Україна: метеорологічні умови першої декади червня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

4949

У першій декаді червня в Україні спостерігалася холодніша звичайного погода. У більшості днів середньодобові температури повітря були нижчими від норми на 1-8°С.

Опади спостерігалися на всій території: у північно-західній половині країни – незначні та невеликі, у південно-східній – значні та сильні, коли в деяких районах за добу випало півтори місячної норми опадів. По всій території спостерігалися грози, місцями град та шквали.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 32 до 114 годин, що близько або на 12-61 годину менше, у Волинській, Хмельницький областях та на Закарпатті – на 14-31 годину більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря у західних областях (за винятком Чернівецької області) виявилася близькою до норми, на решті території – на 1,2-2,9°С, у Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській та Луганській областях – на 3,2-3,6°С нижчою від неї і становила від +15,2°С на сході до +17,5°С на заході.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +25-30°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +2-7°С, у південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та Чернівецькій областях – до +8-11°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту в найпрохолодніші ночі охолоджувалася до +1-6°С, у східних, південних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Чернівецькій областях – до +7-10°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до +46-60°С.

Впродовж 1-2 днів у гірських районах Карпат відзначалися заморозки на поверхні ґрунту.

 

 

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив), подекуди зі шквалами, грозами, градом відзначалися упродовж 1-8 днів по всій території країни.

У Сумській, Кіровоградській та Миколаївській областях середня кількість опадів за декаду становила 131-200% декадної норми (21- 36 мм). В Одеській, Херсонській, Полтавській, Харківській та Луганській областях вона склала 212-388% норми (36-62 мм). Найбільша кількість опадів відзначалася у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях – 553-706% декадної норми (83-113 мм). У Черкаській та Чернівецькій областях декадна кількість опадів була близькою до норми – 16-24 мм. На решті території країни кількість опадів у середньому не перевищила 35-72% норми, або 8-18 мм. Найменша кількість опадів за декаду відзначалася на Закарпатті та в Івано-Франківській області – 14-24% декадної норми (5- 6 мм) (рис. 2).

 

 

У багатьох районах Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, в окремих районах Харківської та Луганської областей на 5-48 мм, на метеостанціях Бахмут та Маріуполь (Донецької обл.) – на 57-66 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду червня за період спостережень 1961-2020 рр.

Добовий максимум опадів у багатьох районах східних, південних, Дніпропетровської, в окремих районах Полтавської, Кіровоградської, Черкаської, Сумської та Волинської областей досягав 20-40 мм, що становить 1,2-2,6 декадної норми, у Донецькій, Запорізькій, в окремих районах Дніпропетровської та Харківської областей – 42-63 мм (1,5 місячної норми).

Максимальна добова кількість опадів на метеостанції Ізюм Харківської області склала 63 мм і на 3 мм перевищила добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +15-21°С. Упродовж 2-7 днів у більшості областей (за винятком Полтавської, Чернівецької та Івано-Франківської) в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 61 до 87%. Упродовж 1-2 днів у північних, Закарпатській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській та Херсонській областях відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-3 днів у більшості областей (за винятком Запорізької, Вінницької та Івано-Франківської) відзначалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, на метеостанції Нижні Сірогози (Херсонська обл.) – до 24 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж декади на переважній частині території країни агрометеорологічні умови для розвитку та формування урожаю були задовільними, в районах випадіння сильних злив та граду – малосприятливими.

У другій половині декади в багатьох районах центральних, східних та південних областей було зафіксовано сильні пориви вітру зі зливами та крупний град, які призводили до полягання, змиття посівів, пошкодження культур. В окремих районах центральних областей спостерігалися локальні підтоплення, застої води та замулення с/г культур.

Вологозабезпечення посівів на переважній частині площ залишалося на достатньому та оптимальному рівнях, місцями воно було надлишковим.

Фазовий розвиток усіх с/г культур відбувався близько та дещо пізніше за середні багаторічні строки.

 

Теплозабезпечення

Стійкий перехід середньодобової температури повітря через +15°С у бік підвищення (початок метеорологічного літа) у східних, південних, більшості районів центральних, Сумської, Чернігівської, Київської та Закарпатської областей відбувся у другій половині травня (13-25 травня), що близько та дещо пізніше за середні багаторічні строки, на решті території – у першій п’ятиденці червня, що на 5-16 днів пізніше за середні багаторічні строки.

Станом на 10 червня суми ефективних температур повітря були нижчими від середніх багаторічних показників у всіх агрокліматичних зонах: вище +5С – на 60-95°С, вище +10С – на 30-65 °С (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

Степ

605-670

510-600

285-325

220-275

Лісостеп

515-610

445-540

210-290

175-240

Полісся

500-535

420-475

185-235

155-195

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 червня (зразки ґрунту від 8.06.21) зволоження метрового шару ґрунту під озимими зерновими культурами на більшості площ західних, північних, східних та центральних областей було оптимальним (121-160 мм продуктивної вологи і більше) та надлишковим для періоду формування зерна. На більшості площ південних, Чернігівської, Сумської, на окремих площах центральних, Луганської, Харківської, Київської, Рівненської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей запаси продуктивної вологи були достатніми – 81-120 мм. Недостатнє (52-77 мм) зволоження спостерігалося в окремих районах південних, Сумської та Полтавської областей, місцями у Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях запаси вологи 0-100 см шару ґрунту були незадовільними – менше 45 мм продуктивної вологи (рис. 3).

 

 

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком було оптимальним – від 22 до 37 мм продуктивної вологи.

Зволоження метрового шару на більшості площ було достатнім (110-144 мм) та оптимальним (121-164 мм).

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під ранніми яровими зерновими культурами залишалися переважно достатніми та оптимальними (21-40 мм продуктивної вологи і більше). На окремих площах Полтавської, Черкаської, Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської та Житомирської областей зволоження 0-20 см шару ґрунту було задовільним – 16-20 мм, в окремих районах Херсонської області – незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту в західних, північних, східних, на багатьох площах центральних областей було оптимальним (121-170 мм і більше), місцями надмірним. Достатнє зволоження (81-120 мм продуктивної вологи) відзначалося на багатьох площах південних, в окремих районах Полтавської та Сумської областей. В окремих районах Запорізької та Херсонської областей запаси продуктивної вологи становили 66-78 мм, у південних районах Херсонської області вони не перевищували 9-48 мм (рис. 4).

 

 

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості засіяних площ були оптимальними (21-40 мм та більше), на окремих площах західних областей – задовільними (13-19 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було оптимальним (121-160 мм і більше), в окремих районах Рівненської, Львівської, Харківської та Херсонської областей – задовільним (96-111 мм продуктивної вологи). Місцями у північних та центральних областях спостерігалося перезволоження ґрунту.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і метровому шарах ґрунту були оптимальними (26-39 і 135-189 мм відповідно).

Під с оняшником на більшості площ запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту були достатніми (21-40 мм і більше), на окремих площах Одеської області – задовільними (11-20 мм).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту відповідали достатнім (81-120 мм) та оптимальним (121-170 мм і більше) показникам.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимої пшениці на більшості площ відзначалося цвітіння колосу, в південних, на окремих площах центральних та східних областей зерно досягло молочної стиглості. Висота рослин становила від 56 до 112 см.

В озимого жита розпочалося цвітіння колосу.

Зерно озимого ячменю на більшості площ досягло молочної стиглості.

Стан посівів озимих культур є добрим та задовільним. На окремих площах центральних і південних областей спостерігалося полягання посівів від сильного вітру та злив, у південних – ураження хворобами та шкідниками сільськогосподарських рослин.

На посівах озимого ріпаку тривало утворення стручків. Стан посівів був переважно добрим.

Упродовж декади в ярого ячменю спостерігалося утворення нижнього вузла соломини, у південних та центральних областях – колосіння. У південних областях на окремих площах зерно ярого ячменю досягло молочної стиглості.

Кількість стебел із колосом становила 285-700, на кращих посівах – 750-1150.

В ярої пшениці відзначалося утворення нижнього вузла соломини.

У вівса відзначалося кущіння та утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – утворення третього листка.

Загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 560 до 890.

Висота рослин залежно від сорту та фазового розвитку становила: в ярої пшениці – 23-39 см, ярового ячменю – від 30 до 102 см, вівса – від 15 до 47 см. Стан рослин переважно добрий та задовільний.

У південних та центральних областях відзначалося полягання посівів від сильного вітру, дощу та граду, пошкодження рослин шкідниками с/г культур.

Кукурудза в залежності від строків сівби знаходилася у фазах 3-7 листків, подекуди 9-11 листків, на пізніх посівах відзначалося утворення сходів. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

Місцями у східних областях спостерігалося ураження рослин с/г шкідниками, у Полтавській області (М Кобеляки) локально посіви було змито сильною зливою.

У гречки на рано засіяних площах відзначалося утворення сходів та суцвіть, на окремих площах східних областей тривала сівба. У проса відзначалося утворення сходів та третього листка.

Стан рослин добрий та задовільний, на окремих площах північних областей – незадовільний (поламано стебла градом та зливами).

У гороху відзначалися початок, подекуди кінець цвітіння. На пізніх посівах ще тривало листоутворення. Висота рослин у залежності від фазового розвитку та сортів становила від 35 до 85 см. Місцями на посівах південних областей спостерігалося пошкодження рослин с/г шкідниками.

Середня кількість бобів на одній рослині розміром більше 1 см склала 3-5.

У сої в залежності від строків сівби відзначалося утворення сходів, листоутворення та поява бокових пагонів. Стан посівів був переважно добрим.

У цукрових буряків тривало листоутворення, на окремих площах розпочався ріст кореня.

Стан посівів добрий та задовільний.

У соняшнику впродовж декади тривало масове листоутворення та утворення суцвіть. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах південних областей відзначалося в’янення, центральних, східних та північних областей – пошкодження рослин шкідниками та хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відзначалася поява суцвіть, відростання рослин після першого укосу та цвітіння. Місцями у східних областях спостерігалося збирання люцерни на силос, подекуди проводився укіс трав. Стан посівів переважно добрий.

 

Реклама

Вхід