Погодні умови та стан озимих зернових культур в Україні у лютому 2020 року – Національна академія аграрних наук України

Джерело

АПК-Інформ

2044

Завершується календарна зима 2020 року, яка характеризувалася аномально теплою з помірною кількістю опадів погодою, що в черговий раз засвідчило про невідворотність та поглиблення процесів змін клімату й необхідність перебудови та адаптації сільськогосподарського виробництва в найближчій перспективі.

Разом з тим, проблема перезимівлі пшениці озимої та інших озимих культур з року в рік залишається актуальною і має велике значення в аспекті продовольчої та економічної безпеки нашої держави. Від розмірів можливої загибелі озимих залежать заходи по ліквідації її наслідків, пов’язані з додатковими матеріальними витратами на насіннєвий матеріал та перебудовою планів проведення весняно-польових робіт. Як правило, із значним ушкодженням та загибеллю озимини неминучим є запізнення з сівбою ярих культур, а, отже, зниження їх врожайності та зменшення в хлібному балансі частки високоякісного продовольчого зерна.

Зимовий період 2019/20 вегетаційного року для озимих зернових культур видався за температурним режимом надзвичайно сприятливим, оскільки в цей час рослини за незначним виключенням практично не припиняли своєї життєдіяльності, яка проявлялася, хоча і не так активно, у поступовому нарощуванні їх вегетативної маси, розвитку кореневої системи та функціонуванні процесів фотосинтезу. Для пшениці та ячменю озимих пізніх строків сівби це мало позитивний ефект, оскільки рослини за наявних позитивних температур повітря впродовж доволі тривалого часу на фоні достатньої вологозабезпеченості верхніх шарів ґрунту змогли пройти певний етап у своєму розвитку, що на значних площах дозволить їм розпочати весняну вегетацію у фазі кущіння.

Враховуючи температурні показники та глибину промерзання ґрунту, жодної загрози ушкодження та вимерзання посівів впродовж зимівлі пшениці озимої та інших озимих культур не відмічалося (табл.).

 

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої впродовж зимівлі, ºС

Місяць

Роки

Критична температура вимерзання рослин, ºС

2015/16

2016/17

2017/18

2018/19

2019/20

Грудень

-5,0

-6,2

-1,0

-3,6

-0,2

-15,2

Січень

-9,0

-4,7

-5,7

-1,5

-2,7

-14,5

Лютий

-2,0

-4,4

-5,7

-4,1

-5,7

-13,0

Середнє

-5,3

-5,1

-4,1

-3,0

-2,9

-

 

В третій декаді січня утримувалася порівняно тепла, але мінлива за температурними показниками з підвищеною кількістю опадів, погода. Середня температура повітря склала 0,8ºС, що було на 6,9ºС вище середньої багаторічної норми. Загальна кількість опадів за звітний період, які відмічалися переважно у вигляді дощів різної інтенсивності, становила 14,4 мм, або на 20 % більше від середніх багаторічних значень. Максимальна глибина промерзання ґрунту в цей час не перевищувала 9 см, а мінімальна температура ґрунту навіть за відсутності снігового покриву на полях не була нижчою за -2,7ºС.

Загалом, у січні середні значення температури повітря та кількості опадів склали відповідно -0,1ºС та 23 мм, що виявилося на 5,8ºС вище кліматичної норми та на 18 мм менше за неї. Впродовж місяця небезпечних метеорологічних явищ для озимих зернових культур і ріпаку не відмічалося.

Перша декада лютого характеризувалася нестійкою за температурними показниками та зі значними опадами погодою. В першій половині звітного періоду утримувалася підвищена температура повітря, середньодобові значення якої варіювали в межах 0,9–5,5ºС. В другій половині – значно похолодало, середньодобові температури повітря знизилися до -3,2 – -13,5ºС. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 10,5ºС, а поверхня ґрунту прогрівалася до 12,5ºС. В нічний час повітря та поверхня ґрунту охолоджувалися відповідно до -20,2 та -24,0ºС. Середня температура повітря за декаду склала -2,8ºС, що було на 2,1ºС вище середньої багаторічної норми.

Загальна кількість опадів у вигляді дощу та снігу становила 38,0 мм, що виявилося на 29 мм більше середніх багаторічних показників. Така кількість опадів суттєво покращила запаси продуктивної вологи в ґрунті, особливо під озиминою після непарових попередників. У другій половині першої декади лютого з пониженням температури повітря на значних територіях встановився сніговий покрив висотою до 10–17 см. Промерзання ґрунту становило від 7 до 14 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -5,7ºС, але була значно вищою за розрахункову критичну температуру вимерзання рослин, яка на той час становила близько -14,0ºС.

Загалом, погодні умови першої декади лютого виявилися задовільними і не мали негативного впливу на стан озимих зернових культур і ріпаку. У рослин після тимчасового похолодання відмічалося лише часткове підмерзання кінчиків листкових пластинок, а також зростання частки листків, які набули антоціанового забарвлення, що свідчило про порушення в них процесів фотосинтезу.

Звітна декада впродовж поточного зимового періоду виявилася не тільки найбільш холодною, але й характеризувалася найбільшою кількістю опадів. До речі, за останні п’ять років такий температурний режим в цей час відмічався вдруге, а рівень зволоженості – вперше (рис. 1).

Друга декада лютого, як і всі попередні впродовж зимового періоду, відрізнялася порівняно теплою для цієї пори року погодою. Її характерною особливістю було те, що в світлий час доби утримувалися невисокі позитивні температури (0,7–5,3ºС ), а в нічний час – незначні заморозки (-0,6 – - 5,8ºС), що за невеликої кількості або ж відсутності снігу на полях в окремих регіонах дозволило провести підживлення посівів озимини по мерзло-талому ґрунті.

Рис. 1. Середні значення гідротермічних показників впродовж першої декади лютого, 2016–2020 рр.

 

Впродовж декади середньодобові температури повітря коливалися в межах від -0,6 до +3,0ºС. Максимальна температура повітря підвищувалася до 9,2ºС, а поверхня ґрунту прогрівалася до 13 ºС. Відповідно мінімальні значення температурних показників повітря і поверхні ґрунту становили -5,8 та -9,3ºС.

Середня температура повітря за другу декаду лютого склала 1,4ºС, що було на 5,4ºС вище середньої багаторічної норми. Опади, які випадали переважно у вигляді дощу та мокрого снігу, відмічалися на початку декади. Загальна їх кількість становила 10,0 мм, що виявилося на 4 мм менше від кліматичної норми (рис. 2).

Рис. 2. Середні значення гідротермічних показників впродовж другої декади лютого, 2016–2020 рр.

 

За останні п’ять років вища температура повітря та більша кількість опадів у цей час відзначалася лише в 2016 р. (відповідно +2,9ºС та 27,4 мм). Також слід зазначити і те, що на початку другої декади лютого відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0,0ºС в бік підвищення, що свідчило про завершення метеорологічної зими.

Упродовж більшої частини декади на полях утримувався сніговий покрив висотою від 2 до 11 см. Якщо на початку звітного періоду максимальне промерзання ґрунту сягало 14 см, то по його завершенні – 4–8 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила -3,1ºС, що не мало негативного впливу на загальний стан рослин.

Обстеження посівів озимих зернових культур, яке проводилося в кінці другої декади лютого, показало, що переважна більшість рослин пшениці та ячменю озимих знаходилися в доброму стані, тобто їх життєздатність, залежно від культури, попередника та строку сівби, була на рівні 97–99%. Звичайно, що мова йде про ті посіви, де сівба проводилася згідно існуючих рекомендацій.

Після опадів, які відмічалися впродовж першої та другої декад лютого, запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами озимих зернових культур в основних зерносіючих регіонах суттєво покращилися. Проте, в окремих районах зони Степу на полях після непарових попередників у метровому шарі ґрунту вони не перевищували 50,0 мм. Навіть під посівами пшениці озимої по чорному пару вміст агрономічно цінної вологи не перевищував 100 мм, що було значно нижче нормативних значень. Порівняно низька зволоженість ґрунту відмічалася і в деяких областях зони Лісостепу, що зумовило обґрунтоване занепокоєння зерновиробників щодо подальшого стану пшениці озимої з початком її активної весняної вегетації.

Перша половина третьої декади лютого характеризувалася підвищеним температурним режимом та опадами різної інтенсивності. Середньодобові температури повітря знаходилися в інтервалі від 1,4 до 3,8ºС. Кількість опадів, які відмічалися у вигляді дощу, склала близько 8,0 мм. Промерзання ґрунту було відсутнє. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила 0,6ºС при розрахунковій критичній температурі вимерзання рослин -11,8ºС.

Отже, враховуючи стан посівів озимих зернових культур та поступове наростання температурних показників можна стверджувати, що в поточному вегетаційному році рослини успішно перезимували, а відновлення їх активної вегетації відбудеться раніше середніх багаторічних строків. Як відомо, за раннього відновлення весняної вегетації озимина розвивається в умовах помірних температур і відносно гарного зволоження ґрунту. В цей період відбувається посилене утворення та розвиток пагонів і вторинної кореневої системи, що при достатній забезпеченості поживними речовинами є запорукою формування вагомого урожаю. Навіть за слабкого розвитку пшениці озимої восени рання весна дає змогу рослинам створити повноцінний стеблостій, сформувати відносно потужну кореневу систему і успішно протистояти посушливим погодним умовам в подальшому.

Як правило, ранньовесняний догляд за посівами пшениці озимої та інших озимих зернових колосових культур складається з двох важливих технологічних заходів – підживлення та боронування посівів. В першу чергу по мерзло-талому ґрунту слід підживлювати нормально ущільнені, але недостатньо розвинені з осені та ослаблені після зимівлі посіви, що дасть змогу рослинам швидко відновити та наростити вегетативну масу. Добре розвинені посіви, де рослини мають більше чотирьох пагонів, а таких в цьому році переважна більшість, слід підживлювати дещо пізніше – в кінці весняного кущіння рослин, зокрема тих, що отримали достатнє живлення в осінній період. Разом з тим, при проведенні даного прийому слід враховувати попередник, по якому вирощується озимина, вміст поживних речовин у ґрунті та погодні умови – це основні фактори, які мають суттєвий вплив на ефективність проведеного підживлення рослин ранньою весною.

При цьому слід знати, якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м2) не гарантує одержання врожаю більше 2,0–2,5 т/га. За умови наявності на 1 м2 менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин – такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсів) підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів – не менше 300 рослин/м2.

Добре розвинені рослини, що мають 3–4 пагони, мо­жуть давати 1,5–2,0 продуктивних стебла. Для забезпечення уро­жаю 2,5–3,0 т/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт./м2. На насінницьких площах можна залишати посіви з меншою кількістю рослин.

В цілому, після кращих попередників для одержання сильного і цінного зерна потрібно вносити 6090 кг/га д.р. азоту, а після непарових попередників – не менше 90120 кг/га, причому у вологі роки, коли складаються сприятливі умови для засвоєння азоту, дози його можуть бути підвищені до 150 кг/га д.р. залежно від стану посівів.

В окремих господарствах відмічається незначне переростання рослин пшениці озимої ранніх строків сівби. При догляді за такими посівами в більшості випадків рекомендується провести їх боронування. Це дасть змогу видалити з поля листкову масу, вражену різними хворобами, а також запобігти утворенню ґрунтової кірки, поліпшити аерацію верхнього шару ґрунту, а також знищити проростки бур’янів. Але такий агротехнічний захід забезпечує гарні результати лише в тому випадку, коли проводиться за умови фізичної стиглості ґрунту, який не перезволожений і добре розпушується. Запізніле боронування є неефективним, а в окремих випадках навіть шкідливим, а тому його слід проводити в максимально стислі строки.

При весняному обстеженні стану посівів ячменю озимого слід звернути увагу на те, що часто при пошкодженні чи загибелі надземної маси рослин вузол кущення залишається живий, а ця культура має властивість швидко відновлювати вегетативну масу, добре кущитись, а потім формувати задовільну врожайність. Але рано навесні такі площі обов’язково слід підживити азотними добривами.

Система догляду за пшеницею озимою та інших озимих зернових колосових культур у весняно-літній період вегетації повинна спрямовуватися на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою – 550-600 шт./м2, якомога повніше забезпечення рослин елементами живлення і вологою, контролювання та дотримання задовільної фітосанітарної ситуації на полях. Тому мета комплексного обстеження посівів, крім визначення густоти, фази розвитку та життєздатності рослин після зимівлі, повинна передбачати визначення наступних показників: забур’яненість посівів (видовий та кількісний склад бур'янів), ураженість рослин хворобами і шкідниками, забезпеченість ґрунту елементами живлення, зокрема мінеральними формами азоту. В цьому році актуальним є питання обмеження в добре розвинених посівах мишовидних гризунів, які здатні завдати доволі відчутної шкоди.

Таким чином, стан посівів озимих зернових колосових культур є порівняно добрим, що дає підстави зробити попередні позитивні прогнози щодо очікуваного врожаю, особливо за умови, якщо в подальшому температурний режим буде сприятливим, а кількість атмосферних опадів не поступатиметься середнім багаторічним показникам. До речі, за більшу частину зимового періоду (грудень, січень та дві декади лютого) у вигляді дощу та снігу випало близько 114 мм опадів, що практично відповідає середній багаторічній нормі. Проте така кількість опадів не в повній мірі змогла забезпечити вологою посіви пшениці озимої та інших озимих зернових культур після непарових попередників, зокрема після соняшнику, де її запаси в метровому шарі ґрунту поки що поступаються середнім багаторічним показникам. Разом з цим, перспективи одержання високого врожаю озимих зернових культур в поточному році є цілком реальними. Свідченням цього є ряд об’єктивних факторів, а саме гарні результати зимівлі та стан рослин на початку весняно-літньої вегетації, рання весна та поступове зростання температурних показників, порівняно достатня вологозабезпеченість ґрунту на переважній частині посівних площ тощо. В зв’язку з цим, остаточний результат буде залежати як від подальших погодних умов, так і від рівня забезпеченості матеріальними ресурсами господарств, а, головне, від професійного вміння спеціалістів-технологів досягати бажаної мети.

 

Реклама

Вхід