Незважаючи на те, що в 2020 р. було прийнято Указ Президента Узбекистану щодо скасування держзамовлення на пшеницю з 2021 р., на сьогоднішній день перехід до ринкових умов ведення зернового бізнесу від системи держзакупівель так і не відбувся. Про це 8 вересня в ході виступу на конференції «Asia Grains&Oils Conference in Tashkent 2021» сказав Сергій Зоря, провідний економіст у галузі сільського господарства Світового банку.
«Узбекистан - одна з небагатьох країн світу, де діє державне замовлення на виробництво пшениці, в рамках якого фермери змушені продавати пшеницю державі за цінами нижчими від ринкових. Система розміщення культур у країні гарантує виділення 1,4 млн га ріллі під виробництво пшениці із загальних 3,7 млн га. До недавнього часу ціни на хліб, борошно та пшеницю фіксувалися державою, і всі вони були значно нижчими за ринкові», - зазначив він.
За словами експерта, в Узбекистані держава надає пільгове фінансування фермерам на виробництво пшениці, постачає практично всі матеріально-технічні ресурси, закуповує велику частину врожаю (понад 50%), передає її 44 державним борошномельним заводам, які продавали борошно за низькими цінами для випікання хліба.
«У березні 2020 р. президент Узбекистану прийняв історичне рішення скасувати систему держзамовлення на пшеницю та бавовну. І якщо на бавовну вдалося скасувати ще в 2020 р., то щодо пшениці повинні були з 2021 р. Все, можливо, і вийшло б за планом, якби світ не зіткнувся з пандемією коронавірусу. На початку 2021 р. плани щодо скасування закупівель пшениці за держцінами все ще були в силі. Навіть фонду підтримки сільського господарства при Міністерстві фінансів дозволили юридично закуповувати зерно до державного резерву за ринковими цінами. Фонд був готовий до цього. Однак елементи системи держзамовлень все ще залишилися в силі. У 2021 р. держава закупила у фермерів 2 млн тонн зерна за 1,550 тис. сомів за кг, що було нижче як за мінімальну ціну, яку регулярно публікує Міністерство сільського господарства, так і за ринкову», - пояснив він.
С.Зоря підкреслив, що повний перехід до ринку в Узбекистані не відбувся через пандемію, яка призвела до значного скорочення доходу населення, з одного боку, та зростання цін на пшеницю в країні - з іншого.
