Казахстан збільшив постачання олійно-жирової продукції до країн ЄС майже удвічі і готовий надалі збільшувати експорт у цьому напрямку. Про це повідомив голова правління Національної Асоціації переробників олійних культур (НАПОК/NOPA) Ядикар Ібрагімов під час міжнародної конференції «VegOilTrade-2023» в Роттердамі.
Згідно з даними, які озвучив спікер, у 2022 р. Казахстан експортував близько 589 тис. тонн олії та шроту, що на 78% перевищує показник 2021 р. Для порівняння – у доковідні сезони експорт даної продукції не перевищував 505 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт олійно-жирової продукції збільшився ще більш значно – на 118%, до $521 млн.
Голова НАПОК зазначив, що традиційно близько 90% експорту казахстанської олії та шроту припадає на Китай та країни Середньої Азії.
«Однак останнім часом, з урахуванням зміни геополітичної ситуації, додалися нові напрями постачання, зокрема Туреччина та країни Європи», - розповів Я. Ібрагімов.
Так, до ТОП-10 покупців казахстанської олії та шроту у 2022 р. увійшли, зокрема, Латвія (33,3 тис. тонн, 6% від загального обсягу поставок), Данія (17,35 тис. тонн, 3%), Бельгія (9,6 тис. тонн, 2%).
Загалом експорт казахстанської олійно-жирової продукції до країн ЄС за 2022 р. збільшився на 91%, до 75,53 тис. тонн, у грошовому вираженні - на 118%, до $32 млн.
«Ми будемо ці обсяги в найближчі 2-3 роки збільшувати», - зазначив голова НАПОК.
Я. Ібрагімов уточнив, що у 2022 р. Казахстан збільшив виробництво олії на 69%, до 463,7 тис. тонн. У структурі виробництва левову частку (81%) займає соняшникова олія – 376,7 тис. тонн, причому її частка постійно зростає, тоді як виробництво ріпакової, лляної, соєвої та бавовняної олії скорочується.
Виробництво шроту/макухи за підсумками 2022 р. також збільшилося – на 43%, до 597,7 тис. тонн. Із загального обсягу продукції 69% припадає на соняшниковий шрот/макуху, повідомив голова НАПОК.
