Україна: метеорологічні умови першої декади вересня 2020 року – Укргідрометеоцентр

У першій декаді вересня в Україні переважала антициклональна погода. Переходу до осіннього температурного режиму із середніми добовими температурами повітря нижче +15°С ще не відбулося, тривало метеорологічне літо по всій території. Рівень середньої декадної температури повітря у східній половині країни (на 4-6°С вище за норму) був одним із найвищих за останні 30 років спостережень. У найтепліші дні середня добова температура повітря перевищувала норму на 7-10°С.

На всій території країни тривав дефіцит опадів, лише в середині декади проходження холодного атмосферного фронту обумовило зниження температурного режиму та невеликі нерівномірні дощі. У східних та багатьох районах центральних і південних областей опадів не було зовсім.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 67 до 105 годин, що близько або на 10-40 годин більше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у західних областях (за винятком Чернівецької) близькою або на 1-2,4°С вищою за норму, на решті території країни – на 3,4-5,5°С і становила від +16°С на північному заході до +23,3°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях підвищувалася до +25-29°С. На решті території країни максимальна температура повітря підвищувалася до +32-38°С. Кількість днів із температурою повітря вище +30°С становила 2-7.

У більшості районів Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, окремих районах Запорізької, Черкаської та Сумської областей було досягнуто або на 1°С перевищено максимальну температуру першої декади вересня та вересня в цілому за період спостережень із 1951 року.

Упродовж 1-3 днів у південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, місцями у Вінницькій, Черкаській, Київській та Чернігівській областях максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до +6-10°С, на Луганщині – до +4-5°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту в найпрохолодніші ночі охолоджувалася до +5-10°С, у Київській та Луганській областях – до +3-4°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +39-64°С.

Впродовж 1-5 днів, за винятком Харківської та Луганської областей, відзначалися переважно незначні опади . У Рівненській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій областях їхня кількість за декаду становила від 1 до 5 мм, у Луганській, Харківській, багатьох районах Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, окремих районах Житомирської та Полтавської областей опадів не було взагалі.

У Херсонській, Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській та Закарпатській областях декадна кількість опадів була близькою до норми (11-29 мм), у Волинській та Львівській областях вона склала 145-306% норми (29-55 мм). На решті території декадна кількість опадів становила від 33 до 74% (від 6 до 15 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів у деяких районах Волинської, Львівської, Закарпатської та окремих районах Херсонської областей досягав 25-57 мм (1,3-3,8 декадної норми).

У Стрілковому Херсонської області 6 вересня 2020 року добовий максимум опадів становив 162 мм, що на 63 мм більше за максимальне значення за вересень за весь період спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила у західних та північних областях +18-22°С, на решті території країни +23-26°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 35% на сході до 84% на заході країни. У більшості областей (за винятком Волинської, Рівненської, Тернопільської, Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської) впродовж 6-10 днів, у північних, Вінницькій та Хмельницькій областях – 1-5 днів у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-3 днів місцями у східних, західних, Житомирській, Черкаській та Дніпропетровській областях спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с.

Упродовж першої декади вересня через утримання переважно сухої та спекотної погоди (з дуже високими для початку вересня денними температурами повітря та ґрунту) відбувалося посилення та поширення повітряно-ґрунтової посухи, розвиток якої розпочався у багатьох областях ще у другій половині липня та посилився у серпні-вересні. Тривалість ґрунтової засухи у деяких районах досягала 6-11 декад.

На період 11-25 вересня в Україні припадають оптимальні агрокліматичні строки сівби озимих у більшості областей. Зволоження ґрунту для сівби озимини у ці строки нинішнього року сформувалося одним із найгірших за останні 10 років.

Станом на 10 вересня, за експертною оцінкою та фактично визначеними запасами вологи, до 60-70% збільшилася площа з абсолютно сухим та майже сухим орним шаром ґрунту, відбувалося його ущільнення, що ускладнювало обробіток ґрунту під оранку та сівбу. При цьому 0-10 см шар ґрунту був майже сухим на 70-80% площ. Масова сівба озимини на площах із таким зволоженням є недоцільною. Вологозапаси метрового шару ґрунту, за винятком західних областей, практично скрізь майже вичерпано, за оцінкою агрометеорологів, у деяких районах центральних областей вони є найгіршими за останні 50 років спостережень.

Лише на 15-20% площ (західні області) спостерігалося достатнє зволоження (більше 25 мм продуктивної вологи в орному шарі ґрунту, що забезпечує дружні сходи озимини).

На вже засіяних озимою пшеницею площах формування та якість сходів цілком залежатимуть від дощів.

Складалися незадовільні умови для росту та розвитку озимого ріпаку, який було посіяно раніше. Місцями на серпневих посівах цієї культури, де вже з’явилися сходи, відзначалося незвичне для осені в’янення рослин. Посіви озимого ріпаку в основному мають нерівномірні сходи.

Схожа за інтенсивністю та площею охоплення осіння посуха спостерігалася у 2015 і 2019 роках. Однак нинішнього року за період друга декада липня – перша декада вересня випало опадів менше, ніж у ці роки.

Суттєвий недобір опадів позначився на рівні залягання ґрунтових вод. Станом на 10 вересня глибина їхнього залягання понизилася на 40-140 см, місцями – на 150-200 см і більше.

За прогнозом погоди найближчого тижня, суттєвого покращення зволоження ґрунту не очікується. Невеликі дощі, які прогнозуються разом із переміщенням атмосферного фронту 17-18 вересня, зволожать лише верхній шар ґрунту. З огляду на ці обставини початок масової сівби озимих під урожай 2021 р. може затриматися до кінця вересня – початку жовтня.

У разі, якщо оптимальні строки настали, ґрунт добре підготовлений, однак на глибині загортання насіння є сухим, доцільно відкласти сівбу до допустимих строків (25.09-10.10). Якщо опадів не буде і надалі, то сіяти можна і в сухий ґрунт. У зв’язку з тим, що температура повітря і ґрунту знижується, ймовірність псування насіння є меншою.

Станом на 10 вересня суми ефективних температур повітря вище +10°С перевищували середні багаторічні показники на 50-120°С, вище +15°С – на 105-165°С і за агрокліматичними зонами становили (табл.).

* Для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується в УкрГМЦ

На окремих площах Харківської, Луганської та Запорізької областей розпочалася сівба озимої пшениці .

Станом на 10 вересня площі під озимими та призначені під їхню сівбу в східній частині території країни були охоплені засухою, на багатьох площах Донецької, Луганської, Харківської, Миколаївської, окремих площах Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської областей орний шар ґрунту був зовсім сухим.

У Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, на окремих площах Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Сумської областей запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі ґрунту були достатніми (21-30 мм і більше). На решті території країни вологозабезпечення було недостатнім – 11-20 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Тривала сівба озимого ріпаку , на раніше засіяних площах відзначалися сходи та утворення листової розетки.

Зерно кукурудзи досягло воскової або повної стиглості. Розпочалося збирання врожаю, подекуди у західних та північних областях рослини збирали на зелений корм. На одній рослині сформувалося 1-2 качани, кількість зерен в одному качані становила від 399 до 612, маса 1000 зерен – 140-507 г. Стан рослин був переважно задовільним, у Київській та Черкаській областях – місцями незадовільним.

У гречки переважно тривало достигання та збирання врожаю. Стан незібраних рослин добрий та задовільний.

У сої тривало достигання бобів, на ряді площ Хмельницької, Вінницької, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей розпочалося її збирання. Маса 1000 зерен становила 110-206 г. Стан незібраних рослин переважно добрий, у Кіровоградській області – місцями незадовільний. Місцями у південних областях відзначалося ураження сої с/г шкідниками.

Тривав набір ваги коренів у цукрових буряків . За даними метеостанцій, на 10 вересня середня вага одного кореня складала від 100 до 490 г. Стан коренеплодів переважно задовільний.

Насіння соняшнику досягло збиральної стиглості, тривало його збирання. Стан рослин переважно добрий та задовільний, на півдні Одещини – незадовільний.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відзначалося відростання після укосів, стравлювання, на північному заході країни – цвітіння конюшини. Стан багаторічних трав переважно добрий та задовільний. Через посушливі умови на окремих посівах південно-західних областей спостерігалося денне в'янення люцерни.