Обсяг експорту казахстанської пшениці в 2021/22 МР оцінюється на мінімальному за останні 4 сезони рівні, тоді як перехідні запаси – на максимальному через скорочення географії постачання зерна. При цьому РК ризикує втратити й існуючі ринки збуту. Про це 17 листопада в ході виступу на «Asia Grains&Oils Conference in Qazaqstan» сказав генеральний директор ТОО «ВКЗ Агро», керівник комітету торгівлі Зернового союзу Казахстану Олександр Малов.
За даними Зернового союзу Казахстану, посівна площа пшениці в 2021/22 МР склала 11,5 млн га. Середня врожайність зернової оцінюється в 1 т/га, відповідно, валовий збір – дещо менше ніж у 12 млн тонн, у т.ч. м'якої пшениці – 11,4 млн тонн. Рефакція цього року внаслідок посухи була мінімальною – 0,7 млн тонн.
За словами О.Малова, імпорт пшениці з Росії до Казахстану очікується на рівні 1,4 млн тонн. Можливо, він буде дещо більшим або меншим, що залежить від різних факторів, але поточна картина показує, що з вересня до Казахстану ввозиться близько 100-150 тис. тонн російського зерна щомісяця.
«Загальна пропозиція пшениці в Казахстані поточного сезону становить близько 13,5 млн тонн, внутрішнє споживання оцінюється на рівні дещо менше 6 млн тонн. Експорт борошна та пшениці в 2021/22 МР може скласти 6,3 млн тонн, що буде наймінімальнішим показником за останні сезони. Можливо, є потенціал до збільшення відвантажень, адже на кінець року перехідні залишки очікуються на найвищому рівні – 1,3 млн тонн. Дані оцінки пояснюються тим, що Казахстан на сьогоднішній день має не так багато ринків збуту. Якщо ми будемо продовжувати політику нагнітання обстановки, обмежувальних заходів, основним завданням буде не втратити ті експортні ринки, які є», - пояснив експерт.
Очікується, що середні експортні обсяги пшениці буде рівномірно реалізовано протягом усього року. Це дозволить казахстанським фермерам утримати обсяги до весняно-літнього періоду, що дасть їм додаткову маржинальність.
Говорячи про географію експорту, О.Малов зазначив, що основними ринками збуту казахстанської пшениці на сьогоднішній день залишилися три країни – Узбекистан, Таджикистан і Афганістан. Цих ринків вистачить для реалізації експортного потенціалу Казахстану поточного сезону, адже середній експорт до даних країн, включаючи борошно, за останні 5 років становить близько 6 млн тонн.
«Ситуація з Афганістаном після зміни влади є незрозумілою. Але ринок потихеньку відновлюється, система платежів вирівнюється, країна поступово починає закуповувати зерно та борошно. Це сприяє утриманню експортних напрямків Казахстану», - уточнив він.
При цьому, як підкреслив експерт, із Китаєм ситуація залишається складною. На сьогоднішній день досі понад 2000 вагонів залишаються кинутими на кордоні з КНР, хоча в різні періоди дана цифра сягала 6000-7000 вагонів.
«Картина, як і раніше, є абсолютно неясною. Найімовірніше, ми ставимо негативний прогноз на напрямку Китаю. З більшою ймовірністю, ми не торгуватимемо поточного МР із КНР, адже ті карантинні заходи, які виставлено країною на кордоні, просто не дозволяють нашим вагонам провезти ні пшеницю, ні ячмінь, ні олійні культури», - додав О.Малов.
Зерновий союз Казахстану наполягає на тому, щоб на ринок не виносилося обговорення будь-яких обмежувальних заходів. Це дозволить сільгоспвиробникам продавати своє зерно за найбільш вигідною ціною, що, в свою чергу, дозволить їм підготуватися до весняно-польових робіт.
