Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у червні 2022 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

25525

На півдні країни аграрії вже розпочали жнива ранніх зернових та зернобобових культур, процес збирання яких на значних територіях поточного року є надзвичайно складним і надзвичайно важливим, враховуючи ті умови та неймовірні ризики, за яких вітчизняні зерновиробники змушені проводити польові роботи.

У більшості регіонів завершується вегетація озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої – основної продовольчої культури, яка на сьогодні має неабияке значення в забезпеченні продовольчої безпеки країни та поповненні валютних коштів, що надзвичайно важливо в умовах воєнного часу. Зрозуміло, що з ряду причин, головною з яких є воєнні дії саме в областях степової зони, де зосереджено значні площі озимини, отримати очікувані планові показники врожайності та валових зборів зернової продукції не вдасться, тим більше, що і догляд за посівами ускладнювався в багатьох господарствах проблемами з добривами, засобами захисту рослин, паливно-мастильними матеріалами тощо.

Водночас на значних площах, переважно в центральних областях, особливо в тих господарствах, де чітко дотримувалися технологічних рекомендацій, озимина може забезпечити достатньо високі показники врожайності.

До цього слід додати, що останніми роками погодно-кліматичні умови України були доволі сприятливими для вирощування озимих зернових культур. Це стосується перш за все зимового та весняно-літнього періодів, для яких характерним є підвищений температурний режим та достатня кількість опадів. Хоча, звичайно, є певні винятки і з цього правила, як, наприклад, цього року, коли на фоні сприятливого гідротермічного режиму впродовж зимового періоду та перших двох весняних місяців, у травні ми вже почали відмічати перші прояви посухи, яка посилилася протягом червня. Вже на початку літа запаси продуктивної вологи під посівами пшениці озимої в метровому шарі ґрунту знизилися до 33–35 мм і менше, що, звичайно, мало негативний вплив на кількісні показники майбутнього врожаю, зокрема на елементи продуктивності колосу. Як правило, в результаті тривалих посушливих умов, навіть при нормальній густоті стеблостою, зернівка формується переважно невиповненою, дрібною, з низькою натурною масою.

До речі, в травні та червні випало лише близько 45 мм опадів при нормі 120 мм, тобто дещо більше третини кліматичної норми.

Разом з тим у квітні випало близько 84 мм опадів, що було вдвічі більше середньої багаторічної норми і саме це на фоні помірної температури повітря дозволило рослинам добре розкущитися й накопичити достатню вегетативну масу навіть за вирощування їх після соняшнику, особливо враховуючи те, що озимина після цього попередника утворила повні сходи лише на початку календарної зими, а відновлення весняної вегетації відбулося на тиждень пізніше звичайних строків.

З настанням календарного літа продовжувала утримуватися дуже тепла, часом жарка, без опадів погода. Середня за декаду температура повітря склала 21,8°С, що було на 2,7°С вище середньої багаторічної норми (рис. 1). В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 32,0°С, а мінімальна – знижувалася до 11,5°С. У світлий час доби поверхня ґрунту прогрівалася до 60,5°С, а вночі охолоджувалася до 10,3°С.

 

 

Кількість опадів за декаду становила лише 0,7 мм при середній багаторічній нормі для даного проміжку часу 19 мм. Середня відносна вологість повітря склала 55%, що було на 5% менше середніх багаторічних значень. Протягом 5 днів декади мінімальна відносна вологість повітря знижувалася до 30% і менше, що свідчило про наявність повітряної, а на окремих полях і початок ґрунтової посухи, перші ознаки якої почали проявлятися в зниженні тургору рослин та скручуванні їх листкових пластинок у найбільш жаркий період доби.

За останні десять років такий несприятливий гідротермічний режим у першій декаді червня, тобто комплексне поєднання високої температури повітря і мінімальної кількості опадів, відмічалося вперше. Але якщо враховувати окремо значення даних метеорологічних показників, то в цей час більш теплою була погода у 2019 р. (23,4°С), а менше опадів випадало лише у 2015 р., коли впродовж декади атмосферної вологи взагалі не спостерігалося.

На завершення першої декади запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами пшениці озимої після кращих попередників знизилися до 55–63 мм, після непарових – до 31–33 мм, в окремих районах, переважно на полях після соняшнику, – до 15–25 мм. Внаслідок несприятливого гідротермічного режиму на поверхні ґрунту було відмічено утворення щілин шириною до 10–12 мм, що посилювало процеси випаровування та непродуктивної втрати вологи.

Обстеження посівів пшениці озимої показало, що в останні дні декади рослини ранніх строків сівби, особливо ранньостиглих сортів, знаходилися на початку молочної стиглості зерна; в рослин пізніх строків сівби, тим більше пізньостиглих сортів, відмічалося завершення формування зернівки. Також у цей час зберігалося незначне відставання в рості й розвитку рослин після стерньових попередників та соняшнику, особливо за пізніх строків сівби (після 10–15 жовтня), а також на бідних агрофонах, де пшениця озима отримувала впродовж вегетації недостатню кількість поживних речовин.

Загалом упродовж першої декади червня агрометеорологічні умови для росту і розвитку рослин та формування врожаю озимих зернових культур були переважно добрими та задовільними, але місцями відмічався доволі значний дефіцит вологи, де за таких умов у рослин пшениці озимої відмічалася динамічна втрата листкового апарата, в кращому разі залишався в «робочому» стані лише прапорцевий листок, що насамперед свідчило про невідворотні негативні наслідки стосовно величини майбутнього врожаю.

У другій декаді червня продовжувала утримуватися порівняно тепла, з незначними опадами погода. Середньодобова температура повітря знаходилася в межах 17,7–25,3°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 31,7°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 62,1°С. В нічний час температура повітря та поверхні ґрунту знижувалася відповідно до 9,0 та 10,5°С. Середня температура повітря за декаду становила 21,3°С, що було на 0,6°С вище середньої багаторічної норми (рис. 2).

Кількість опадів, які спостерігалися переважно у вигляді короткочасних злив, склала 7,6 мм, або 40 % кліматичної норми.

Середня за декаду відносна вологість повітря становила 56%, що було на 2% менше середньої багаторічної норми. При цьому впродовж 4 днів мінімальні значення даного показника знижувались до 30% і нижче, що свідчило про утримання як мінімум атмосферної посухи. Проте в окремих регіонах, а це південна та центральна частина країни, про наявність не тільки атмосферної, але й ґрунтової посухи свідчили не тільки тривала відсутність продуктивних опадів, але й надзвичайно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті, кількісні значення яких на кінець другої декади червня знизилися до критичних величин – у метровому шарі, наприклад під озиминою після непарових попередників, її вміст становив у середньому не більше 30 мм.

 

 

Обстеження посівів пшениці озимої на кінець звітного періоду показало, що рослини, які вирощуються після кращих попередників (чорний пар та горох), знаходилися на завершальному етапі фази молочної стиглості зерна. На посівах ранніх строків сівби в більшості сортів, особливо ранньостиглих, зернівка мала тістоподібну консистенцію. В південних районах залежно від сорту та рівня мінерального живлення в рослин відмічався початок або ж настання воскової стиглості зерна.

На завершення декади в більшості рослин пшениці озимої, які вирощуються після непарових попередників, зокрема після соняшнику, майже не залишилося листкового апарата, незначне зелене забарвлення мали виключно стебло та колос. Разом з тим у рослин, розміщених після пару, особливо пізньостиглих сортів (переважно закордонної селекції), ще залишалися 1–2 нормально функціонуючі листки.

Більшість сортів ячменю озимого знаходилися в цей час у фазі воскової стиглості зерна, окремі з них – на її початку.

Протягом третьої декади червня продовжувала зберігатися порівняно тепла, з помірними опадами у вигляді короткочасних злив погода. Середньодобова температура повітря знаходилася в межах 16,9–25,0°С. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до 32,0°С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 63,6°С. Мінімальна температура повітря та поверхні ґрунту в нічний час знижувалася відповідно до 9,8 та 8,2°С. Середня температура повітря за декаду становила 20,9 °С і відповідала середній багаторічній нормі (рис. 3).

Кількість опадів склала 14,4 мм, що становить лише 46% кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 61%, тоді як мінімальні значення даного показника впродовж п’яти днів знижувалися до 30% і нижче.

 

На завершення третьої декади червня в більшості сортів пшениці озимої було відмічено фазу воскової стиглості зерна; ячменю озимого – повної стиглості.

Рослини пшениці озимої оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (15 вересня – 10 жовтня) після кращих попередників сформували в середньому від 650 до 700 продуктивних стебел на 1 м2; після непарових попередників – 420–520 шт./м2. Залежно від умов вирощування рослини утворили колос довжиною 8,5–10,0 см, який налічує в середньому 16,0–18,0 розвинутих колосків. Кількість зерен у колосі – в середньому від 32 до 45 шт.

За даними розрахунків, величина біологічного врожаю більшості сортів пшениці озимої, які висівалися в оптимальні строки після кращих попередників, варіює від 6,4 до 7,6 т/га; після непарових попередників – від 4,7 до 5,5 т/га.

За попередніми розрахунками, початок повної стиглості зерна пшениці озимої слід очікувати в першій п’ятиденці липня, а масове збирання, враховуючи прогноз погоди на найближчу перспективу, – наприкінці його першої декади.

Загалом середня температура повітря за червень склала 21,3°С і виявилась на 1,3°С вищою за середню багаторічну норму. Такий підвищений температурний режим упродовж даного проміжку часу відмічався не вперше за останні роки. Ще тепліше було у відповідний період 2013 (21,9°С), 2018 (21,4°С), 2019 (23,9°С) та 2020 (22,1°С) рр. (рис. 4).

 

 

Середня кількість опадів склала близько 22,7 мм, що більш ніж на третину менше від середніх багаторічних значень. Така незначна кількість опадів упродовж першого літнього місяця відмічається вперше за останнє десятиліття, що, безперечно, негативно вплине на рівень урожайності озимих зернових культур за рахунок зниження продуктивності колосу в рослин.

Отже, впродовж більшої частини червня в рослин озимих зернових колосових культур відбувалися процеси формування та наливу зерна. Період формування зернівки характеризується інтенсивним ростом її в довжину, швидким накопиченням у ній води і невеликої кількості сухої речовини. Під час наливу помітно збільшуються ширина і товщина зернівки та змінюється її забарвлення. На цьому етапі розвитку пшениці озимої кількість води в зерні залишається майже незмінною, а приріст сухої речовини протікає дуже інтенсивно. Вміст води в зерні на початку наливу сягає 65–70 %, а в кінці знижується до 42–38 %, у результаті чого його фізіологічний зв’язок з рослинним організмом припиняється, тобто завершується надходження в зернівку пластичних речовин і води. Також відомо й те, що близько 30 % якісного врожаю озимої пшениці забезпечується сприятливими технологічними та гідротермічними умовами в період наливу зернівки.

У гібридів кукурудзи різних груп стиглості період інтенсивного росту.
Рослини кукурудзи раннього строку сівби сформували по 12–14 листків, оптимального строку сівби – по 11–13 листків, а пізнього строку – по 9–10 листків.
У рослин гібридів кукурудзи всіх строків сівби відмічається біологічно зумовлене засихання 2–3 листків нижнього ярусу. В умовах весни цього року порівняно з минулим, внаслідок прохолодної погоди другої – третьої декад квітня і всього травня та гіршого забезпечення вологою посівів кукурудзи, спостерігається незначне відставання рослин біотипів різних груп стиглості культури всіх строків сівби за висотою на 15–30 см.

Слід відмітити, що злаковими блішками та попелицями пошкоджено до 20-25% рослин кукурудзи. В посівах триває літ та відродження гусениць стеблового кукурудзяного метелика. Через помірне зволоження повітря, наявність достатньої квітучої рослинності виникають сприятливі умови для формування і реалізації потенційної плодючості фітофага. Для обмеження чисельності фітофага доцільно провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць шкідником.

Беручи до уваги агрометеорологічні умови, фітосанітарний стан та біометричні параметри рослин, стан більшої частини посівів кукурудзи можна охарактеризувати як добрий та задовільний.

Коротко підсумовуючи процес вирощування пшениці озимої впродовж поточного вегетаційного року, слід зазначити, що, як і завжди, рік видався доволі складним, адже слід згадати, яким посушливим був передпосівний період, з якими труднощами було одержано повні сходи на початку зими, з якою надією хлібороби чекали на теплу зиму та раннє відновлення весняної вегетації. І якщо зимовий період дійсно виявився доволі сприятливим, то відновлення активної вегетації відбулося майже на тиждень пізніше середніх багаторічних строків. Втім сприятливий за гідротермічним режимом квітень забезпечив нормальний розвиток рослин озимини і дав можливість аграріям сподіватися на достатньо гарний урожай навіть після такого попередника як соняшник. На жаль, посушливі умови травня і червня дещо погіршили ситуацію, але все-таки можна стверджувати, що врожай озимої пшениці цього року вирощений доволі гарний, а Україна буде забезпечена хлібом.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід