За прогнозами експертів, у найближчі 5 років в Узбекистані кількість підприємств, що переробляють олійні, скоротиться приблизно в 10 разів – до 30. Це відбудеться завдяки укрупненню конкурентоспроможних підприємств та виходу з ринку неефективних переробників. Таку думку озвучив голова правління Асоціації олійно-жирових підприємств Республіки Узбекистан «Узёгмойсаноат» Ойбек Зуфаров під час третьої міжнародної конференції «Asia Grains&Oils Conference in Tashkent 2023», яка проходить у Ташкенті 14 вересня.
За його словами, на сьогоднішній день у Республіці працюють 300 олійних підприємств, сумарна потужність з переробки становить 4,3 млн тонн олійного насіння за рік. При цьому завантаження потужностей досягає лише 62%. Внаслідок закриття неефективних підприємств цей показник може зрости до 80%, зазначив спікер, тоді як загальна потужність переробки залишиться на тому ж рівні.
«Обсягів виробництва рослинних олій підприємствами, що залишилися, вистачить і для насичення внутрішнього ринку, і для експорту», - вважає О. Зуфаров.
За даними Узёгмойсаноат, яка об'єднує понад 90% переробників олійних Узбекистану, фактичне споживання рослинних олій у країні становить 488 тис. тонн за рік. На сьогоднішній день внутрішнє виробництво забезпечує 293 тис. тонн цієї продукції.
При цьому цього року, який ще не завершився, обсяг імпорту олії вже перевищив показник минулого року – 170 тис. тонн проти 154 тис. тонн. У 2021 р. цей показник становив 61,7 тис. тонн, у 2020 р. – 54 тис. тонн.
У структурі імпорту нерафінованої олії левова частка припадає на соняшникову – 67,3 тис. тонн. Також завозиться 8,4 тис. тонн соєвої олії та ще 0,6 тис. тонн інших олій.
Спікер зазначив, що Узбекистан збільшує не лише імпорт олії та олійної сировини, а й власне виробництво олійних. Так, посівні площі соняшнику у 2023 р. збільшилися до 75 тис. га (проти 73 тис. га у 2022 р., 71 тис. га у 2021 р. та 17 тис. га у 2020 р.), а врожай – до 135 тис. тонн (проти 119, 114 та 17 тис. тонн відповідно).
