Україна: метеорологічні умови другої декади квітня 2020 року – Укргідрометеоцентр

У другій декаді квітня холодні атмосферні фронти, які переміщувалися через територію України, обумовили прохолодну із заморозками погоду на всій території. Впродовж декади спостерігалися коливання середніх добових температур повітря від значень на 1-4°С нижче до на 1-8°С вище за норму. Переважала вітряна погода із дуже низькою для квітня відносною вологістю повітря.

Під час переміщення атмосферного фронту в середині декади майже на всій території країни спостерігалися нерівномірні та переважно невеликі опади у вигляді дощу та часом мокрого снігу. 14-15 квітня місцями у західних, Сумській, Харківській, Луганській областях утворювався тимчасовий сніговий покрив висотою 1-5 см.

На території Київської, Чернігівської та Сумської областей упродовж 1-2 днів спостерігалися пилові бурі.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 74 до 100 годин, що на 12-42 години більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря майже на всій території країни виявилася близькою до норми, у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Одеській – на 1,1-2°С вищою, у Луганській – на 1,1°С нижчою від норми і становила від +6,4°С на півночі до +11°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +18-23°С, у Волинській, Хмельницькій, Київській та Одеській областях – до +24-25°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -4-6°С, у Чернівецькій, Тернопільській, Полтавській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях – до -1-3°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до -3-8°С, в окремих районах Луганської та Київської областей – до -9-12°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +29-53°С.

По всій території країни впродовж 1-10 днів відзначалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та висоті 2 см.

Опади відзначалися впродовж 1-3 днів майже по всій території країни.

В Одеській, Хмельницькій, Житомирській, Рівненській та Волинській областях їхня середньообласна кількість за декаду становила лише 1-4 мм, на решті території – від 6 до 11 мм.

Добовий максимум опадів в окремих районах Донецької та Запорізької областей досягав 17-19 мм.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +6°С на півночі до +15°С на півдні країни.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 37 до 67%. Упродовж 1-2 на Приазов’ї, на півночі Чернігівської та Сумської областей і 3-9 днів на решті території країни відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Упродовж 1-7 днів майже по всій території країни (за винятком Чернівецької області) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с. На території Київської, Чернігівської та Сумської областей упродовж 1-2 днів відзначалися пилові бурі.

Упродовж другої декади квітня в Україні спостерігався комплекс несприятливих і небезпечних погодних явищ – заморозки, засуха, суховійні явища та пилові бурі. Внаслідок цього на більшій частині території країни створилися складні агрометеорологічні умови для росту та розвитку всіх с/г культур. Проходження швидкорухомого майже сухого холодного фронту в останні дні декади обумовило посилення вітру, яке в поєднанні із сухим повітрям та сухим верхнім шаром ґрунту спричинило пилові бурі на території північних і північно-східних областей, що є нехарактерним явищем ні для території, ні для сезону.

Опади, які відзначалися впродовж декади, короткочасно пом'якшували агрометеорологічні умови, однак їхня кількість була недостатньою, щоб позбавити посіви дефіциту вологи, який посилювався. Лише відносно прохолодна погода на короткий час стримувала випаровування вологи. Надалі сильні вітри та низька вологість повітря знову надзвичайно швидко висушували верхні шари ґрунту. В районах, де кількість опадів виявилася дещо більшою, ніж на решті території, і досягала 8-12 мм (окремі райони Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Черкаської, Харківської, Київської та Чернігівської областей), ступінь зволоження верхнього шару ґрунту короткочасно досягав добре зволоженого, однак волога швидко втрачалася, і в кінці декади насіннєвмісний шар ґрунту вже був слабко зволоженим або сухим.

Зберігалися стресові умови для розвитку рослин через великі коливання температури повітря (від -1-6°С вночі до +17-25°С вдень). Внаслідок цього швидких змін у фазовому розвитку сільськогосподарських культур не відбувалося.

За спостереженням метеорологічних станцій, в озимої пшениці на більшості площ у другій декаді квітня спостерігалася поява нижнього вузла соломини, попередньо у колосі нараховувалося 15-20 колосків. Пошкоджень колосу не відзначено, однак через дефіцит вологи та заморозки спостерігалося пожовтіння нижніх листків рослин, відзначалося поширення септоріозу.

На ранні ярі зернові культури погодні умови впливали більш жорстко, проявлялася шкідлива дія найсильніших заморозків першої та другої декади квітня – спостерігалися пожовтіння, місцями засихання листків і рослин. Одночасно на ранніх посівах, де також відзначалося пошкодження рослин заморозками у першій декаді квітня, відбувалося і відростання нових зелених листків.

У західних областях зберігалися більш сприятливі умови, ніж у південних та центральних, завдяки кращому зволоженню, хоча вологи у ґрунті було значно менше за середні багаторічні показники. У східних областях дощі в середині декади дещо покращили зволоження верхнього шару ґрунту, але коливання температури повітря та ґрунту затримували ріст і розвиток ранніх ярих зернових.

Загалом тривав дефіцит опадів на всій території країни. За період 1 березня – 20 квітня 2020 р. кумулятивна кількість опадів склала лише 15-40% (6-25 мм), у західних областях – до 50-60% (25-50 мм) норми. Внаслідок цього розвивалася та поглиблювалася весняна повітряна засуха, яка на багатьох площах південних областей уже поєдналася із ґрунтовою. Порівняно з першою декадою квітня відбулося зменшення вмісту вологи в усіх шарах ґрунту на 10-25 мм.

В Одеській області, де спостерігається найтриваліший та найжорсткіший дефіцит опадів ще з минулого літа, агрометеорологічні умови для росту і розвитку сільськогосподарських культур оцінювалися як близькі до критичних. На багатьох площах через дефіцит вологи у ґрунті розвиток рослин затримувався, посіви знаходилися у пригніченому стані.

Теплозабезпечення

Станом на 20 квітня сума ефективних температур вище +5°С у залежності від дати переходу на 10-105°С перевищила середні багаторічні показники (період 1986-2005 рр.).

Зволоження ґрунту

Станом на 20 квітня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на більшості площ були недостатніми для цього періоду – містилося від 11 до 20 мм продуктивної вологи. На більшості площ Одеської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, окремих районах Донецької, Харківської, Черкаської, Київської та Житомирської областей вологозапаси були незадовільними та становили лише 1-10 мм, місцями в Одеській області ґрунт був зовсім сухим.

Достатнє зволоження 0-20 см шару ґрунту відзначалося на більшості площ західних, Сумської, Вінницької, Черкаської, Луганської, окремих районах Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської, Харківської та Донецької областей (рис. 3).

Вологозапаси метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині площ ще залишалися на задовільному (81-120 мм) та недостатньому (51-75 мм продуктивної вологи) рівнях, в Одеській, окремих районах Миколаївської та Херсонської областей вміст вологи становив лише від 20 до 50 мм.

Достатнім залишалося зволоження 0-100 см шару ґрунту лише у більшості західних, Луганської, на окремих площах Житомирської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Чернігівської, Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей (рис. 4).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком було недостатнім (15-19 мм) та незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи), на окремих площах південних областей 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухим. Лише на окремих площах західних областей зволоження ґрунту залишалося достатнім.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ країни містилося від 91 до 146 мм, на окремих площах південних та центральних областей – від 20 до 69 мм продуктивної вологи.

Під ранніми яровими культурами зволоження орного шару ґрунту було достатнім (21-30 мм і більше) на окремих площах західних, центральних, Сумської, Чернігівської, Харківської та Луганської областей, на решті території країни воно було недостатнім (11-20 мм) та незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи) (рис. 5).

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним – 80-120 мм. В Одеській, на окремих площах Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Волинської областей запаси вологи були недостатніми (64-80 мм) та незадовільними (42-50 мм).

Достатні й оптимальні (121-160 мм і більше) вологозапаси відзначалися у Сумській, Чернівецькій, Івано-Франківській, у багатьох районах Тернопільської, Волинської, Черкаської, окремих площах Львівської, Хмельницької, Рівненської, Житомирської, Чернігівської, Вінницької, Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Харківської та Луганської областей.

На полях, засіяних кукурудзою , запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними – 21-40 мм. Лише на окремих площах Кіровоградської, Черкаської, Вінницької, Харківської та Волинської областей зволоження ґрунту було задовільним – 11-20 мм, місцями у Волинській області – недостатнім (9 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ відповідало оптимальним показникам – 121-166 мм і більше продуктивної вологи, на окремих площах центральних, Харківської, Київської, Хмельницької та Волинської областей – недостатнім (62-116 мм).

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному шарі ґрунту сформувалися у достатніх межах – 20-28 мм.

Вологозапаси метрового шару ґрунту становили від 76 до 123 мм продуктивної вологи.

Під соняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були переважно достатніми й оптимальними (21-35 мм), на окремих площах південних, центральних та східних областей – задовільними (13-20 мм), місцями незадовільними (4-10 мм продуктивної вологи).

Упродовж декади в озимини (жито, ячмінь, пшениця) тривало кущіння та утворення нижнього вузла соломини (початок росту стебла). Висота рослин становила від 17 до 35 см, на 1 м² утворилося від 550 до 950 стебел, на кращих посівах – 1100-1600 стебел.

Стан рослин добрий та задовільний, місцями відмінний.

На багатьох площах південних, центральних, окремих районах північних та східних областей відзначалося пожовтіння та засихання листя, стебел озимини через посушливі умови, пошкодження листя заморозками, багато засіяних площ уражено с/г хворобами.

На посівах озимого ріпаку відзначалися поява суцвіть та цвітіння, місцями у центральних областях – утворення перших стручків. Висота ріпаку становила від 13 до 75 см у залежності від фази розвитку рослини. Стан посівів переважно добрий та задовільний, однак багато посівів вражені заморозками.

Впродовж декади в ярого ячменю місцями ще тривала сівба, спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та третього листка, в окремих районах південних областей відзначалося утворення вузлових коренів і кущіння. Висота рослин у фазу «третій листок» становила від 8 до 16 см, густота посівів – 300-500 рослин на 1 м².

В багатьох районах південних та центральних областей відзначалося пошкодження та пожовтіння листя, зрідженість посівів.

У вівса та пшениці спостерігалося проростання зерна, сходи, місцями у північних областях – утворення третього листка.

Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

Упродовж декади тривала сівба кукурудзи, на раніше засіяних площах відзначалося проростання зерна.

Упродовж декади у гороху спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та поява третього листка.

Розпочалася сівба сої.

Упродовж декади тривала сівба соняшнику. На раніше засіяних площах з’явилися сходи.

Тривала сівба цукрового буряку.

Багаторічні трави (прогноз строків цвітіння). Припинення вегетаційних процесів на посівах багаторічних трав відбулося у другій половині листопада 2019 року, після стійкого переходу середньої добової температури повітря через 5°С.

Зима 2019-2020 рр. характеризувалася аномально високим температурним режимом та відсутністю несприятливих явищ для посівів трав. Умови перезимівлі були задовільними, за результатами відрощування монолітів зразків багаторічних трав пошкоджень не виявлено.

Відновлення вегетації багаторічних трав відзначалося у першій половині березня, місцями у центральних та південних областях – наприкінці лютого. Активного весняного росту трав не відбувалося через низькі нічні температури та посушливі умови. Станом на 20 квітня у багаторічних трав відзначалося весняне відростання, тривав ріст стебла. Висота рослин у фазу «ріст стебла» була в межах 9-24 см.

Враховуючи фактичний стан розвитку сіяних багаторічних трав другого та наступних років життя та за агрометеорологічними розрахунками, очікується, що цвітіння рослин у нинішньому році відбудеться у південних, східних та центральних областях упродовж третьої декади травня, на решті території країни – на початку червня, що близько та дещо раніше за середні багаторічні строки.