Розділи

Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у грудні 2023 року

Джерело

АПК-Інформ

17066

Процеси глобального потепління з кожним роком стають усе більш динамічними і більш глибокими у своєму розвитку, що непокоїть уже не тільки вчених-кліматологів та інших спеціалістів, причетних до вивчення цього явища, але і звичайних громадян, які ставлять собі питання, а що буде далі? З одного боку, добре, що зими стали теплішими, хоча і надзвичайно мінливими за гідротермічними показниками, а з іншого – спекотне літо не дозволяє нормально функціонувати багатьом сферам господарської діяльності, адже зумовлює перебудову виробничих циклів, що завдає значної шкоди економіці. Особливо відчутно ці кліматичні трансформації впливають на аграрну галузь, яка забезпечує продовольчу безпеку населення тієї чи іншої країни.

Останні три десятиліття характеризуються помітним потеплінням у зимовий період. Не випадково фахівці прогнозують, що через 40–50 років, в міру посилення кліматичних змін, на території сучасної України тривалість зимового періоду становитиме не більше одного місяця, коли пікові значення мінімальних температур повітря будуть припадати на середину календарної зими, а саме на січень. При цьому також стверджується й те, що загалом такі кліматичні зміни можуть позитивно вплинути на озимі культури і дозволять збільшити їх урожайність на 20–30%.

Дійсно, впродовж останніх років зимові періоди відрізняються помірними температурними показниками та значною кількістю опадів, які відмічаються як у вигляді снігу, що цілком природно для цієї пори року, так і у вигляді дощу, що не завжди є позитивним фактором саме для озимини, оскільки в результаті перезволоження ґрунту збільшується вірогідність її ушкодження впродовж подальшої зимівлі.

Відомо, що метеорологічні фактори є найбільш мінливими в порівнянні з іншими компонентами зовнішнього середовища. Розвиток рослин, процеси їх росту і формування врожаю, ефективність агротехнічних прийомів значною мірою визначаються основними елементами погоди конкретного року.

Для озимих зернових культур, період взаємодії яких з агрокліматичними ресурсами є найбільш тривалим, температурний режим та кількість опадів упродовж осінньої вегетації та на початку зими визначають їх стійкість до несприятливих умов вирощування та подальшу врожайність.

Початок цьогорічної календарної зими, якщо говорити про грудень у цілому, характеризувався доволі сприятливими погодними умовами і відрізнявся підвищеним температурним режимом та значною кількістю опадів, що випадали як у вигляді снігу (переважно західні та північні області), так і у вигляді дощу, що відмічалося в окремих центральних та південних областях країни.

Враховуючи відносно добрий стан посівів пшениці озимої перед зимівлею, яка на цей час на більшості площ знаходилася у фазі кущіння, а також беручи до уваги поступове зниження температури повітря, що дозволило їй успішно пройти необхідне загартування, слід зазначити, що рослини основної зернової культури на початку грудня містили у вузлах кущіння до 30–34% вуглеводів, а отже мали здатність успішно протистояти відносно сильним морозам.

У першій декаді грудня утримувалася мінлива, але порівняно тепла, зі значними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від -2,0 до +8°С. У світлий час доби температурні показники підвищувалися до 9,3–11,5°С тепла, а в нічний час знижувалися до 3,9–6,2°С морозу. Поверхня ґрунту відповідно прогрівалася до 12,0–13,4°С та охолоджувалася до -4,5 – -5,3°С.

Загалом середня температура повітря в першій декаді становила 0,5°С, що було на 0,6°С вище середньої багаторічної норми (рис. 1). Опадів випало 21,0 мм, або 191% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 86%. За останні 10 років такий підвищений температурний режим у першій декаді грудня відмічався не вперше. Теплішою була погода в цей час у 2015, 2017 та 2021 роках. Разом з тим така кількість атмосферної вологи відмічалася вдруге. Більше опадів протягом даного календарного періоду спостерігалося тільки минулого 2022 року.

Упродовж декади в більшості областей степової зони мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася лише до -0,2 -0,8°С, середня висота снігового покриву не перевищувала 2–3 см, тоді як на заході і півночі країни висота снігового покриву сягала 20 см і більше. В останні дні звітного періоду в окремих регіонах на полях озимини відмічалося незначне короткочасне обледеніння рослин, що спричинило певне занепокоєння в зерновиробників, але негативного впливу на загальний стан посівів воно не мало.

Перехід середньодобової температури повітря через 0°С у бік зниження відбувся на початку декади, що виявилося дещо пізніше визначених строків, які свідчать про початок метеорологічної зими.

Загалом погодні умови впродовж першої декади грудня виявилися для озимих зернових культур достатньо сприятливими.

Друга декада грудня також характеризувалася підвищеним температурним режимом і доволі значною кількістю опадів, що в цілому мало позитивний ефект та сприяло адаптації рослинних організмів до можливих ускладнень погодних умов у подальшому. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні -3,2+7,8°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 7,410,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 8,2–10,6°С. У нічний час температурні показники знижувалися відповідно до -4,6 – -6,5°С та -4,8 – -7,3°С. Середня температура повітря становила 0,5°С, що виявилося на 1,9°С вище середньої багаторічної норми (рис. 2).

Кількість опадів упродовж другої декади становила в середньому 15,4 мм, що було на 2,4 мм більше кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 91%, а мінімальна знижувалася до 74%.

Висота снігового покриву на більшій частині посівних площ під озимими зерновими культурами знаходилася в межах від 0,5 до 4 см, хоча в окремих регіонах вона залишалася доволі значною і становила в середньому 10–15 см. На завершення декади промерзання ґрунту переважно було відсутнє, він був у талому стані або ж верхній мерзлий прошарок ґрунту не перевищував 3–5 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила від -0,2 до -2,0°С. При цьому слід зазначити, що розрахункова критична температура вимерзання рослин у цей час становила в середньому близько 15,2°С морозу. До речі, як свідчать метеорологічні спостереження, впродовж останніх 10 років на більшій частині території України, зокрема в зоні Степу, в грудні мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -5,5-6,9°С, тобто безпосередньої загрози посівам від низьких температур, як і цього року, не спостерігалося (рис. 3).

У цілому гідротермічний режим другої декади грудня забезпечував доволі сприятливі умови для перезимівлі озимих зернових культур.

Разом з тим сприятлива погода впродовж більшої частини грудня мала певною мірою і негативний відтінок, оскільки позитивно впливала на збільшення кількості мишовидних гризунів, які передусім загрожують тим полям озимини, яка висівалася після кращих попередників у порівняно ранні строки, утворила потужну надземну масу і є відмінним джерелом живлення для цих небезпечних шкідників. У подальшому, в міру зниження температурних показників, активізація життєдіяльності мишей у посівах озимих зернових культур, будемо сподіватися, дещо знизиться, але шкідливість їх може залишатися доволі значною, а за наявності 3–5 жилих колоній/га – критичною і потребуватиме спеціальних захисних заходів.

Упродовж більшої частини третьої декади грудня утримувалася мінлива, значно тепліша за звичайну, як для цієї пори року, з порівняно значною кількістю опадів погода. Впродовж цього періоду середньодобові температури повітря варіювали від 1,6°С морозу до 5,5°С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 7,4°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 9,0°С. У нічний час температурні показники знижувалися до -5,0 та -6,2°С відповідно.

Кількість опадів за цей час становила 18,0 мм, що було на 1,0 мм більше середньодекадної багаторічної норми. Значення середньої відносної вологості повітря становили 79–94%.

Якщо ще на початку декади навіть на полях окремих областей степової зони ще утримувався сніговий покрив, хоча і різної висоти, то вже в перші дні другої половини декади, з підвищенням температури повітря, в багатьох регіонах він повністю розтанув.

У результаті підвищення температурного режиму впродовж декади в рослин озимих зернових культур відмічалися слабкі процеси життєдіяльності, що візуально проявлялося передусім у відростанні листкових пластинок. З одного боку, це певною мірою дозволило рослинам додатково пройти відповідний, хоча і не дуже тривалий етап у своєму розвитку; з іншого – рослини вийшли із стану зимового спокою, що, як відомо, супроводжується витратами пластичних речовин, а отже зниженням рівня їх морозо- та зимостійкості.

У цілому погодні умови більшої частини грудня були задовільними для перезимівлі озимих зернових культур, подальший стан яких буде залежати від погодних умов – температурного режиму та кількості опадів, а в разі сильних морозів – наявності і висоти снігового покриву на полях.

Звичайно, що різкі коливання температурного режиму, тривалі відлиги можуть призвести до суттєвого зниження морозостійкості рослин, ушкодження і навіть загибелі пшениці озимої та інших озимих культур від значно вищих температур порівняно з тими, які є критичними для них.

Найбільш небажаним для озимини в наступний зимовий період є різке і тривале зниження температурного режиму за відсутності снігового покриву. Разом з тим перезволоження верхнього шару ґрунту внаслідок його часткового відтавання в поєднанні з великою кількістю вологи, що утворилася в результаті дощів і танення снігу, може реально призвести до утворення льодяної кірки. Враховуючи можливі погодні перспективи (згідно з багаторічними спостереженнями, попереду ще близько 2 різних за тривалістю періодів зниження температурних показників до -10-15°С), а також стан рослин озимих культур на окремих полях, яким властива знижена морозостійкість на час завершення першого календарного місяця зими, не виключається, що подальша їх зимівля може бути достатньо складною. Передусім це стосується рослин озимих зернових культур надпізніх строків сівби (не рекомендовані виробництву), які розпочали зимівлю в нерозкущеному стані, маючи в кращому разі 2–3 листки за відсутності вузла кущіння. До того ж такі посіви, як правило, відрізняються неглибоким висіванням насіння в ґрунт, що теж не сприятиме стійкості рослин до низьких температур. У більшості випадків це пшениця та ячмінь озимі, які вирощуються після таких попередників, як соняшник та кукурудза на зерно, збирання яких відбувалося по завершенні оптимальних строків сівби озимих зернових культур.

До метеорологічних факторів, від яких залежить перезимівля рослин, відносяться температура повітря, сніговий покрив і його стан, а також температура і вологість ґрунту. Слід розуміти, що жоден з несприятливих чинників, які впливають на рослини в зимовий період, як правило, не проявляються в окремому вигляді. Зазвичай ушкодження й загибель рослин у зимовий час зумовлюються комплексом причин. Ушкодження рослин низькими температурами часто стає передумовою для наступної згубної дії інших факторів, хоча, звичайно, до утворення снігового покриву й у весняний період може спостерігатися загибель рослин від прямої дії морозу.

Величина вимерзання посівів значною мірою залежить від рівня розвитку рослин, їх фізіологічного стану і тривалості та якості процесу загартування. При відсутності або незначному шарі снігового покриву, незадовільному осінньому загартуванні і після тривалої зимової відлиги рослини пшениці озимої ушкоджуються при температурі ґрунту на глибині залягання вузла кущіння вище -14 – -16°С, а інколи, за певного збігу несприятливих умов, навіть при -12°С.

Крім вимерзання, великої шкоди в окремі роки завдає посівам льодяна кірка, яка спостерігається в районах з нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодяна кірка, під якою загибель озимини відбувається від нестачі кисню. Лід значно ускладнює газообмін, тому кірка при тривалому заляганні повністю припиняє аерацію рослин. У результаті їхні тканини збіднюються киснем і насичуються вуглекислим газом. У рослинних тканинах за одну добу вміст останнього може збільшуватися від 1 до 20%, а кисню - зменшуватися з 20 до 8–10%.

Масштаби загибелі пшениці озимої залежать від товщини льодяної кірки. Чим вона товща і чим більш тривалий період її дії, тим вищий відсоток втрачених рослин. У тих випадках, коли льодяні кірки швидко тануть, шкодочинність їх зменшується і залежить від рівня температур, при яких вони утворюються. При температурі -8 – -10°С шкідливість їх у 2,0–2,5 раза менша в порівнянні з тими випадками, коли льодяна кірка утворюється при різкому переході від відлиги до температур -12 – -15°С. Боротися з льодяною кіркою дуже важко, але певний, часом значний, ефект можна отримати при застосуванні снігозатримання або ж коткуванні полів кільчасто-шпоровими котками; на невеликих площах для прискорення танення льоду рекомендується використовувати торф і мінеральні добрива. Зрозуміло, що це дорогі та не завжди виправдані прийоми і підготуватися заздалегідь до появи льодяної кірки неможливо, оскільки це явище проявляється достатньо рідко. Але що може бути краще за них, коли виникає реальна загроза озимим? Інших способів, відносно доступних та дієвих, на жаль, немає.

Таким чином, враховуючи погодні умови початку календарної зими та стан озимих культур, який перед зимівлею на більшості посівних площ відмічався як добрий і задовільний, є всі передумови сподіватися, що рослини в подальшому зможуть успішно протистояти можливим несприятливим погодним умовам, як це відбувалося останніми роками.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама