Згідно з оцінками ІА "АПК-Інформ", за підсумками 2019/20 МР Казахстан забезпечив близько 6% імпорту пшениці в Китай, поставивши на цей ринок понад 320 тис. тонн зернової. Даний показник виявився на 37% менше, ніж обсяги поставок в 2018/19 МР (506 тис. тонн).
Поставки ж російської пшениці до Китаю поки не значні і також мають тенденцію до зниження. Так, за підсумками 2019/20 МР з РФ до Китаю було експортовано трохи менше 50 тис. тонн зернової, що на 34% менше обсягів експорту в попередньому сезоні (76 тис. тонн).
Що стосується імпорту Китаєм пшеничного борошна, то, незважаючи на те, що Казахстан займає другу позицію серед світових експортерів борошна, на китайському ринку домінує російська продукція. Так, за підсумками 2019/20 МР обсяг експорту борошна з РФ до Китаю оцінюється в 141 тис. тонн, що виявилося на 43% більше, ніж було експортовано в 2018/19 МР (99 тис. тонн). Обсяги поставок казахстанського борошна до Китай в сезоні, що завершився, оцінюються всього в 19 тис. тонн, що поступається 47% показнику 2018/19 МР (36 тис. тонн).
Згідно з даними International trade center і оцінками ІА "АПК-Інформ", за підсумками 2019 календарного року імпорт пшеничного борошна до Китаю склав близько 230 тис. тонн, з яких близько 60% було забезпечено російською продукцією, 19% - українською і тільки 9% - казахстанською.
Детальніше про конкуренцію між Казахстаном і Росією на ключових ринках збуту ви можете дізнатися, взявши участь в онлайн-конференції «KAZAKHSTAN GRAIN CONFERENCE 2020: ONLINE EDITION», яка відбудеться 26 листопада на платформі ZOOM.
