Метеорологічні умови третьої декади липня 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2939

У третій декаді липня в Україні переважала тепла погода. Опади, в основному грозові, характеризувалися вкрай нерівномірним розподілом – від повної їхньої відсутності до локальних сильних злив в окремих районах. Загалом майже по всій території країни спостерігався стійкий дефіцит опадів як упродовж декади, так і упродовж місяця.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 89 до 131 годин, що у більшості областей було близько або на 11-23 годин більше за норму. Лише на Закарпатті тривалість сонячного сяйва була меншою на 11 годин.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася близькою до норми у Луганській області та на 1,6-3,8°С вищою за норму в напрямку зі сходу на захід країни і становила +24-25°С у південних областях та +20-23°С на решті території.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +32-34°С, у південних та Дніпропетровській областях +35-37°С. В областях північної половини країни, Івано-Франківській та Чернівецькій областях упродовж 2-5 днів, у південних, Кіровоградській, Вінницькій, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій та Закарпатській областях – 7-10 днів вона перевищувала позначку +30°С.

В окремих районах південних та Дніпропетровській областях упродовж 1-2 днів максимальна температура повітря перевищувала позначку +35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +10-12°С, у Чернівецькій та Херсонській областях – до +14-15°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі часом охолоджувалася до +9-13°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +51-68°С.

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив, подекуди зі шквалами та грозами) спостерігалися впродовж 3-7 днів. У Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Полтавській, Львівській, Рівненській та Закарпатській областях середня обласна їхня кількість за декаду становила 100-154% норми (18-43 мм), у північних, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій, Івано-Франківській та Волинській областях – 52-91% норми (13-32 мм). У Донецькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Вінницькій та Чернівецькій областях середня обласна декадна кількість опадів склала 18-48% норми (4-10 мм) (рис. 2).

 

 

Добовий максимум опадів в окремих пунктах Запорізької, Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Київської, Рівненської та Волинської областей становив від 20 до 52 мм (1-2 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +22-30°С. Упродовж 7-10 днів на переважній частині території країни в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 51 до 80%, за винятком Кіровоградської, Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької, Житомирської областей та Закарпаття, впродовж 1-7 днів відзначалося її зниження до 30%.

Упродовж 1-2 днів у Рівненській, Львівській, Закарпатській, в окремих пунктах Волинської, Івано-Франківської, Черкаської, Дніпропетровської, Одеської, Запорізької, Донецької та Луганської областей спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, у Кіровоградській області – до 30 м/с. На решті території країни переважав помірний вітер.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов липня 2019 року

 

Середня місячна температура повітря у липні становила від +18,5°С на півночі до +23,5°С на півдні країни, що близько до норми, у Херсонській, Одеській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – на 1-1,6°С вище за норму.

Абсолютний максимум температури повітря у липні становив +35-39°С, у Сумській, Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях +33-34°С.

Кількість днів із температурами вище +30°С за липень становила від 3 до 10, у південних, Донецькій та Дніпропетровській областях – від 12 до 18 днів.

Упродовж 1-4 днів у південних, місцями східних, північних, Тернопільській та Чернівецькій областях максимальна температура вдень досягала +35-39°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +5-9°С, в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Полтавській областях – до +10-12°С.

Розподіл опадів був вкрай нерівномірним, як територією країни, так і в межах окремих областей та районів. Спостерігалася велика кількість сильних локальних злив, шквалів та граду.

Середня обласна кількість опадів за липень у більшості областей була меншою за норму і склала переважно від 26 до 60 мм (30-70% норми), у Рівненській, Закарпатській, Харківській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській та Луганській областях – від 40 до 76 мм (85-130% норми). У розрізі метеостанцій найбільше опадів за липень зафіксовано у Сараті (Одеська обл.) – 124 мм та Комісарівці (Дніпропетровська обл.) – 104 мм.

На метеостанції Комісарівка Дніпропетровської області, де за добу випало 74 мм, було на 5 мм перевищено добовий максимум опадів у липні (період спостережень 1961-2018 рр.).

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Упродовж декади погодні умови були задовільними для вегетації пізніх с/г культур та для збирання ранніх зернових культур. Однак через тривалу відсутність ефективних опадів та їхній сумарний дефіцит у червні та липні умови для вегетації пізніх культур у багатьох областях, найбільше у центральних, оцінювалися як малосприятливі.

Короткочасні незначні дощі впродовж декади лише пом’якшували умови вегетації, однак кількості опадів було недостатньо для зволоження навіть верхнього шару ґрунту. У більшості районів Черкаської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Херсонської областей запаси вологи метрового шару ґрунту під пізніми культурами (зокрема соняшником) було майже вичерпано або метровий шар ґрунту був зовсім сухим.

Нинішнього року на врожайність зернових колосових та зернобобових культур у багатьох областях негативно вплинула аномальна тривала спека у червні, на багатьох площах колос ранніх зернових виявився менш виповненим, проте середня врожайність усіх культур є високою, а озимих пшениці та ячменю в окремих областях – найвищою за останні роки.

 

Теплозабезпечення

Станом на 31 липня суми ефективних температур повітря перевищили середні багаторічні показники: вище +10С – на 140-235°С, вище +15С – на 140-200°С (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +10 ° С

вище +15 ° С

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

Степ

775-925

990-1135

335-450

525-650

Лісостеп

620-785

785-1020

195-330

345-525

Полісся

590-680

730-880

170-255

310-415

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 31 липня запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою у західних, на більшості площ Житомирської, Вінницької, місцями у Черкаській, Чернігівській, Харківській, Кіровоградській, Херсонській та Донецькій областях утримувалися переважно на задовільному (81-109 мм) та достатньому (126-160 мм продуктивної вологи і більше) рівнях.

На решті площ вологозапаси метрового шару ґрунту були недостатніми (52-75 мм), в окремих районах Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської та Харківської областей вони не перевищували 16-44 мм продуктивної вологи (рис. 3).

 

 

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було недостатнім (не більше 4 мм продуктивної вологи), місцями у Полтавській області ґрунт був зовсім сухим. Задовільне зволоження 0-20 см шару ґрунту відзначалося лише на окремих площах Вінницької області (11-14 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 25 до 49 мм, місцями у Вінницькій області – до 67 мм продуктивної вологи, що є недостатнім у період росту кореня.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були незадовільними (1-10 мм), на багатьох площах південних, Донецької, Харківської, окремих площах Дніпропетровської та Полтавської областей орний шар був зовсім сухим. Задовільне (12-19 мм) та достатнє (22-29 мм) вологозабезпечення відзначалося у Чернігівській, в окремих районах Вінницької, Київської, Сумської, Харківської, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

У метровому шарі ґрунту вологозабезпечення на більшості площ східної половини країни, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Київській, окремих площах Вінницької областей було незадовільним (5-47 мм) та недостатнім (52-79 мм). На багатьох площах Херсонської, окремих площах Миколаївської та Харківської областей метровий шар ґрунту був зовсім сухим. Достатні запаси продуктивної вологи відзначалися лише на більшості площ Вінницької й окремих районах Кіровоградської та Чернігівської областей (82-120 мм) (рис. 4).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

На всій території країни завершувалося збирання врожаю ранніх зернових культур (жито, ячмінь, пшениця). Стан посівів на незібраних площах добрий та задовільний.

У ярого ячменю та ярої пшениці відзначалася повна стиглість, тривало масове збирання.

У вівса відзначалися воскова та повна стиглість зерна, розпочалося збирання врожаю. Стан посівів задовільний та добрий, у Волинській області місцями незадовільний. Маса 1000 зерен вівса становила 29-37 г.

У кукурудзи тривало цвітіння волоті та качанів, на багатьох площах відзначалася молочна стиглість зерна. На окремих площах східних та центральних областей рослини скосили на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий. Місцями у східних та центральних областях спостерігалося пошкодження с/г шкідниками, у південних, центральних та північно-східних – засихання, пожовтіння листя від засухи.

Впродовж декади у гречки тривало формування та достигання зернівки, у проса – повна стиглість.

У сої тривало формування бобів. На окремих площах східних областей відзначався перший етап їхнього достигання.

Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 11 до 45.

На окремих площах Черкаської області відзначалося пожовтіння листя рослин через засушливі умови, Херсонської – пошкодження шкідниками. Стан посівів переважно добрий.

У цукрових буряків тривав ріст кореня, на окремих площах Полтавської області відзначалося пожовтіння нижніх листків. За визначенням агрометеорологів, середня маса одного кореня складала 150-310 г, на кращих посівах – 470-540 г. Через засушливі умови на окремих полях Черкаської області відзначалося денне в’янення рослин. Стан посівів добрий та задовільний.

Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків, в окремих районах південних, центральних та східних областей – достигання насіння.

Середній діаметр кошиків мав розмір від 13 до 20 см, на кращих посівах – до 30 см.

На окремих площах Запорізької, Донецької, Миколаївської та Чернігівської областей відзначалося денне в’янення, засихання та пожовтіння рослин через посушливі умови.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) упродовж декади відзначалося відростання отави після першого укосу, цвітіння, достигання насіння та другий укіс. Стан трав добрий та задовільний, у Луганській і Херсонській областях – незадовільний.

 

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua

Реклама

Вхід