Погодні умови та стан озимих культур в Україні в квітні 2020 року - Національна академія аграрних наук України

Джерело

АПК-Інформ

4107

Проблемні питання щодо вирощування зернових культур завжди були і будуть весь час, поки людська спільнота вживатиме хліб, а одержане зерно буде головним джерелом живлення для свійських тварин і сировиною для промисловості. Як правило, стан посівів сільськогосподарських культур і продуктивність їх рослин визначаються двома основними чинниками – погодними умовами та технологією вирощування. За сприятливої погоди впродовж вегетаційного періоду більшість агротехнічних помилок в тій чи іншій мірі нівелюються і втрати врожаю є мінімальними, а за несприятливих погодних умов, навпаки, всі недоліки, які були допущені в процесі сівби та догляду за посівами, проявляються значно сильніше, а зниження врожаю внаслідок цього в окремі роки має навіть катастрофічний характер.

З точки зору аграрного виробництва більша частина цьогорічної весни є доволі складною, оскільки відрізняється не тільки тривалим посушливим періодом, але й значними амплітудними коливаннями температурних показників, частими та інтенсивними заморозками, сильними вітрами і навіть піщаними та пиловими бурями.

За два весняних місяці найбільш дощовою виявилася третя декада березня, коли випало в середньому 17,7 мм опадів, що було на 3,7 мм більше в порівнянні з середньою багаторічною нормою. При цьому середня температура повітря за даний проміжок часу склала 5,7 °С, яка на 2,0 °С перевищувала кліматичну норму. При цьому, в першій половині декади відмічалися заморозки різної інтенсивності: у повітрі – від -0,4 до -5,0 °С; а на висоті 2 см від поверхні ґрунту – від -3 до -8 °С.

Середня відносна вологість повітря склала 53 %, а її мінімальні значення знижувалися до 12 %. Впродовж декади відмічалися 6 днів з вологістю повітря 30 % і нижче, що свідчило про перші ознаки атмосферної посухи.

Загалом, у березні середня температура повітря становила 7,0 °С і на 6,5 °С перевищувала кліматичну норму. Максимальні значення температури повітря в найтепліші дні звітного періоду підвищувались до +24,1 °С, а мінімальні знижувалися до -8,2 °С. Середня кількість опадів склала 22,3 мм, що на 8,7 мм було менше середньої багаторічної норми. Відносна вологість повітря склала 58 %.

За останні 10 років такий підвищений температурний режим було відмічено вперше, а менше опадів за цей час випадало лише в 2014 та 2017 рр. (відповідно 12,5 і 8,4 мм) (рис. 1).

Проведене обстеження посівів озимих зернових культур в останні дні березня засвідчило, що переважна більшість рослин знаходилася в доброму та задовільному морфофізіологічному стані, хоча за наявності порівняно низького температурного режиму в нічний час у них відмічався доволі слабкий розвиток вторинної кореневої системи.

Рис. 1. Середні значення гідротермічних показників у березні, 2011-2020 рр.

Впродовж більшої частини квітня утримувалася помірна за температурним режимом з незначними опадами погода. Найбільш холодною видалася перша декада, коли на її початку середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 0,9–6,0 °С, а в нічний час відмічалися заморозки до -7,0 °С. При цьому на висоті 2 см від поверхні ґрунту температурні значення знижувалися до -9,6 °С. Загалом, середня температура повітря за цей час склала 6,9 °С та виявилась на 0,7 °С нижчою за середню багаторічну. Максимальна температура повітря в останні дні першої декади підвищувалась до 21,7 °С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 37,0 °С.

Опади протягом звітного періоду були практично відсутні, лише в останній день декади в окремих місцях випало близько 0,5 мм, що абсолютно не вплинуло на вологозабезпеченість ґрунту та загальний стан посівів озимих зернових культур. Середня відносна вологість повітря склала 41 %, що більш ніж на 20 % було менше середньої багаторічної норми. Практично кожного дня в обідні години її значення знижувались до 2025 % і нижче, що свідчило в першу чергу про наявність атмосферної посухи.

Таке поєднання показників забезпеченості атмосферною вологою та середньої відносної вологості повітря в першій декаді квітня відмічалося фактично вперше за останні 10 років (рис. 2), хоча подібне явище в цей час спостерігалося і в минулому році. До того ж прослідковується дуже чітка тенденція щодо посилення посушливості клімату за останнє десятиліття.

Рис. 2. Середні значення кількості опадів та відносної вологості повітря в першій декаді квітня, 2011–2020 рр.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення першої декади квітня під озимими зерновими культурами в порівнянні з тими, які відмічалися на час відновлення весняної вегетації, помітно знизилися і на посівах після соняшнику, як найбільш поширеного попередника в степовій зоні для пшениці озимої, становили в орному шарі ґрунту 25 мм, у метровому – 132 мм, що відповідно на 7 та 19 мм було менше середніх багаторічних значень (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті (мм) під пшеницею озимою після соняшнику, 2020 р.

Значно гірша ситуація із вологозабезпеченням ґрунту відмічалася в південних областях, де в окремих районах кількість агрономічно цінної вологи в метровому шарі знизилася до 17–20 мм.

Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні першої декади квітня показало, що рослини ранніх строків сівби (5–10 вересня) після кращих і удобрених попередників завершували фазу кущіння, а на окремих полях знаходилися на початку фази виходу в трубку, мали середню висоту 36–42 см та налічували в середньому від 4,2 до 6,4 пагонів. Пшениця озима, сівбу якої проводили 20–25 вересня, мала висоту 34–37 см, одна рослина налічувала в середньому 3,0–4,2 пагони. Рослини пізніх строків сівби (5–10 жовтня) висотою 23–28 см сформували в середньому 2,8–3,4 пагона. Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за своїми морфобіологічними показниками дещо поступалася озимині, що висівалася по кращих попередниках. Найбільше відставання в рості та розвитку рослин спостерігалося за пізніх строків сівби (10–15 жовтня) після стерньових колосових попередників і соняшнику, де рослини сформували в середньому по 2,0–2,7 пагона та мали висоту 18–20 см.

Не дуже сприятливі погодні умови, враховуючи швидке пересихання верхніх шарів ґрунту, в багатьох господарствах поставили під сумнів ефективність проведення азотних підживлень озимини прикореневим (локальним) способом зерновими сівалками, а тому зерновиробники змушені були обмежитися лише позакореневими підживленнями рослин помірними дозами азоту у складі водних розчинів КАС та карбаміду.

На завершення першої декади квітня фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур характеризувався як задовільний та добрий. Разом з тим, на значних площах відмічалося пошкодження листкового апарату рослин морозом (місцями до 15–35 % від надземної частини), що за певних умов може негативно позначитися на рівні продуктивності рослин. На нижніх листках пшениці озимої спостерігалися пікніди септоріозу та незначні прояви борошнистої роси, які, враховуючи наявні погодні умови, не становили суттєвої загрози для рослинних організмів. На озимому ячмені простежувалися поодинокі ураження листків гельмінтоспоріозними плямистостями.

Що стосується шкідників пшениці озимої та інших озимих зернових культур, то на посівах вже в цей час спостерігалися незначні ушкодження рослин жуками п’явиці, смугастими хлібними блішками, цикадками та злаковими мухами, поява яких на полях відмічалася значно раніше звичайних строків, хоча і не мала масового характеру.

По завершенні звітного періоду більшість посівів озимих зернових культур знаходилася в доброму та задовільному стані, але вже на цей час рослини на окремих полях відчували нестачу достатньої кількості вологи, зокрема, у верхніх шарах ґрунту. Переважно це була озимина надпізніх строків сівби (друга половина жовтня) після непарових попередників, де рослини після зимівлі мали три листки або ж знаходилися на початку фази кущіння.

У другій декаді квітня утримувалася переважно тепла з незначними опадами погода. Середня за декаду температура повітря склала 10,4 °С, що виявилося на 1,6 °С вище середньої багаторічної норми. Подібні температурні умови у відповідний період відмічалися за останні 50 років не одноразово, особливо впродовж останнього десятиліття, але найтеплішою за цей час була друга декада квітня 1972 року (16,5 °С).

Впродовж декади максимальна температура повітря підвищувалася до 18,0 °С, а мінімальна знижувалася до -1,1 °С. Поверхня ґрунту вдень прогрівалася до 36,7 °С, а вночі охолоджувалася до -3,0 °С. На початку та в останні дні декади інтенсивність заморозків у нічний час доби в окремих регіонах сягала -10 °С.

В результаті підвищеного температурного режиму впродовж березня та двох декад квітня за період від початку відновлення весняної вегетації рослини озимих зернових культур накопичили 158,4 °С ефективних (вище +5 °С) температур повітря, що виявилося на 102,4 °С вище середніх багаторічних показників.

Опадів випало 8,3 мм при середній багаторічній нормі 12 мм. Середня відносна вологість повітря протягом більшості днів декади була порівняно низькою і склала 48 %, що виявилося на 15 % нижче кліматичної норми. При цьому впродовж семи днів значення даного показника становили менше 30 %.

Поєднання підвищеного температурного режиму, недостатньої кількості опадів, низької вологості повітря та сильних вітрів (до 16 м/с) призвело до інтенсивної витрати вологи з ґрунту. В результаті цього її запаси в ґрунті на завершення другої декади квітня під пшеницею озимою після непарових попередників переважно були недостатніми і налічували в орному шарі ґрунту 11–19 мм, а в метровому – 70–105 мм. Ще менша кількість продуктивної вологи в ґрунті відмічалася у південній частині нашої країни, зокрема, в Одеській та Херсонській областях, де в метровому шарі ґрунту знаходилося від 22 до 55 мм вологи, а її кількість характеризувалася як недостатня та критична.

Аналіз стану посівів в останні дні другої декади квітня засвідчив, що у пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5 вересня–5 жовтня) після кращих і удобрених попередників відмічалася фаза виходу рослин у трубку, які мали висоту від 39 до 48 см. Рослини пізніх строків сівби (10–15 жовтня) знаходилися на початку фази виходу в трубку та мали висоту 32–36 см.

Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників у ранні та оптимальні строки, знаходилася в фазі виходу рослин у трубку, за більш пізньої сівби – на початку трубкування та наприкінці фази кущіння і мала висоту від 20 до 35 см.

На завершення другої декади квітня стан озимих зернових культур оцінювався переважно як задовільний, але порівняно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті безумовно позначаться на ефективності азотних підживлень та кількісних показниках майбутнього врожаю.

У господарствах сільськогосподарських підприємств різних форм власності продовжувалися обробки посівів озимих зернових культур гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами, хоча доцільність останніх у бакових сумішах за таких погодних умов була доволі суперечливою, оскільки тривала відсутність продуктивних опадів та наявність низьких температур в нічний час відповідно гальмували розвиток в посівах хвороб та розповсюдженість шкідників.

Загалом агрометеорологічні умови другої декади квітня, враховуючи значний недобір опадів, низьку відносну вологість повітря, недостатні запаси продуктивної вологи в ґрунті та заморозки різної інтенсивності, виявилися не дуже сприятливими для нормального росту й розвитку рослин озимих зернових культур.

Впродовж більшої частини третьої декади квітня відмічалася помірна за температурним режимом, з незначними опадами та сильними вітрами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 5,7–13,2 °С тепла. В окремі дні в денний період часу максимальна температура повітря підвищувалася до 20,2 °С, а в нічні години – знижувалася до -1,4 °С. При цьому поверхня ґрунту прогрівалася до +39,1°С та охолоджувалася до -3,5 °С, відповідно. На початку декади відмічалися заморозки різної інтенсивності. Середня кількість опадів склала лише 0,6 мм. Середня відносна вологість повітря варіювала в межах від 35 до 72%.

Такий гідротермічний режим, який утримувався упродовж квітня, прискорив розвиток озимих зернових культур, в результаті чого на завершення місяця більшість рослин пшениці озимої знаходилися на 5 і 6 етапах органогенезу (фаза вихід рослин у трубку); ячменю озимого – на 6 та 7 етапах органогенезу (завершення фази вихід у трубку та на початку появи прапорцевого листка). Отже, випередження в розвитку рослин у порівнянні з середніми багаторічними строками становить близько 14–17 діб.

Для ярих зернових колосових і зернобобових культур нинішня весна виявилась ранньою, але затяжною. Незважаючи на складні погодні умови, які склалися в зоні Степу України сівбу ранніх ярих культур було здійснено переважно впродовж останньої декади березня.

Обстеження посівів з метою визначення стану посівів ярих зернових колосових і зернобобових культур, проведені наприкінці квітня засвідчили, що ступінь розвитку рослин у цілому задовільний, але для оптимального розвитку отриманих сходів рослин нині явно недостатнє зволоження посівного шару та суми активних температур, в результаті чого у рослин відмічається сповільнене наростання вегетативної маси та відсутнє формування вторинної кореневої системи. Так, у посівах ярих зернових колосових культур (ячмінь, пшениця й тритикале ярі, а також овес) спостерігається наявність другого листка та початок фази кущіння, висота рослин становить 10,1–15,4 см, а зернобобових (горох, сочевиця, чина й нут) – 4,7–6,0 см. Тільки у рослин вівса відмічається утворення вузлових коренів (1,4–2,9 шт./рослину), решта ж колосових культур функціонують за рахунок первинної кореневої системи, що негативно позначається на подальшому загальному розвитку культур. У посівах інших культур (кукурудзи та соняшнику, висіяних у південних районах) зафіксовано появу сходів. У центральній же частині країни до сівби кукурудзи, соняшнику та круп'яних культур значна частина аграріїв приступила в третій декаді квітня й планують активно продовжувати весняну посівну кампанію у період травневих свят.

Загалом, з початку року випало в середньому 124 мм опадів при середній багаторічній нормі 136 мм (до речі, у квітні – близько 9,4 мм, що на 25,6 мм менше від середніх багаторічних значень). Така незначна кількість атмосферної вологи у цьому місяці не є чимось незвичайним, адже лише за останні 20 років у відповідний період подібна кількість опадів і навіть менша відмічалася у 2007 р. (2,7 мм), 2009 р. (0,3 мм) та 2012 р. (10,5 мм). Це стосується і заморозків у квітні, які на території України в цей час відмічаються практично щорічно. Звичайно, що таке поєднання не дуже сприятливих погодних умов неодмінно призведе до певного зниження продуктивності рослин озимих і ярих зернових культур, але, враховуючи загальний стан посівів на завершення квітня, слід зазначити, що величина втрат врожаю не буде такою значною і загрозливою, як це дехто уявляє. І разом з тим, якщо посуха утримається у травні та червні, значні збитки можуть отримати не тільки аграрії півдня України, але й центральної та північної частин зони Степу і навіть окремих областей Лісостепової зони.

На завершення хотілося б зазначити, що в ряді господарств причиною слабкого і незадовільного стану посівів озимих зернових культур у цьому році є не тільки погодні умови, які стали тільки своєрідним лакмусовим папірцем, але й технологічні помилки, які проявилися на фоні несприятливого гідротермічного режиму у весняний період. В першу чергу це стосується сортового складу, попередників, строків сівби, глибини заробки насіння та рівня мінерального живлення, що в кінцевому рахунку визначає стан посівів перед зимівлею. Раніше саме зимовий період екзаменував аграріїв щодо дотримання технології вирощування озимини, але останніми роками зими стали теплими і сприятливими, а тому всі недоліки в агротехніці зерновиробники змушені виявляти впродовж першої половини весняно-літньої вегетації.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

 

Реклама

Вхід