Україна: агрометеорологічні умови другої декади березня 2020 року

Джерело

АПК-Інформ

1786

Незважаючи на похолодання у другій декаді березня внаслідок вторгненням холодного повітря із північного заходу, яке обумовило короткочасні зниження температури повітря вночі до 5-11ºС морозу по всій території країни, середня за декаду температура повітря у кінцевому підсумку значно перевищила норму. Це відбулося за рахунок аномально теплих днів на початку декади, коли середня добова температура повітря була на 7-13ºС вищою за норму, а максимальна підвищувалася до +17-23ºС.

У більшості областей спостерігалася надзвичайно низька відносна вологість для середини березня.

Переважання антициклонального характеру погоди обумовило дефіцит опадів упродовж декади. Лише в окремих районах центральних та східних областей із проходженням холодного атмосферного фронту кількість опадів досягла або дещо перевищила декадну норму.

 

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 53 до 92 годин, що на 15-50 годин більше середніх багаторічних показників.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 3,4 - 6,8 °С вищою за норму і становила від плюс 4,7°С на сході країни до плюс 7,8°С на півдні країни.

У Сумській, більшості районів Полтавської, місцями у Волинській та Харківській областях було досягнуто або перевищено на 0,1-0,4°С найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень з 1961 р.

Мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 5-9°С, у Запорізькій, Луганській, Одеській, Івано-Франківській та Львівській областях – до мінус 9-11°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні досягала плюс 17-23°С.

 

У найхолодніші ночі поверхня ґрунту у більшості областей охолоджувалась до мінус 6-12°С.

У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 27-35°С, у південній половині країни - до плюс 36-43°С.

Опади відзначалися упродовж 1-4 днів по всій території країни у вигляді дощу, у західних та північно-східних областях дощу з мокрим снігом. У більшості областей їх кількість за декаду не перевищила 2-7 мм (25-75% норми). І лише в окремих районах Кіровоградської, Луганської, Харківської та Закарпатської областей декадна кількість опадів досягла 91-106% норми (9-17 мм).

 

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 53%до 72%. Упродовж 1-3 на заході та 4-7 днів на решті території країни у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Глибина промерзання ґрунту. Станом на 20 березня на всій території країни ґрунт був талий.

Сніговий покрив у кінці декади спостерігалися лише на високогір’ї Карпат.

Вітер. Упродовж 1-4 днів по всій території країни, за винятком Закарпатської, Запорізької та Донецької областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с, на метеостанції Плай (Закарпатська обл.) – до 28 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Вперше в Україні за всі роки метеорологічних спостережень у холодний період 2019-2020 рр. стійкого переходу через 0ºС у бік зниження не відбулося, як не відзначалося і тривалих періодів із від'ємними середніми добовими температурами, тобто не було метеорологічної зими.

Температурний режим упродовж календарної зими був надзвичайно високим, середні місячні температури упродовж грудня, січня та лютого перевищили норму на 5-6ºС. В середньому по Україні температура повітря за три зимові місяці склала +1,5ºС при нормі -3,7ºС.

Унаслідок таких умов озимі культури перебували у стані неглибокого зимового спокою. Декілька разів на посівах спостерігалося короткочасне поновлення ростових процесів, однак рівень температури не досягав біологічного нуля (+3, +5ºС), тому повноцінного відновлення вегетації не спостерігалося. Проте, внаслідок хоч і не активних ростових процесів, рослини озимих культур, які завершили вегетацію у фазі утворення 3-го листка або навіть сходів, на дату відновлення вегетації на багатьох площах перебували вже у початковій фазі кущіння.

Упродовж холодного періоду не відмічалося жодних несприятливих агрометеорологічних явищ, які б могли пошкодити посіви озимих культур. Остаточне відновлення вегетації відбулось 20-26 лютого на півдні, на заході, сході та півночі країни – у першій п’ятиденці березня, що на три-чотири тижні раніше середніх багаторічних строків та на 1-1,5 тижні раніше, ніж торік.

Дані маршрутних весняних обстежень посівів, які були проведені агрометеорологами обласних центрів із гідрометеорології та метеорологічних станцій після остаточного відновлення вегетації, підтвердили, що перезимівля озимих зернових культур відбулась успішно, зимової загибелі рослин не спостерігалось.

За експертною оцінкою, 8-9% площ, засіяних озимими зерновими культурами, мають підвищену зрідженість та можуть потребувати підсіву або пересіву. Зрідженість посівів в основному обумовлена несприятливими умовами під час сівби та осінньої вегетації. На даний час існує ймовірність "випадіння" рослин на посівах, які знаходяться у початкових фазах розвитку, та деяке збільшення таких площ через обмежену кількість або нестачу вологи у верхньому шарі ґрунту, різкі коливання температурного режиму.

У березні за дефіциту опадів (на переважній частині території країни їх кількість не перевищила 50% норми, на півдні ефективних опадів майже не було) спостерігалося швидке висихання верхніх шарів грунту, місцями вже відмічалася недостача вологи у верхньому (0-10 см) шарі ґрунту. Окрім того, внаслідок надзвичайно теплої зими на полях відмічається активне розповсюдження гризунів (зокрема мишей) та пошкодження ними посівів (за повідомленнями агрометеорологів, на окремих площах до 20%), успішно перезимували й інші шкідники та збудники хвороб с.-г. культур.

За інструментальним визначенням (станом 20 березня) запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ поки що знаходилися на задовільному та достатньому рівні, однак в середньому вони були на 20-40 мм, у Київській, Хмельницькій, Одеській областях – на 50-60 мм менші, ніж у минулому році на цю дату.

Найгірше за весь період агрометеорологічних спостережень спостерігається на території Одеської області, де за зиму майже не було поповнення вологи у глибоких шарах ґрунту, ґрунтова засуха на багатьох площах цієї області триває ще з літа 2019 р.

У кінці другої декади березня ґрунт на глибині 10 см нагрівся до температури 6-8ºС, на півдні – до 10-14ºС, такий рівень прогрівання ґрунту дозволяє сіяти всі ранні ярі культури. За візуальним визначенням верхній шар ґрунту зволожений добре на більшій частині території, на півдні у багатьох районах вже спостерігається слабке зволоження, місцями у Херсонській області – верхній шар ґрунту у кінці декади був сухий.

 

Зволоження ґрунту

Станом на 20 березня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ були достатніми – від 21 до 40 мм. На багатьох площах західних, окремих площах центральних, Житомирської та Чернігівської областей орний шар ґрунту був перезволожений – 41-50 мм продуктивної вологи. Недостатнє зволоження 0-20 см шару ґрунту відмічалося на окремих площах південних та Дніпропетровської областей – 11-20 мм продуктивної вологи, місцями в Одеській та Херсонській областях вміст вологи в орному шарі ґрунту становив лише 5-9 мм.

 

На переважній частині території країни відзначалося достатнє та оптимальне зволоження метрового шару ґрунту – 121-160 мм і більше. На багатьох площах південних, Київської, в окремих районах центральних, Рівненської, Чернігівської, Сумської та Луганської областей запаси вологи були низькими для ранньовесняного періоду – 81-120 мм продуктивної вологи. На багатьох площах Одеської, в окремих районах Миколаївської та Херсонської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було у 2-3 рази менше, ніж середні багаторічні показники – лише 51-76 мм, місцями 31-40 мм продуктивної вологи.

 

На площах, призначених під сівбу ранніх ярих культур, в орному шарі ґрунту запаси продуктивної вологи сформувалися переважно на достатньому та оптимальному рівні – 21-40 мм, місцями у західних, Вінницькій та Житомирській областях – 41-46 мм. Недостатнє (11-20 мм) зволоження відмічалося в Одеській, на окремих площах Херсонської, Запорізької та Донецької областей.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозапаси становили 87-119 мм та 121-160 мм і більше. Недостатньо та незадовільно зволоженим ґрунт був на більшості площ Одеської, окремих районах Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей (36-69 мм).

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Посіви озимини знаходилися у фазах кущіння, утворення вузлових коренів, на окремих площах утворення 3-го листка. На окремих площах південних областей в екстремально ранні строки розпочався ріст стебла на посівах озимої пшениці. Висота рослин у фазі кущіння становила від 10 до 34 см, на 1 м2 утворилося від 500 до 996 стебел, на кращих посівах – від 1007 до 1359 стебел.

Стан посівів переважно добрий та задовільний.

На багатьох полях Запорізької, Херсонської та Одеської областей відмічалося пошкодження озимих культур сільськогосподарськими шкідниками та гризунами.

В озимого ріпаку на більшості площ тривало утворення листової розетки та ріст стебла, у центральних та південних областях відзначалося утворення суцвіть. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

Ранні ярові зернові культури. Впродовж декади тривала сівба ярого ячменю. На рано засіяних площах спостерігалося проростання зерна.

Зернобобові культури. Тривала сівба гороху, на ранніх посівах спостерігалося проростання зерна.

У багаторічних трав тривало весняне відростання, розпочався ріст стебла. Стан посівів переважно добрий.

 

За матеріалами Укргідрометеоцентру

Реклама

Вхід