Україна: метеорологічні умови першої декади листопада 2020 року – Укргідрометеоцентр

Ефективні опади (норма та більше норми) у першій п’ятиденці відзначалися у східних, багатьох районах північних та центральних областей.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 5 на півночі до 37 годин на півдні, що на більшій частині території країни близько до середніх багаторічних показників.

Середня обласна температура повітря за декаду в Одеській, Вінницькій, Хмельницькій, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях виявилася на 1-2,9°С, на решті території – на 3,2-5,7°С вищою за норму і становила від +6,4° до +9,1°С.

В Біловодську (Луганська обл.) середня декадна температура повітря була найвищою за період спостережень із 1961 р.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +13-15°С, у південних, Донецькій, Львівській та Закарпатській областях – до +16-18°С.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до -1-4°С, у східних, Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Вінницькій, Чернівецькій та Рівненській областях – до 0° - плюс 2°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до 0° - мінус 3°С, у Рівненській області – до +1°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +18-29°С.

По всій території країни впродовж 1-4, у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях – 5 днів відзначалося зниження температури на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі до від’ємних значень.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися впродовж 1-3 днів майже по всій території країни.

Середня обласна їхня кількість в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Житомирській, Рівненській, Хмельницькій та Чернівецькій областях становила від 17 до 50% декадної норми (2-6 мм), у деяких районах цих областей опадів не було зовсім. У Полтавській, Тернопільській та Львівській областях випало від 55 до 67% декадної норми опадів (6-8 мм). Близька до норми кількість опадів відзначалася у Волинській, Чернігівській, Київській, Вінницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях – 8-15 мм. На решті території країни середня обласна кількість опадів склала від 140 до 215% декадної норми (від 14 до 28 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів у багатьох районах Харківської, в окремих районах Сумської, Луганської, Вінницької та Дніпропетровської областей досягав 16-25 мм, що становило 1-2 декадні норми. На метеостанції Асканія Нова Херсонської області 2 листопада 2020 року добовий максимум опадів становив 35 мм, що відповідає місячній нормі.

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +8-11°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 81 до 95%.

Упродовж 1 дня місцями у Полтавській, Харківській, Запорізької, Дніпропетровській, Херсонській, Луганській та півдні Одеської областей відзначалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с.

Агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих культур упродовж декади були цілком сприятливими. Внаслідок переважно хмарної погоди не відбувалося значного зниження нічних температур. Рівень середньої за декаду температури повітря виявився суттєво вищим за біологічний «нуль» озимих культур, кількість та інтенсивність заморозків була незначною. Такі погодні складові суттєво подовжили осінній період вегетації за сприятливих умов зволоження ґрунту. З огляду на велику кількість пізніх посівів це був надзвичайно сприятливий фактор для покращення фазового розвитку посівів.

На багатьох площах розпочалося масове кущіння рослин та утворення вузлових коренів. Створювалися сприятливі умови для формування повноцінної кореневої системи озимих культур.

Станом на 10 листопада більшість посівів досягли оптимальної для перезимівлі фази кущіння, що близько до середніх багаторічних показників. Дещо повільніший розвиток відзначався у західних областях та крайніх північно-східних районах східних областей, де спостерігалося зниження нічних температур повітря до -1-3°С. У східних областях в останні дні декади середні добові температури були нижчі +3-5°С, було відзначено припинення росту рослин.

Візуальний стан та фазовий розвиток оцінювався як переважно добрий.

У південних та східних областях нарешті сформувався задовільний та достатній ресурс вологи у верхніх шарах ґрунту після тривалого періоду посухи. Однак навіть після останніх дощів на деяких площах і південних, і східних областей зволоження орного шару ґрунту залишалося незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи).

Тепла погода сприяла активізації шкідників, розповсюдженню хвороб, росту бур’янів, міграції мишоподібних гризунів.

Суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня до 10 листопада , перевищували середні багаторічні на 205-290°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку жовтня до 10 листопада, була на 120-190°С більшою за норму і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

За фактично визначеними (зразки ґрунту від 08.11.2020) запасами продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на окремих площах Харківської, Донецької, Одеської, Миколаївської, окремих районах Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської та Запорізької областей вони оцінювалися як недостатні (11-20 мм), в окремих районах – незадовільні (менше 10 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами на більшості площ південних, східних, місцями у центральних областях становили переважно 41-70 мм, в Одеській, Донецькій, багатьох районах Луганської, Харківської, Запорізької та Миколаївської областей – 15-30 мм, що у 2-4 рази менше за багаторічні показники.

У західних, північних та Вінницькій областях запаси вологи становили 80-160 мм і більше.

На зябу в орному шарі ґрунту в західних, північних, на більшості площ центральних, окремих площах південних та східних областей відзначалося достатнє зволоження (21-30 мм і більше продуктивної вологи).

На решті території країни запаси вологи становили 11-20 мм, в багатьох районах – менше 10 мм.

У метровому шарі ґрунту на зябу на площах південної, східної та центральної (за винятком Вінницької області) частин країни запаси продуктивної вологи були недостатніми (51-80 мм) та незадовільними (20-50 мм).

У кінці декади в залежності від строків сівби озимі зернові культури перебували у фазах розгортання третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння (переважна фаза розвитку). Найменш розвиненими (початок утворення сходів) посіви були у Донецькій, Луганській областях та у південних районах Одеської області.

Стан посівів переважно добрий, лише місцями задовільний. Висота рослин у фазі кущіння становила в середньому від 11 до 23 см, густота – 370-450 рослин на 1 м², загальна кількість стебел на 1 м² становила від 580 до 1400, кущистість нормально розвинених рослин сформувалася у межах 1,7-3 стебла на одній рослині.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин переважно добрий.

У багаторічних трав (люцерна та конюшина) тривало відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан багаторічних трав переважно добрий.