Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у грудні 2018 року

Источник

АПК-Информ

Вчені-кліматологи прогнозують, що через 40–50 років, по мірі всезростаючого глобального потепління, на території сучасної України тривалість зимового періоду буде не більше одного місяця, коли пікові значення мінімальних температур повітря будуть припадати на середину календарної зими, а саме на січень. При цьому також стверджується і те, що загалом такі кліматичні зміни можуть позитивно позначитися на озимих культурах і дозволять збільшити їх урожайність на 20-30%.

Дійсно, вже впродовж останніх років зимові періоди відрізняються помірними температурними показниками та значною кількістю опадів, які відзначаються як у вигляді снігу, що цілком природньо для цієї пори року, так і у вигляді дощу, що не завжди є позитивним фактором саме для озимини, оскільки в результаті перезволоження ґрунту збільшується вірогідність її ушкодження впродовж подальшої зимівлі.

Початок поточного зимового періоду, який для озимих зернових культур та ріпаку розпочався ще в першій декаді листопада, переважно характеризувався доволі сприятливими погодними умовами і відрізнявся близьким до помірного гідротермічним режимом та, за виключенням третьої декади грудня, невеликим (до 3–5 см) або майже відсутнім сніговим покривом на полях. Враховуючи відносно добрий стан посівів озимих зернових культур та ріпаку перед зимівлею, які на цей час на більшості площ знаходилася у фазі кущіння та розетки відповідно, а також беручи до уваги поступове зниження температури повітря, що дозволило їм успішно пройти необхідне загартування, слід зазначити, що рослини основної зернової культури на початку грудня містили у вузлах кущення до 36-40% вуглеводів, а отже мали здатність успішно протистояти відносно сильним морозам.

Як і в попередню декаду, в третій декаді листопада спостерігалася доволі прохолодна погода зі значною кількістю опадів, переважно у вигляді дощу та снігу. Середня температура повітря склала -3,3°С, що виявилося на 4,4°С нижче за середню багаторічну норму. Середня кількість опадів – 23,4 мм, що було на 6,4 мм більше нормативних значень. Глибина промерзання ґрунту на завершення декади становила 7 см. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -3,0°С при розрахунковій критичній температурі вимерзання рослин -16,0°С.

Загалом, за останні 12 років листопад у 2018 р. виявився одним із найхолодніших, що все ж таки не завадило рослинам озимих зернових культур та ріпаку на більшості площ розпочати зимівлю в порівняно доброму стані. Так, середня температура за місяць склала 0,6°С і виявилася на 1,6°С нижчою за кліматичну норму. Середня кількість опадів також поступалася середнім багаторічним показникам на 1,8 мм.

На початку першої декади грудня утримувалася порівняно прохолодна з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах -0,3 – -6,4°С, а в нічний час знижувалися до -10,7°С. В другій половині декади відбулося підвищення температурних показників до 4,0–4,2°С тепла, при цьому середньодобові температури повітря знаходилися у межах 1,3–3,4°С. Загалом середня температура повітря в першій декаді грудня склала -1,4°С при середній багаторічній нормі -0,9°С. Опадів випало 9,5 мм, що було на 4,5 мм менше від середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря становила 89%.

Якщо на початку декади висота снігового покриву складала 1–2 см, а глибина промерзання ґрунту сягала 12–13 см, то на її завершення із підвищенням температурних показників сніг повністю зійшов з полів, а промерзання верхнього шару ґрунту зменшилося до 9 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -3,6°С.

В другій декаді грудня спостерігалася мінлива за температурним режимом зі значною кількістю опадів погода. Якщо в перші дні звітного періоду відзначалася підвищена температура повітря, то в подальшому значно похолодало. Впродовж декади середньодобові температури повітря варіювали від 1,8°С тепла до 5,2°С морозу. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до +2,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до +2,2°С. В нічний час температура повітря знижувалася до -6,8°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -7,5°С. Середня за декаду температура повітря склала -1,7°С, що виявилося на 1,0°С вище кліматичної норми.
Загальна кількість опадів у вигляді дощу та снігу становила 23,3 мм при середній багаторічній нормі 19,0 мм. Середня відносна вологість повітря складала 87%. Висота снігового покриву на більшості посівних площ під озимими зерновими культурами знаходилася у межах від 1 до 7 см. На завершення декади промерзання ґрунту досягло 15–17 см, а мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої – -3,4 °С. При цьому, слід зазначити, що розрахункова критична температура вимерзання рослин становила -16,0 °С.

Загалом переважна частина посівів озимих зернових культур та ріпаку, як засвідчили польові обстеження наприкінці декади, знаходилися в порівняно доброму стані. Серед позитивних аргументів на користь успішної зимівлі пшениці озимої, як показали візуальні спостереження, особливо на посівах ранніх строків сівби, є те, що озимина на таких полях, як зазначалося, накопичила не тільки достатню кількість вуглеводів, але й утворила доволі потужну вегетативну масу – своєрідну «ковдру», під якою, як відомо, температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин є на 4–5°С вищою, ніж в тих посівах, де озимина слабко розкущилася і такого природного «килима» не має.

Впродовж більшої частини третьої декади грудня продовжувала утримуватися мінлива з підвищеною температурою повітря та доволі значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах від +1,6 до -2,2°С. Вдень максимальна температура повітря підвищувалася до 3,4°С тепла, а вночі знижувалася майже до 6,0°С морозу. За першу половину декади випало у вигляді дощу та снігу більше 30 мм опадів, місцями до 50 мм. Сніговий покрив, який утворився на полях у середині декади, залежно від місцевості характеризувався різною висотою, яка становила від 5 до 20 см. В окремих областях висота заметів становила понад 30 см.

Як відомо, до метеорологічних факторів, від яких залежить перезимівля рослин, належать температура повітря, сніговий покрив і його стан, а також температура і вологість ґрунту. Слід розуміти, що ні один з несприятливих чинників, які впливають на рослини в зимовий період, як правило, не проявляється в окремому вигляді. Зазвичай ушкодження й загибель рослин у зимовий час обумовлюються комплексом причин. Ушкодження рослин низькими температурами часто є передумовою для наступної згубної дії інших факторів, хоча, звичайно, за відсутності снігового покриву і у весняний період може спостерігатися загибель рослин від прямої дії морозу.

Хоча останніми роками зими стали значно теплішими в порівнянні з тими, які спостерігалися ще півстоліття тому, питанню перезимівлі озимини повинна приділятися постійна увага, оскільки погодні умови зимових місяців, як правило, характеризуються непередбачуваним характером – великою амплітудою температурних показників протягом короткого часу, довготривалими відлигами, різким зниженням температури повітря, відсутністю снігового покриву на полях тощо.

Найбільш небажаним для пшениці озимої та інших озимих культур у подальший зимовий період є різке й тривале зниження температури при відсутності снігового покриву. Разом з тим, певне перезволоження верхнього шару ґрунту внаслідок його часткового відтавання в поєднанні з великою кількістю вологи на полях, яка виникла в результаті доволі інтенсивних опадів у вигляді дощу в багатьох областях на початку третьої декади грудня, при певному збігу обставин може реально призвести до утворення притертої льодової кірки різної товщини.

Саме льодова кірка, крім вимерзання, в окремі роки завдає великої шкоди посівам озимих зернових культур та ріпаку і спостерігається переважно в районах з нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодова кірка, під якою загибель озимих зернових культур та ріпаку відбувається від нестачі кисню. Лід значно ускладнює газообмін, тому кірка при тривалому заляганні повністю припиняє аерацію рослин. В результаті їхні тканини збіднюються киснем і насичуються вуглекислим газом. У рослинних тканинах за одну добу вміст останнього може зростати від 1 до 20%, а кисню знижуватися з 20 до 8–10%.

Масштаби загибелі рослин у посівах озимих зернових культур та ріпаку залежать від товщини льодової кірки. Чим вона товща і чим триваліший період її дії, тим вищий відсоток втрачених рослин. В тих випадках, коли льодяні кірки швидко тануть, шкодочинність їх зменшується і залежить від рівня температур, при яких вони утворюються. При температурі від -8 до -10°С шкідливість їх в 2,0-2,5 рази є меншою в порівнянні з тими випадками, коли льодова кірка утворюється при різкому переході від відлиги до температур -12 – -15°С. Боротися з льодяною кіркою дуже важко, але певний, часом значний, ефект можна отримати при застосуванні снігозатримання; на невеликих площах для прискорення танення льоду рекомендується використовувати торф і мінеральні добрива.

Таким чином, враховуючи погодні умови початку календарної зими та стан посівів озимих зернових культур та ріпаку, який перед зимівлею на більшості посівних площ оцінювався як добрий і задовільний, є всі передумови сподіватися, що рослини в подальшому зможуть перенести можливі несприятливі погодні умови з найменшими втратами.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вход