Україна: метеорологічні умови першої декади березня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

1927

За надзвичайно високим рівнем температури повітря перша декада березня виявилася унікальною. У найтепліші дні середня добова температуро перевищувала норму на 14-17°С. Відхилення середньої декадної температури повітря від норми у східній частині країни досягли +10-12,5°С, у західній +5-9°С. Такого рівня середньої декадної температури повітря на початку березня в Україні ще не спостерігалося. Дуже тепло було у першій декаді березня 2017 (відхилення 7,7°С), 2016 (відхилення 7,4°С), 2002 (відхилення 6,6°С), 1999 (відхилення 6,4°С), 1995 (відхилення 8,4°С) років. Однак жодного разу середня декадна температура не перевищувала норму більш ніж на 10°С.

За кліматичною нормою середня декадна температура повітря відповідала показникам першої половини квітня, у деяких пунктах спостережень було досягнено або перевищено абсолютні максимуми температури повітря як для першої декади, так і окремих днів.

На території не лише південних, а й місцями у центральних та західних областях спостерігалася не характерна для ранньовесняного періоду низька відносна вологість повітря (в денні години – 30% і нижче).

Малорухомий атмосферний фронт, який визначав погоду другої п’ятиденки декади, обумовив опади у західних, північно-західних областях та північних районах північно-східних областей кількістю до 1-2,5 декадної норми. На решті території кількість опадів була незначною.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 13 до 74 годин, що на більшій частині території країни близько або на 11-28 годин менше, у південних та східних областях – на 13-28 годин більше за середні багаторічні показники.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася у західних, Вінницькій та Житомирській областях на 4,5-9°С, на решті території країни – на 9,1-12,5°С вищою за норму і становила +5,1-9,7°С.

У східній частині України, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, окремих районах Вінницької та Житомирської областей було досягнуто або перевищено на 0,1-3°С найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень із 1961 р.

Мінімальна температура повітря знижувалася до -1-6°С, у Запорізькій та Луганській областях – до -7-9°С.

Максимальна температура повітря досягала +21-25°С, у західних та північних областях +15-20°С (рис. 1).

 

У Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, більшості районів Чернігівської, Полтавської, Черкаської, Дніпропетровської, Запорізької, окремих районах Херсонської, Кіровоградської та Київської областей максимальна температура повітря була близькою або на 1-4°С, у східних районах Луганської області – на 4-6°С вищою за абсолютні максимуми першої декади березня за період спостережень із 1951 р.

У найхолодніші ночі поверхня ґрунту в більшості областей охолоджувалася до -2-6°С, у східних та Запорізькій областях – до -9°С.

У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +19-30°С, у південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та Хмельницькій областях – до +31-43°С.

Опади відзначалися впродовж 1-7 днів майже по всій території країни у вигляді дощу, подекуди з мокрим снігом. У східних, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Полтавській та Кіровоградській областях їхня кількість за декаду не перевищила 9-42% декадної норми (1-5 мм), у Херсонській та Запорізькій областях опадів не було зовсім. У Чернігівській, Сумській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій та Рівненській областях декадна кількість опадів склала 64-78% норми (7-10 мм). У Київській, Житомирській та Хмельницькій областях декадна кількість опадів була близькою до норми, у Волинській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях вона склала від 127 до 269% норми (від 14 до 35 мм) (рис. 2).

 

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 64% до 87%. Впродовж 1-3 днів місцями у південно-східній частині, Харківській, Кіровоградській, Одеській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

У кінці декади сніг відзначався лише на високогір’ї Карпат – до 17-83 см.

Станом на 10 березня на всій території країни ґрунт був талим.

Упродовж 1-3 днів у більшості областей, за винятком Сумської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Чернівецької та Закарпатської областей, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж декади несприятливих явищ для посівів сільськогосподарських культур не спостерігалося.

18-26 лютого в екстремально ранні строки (середні багаторічні – кінець березня у степових областях та перша декада квітня на решті території) відбувся перехід середніх добових температур повітря через +5°С, на решті території (попередньо) такий перехід відбувся 1-3 березня. Крім крайніх заходу та півночі, у першій декаді березня спостерігався тривалий період (7-10 днів) із середніми добовими температурами +7-10°С. Внаслідок таких умов станом на 10 березня озимі культури відновили вегетацію по всій країні.

 

Зволоження ґрунту

За визначенням запасів продуктивної вологи (відбір зразків 9 березня 2020 р.) вологозабезпечення 0-20 см шару ґрунту під озимими культурами було достатнім та оптимальним (від 21 до 40 мм), місцями у західних, північних та центральних областях відзначалося перезволоження орного шару ґрунту (41-56 мм продуктивної вологи). В багатьох районах Одеської, на окремих площах Херсонської областей запаси продуктивної вологи 0-20 см шару ґрунту були низькими для початку березня і становили 16-20 мм (рис. 3).

Однак внаслідок дефіциту опадів, який спостерігався впродовж холодного періоду, та частих вітрів у крайніх південних районах країни місцями верхній 0-10 см шар ґрунту був майже сухим.

 

 

Зволоження метрового шару ґрунту на переважній частині території країни було близьким до оптимального (121-160 мм продуктивної вологи і більше). Однак в Одеській, на більшості площ Миколаївської, Вінницької, Київської, в окремих районах Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Хмельницької, Рівненської та Волинської областей вологозапаси у метровому шарі ґрунту сформувалися на надзвичайно низькому рівні для ранньовесняного періоду (менше 100 мм). У багатьох районах Одеської, на окремих площах Миколаївської та Сумської областей у метровому шарі ґрунту містилося лише 70-80 мм, місцями 41-62 мм продуктивної вологи (рис. 4).

 

На зябу в орному шарі ґрунту відзначався схожий з озиминою розподіл запасів продуктивної вологи.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ південних, в окремих районах Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Черкаської та Рівненської областей містилося від 64 до 116 мм, місцями в Одеській області – 37-39 мм продуктивної вологи. На решті території країни відзначалося оптимальне зволоження ґрунту (121-160 мм продуктивної вологи і більше).

Весняне промочування ґрунту в Київській, Одеській, окремих районах Вінницької, Херсонської та Черкаської областей не перевищувало 37-75 см, на решті площ воно досягало 90-150 см.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

Станом на 10 березня озимі культури (жито, ячмінь, пшениця) відновили вегетацію по всій країні. Посіви знаходилися у фазах кущіння, утворення вузлових коренів, третього листка, на окремих площах – сходів. Висота рослин у фазі кущіння становила від 9 до 24 см, на 1 м2 утворилося від 500 до 950 стебел, на кращих посівах – від 1050 до 1600 стебел, кількість рослин становила від 280 до 550 на 1 м2, кущистість складала 1,5-4.

Стан посівів оцінювався як переважно добрий та задовільний.

На окремих полях південних областей відзначалося пошкодження озимої пшениці сільськогосподарськими шкідниками та хворобами, подекуди засихання стебел, на окремих площах Луганської області – локальні пошкодження рослин унаслідок вимокання.

В озимого ріпаку на більшості площ тривало утворення листової розетки, на окремих площах південних областей відзначався ріст стебла. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

 

Дані повторного відрощування монолітів зимуючих культур (зразки взято 20 лютого 2020 р. )

Зрідженість

Розподіл зразків за зрідженістю, %

0

1-10

11-20

21-30

31-50

50

Озима пшениця

97

2

0

0

1

0

Озиме жито

100

0

0

0

0

0

Озимий ячмінь

75

25

0

0

0

0

Озимий ріпак

100

0

0

0

0

0

 

За узагальненням даних відрощування зразків зимуючих культур, взятих метеостанціями з полів 20 лютого 2020 р., значної загибелі та пошкодження рослин не виявлено.

На посівах озимої пшениці лише в окремих районах Київської області зрідженість (у межах 31-50% загиблих рослин) зафіксовано у 15% зразків, підвищену зрідженість (21-30% загиблих рослин) відзначено у 5% зразків. За експертною оцінкою, зрідженість є наслідком осінньої посухи.

Місцями у південних та центральних областях розпочалася сівба ранніх ярих та гороху, на ранніх посівах відзначалося проростання зерна.

 

За матеріалами Укргідрометеоцентру

Реклама

Вхід