний для України, адже поруч ЄС – найбільший споживач не ГМ сої в світі. І для цього ми маємо врегулювати ринок ГМО. Тому асоціація «Дунайська соя» разом із ключовими асоціаціями та громадськими організаціями створили відкритий лист-звернення президентові, прем'єр-міністрові та голові Верховної Ради України, який буде підписано згаданими організаціями та відправлено до розгляду після прес-конференції», - відзначила Оксана Просоленко.
