У Казахстані вирішили продовжити дію експортного мита на насіння соняшнику. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Міжвідомчої комісії під головуванням віцепрем'єра Серіка Жумангаріна, повідомила пресслужба прем'єр-міністра 22 вересня.
«Ще раз зваживши всі результати дії експортного мита та нинішній курс державної політики, спрямований на диверсифікацію виробництва в країні в бік переробки, на засіданні МВК прийнято рішення залишити чинне експортне мито на насіння соняшнику в розмірі 20%, але не менше 100 євро за тонну, без змін», - зазначається в повідомленні.
Водночас Національній асоціації переробників олійних культур запропоновано прийти до консенсусу з виробниками насіння соняшнику щодо закупівельних цін, про що НАПОК зобов'язалася публічно оголосити найближчим часом.
За даними Бюро національної статистики, вирощування насіння соняшнику є одним із найрентабельніших видів бізнесу в секторі АПК. Загальний показник рентабельності цієї олійної культури в Казахстані становить 96,4%.
У сфері переробки насіння соняшнику в країні задіяно понад 50 підприємств, річна загальна потужність переробки сировини становить 3,2 млн тонн. У 2022 році завантаження потужностей з переробки соняшнику (2,8 млн тонн) становило 34%. У 2022 році валовий збір насіння соняшнику досяг 1,3 млн тонн, тобто вже сьогодні є всі передумови для повної переробки олійного насіння на внутрішньому ринку, підкреслюється в повідомленні.
Збільшуються обсяги посівних площ: з 960,4 тис. га у 2021 році до 1 млн га у 2022 році (14%) та 1,2 млн га у 2023 році (6%). У середньому збільшення становить 10% щорічно.
Щодо експорту насіння соняшнику, за 2022 рік на зовнішні ринки відправлено 346,8 тис. тонн насіння соняшнику, що у 2,3 раза більше за рівень в аналогічний період 2021 року (145,9 тис. тонн).
Також у РК збільшується виробництво олії: за сезон (з вересня 2022 року по серпень 2023 року) виробництво нерафінованої олії перевищило 417 тис. тонн, що на 50% більше, ніж за сезон 2021-2022 (279 тис. тонн). Виробництво рафінованої олії за цей час збільшилося на 4,1%, до 145,3 тис. тонн. Скоротився імпорт бутильованої соняшникової олії: з вересня 2022 року до липня 2023 року імпорт становив 35,2 тис. тонн, скорочення на 15%. Таким чином, збільшення виробництва йде на тлі скорочення імпорту, тобто відбувається імпортозаміщення.
Збільшується експорт переробленої продукції. За 2022 рік РК експортувала 229,4 тис. тонн соняшникової олії на суму $319,7 млн, що майже втричі вище за рівень 2021 року (84,9 тис. тонн на суму $98,8 млн).
За даними уряду, водночас знижується ціна на олію в магазинах. Експортне мито запроваджено 4 лютого 2023 року, з січня по вересень по республіці в середньому ціна на соняшникову олію знизилася на 16%. Станом на 12 вересня ц.р. середня ціна становила 764 тенге.
На засіданні МВК було наголошено, що обмежувати експорт сировини та збільшувати обсяг переробки – світова тенденція економіки сусідніх країн. Такі держави як Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, які практично не мають власної сировини, створюють пільгові умови для постачання сировини і будують потужності з переробки. У Киргизстані встановлено нульову ставку ПДВ на ввезення насіння соняшнику виключно для виробництва олії. В Узбекистані діє нульове мито на ввезення соняшнику та олії соняшникової. У результаті в структурі імпорту Узбекистану ввезення насіння соняшнику з Казахстану щороку посідає перше місце. Водночас країни, які виробляють свою сировину, такі як РФ та Білорусь, продовжують експортне мито та вводять експортне ліцензування.
