Україна: метеорологічні умови першої декади жовтня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2446

У першій декаді жовтня в Україні спостерігалася надзвичайно тепла для середини осені погода. Середні температури повітря у більшості областей досягали значень, характерних для метеорологічного літа, досягаючи та перевищуючи плюс 15°С. У багатьох областях були досягнуті або перевищені показники найвищою середньої декадної температури та найвищої мінімальної температури повітря.

Переміщення через територію країни серії активних атмосферних фронтів та південно-західного циклону обумовило значні дощі, окрім Лівобережжя. У багатьох областях західної, центральної та місцями південної частини країни була перевищена максимальна кількість опадів першої декади жовтня та добовий максимум опадів жовтня. Суттєвих опадів, як і у попередній період, не було у східних, Полтавській та Сумській областях.

 

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 22 до 76 годин, що у західній половині території країни близько або на 11-27 годин менше, у східній половині – близько або на 18 – 32 години більше середніх багаторічних значень.

Температура. Середня обласна температура повітря за декаду виявилася на 4,4-6,8°С, у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях – на 3,1-3,9 °С вищою за норму і становила плюс 13,9-18,3°С.

В Одеській, Миколаївській, Черкаській, Київській, Чернігівській, у багатьох районах Кіровоградської, Вінницької, в окремих районах Херсонської, Сумської, Житомирської, Чернівецької та Хмельницької областей було досягнуто або на 0,1-2,1°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади жовтня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 22-25°С, у Закарпатській, Вінницькій, Харківській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – до плюс 26-28°С.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася у Луганській та Харківській областях до 0°С - мінус 2°С, на решті території країни – до плюс 4-9°С, у Вінницькій та Миколаївській областях – до плюс 10-11°С (рис. 1).

На переважній частині території країни, за винятком східних, окремих районів Сумської, Полтавської, Волинської, Львівської та Закарпатської областей, було на 1-6°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря першої декади жовтня за період спостережень з 1961 року.

Поверхня ґрунту у найпрохолодніші ночі охолоджувалася у східних областях до 0°С-мінус 3°С, на решті території – до плюс 2-9°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 28-48°С.

У Луганській, багатьох районах Харківської та місцями у Донецькій областях упродовж 1-5 днів відзначалися заморозки на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-7 днів майже по всій території країни.

Середня обласна їх кількість Сумській, Полтавській та Харківській областях не перевищувала 8-36% (1-4 мм), у Луганській області опадів не було взагалі. У Донецькій, Дніпропетровській та Волинській областях випало від 50 до 67% декадної норми, у Чернігівській – у межах норми (4-14 мм). У Рівненській, Львівській, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Херсонській та Одеській (крім південних районів) областях сума опадів за декаду становила від 127 до 200% норми (від 9 до 37 мм). На решті території країни декадна кількість опадів становила від 263 до 756% декадної норми (21-68 мм).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася у деяких районах Чернівецької, Хмельницької, Черкаської, Кіровоградської та Херсонської областей – 67-93 мм (рис. 2).

В окремих пунктах Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Житомирської, Вінницької, Кіровоградської та Херсонської областей кількість опадів досягла або на 4-23 мм перевищила найбільшу кількість опадів першої декади жовтня за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів у багатьох районах Київської, Житомирської, Вінницької, Івано-Франківської, Хмельницької, в окремих районах Чернігівської, Тернопільської, Чернівецької, Кіровоградської та Одеської областей досягав 21-43 мм (1-4 декадних норм). На деяких метеостанціях Чернівецької, Черкаської та Херсонської областей добова кількість опадів склала від 47 до 66 мм – 1,5-3 місячних норми.

 

В окремих пунктах Київської, Черкаської та Херсонської областей було на 9-18 мм перевищено добовий максимум опадів жовтня за весь період спостережень.

Середня по області декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 14-19°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 35% на сході до 91% на заході країни. Упродовж 1-5 днів у Київській, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій та 7-9 днів у східних областях у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-3, у Маріуполі Донецької області – 8 днів у більшості областей, за винятком Волинської, Чернівецької, Черкаської, Полтавської та Миколаївської областей, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, в Івано-Франківській, Тернопільській та Харківській областях – до 22-27 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Внаслідок погодних умов, що спостерігалися у першій декаді жовтня, на більшості площ під озимими культурами ґрунтова засуха припинилася, запаси вологи у ґрунті поповнились до оптимальної та задовільної кількості. Проте, в областях, де дощів було обмаль, засуха тривала – це Харківська, Луганська, Донецька, південні райони Одеської області.

Температурний фон у першій декаді жовтня був надзвичайно високим, одним із найвищих для початку жовтня за весь період метеорологічних спостережень. У більшості областей середня температура повітря перевищила норму на 4-7°С, досягаючи показників, характерних для літа (16-17°С), високою залишалася температура ґрунту. Внаслідок таких умов на площах, де припинилася ґрунтова засуха, створилися сприятливі умови для утворення сходів та оптимального розвитку посівів перед входом в зиму.

Станом на 10 жовтня, за експертною оцінкою та фактично визначеними запасами продуктивної вологи, на 60-65% площ ґрунт під озимими був зволожений добре та задовільно.

Масова сівба озимини на сході країни, на площах із нульовими запасами вологи, є недоцільною, зважаючи ще й на те, що в середині наступної декади очікується суттєве зниження температури.

 

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 10 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищували середні багаторічні показники на 105-155°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам:

Таблиця 1

 

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

Вище +5 °С

 

Середня багаторічна

(за період 1986-2015 рр.)

2020 р.

С т е п

350-445

455-600

Л і с о с т е п

290-350

430-500

П о л і с с я

290-310

405-450

Для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується в УкрГМЦ.

Примітка: для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації.

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 10 жовтня запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ країни оцінювалися як достатні та оптимальні (21-30 мм продуктивної вологи та більше). Місцями у західних та північних областях відмічалося перезволоження орного шару ґрунту.

Недостатнє (11-20 мм) та незадовільне (менше 10 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення відзначалося у Сумській, на більшості площ Київської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, окремих площах Черкаської, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей. У східних та на багатьох площах Одеської областей орний шар ґрунту був зовсім сухий (рис. 3).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

Озимина. Озимі культури, в залежності від строків сівби, знаходилися у фазах проростання зерна, утворення сходів, 3-го листка, в окремих районах Миколаївської та Сумської областей – утворення вузлових коренів та початку кущіння. Місцями ще тривала сівба озимини. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий та задовільний.

У Луганській, на багатьох площах Харківської областей зерно озимої пшениці через засушливі умови не проростало упродовж 17-33 днів.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки, у центральних областях продовжували його сіяти.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) тривало, відростання отави після укосів, цвітіння та стравлювання. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.

Реклама

Вхід