У Казахстані склалася неоднозначна ситуація з якістю зерна нового врожаю. Через складні погодні умови експерти очікують на великий вал пророслої пшениці, частину якої навіть неможливо буде пустити на фураж. З іншого боку, можуть виграти ті сільгоспвиробники, які мають у своєму розпорядженні великі запаси якісної пшениці врожаю 2022 р. – ціни на неї можуть злетіти набагато вище за поточні. Про це йшлося на третій міжнародній конференції «Asia Grains&Oils Conference in Tashkent 2023» у Ташкенті, яка зібрала понад 200 учасників зернового та олійного ринків Центральної Азії.
«Цього року ситуація з якістю пшениці складна. Аналіз у межах карти якості ми розпочали з середини серпня, протестували близько 90 зразків м'якої пшениці та 50 зразків ячменю. Але за останні 2 тижні через дощі в зернових регіонах, як ви знаєте, збирання врожаю було припинено, тому наш аналіз відображає результати якості пшениці до сезону дощів. Зараз ситуація з якістю, можна сказати, плачевна», - розповіла на конференції Салтанат Оразова, завідувач лабораторії Департаменту агропромислового комплексу ТОВ ІП «SGS Kazakhstan Ltd».
Так, за оцінками SGS, у казахстанській пшениці врожаю 2023 р., зібраній до сезону дощів, вищий вміст білка (>14,5%) та клейковини (>32,2%), але через посуху в період вегетації натурна маса досить низька (зерно «щупле») і становить у середньому ~77,1 кг/гл.
«Натурна вага – важливий показник, це говорить про вихід борошна з цієї пшениці. Кожне зниження на 1 кг натурної ваги знижує вихід борошна на 0,05%, що у виробничих масштабах – значні втрати», - зазначила С. Оразова.
За інформацією учасників конференції – трейдерів та сільгоспвиробників, багато казахстанських аграріїв зараз забирають з елеваторів своє зерно, зібране до дощів, щоб не допустити змішування з вологим та зберегти якісну суху пшеницю для подальшого продажу та посіву наступного року.
«Швидше за все, ця шикарна пшениця не піде на експорт, а залишиться всередині країни», - озвучили свою думку учасники ринку під час «Asia Grains&Oils Conference in Tashkent 2023».
За словами директора трейдерської компанії ТОВ «Harvest Kazakhstan» Даулета Увашева, така ситуація на руку фермерам і трейдерам, які мають великі запаси пшениці хай-про врожаю 2022 р. - з високим вмістом білка і гарною натурною вагою. Ціни на пшеницю такої якості в Казахстані можуть зрости до 150 тис. тенге, вважає Д. Увашев.
Представник SGS Kazakhstan Ltd зазначила, що розкид показників урожайності в різних регіонах Казахстану дуже великий. Так, в Акмолінській області врожайність пшениці може становити близько 5,5 ц/га, тоді як в окремих районах Костанайської області може досягати 20-25 ц/га.
«Але, на жаль, через опади пшениця залишилася в полі і, швидше за все, збирати її вже не будуть через те, що зерно почало проростати в колосі», - припустила С. Оразова.
За оцінками SGS Kazakhstan, у загальному валі пшениці по Казахстану частка пророслого зерна становитиме від 5 до 15%, але є райони, де цей показник сягає 50-60%. Таких цифр не було навіть у 2019 р., коли були схожі погодні умови, зазначила експерт.
Частину пророслого зерна, на думку фахівців, навіть не можна буде пустити на корм худобі через високий вміст міко- та афлатоксинів.
Проте серед учасників конференції знайшлися стримані оптимісти.
«Я б не був таким категоричним щодо подальшої ситуації, останні 3-4 дні збирання врожаю йде повним ходом. Усе, що у валках, швидше за все, втрачено, але ми сподіваємося зібрати те, що стоїть у колосі. Хочу звернути увагу, що зараз жоден фермер не готовий продавати те, що вже намолочено, через незрозумілу ситуацію, що ж буде далі. Буде такий тимчасовий лаг, коли намолот начебто є, але реальних пропозицій не буде, доки виробник не зрозуміє кількість, якість зібраного зерна до та після дощів», - розповів Сергій Домаєв, директор компанії ТОВ «Б-Агро Північ», яка займається як рослинництвом, так і трейдингом.
Він зазначив, що з якістю ситуація дуже неоднорідна навіть у розрізі одного району та одного господарства, не те що загалом по Республіці.
«Звісно, якщо опади продовжаться, ситуація погіршуватиметься – і з якістю, і з кількістю», - резюмував С. Домаєв.
