"Форум зернопереробників-2019", Україна, м.Одеса
ДАТА
3 жовт. 2019 р.

Міжнародні стандарти не панацея для українських зернопереробників - експерти

Джерело

АПК-Інформ

2840

В ході панельної дискусії «Робота зернопереробних підприємств в умовах скасування стандартів на методики визначення якості зерна та продуктів його переробки» в рамках конференції «Форум зерноперобників – 2019» її учасники відзначили, що учасники ринку напрочуд спокійно ставляться до майбутнього скасування з 1 січня 2022 р. стандартів на методи визначення якості.

Зокрема, професор ОНАХТ Дмитро Жигунов зазначив, що переробники, ймовірно, розраховують валідувати на своїх підприємствах існуючі міжнародні стандарти на методи визначення якості. Але такий підхід і розрахунок на міжнародні нормативні акти, на думку експерта, не є «панацеєю», так як деякі звичні для українських підприємств борошномельної та круп'яної промисловост, методики не мають аналогів у міжнародних стандартах.

У той же час директор ДП «Агминтест Контрол Юніон» Ірина Топораш вважає, що в новому стандарті України на пшеницю, прийнятому у червні 2019 р., максимально використані стандарти ISO в частині методик визначення якісних показників - традиційні методики залишилися лише для визначення клейковини в пшениці і скловидності. При цьому, на її думку, логічною є якнайшвидша розробка нового стандарту на пшеничне борошно, при якій буде більше складнощів з введенням методик визначення якості, згідно з міжнародними стандартами. Як показала практика.

«На розробку і впровадження нового стандарту на пшеницю пішло близько двох років. Тому зараз саме час внести пропозиції і перейти до активної фази розробки, прийнятного для всіх зацікавлених учасників ринку, стандарту на борошно», - підсумувала експерт.

Директор з якості та безпеки харчових продуктів Шевченківського заводу продтоварів Світлана Фесенко зазначила, що зусиллями Мінагрополітики і Мінекономрозвитку України скасування старих ГОСТів на методики визначення якості харчових продуктів відкладено до 2022 р. Але в рамках угоди з ЄС ці нормативні акти повинні в підсумку бути скасовані. Крім того, експерт підкреслила, що відповідно до внесених змін в Закон України «Про стандартизацію» з нього повністю виключений термін «Стандарт», який замінений поняттям «Нормативний акт» або іншими аналогічними поняттями.

«У сформованих умовах підприємства можуть впроваджувати технічні умови, валідувати існуючі міжнародні стандарти на методи визначення якості, або спільно розробляти галузеві нормативні акти. Але поки що українські компанії недостатньо активні в цьому питанні, та в Технічний комітет 170 поки не надходило пропозицій щодо розробки нових нормативних актів на методики визначення якості», - підкреслила експерт.

В ході дискусії експерти зійшлися на думці, що майбутнє скасування стандартів і впровадження на підприємствах власних нормативних актів може внести елемент невизначеності і неузгодженості в торгові відносини між учасниками ринками. При цьому одним з варіантів виходу з ситуації, що склалася, може бути розробка стандартів під егідою асоціацій, наприклад, за сприяння асоціації «Борошномели України», підсумували експерти.

.Про ключові події форуму читайте на сторінці конференції.

Організатори
Партнер
Генеральний спонсор
Спонсори
За підтримки
Медіа підтримка
Контакти

Святослав Ткаченко, керівник оргкомітету

+380633577359, +380562320795

[email protected]

Катерина Панасенко, служба маркетингу

+380562321595 вн.113

[email protected] 

 

Вхід