Україна: метеорологічні умови другої декади жовтня 2020 року

Джерело

АПК-Інформ

2620

Друга декада жовтня відзначилася контрастною погодою. У більшості днів на території країни панувала дуже тепла повітряна маса, внаслідок чого у багатьох областях спостерігався майже літній температурний фон, у найтепліші дні середні добові температури повітря перевищували норму на 4-10°С. На багатьох метеостанціях півдня та Лівобережжя країни було відзначено найвищі максимальні, найвищі середньодобові та найвищі нічні температури повітря у другій декаді жовтня за весь період метеорологічних спостережень. В останні дні декади з переміщенням через територію країни холодного циклону з Балкан відбулося різке похолодання, на всій території пройшли дощі від незначних і невеликих (в основному на півдні та сході) до значних і сильних на решті території.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 16 до 70 годин, що у західних, Вінницькій, Житомирській областях близько або на 20-25 годин менше за середні багаторічні значення, на решті території країни – близько або на 11-20 годин більше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській областях близькою до норми або на 1-1,5°С, на решті території на 2,5-5,9°С вищою за норму і становила від +9,2°С у західних областях до +16,1°С у південних.

У Херсонській, Миколаївській, в окремих пунктах Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської та Луганської областей було досягнуто або перевищено на 0,1-3,2°С найвищу середню декадну температуру повітря другої декади жовтня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +18-24°С, у східних, південних, Дніпропетровській та Кіровоградській областях – до +25-28°С.

В окремих пунктах Запорізької, Донецької та Херсонської областей було досягнуто або перевищено на 1-2°С абсолютні максимуми температури повітря другої декади жовтня за період спостережень із 1951 р.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря у східних, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Черкаській та Полтавській областях знижувалася до 0° – мінус 3°С, на решті території країни – до +1-5°С (рис. 1).

На метеостанціях Могилів-Подільський (Вінницька обл.) та Болград (Одеська обл.) було на 1°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря другої декади жовтня за період спостережень із 1961 року.

Поверхня ґрунту в найпрохолодніші ночі охолоджувалася до 0° – мінус 5°С, у Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Херсонській областях – до +1-3°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +24-44°С.

 

 

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних), подекуди зі шквалами, грозами, градом відзначалися впродовж 1-4, у Харківській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Львівській та Закарпатській областях – 5-6 днів. На більшій частині території країни їхня кількість за декаду склала від 127 до 250% норми, у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Вінницькій та Чернігівській областях – від 285 до 340% декадної норми (від 14 до 51 мм). У Луганській, Донецькій, Миколаївській та Одеській областях декадна кількість опадів становила 45-80% норми (5-7 мм), у Херсонській, Запорізькій, Сумській та Чернівецькій областях вона була близькою до норми (10-13 мм).

В окремих пунктах Київської області кількість опадів на 9-25 мм перевищила найбільшу кількість опадів другої декади жовтня за період спостережень із 1961 року.

Добовий максимум опадів в окремих районах західних, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській, півночі Одеської областей досягав 18-58 мм (від 1 до 4 декадних норм), у Київській області – 61-63 мм (6-7 декадних норм).

 

 

Середня по області декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +10-18°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 60 до 80%. Упродовж 1-2 днів місцями у південних, східних та центральних областях у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-2 днів місцями у західних та центральних областях спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с.

 

Агрометеорологічні умови, зволоження ґрунту, ріст та розвиток сільськогосподарських культур

У першій та другій декадах жовтня відбувся перехід середньої добової температури через +15°С у бік зниження на всій території країни, таким чином, метеорологічне літо закінчилося майже на 3-4 тижні пізніше за середні багаторічні показники. У західних та північних областях такий перехід відбувся у третій декаді вересня.

Теплозабезпечення. Станом на 20 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищували середні багаторічні на 135-230°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур вище +5°С

середня багаторічна (за період 1986-2015 рр.)

2020 р.

Степ

385-505

570-735

Лісостеп

310-390

485-575

Полісся

310-345

445-505

Примітка: для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

 

Агрометеорологічні умови другої декади жовтня на переважній частині території країни складалися сприятливо для посіяних озимих культур. Це було наслідком достатнього та оптимального зволоження ґрунту та близьких до оптимальних температур (повітря і ґрунту) для початкового росту та розвитку озимини. Підвищене теплозабезпечення у більшості днів сприяло швидкому проростанню зерна, утворенню сходів та початку кущіння. Такі умови були надзвичайно важливими з огляду на те, що нинішнього року майже половину площ озимих культур було засіяно після закінчення кліматично обґрунтованих оптимальних строків. Із похолоданням у кінці декади вегетаційні процеси уповільнилися, однак рівень середніх добових температур був вищим за «біологічний нуль», тому вегетація тривала.

За експертною оцінкою, відставання у фазовому розвитку озимих порівняно з багаторічними показниками в основному становило 1,5-3 тижні. За даними агрометеорологічних спостережень (станом на 20 жовтня), лише на 15-20% площ відзначено масову фазу кущіння, на решті посівів рослини перебували у початкових фазах розвитку (проростання зерна, утворення сходів або третього листка, вузлових коренів), що не гарантує безпечну перезимівлю, для якої рослинам необхідно сформувати 2-3, сильно кущистим сортам – 3-6 стебел та пройти період загартування.

За переважно сприятливих умов у більшості областей України у Луганській, Донецькій, багатьох районах Харківської, Запорізької, Одеської областей зберігалася та посилювалася повітряно-ґрунтова засуха, обумовлена тривалим дефіцитом опадів, який не припинився і у другій декаді жовтня . У цих областях зберігалися незадовільні умови для проростання зерна та утворення сходів озимини, місцями зерно озимої пшениці не проростало більше місяця через відсутність вологи у верхніх шарах ґрунту.

Одночасно у західних та північних областях місцями утримувалося перезволоження ґрунту (41-55 мм в орному шарі), що ускладнювало завершення сівби озимих та їхній початковий розвиток.

Станом на 20 жовтня запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ країни оцінювалися як достатні та оптимальні (21-30 мм продуктивної вологи та більше). На багатьох площах західних, місцями у північних областях відзначалося перезволоження орного шару ґрунту.

Недостатнє (11-20 мм продуктивної вологи) зволоження ґрунту спостерігалося на більшості площ Сумської, Чернігівської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, в окремих районах Київської, Черкаської, Кіровоградської, Луганської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей.

Незадовільним зволоження 0-20 см шару ґрунту (менше 10 мм продуктивної вологи) залишалося в багатьох районах Запорізької, на окремих площах Чернігівської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Одеської областей. У Луганській, Донецькій, більшості районів Одеської та в окремих районах Запорізької областей, де кількість опадів була недостатньою для припинення засухи, орний шар ґрунту був зовсім сухим (рис. 3).

 

 

Озимі культури в залежності від строків сівби знаходилися у фазах проростання зерна, утворення сходів, третього листка, вузлових коренів та місцями у південних і центральних областях початку кущіння. Подекуди ще тривала сівба озимини. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий, однак спостерігається значне відставання у фазовому розвитку рослин озимини порівняно із середніми багаторічними показниками.

На багатьох площах східних та місцями центральних областей відзначалася зрідженість сходів та загибель проростків озимих через засушливі умови.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки.

Завершувалося збирання врожаю кукурудзи , цукрового буряку та сої .

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відзначалося відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан рослин добрий та задовільний.

 

 

Реклама

Вхід