Україна: метеорологічні умови третьої декади червня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2732

У третій декаді червня в Україні переважала спекотна погода, лише в окремі дні внаслідок переміщення із заходу на схід холодного атмосферного фронту спостерігалося зниження температури повітря у західній частині країни. Як і у другій декаді червня, середні добові температури повітря у більшості днів на декілька градусів перевищували липневу та серпневу норму.

За аналізом даних багаторічних метеорологічних спостережень (із 1961 р.) червень 2020 р. виявився одним із найспекотніших на більшій частині території країни. До цього часу найвищі середні місячні температури у червні спостерігалися у 1964, 1999, 2019 рр.

У західних та північно-західних областях погода формувалася під впливом активних циклонів та атмосферних фронтів, які обумовили часті та сильні дощі. В окремих районах цих областей випала надмірна кількість опадів у вигляді тривалих дощів, короткочасних сильних злив часом у супроводі гроз та шквалів. Сумарна кількість опадів досягала 2-4, на гірських метеорологічних станціях – 3-5 декадних норм. Дощі спричинили формування високих дощових паводків на річках Карпатського регіону, які мали негативні та небезпечні наслідки. Локальні сильні зливи відзначалися і у деяких районах південних та центральних областей. В той же час у багатьох районах південних, східних, північних та центральних областей ефективних опадів майже не було.

 

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 53 до 126 годин, що у південних, західних та Житомирській області близько або на 18-24 години менше за норму, на решті території країни – на 12-30 годин більше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 2,4-4,4°С вищою за норму і становила плюс 19,7-24,6°С.

Максимальна температура повітря у найжаркіші дні підвищувалася до плюс 30-36°С. За винятком Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської та Житомирської областей, впродовж 1-6 днів, у Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській та Запорізькій областях – 7-10, днів вона перевищувала позначку плюс 30°С.

На півдні Одещини, в окремих районах Херсонської, Дніпропетровської, Харківської та Луганської областей впродовж 1 дня максимальна температура повітря досягала або перевищувала плюс 35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 9-15°С (рис. 1).

 

 

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 7-14°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 49-71°С.

Опади. Впродовж 2-9 днів майже по всій території країни відзначалася нерівномірні опади – від слабких та помірних до сильних дощів та злив у супроводі шквалів та граду.

У західних, Житомирській та Одеській областях середня їх кількість становила 121-163% норми (25-49 мм), у Волинській, Рівненській та Івано-Франківській областях – 321-405% норми (77-158 мм). У Херсонській, Луганській, Харківській та Чернігівській областях декадна кількість опадів склала 29-50% норми, у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Сумській областях – 58-71% норми (7-15 мм). На решті території кількість опадів була близькою до норми (17-34 мм). В окремих районах Донецької та Кіровоградської областей опадів не було зовсім (рис.2).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася на метеостанціях Івано-Франківської області: у Яремчі – 242 мм (504% декадної норми) та Долині – 202 мм (471% декадної норми).

У багатьох районах Івано-Франківської, Волинської, окремих районах Рівненської на 4-68 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду червня за період спостережень з 1961року .

 

 

Добовий максимум опадів в Івано-Франківській, Рівненській, багатьох районах Волинської, в окремих районах Львівської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Одеської, Запорізької та Донецької областей досягав 25-69 мм (1-2 декадні норми).

На метеостанції Світязь (Волинська область), де за добу випало 93 мм (майже півтори місячні норми опадів), було на 50 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за весь період спостережень.

На метеостанціях Яремче та Долина (Івано-Франківська обл.) добовий максимум опадів становив 148 мм та 117 мм відповідно (майже три декадні норми опадів).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила у західних, Житомирській та Вінницькій областях плюс 21-24°С, на решті території – плюс 25-27°С. Упродовж 5-10 днів в один із строків спостережень вона підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 57 до 85%. У більшості областей, за винятком Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Волинської та Житомирської, упродовж 1-5 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у більшості областей, за винятком Івано-Франківської, Чернівецької, Донецької та Луганської, відмічалося посилення швидкості вітру до 15-25 м/с.

 
Коротка характеристика метеорологічних умов червня 2020 року

 

Середня місячна середня обласна температура повітря становила плюс 18,1-22,7°С, що на 1,8-3,9°С вище за норму.

Максимальна температура повітря у червні підвищувалася у західних областях до плюс 30-33, на решті території - до плюс 34-37°С.

В окремих районах Житомирської, Київської, Чернігівської та Луганської областей було досягнуто або на 1°С перевищено максимальну температуру повітря червня за період спостережень із 1951 року.

Кількість днів із температурами вдень вище плюс 30°С за місяць у західних та Житомирській областях досягала 1-9, на решті території країни - 11-19.

Кількість днів із температурами плюс 35°С та вище місцями у південних, східних, центральних та північних областях становила 1-6.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 2-7°С, у Запорізькій, Донецькій та Луганській областях – до плюс 8-10°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості західних (за винятком Чернівецької) та Житомирській областях становила від 122 до 231% норми (від 104 до 263 мм). У східних, Запорізькій, Чернігівській, Київській, Черкаській, Кіровоградській та Вінницькій областях червнева кількість опадів становила від 43 до 80% місячної норми (від 24 до 72 мм). У Сумській, Полтавській Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Одеській та Чернівецькій областях кількість опадів була близькою до норми і склала від 48 до 117 мм.

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за червень зафіксовано на метеостанціях Івано-Франківська області: Пожежевська – 462 мм, Яремча – 395 мм та Долина – 325 мм. Найменше опадів випало у Бахмуті (Донецької обл.) – 8 мм.

У Рахові Закарпатської області на 38 мм, у Світязі Волинської області на 78 мм, було перевищено найбільшу місячну кількість опадів у червні за період спостережень з 1961 р. У Пожежевській Івано-Франківської області на 127 мм перевищено найбільшу місячну кількість опадів у червні за період спостережень з 1985 р.

Максимальна добова кількість опадів на метеостанції Світязь Волинської області 26 червня склала 93 мм і перевищила на 50 мм добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

На метеостанції Нікополь Дніпропетровської області, де за добу (13.06.2020р.) випало 88 мм, було на 24 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

У кінці червня запаси продуктивної вологи під усіма с.-г. культурами, які залежали від кількості опадів, були надзвичайно строкатими та оцінювалися від оптимальних і надлишкових до недостатніх та посухи.

Внаслідок високого температурного фону відбувалося прискорене достигання зерна ранніх хлібів, у південних областях розпочалися жнива.

У західних областях , де загалом у червні випала надмірна кількість дощів, дозрівання зерна ранніх колосових культур відбувалося за несприятливих умов пов’язаних із надлишковим для цієї фази розвитку зволоженням метрового шару ґрунту (120-230 мм продуктивної вологи). Надмірне зволоження ґрунту спричинило локальне полягання рослин, сприяло інтенсивному росту бур’янів, активізації, розвитку та поширенню грибкових захворювань. У районах випадіння надмірних дощів створювалися умови для «стікання» зерна, зменшення його ваги за рахунок вимивання пластичних речовин.

Відмічалося ураження посадок картоплі фітофторозом та інтенсивне розповсюдження колорадського жука, місцями відмічене загнивання бадилля, гниття ранніх сортів черешень та вишень.

Дощі та паводки спричинили пошкодження та загибель частини посівів. У понижених місцях рельєфу спостерігалось підтоплення сільгоспугідь, пасовищ, приватних садиб.

За повідомленням Закарпатського ЦГМ, внаслідок утримання в більшості днів третьої декади та місяця в цілому похмурої, дощової погоди уповільнювалось достигання плодових та ягідних культур, відмічалось загнивання ягід, погодні умови не сприяли накопиченню цукрів в плодах та ягодах. Дощова погода негативно впливала на закладку урожаю винограду - спостерігалося опадання квіток та зав'язі, грона формувалися «рідкими».

На території південних, центральних місцями і східних областей локально випадали зливи, які досягали критерію небезпечного метеорологічного явища 1-го рівня.

У центральних та південних областях збереження жаркої погоди із періодичними дощами обумовлювало прискорений фазовий розвиток сільгоспкультур - із випередженням середніх багаторічних строків на 1-2 тижні. Дозрівання зерна відбувалося прискорено, інтенсивно розвивалися пізні культури на площах із достатніми вологозапасами ґрунту. Проте через вкрай нерівномірний розподіл опадів на території центральних та південних областей зберігалися площі, де ґрунтова засуха під ранніми хлібами не припинилася, відзначалося збільшення посушливих площ.

На окремих площах південних областей, в районах, де відмічалися сильні зливи, через підвищену вологість повітря на посівах озимої пшениці відмічалось почорніння колосу, спостерігалось ураження соняшнику борошнистою росою.

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 30 червня суми ефективних температур повітря вище +5 С у західних областях були на 20-40°С нижчими, у решті областей на 30-90°С вищими за середні багаторічні показники (для порівняння взятий період 1986-2015 рр., який наразі використовується УкрГМЦ) . Суми ефективних температур повітря вище +10 С у більшості областей були близькими або на 15-20°С нижчими, у північно-східних областях – на 15-30°С вищими середніх багаторічних показників (табл.1)

 

Таблиця 1

 

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

 

Середня багаторічна за період

1986-2015 рр.

 

2020 р.

Середня

багаторічна за період

1986-2015 рр.

 

2020 р.

С т е п

900-995

965-1085

480-550

465-555

Л і с о с т е п

770-905

745-985

360-485

340-500

П о л і с с я

745-805

715-875

335-405

320-435

 

Зволоження ґрунту

 

У кінці третьої декади червня (зразки ґрунту від 28.06.20р.) на більшості площ західних, Житомирської, окремих площах Вінницької областей під озимими зерновими культурами відмічалося перезволоження метрового шару ґрунту (більше 120 мм продуктивної вологи). У Луганській, Донецькій, на більшості площ Харківської, Сумської, Полтавської, на окремих площах Запорізької, Кіровоградської та Київської областей запаси продуктивної вологи оцінювалися як недостатні та незадовільні для періоду формування та наливу зерна і становили менше 60 мм. На решті площ запаси продуктивної вологи становили 61-80 мм (оптимальні) та 81-120 мм (надлишкові) (рис.3).

 

 

Під ранніми яровими культурами у західній половині країни метровий шар ґрунту був перезволожений (більше 120 мм продуктивної вологи). На більшості площ східної половини зволоження метрового шару ґрунту було недостатнє (31-60 мм), місцями незадовільне (менше 30 мм). У Харківській, Донецькій, місцями у Луганській, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях зволоження метрового шару було оптимальним (61-80 мм) та надлишковим (81-120 мм продуктивної вологи)(рис.4).

 

 

 

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту на більшості площ було здебільшого достатнім (21-30 мм і більше) та задовільним (11-20 мм продуктивної вологи). На окремих площах Харківської, Черкаської та Київської областей спостерігалося незадовільне зволоження (менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на переважній частині площ утримувалися задовільні (80-120 мм) та оптимальні (121-180 мм та більше) запаси продуктивної вологи. На окремих площах Харківської, Миколаївської, Черкаської та Київської областей запаси вологи метрового шару ґрунту становили 46-69 мм.

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було на задовільному та оптимальному рівнях (18-20 мм та більше 30 мм продуктивної вологи відповідно). На окремих площах Черкаської області орний шар був зволожений незадовільно (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту було достатнім (99-137мм), на окремих площах Черкаської області недостатнім (70-75 мм продуктивної вологи).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ Харківської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Херсонської, окремих площах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської,Чернігівської, Київської та Вінницької областей не перевищували 1-10 мм, в окремих районах Херсонської та Запорізької областей орний шар ґрунту був сухий зовсім. На решті площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було переважно задовільним (11-20 мм) та достатнім (21-30 мм і більше продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ південних, східних, окремих площах північних областей становили 52-77 мм, місцями – 11-49 мм. На решті площ вологозапаси відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм продуктивної вологи) показникам.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло молочної, воскової або повної стиглості. На багатьох площах південних областей розпочалося масове збирання зерна озимих пшениці та ячменю.

Кількість зерен у колосі озимих культур становила 27-55, із них відсоток щуплих був у межах 10-40, маса 1000 зерен становила 30-59 г.

Стан посівів озимих культур був переважно добрий та задовільний, місцями у Дніпропетровській та Миколаївській областях - незадовільний. На багатьох площах Херсонської, окремих площах Дніпропетровської областей відзначалася щуплість зерна, пустоколосиця; в окремих районах південних та західних областей – полягання посівів через зливи, град та шквали, пожовтіння рослин через перезволоження ґрунту, ураження хворобами.

В озимого ріпаку закінчувалося утворення стручків та тривало достигання насіння, в окремих районах південних областей зерно ріпаку збирали.

Стан озимого ріпаку добрий та задовільний.

Ранні ярові зернові культури . У ярового ячменю відзначалася молочна та воскова стиглість, у південних областях – повна стиглість зерна, розпочалося збирання урожаю. Подекуди у західних та Вінницькій областях ще відмічалося колосіння.

Кількість стебел з колосом становила від 300 до 780.

Стан посівів переважно задовільний та добрий, місцями у Запорізькій області – незадовільний.

У ярої пшениці відзначалася молочна стиглість зерна. Стан посівів добрий. Кількість сформованих повноцінних колосків – 17-20, кількість зерен в колосі становила від 40 до 47.

У вівса тривало викидання волоті та відзначалася молочна стиглість зерна.

У волоті вівса сформувалося 24-46 повноцінних колосків, кількість стебел з колосом становила від 300 до 810 на одиницю площі. Стан посів задовільний та добрий.

У багатьох західних, місцями у південних областях через значні зливи на посівах ярого ячменю та вівса відмічалося полягання рослин, в окремих районах Волинської області через перезволоження ґрунту - пожовтіння стебел, місцями – ураження хворобами. На окремих площах південних областей відзначалася щуплість зерна у межах 10-30%.

У кукурудзи тривало листоутворення (15-17 листок, на пізніх посівах – 9-13) та накопичення рослинної маси. Середня маса рослин кукурудзи становила від 80 до 400 г в залежності від сорту та строків сівби.

Стан посівів переважно добрий. На багатьох площах західних областей відмічалося значне побиття листя градом, багато полів були залиті водою, у деяких центральних областях у рослин відмічалося денне в’янення через засушливі умови.

Гречка та просо. Гречка впродовж декади масово цвіла, тривало формування зернівок, подекуди у західних та північних областях ще відзначалася сходи.

У проса тривало листоутворення та кущіння.

Стан усіх рослин переважно добрий.

Зернобобові культури. У гороху на більшості площ відмічалося завершення цвітіння, у південних областях він досяг повної стиглості, місцями розпочалося збирання. На пізніх посівах тривало формування бобів. На деяких посівах Херсонської області відмічалося пошкодження рослин с.-г. шкідниками.

У сої відзначалася поява бокових пагонів та початок цвітіння, на пізніше засіяних площах тривало листоутворення. Середня кількість рослин на 1 м2 коливалася від 55 до 120 у залежності від способу сівби.

Стан посівів був переважно добрий, на окремих посівах Тернопільської області відмічалося побиття листя зливами, градом та шквалами.

У цукрових буряків тривало масове закриття міжрядь та ріст коренеплоду. Стан посівів задовільний та добрий.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику відзначалася масове утворення суцвіть, на окремих посівах південних та східних областей розпочалося цвітіння. Стан рослин переважно добрий, однак на деяких площах південних та північно-східних областей відмічалося денне в’янення рослин, пожовтіння листя нижнього ярусу через засушливі умови, побиття листя градом та ураження рослин хворобами.

У картоплі тривало масове цвітіння, у центральних, місцями східних та північно-східних областях воно завершувалося. Лише на деяких пізніше засаджених площах північних областей відзначалася поява суцвіть. Місцями у північних областях спостерігалося пошкодження картоплі с.-г. шкідниками, у Чернівецькій області – незадовільний стан рослин та ураження хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відмічалося відростання після першого укосу, утворення суцвіть та цвітіння. Стан посівів був переважно добрий.

Реклама

Вхід