На зернопереробних підприємствах вентиляційні (аспіраційні й пневмотранспортні) установки переміщають десятки тисяч кубометрів повітря на тону виробленої продукції. Вся ця кількість повітря відсмоктується із виробничих приміщень і викидається вентиляторами за межі робочої площі. Замість аспіраційного в виробниче приміщення із-зовні поступає свіже повітря.
Кратність повітрообміну досягає:
- для приміщень борошномельних заводів - 7-11 разів,
- крупозаводів - 5-6 разів,
- комбікормових заводів - 5-7 разів за годину.
В опалювальний період року високий повітрообмін утруднює підтримання в виробничих приміщеннях нормальних з гігієнічної й технологічної точок зору параметрів повітря, що приводить до:
- зниження температури повітря до 2-9°C;
- зменшення вологості повітря на 35-50%;
- підвищення запиленості повітря;
- зниження потужності підприємства та ефективності роботи обладнання;
- підвищення витрат електроенергії;
- значного збільшення простудних захворювань працівників, що приймають участь у виробничому процесі, і інші недоліки.
Для забезпечення технологічних режимів роботи обладнання та нормативної температури повітря в робочих приміщеннях необхідно витрачати значну кількість палива, яке при діючих системах повітряного опалення використовується надто нераціонально. Повітря в об'ємі робочого приміщення нагрівається з мінусових до позитивних температур і кожні п'ять хвилин викидається в атмосферу.
Вирішення цієї важливої проблеми можливо різними шляхами.
Найбільш практичним і ефективним сьогодні є впровадження на діючих зернопереробних підприємствах рециркуляції повітря із аспіраційних і пневмотранспортних мереж (наприклад, як це предбачено російськими "Правилами взрывобезопасности для опасных производственных объектов по хранению и переработке зерна", Москва, 1998 р.) Повітря, яке при цьому подається в приміщення, повинно проходити через вогнеперепинний пристрій і відповідати вимогам санітарних норм.
В якості такого пристрою використовується сітчастий вогнеперепинник конструкції ВНДІЗ (м. Москва), який випробувано у Всеросійському НДІ протипожежної оборони.
Система рециркуляції і опалення для приміщень зернопереробних підприємств розробляється на базі розрахункових балансів по теплу, вологості і повітрообміну при ефективному очищенні повітря аспіраційних і пневмотранспортних установок у тканинних рукавних фільтрах. Запиленість повітря після очищення в таких фільтрах, як правило, не перевищує 2 мг/м3 при величині гранично припустимих концентрацій для зернового пилу 4 мг/м3 і для борошняного пилу - 6 мг/м3. Частина повітрообміну компенсується подачею атмосферного повітря, очищеного і підігрітого в приточних установках.
Починаючи з 2002 року Науково-дослідний інститут харчових технологій Національного університету харчових технологій спільно з Державним проектним інститутом "Промзернопроект" і ДНУВНДІ зерна (м. Москва) розробляє і впроваджує вказані системи рециркуляції повітря на борошномельних заводах України (м. Дніпропетровськ, м. Рівне). До цього ДНУВНДІЗ впровадив в Росії такі системи на 5 борошномельних заводах і ще для 5 розроблено нові проекти.
НДІ харчових технологій спільно з вказаними інститутами проводить розроблення проектно-конструкторської документації систем рециркуляції повітря, погодження її у відповідних інспекціях (Держміськтехнагляд Росії, Укрінвес-текспертиза, органи пожежного та санітарного нагляду, охорони праці, тощо), приймає участь в підготовці до випробування і прийняття в експлуатацію.
Розрахункові капіталовкладення для реалізації розроблених технічних рішень рециркуляції повітря складають для борошномельного заводу потужністю 500 т/добу 185-190 тис. гривень, в тому числі науково-проектні і конструкторські розробки - 55-60 тис. гривень (табл.1).
|
Із наведених даних видно, що розроблені технічні рішення мають високу економічну ефективність і забезпечують санітарно-гігієнічні і економічні вимоги при значному покращанні соціальних умов працюючих.
За більш детальною інформацією звертайтеся за телефоном(044) 221-70-30
Дмитрук Є.А, доктор технічних наук, Ільчук В. Б., кандидат технічних наук,
Містулова Т.Є., кандидат педагогічних наук, Науково-дослідний інститут харчових технологій НУХТ, м. Київ
Володін М.П., Всеросійський науково-дослідний інститут зерна, м. Москва