Онлайн-конференція "Пристрасті за хлорпірифосом"

ДАТА
15 груд. 2020 р.

2020 рік ознаменувався не лише пандемією COVID-19, економічною кризою, посухою, зниженням обсягу виробництва та кукурудзяними дефолтами. 13 листопада п.р. набули чинності вимоги Регламенту 2020/1085, прийнятого Європейською комісією в лютому п.р., щодо максимального рівня залишків хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській і харчовій продукції, що постачається, який не має перевищувати 0,01 ppm. На думку експертів, найбільші побоювання щодо перевищення норм даного пестициду виникають щодо олійних культур (соняшник, соя, рапс) і рослинних олій з огляду на те, що він є жиророзчинним. Однак питання до зернових все ж залишається через використання препаратів на основі хлорпірифосу при обробці зернових складів.

Причиною нових вимог країн-членів ЄС до безпеки імпортованої продукції стала заява Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), зроблена ще в серпні 2019 року, в якій експерти оприлюднили дані наукових досліджень, що свідчать про те, що зазначені речовини мають потенційну генотоксичну та нейротоксичну дію на людський організм.

Перша реакція українського аграрного співтовариства, звичайно ж, була спрямована на проблеми, які виникнуть при експорті сільгосппродукції до країн ЄС, що є одними з найбільших імпортерів зернових, олійних і рослинних олій з України. Це стало ще одним новим завданням і головним болем трейдерів, з яким вони повинні впоратися, проте відповідальність за безпеку вирощених сільгоспкультур все ж лежить на плечах аграрія.

Активна інформаційна кампанія щодо виникнення проблем при постачанні на експорт зернових і олійних вантажів із порушенням встановлених норм розпочалася ще на початку 2020 року. У медіа-просторі та на галузевих конференціях велося досить жваве обговорення того, що для України це може обернутися як втратою провідних ринків збуту, так і репутаційними ризиками. Однак не варто забувати про ту продукцію, яка споживається в Україні, і українські громадяни мають право споживати безпечні продукти.

З огляду на те, що українське законодавство на сьогоднішній день не адаптовано до норм ЄС щодо використання пестицидів хлорпірифос і хлорпірифос-метил в Україні, а українські аграрії вже провели озиму сівбу під урожай 2021 року і готуються до весняної посівної кампанії, АПК-Інформ вирішив ще раз приділити цьому питанню особливу увагу в рамках онлайн-конференції «Пристрасті за хлорпірифосом». Ми ставимо собі за мету отримати максимально об'єктивну інформацію від експертів, представників держави та безпосередніх учасників ринку і намагатимемося відповісти на запитання, чи так все критично і як довго триватимуть «пристрасті» за пестицидами.

Для обговорення пропонуються такі питання:

  • Український експорт зернових і олійних-2020/21: питання якості та безпеки. Чи є привід для занепокоєння?
  • Застосування препаратів українськими аграріями на основі хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу: наскільки критичною є ситуація або не так усе погано?
  • Чому держава досі не вжила заходів щодо адаптації українського законодавства до норм ЄС. У чому камінь спотикання?
  • Чи знайдуть трейдери й аграрії спільну мову та порозуміння щодо застосування хлорпірифосу в обробці сільськогосподарських культур і зернових складів
  • Як трейдери та термінали контролюють експортні партії зернових, олійних і рослинних олій на предмет перевищення норм залишків пестицидів?
  • Чи готові аграрії замінити препарати на альтернативні та більш безпечні і вже в 2021 році виростити соняшник, сою та ріпак без хлорпірифосу?
  • Що пропонують аграріям постачальники ЗЗР для обробки насіння олійних і зернових культур під урожай 2021 року та чи таким небезпечним є хлорпірифос при дотриманні технологій його застосування?

15 грудня 2020 р.
11:00-14:00 (Київ)
платформа ZOOM

Слідкуйте за оновленнями на сторінці заходу та залишайтеся в епіцентрі аграрних подій разом із командою ІА «АПК-Інформ»!

Участь у конференції як слухач є безкоштовною.

Реєструйтеся на захід уже зараз.

Організатор

Спонсор

Контакти

ІА «АПК-Інформ»

+380 562 320795
+380 562 321595

Ірина Озіп (доб. 115)
[email protected]

Вхід