Україна: метеорологічні умови першої декади липня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

5545

Упродовж першої половини декади над Україною переважала циклонічна циркуляція повітряних мас, обумовлюючи нестійку погоду, особливо у північних, південних та східних областях, де під час переміщення атмосферного фронту спостерігалися грози, шквали, місцями сильні зливи із градом. Характер опадів був типово літнім – переважали нерівномірні локальні зливові дощі.

У другій половині декади внаслідок впливу на погоду потужного антициклону на всій території країни переважала майже суха та спекотна погода із середніми добовими температурами на 4-7°С вищими за норму.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 74 до 130 годин, що близько або на 15-36 години більше, у південних областях – на 20-39 годин менше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях близькою до норми, на решті території – на 1,1-2,3°С, у північних, Волинській, Рівненській, Черкаській та Полтавській областях – на 2,8-3,6°С вищою за неї та становила від +20,3°С на заході до +23,9°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря впродовж декади підвищувалася до +30-34°С, у Запорізькій області впродовж одного дня температура повітря підвищувалася до +35°С. Кількість днів із максимальною температурою +30°С і вище у західних (за винятком Закарпаття) та Черкаській областях становила 1-4, на решті території країни – 5-8 днів.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +11-15°С, у Херсонській області – до +16°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту в найтепліші дні нагрівалася до +52-68°С, вночі вона охолоджувалася до +10-16°С.

 

 

Опади різної інтенсивності, часто у вигляді злив зі шквалами, грозами, градом спостерігалися упродовж 1-6 днів майже на всій території країни.

Середня обласна їхня кількість за декаду в Миколаївській, Дніпропетровській, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській та Волинській областях становила від 121 до 200% декадної норми (від 30 до 56 мм), в Одеській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях – 255-456% норми (47-82 мм). У Черкаській та Кіровоградській областях кількість опадів була близькою до декадної норми (19-20 мм). У Луганській, Харківській, Чернігівській, Київській, Рівненській та Чернівецькій областях вона склала 54-77% декадної норми (13-22 мм), на решті території країни не перевищувала 29-45% норми (від 7 до 13 мм).

В окремих районах Київської та Вінницької областей опадів не було зовсім.

Найбільша сумарна кількість опадів за декаду відзначалася у Донецькій області на метеостанції Маріуполь – 122 мм, або 10 (1017%) декадних норм (рис. 2).

 

 

На метеостанціях Роздільна (Одеська обл.) було досягнуто, Світязь (Волинська обл.) та Маріуполь (Донецька обл.) на 22-41 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду липня за період спостережень 1961-2020 рр.

Добовий максимум опадів у багатьох районах південних, Донецької, в окремих районах Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Чернігівської, Житомирської, Тернопільської, Закарпатської та Волинської областей досягав 22-58 мм, на метеостанції Світязь (Волинська обл.) – 64 мм (1-5 декадних норм).

Добова кількість опадів (05.07.2021) на метеостанції Роздільна Одеської області склала 80 мм і на 12 мм перевищила добовий максимуму опадів у липні за всі роки спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +21-29°С. Упродовж 7-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище на всій території країни.

Відносна вологість повітря в середньому становила 63-81%. В окремих районах Волинської, Рівненської, Львівської, Чернівецької, Київської, Харківської, Луганської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей упродовж 1-3 днів у денні години відзначалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

Упродовж 1-4 днів у більшості областей (за винятком Закарпатської, Чернівецької, Львівської, Рівненської, Житомирської, Сумської та Вінницької) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с, місцями у Луганській, Донецькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях – до 21-25 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж декади в цілому ще утримувалися добрі та задовільні агрометеорологічні умови для формування урожаю зернових, технічних та олійних культур. У районах випадіння сильних дощів, злив та граду умови часом оцінювалися як несприятливі (відзначалося полягання посівів, створювалися умови для локального «стікання» зерна ранніх зернових, інтенсивного росту бур’янів та поширення грибкових захворювань).

Вологозабезпечення посівів на більшості площ ще залишалося на задовільному та достатньому рівнях. На окремих площах західних та північних областей для озимих і ранніх ярих культур запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту залишалися надлишковими.

Із встановленням спекотної антициклональної погоди прискорилося накопичення ефективного тепла, показники якого у кінці декади вже перевищували норму. Відбувався інтенсивний розвиток пізніх культур, одночасно спостерігалася швидка витрата вологи з ґрунту.

У південних областях тривало масове збирання озимих зернових культур, на решті території жнива розпочалися.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 липня суми ефективних температур повітря вище +5°С в областях степової зони (за винятком Луганської та Донецької), Вінницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській областях були на 15-95°С нижчими, у решті областей – близькими або на 25-80°С вищими за середні багаторічні показники. Суми ефективних температур повітря вище +10°С в областях степової зони були близькими, на решті території – на 25-75°С вищими за середні багаторічні показники (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

Степ

1060-1170

1035-1160

590-685

590-690

Лісостеп

910-1065

915-1085

450-595

495-635

Полісся

885-955

860-1010

425-500

450-575

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 липня (зразки ґрунту відібрано 08.07.21) на багатьох площах західних (за винятком Хмельницької та Чернівецької), Житомирської, окремих площах Київської, Чернігівської, Сумської, Вінницької, Черкаської та Донецької областей під озимими зерновими культурами відзначалося перезволоження метрового шару ґрунту (більше 120 мм продуктивної вологи) для періоду дозрівання зерна. На більшості площ Вінницької, в окремих районах Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської, Харківської та Луганської областей вологозабезпечення було надлишковим (81-120 мм), у Сумській, місцями у Хмельницькій та Луганській областях – оптимальним (61-80 мм продуктивної вологи). Недостатні (39-40 мм) та незадовільні (менше 10 мм) для періоду дозрівання зерна запаси продуктивної вологи відзначалися в окремих районах Сумської та Чернігівської областей.

Під ранніми яровими культурами на більшості площ західних, північних, Вінницької та на окремих площах Черкаської областей метровий шар ґрунту був перезволоженим (більше 120 мм продуктивної вологи). На окремих площах Сумської та Волинської областей зволоження метрового шару ґрунту було недостатнім та незадовільним (28-43 мм). На решті території зволоження метрового шару було оптимальним (61-75 мм).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під кукурудзою на більшості площ залишалося на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм продуктивної вологи) рівнях. На окремих площах Полтавської, Вінницької, Харківської, Луганської, Сумської, Чернігівської та Київської областей 0-20 см шар ґрунту був зволожений недостатньо (3-10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ утримувалися переважно достатні (80-120 мм) та оптимальні (121-187 мм) запаси продуктивної вологи. На окремих площах східних, Дніпропетровської, Полтавської, Вінницької, Київської, Чернігівської та Сумської областей зволоження 0-100 см шару ґрунту було недостатнім і становило від 51 до 78 мм, місцями у Харківській області – 34 мм продуктивної вологи (рис. 3).

 

 

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було переважно достатнім – 26-27 мм. Недостатнє зволоження відзначалося на окремих площах Полтавської області (менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 81 до 95 мм, на окремих площах Черкаської області – 147 мм продуктивної вологи.

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту в окремих районах Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської та Рівненської областей знизилися до незадовільних – менше 10 мм продуктивної вологи. На решті площ вологозабезпечення залишалося на задовільному та достатньому рівнях.

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ залишалися на достатньому (81-120 мм) та оптимальному (121-161 мм і більше) рівнях. Задовільне зволоження ґрунту (51-80 мм продуктивної вологи) відзначалося на окремих площах східних, Херсонської, Дніпропетровської, Вінницької, Сумської, Чернігівської, Київської та Рівненської областей. В окремих районах Херсонської, Миколаївської та Чернігівської областей метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо і містив лише 43-46 мм продуктивної вологи (рис. 4).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Зерно озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) досягло воскової або повної стиглості майже на всій території. Лише на окремих площах західних, Вінницької та Чернігівської областей ще тривала молочна стиглість. У південних областях розпочалося або тривало збирання врожаю озимих пшениці та ячменю.

За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 31 до 55 г, на кращих посівах – до 62 г; озимого ячменю – від 35 до 58 г, озимого жита – від 34 до 41 г. Відсоток щуплих зерен озимої пшениці становив 10-30%, на окремих площах Донецької області – до 40%; озимого ячменю – 10-20%, в окремих районах Запорізької області – до 90%; озимого жита – до 10%.

Стан посівів озимих культур на незібраних площах був переважно добрим та задовільним. В окремих районах північних, південних та центральних областей відзначалося полягання посівів через сильний вітер та зливи, у західних – ураження хворобами.

В озимого ріпаку насіння дозріло, у південних областях його збирали.

В ярого ячменю відзначалися молочна, воскова та повна стиглість, у південних областях розпочалося збирання урожаю.

Кількість зерен у колосі коливалася від 18 до 36, відсоток щуплих зерен був у межах 10%, подекуди у Миколаївській та Одеській областях – 30%, маса 1000 зерен склала від 31 до 62 г.

На окремих площах південних, центральних, північних областей відзначалося полягання посівів.

В ярої пшениці відзначалася молочна та воскова стиглість зерна. Кількість зерен у колосі коливалася від 26 до 38. Стан посівів добрий.

У вівса відзначалася молочна та воскова стиглість зерна, подекуди у північних областях ще тривало формування зерна. На окремих площах західних та північних областей овес збирали на зелений корм.

Кількість стебел із колосом становила від 240 до 860 на 1 м2. Стан посівів переважно добрий. Місцями у північних та західних областях відзначалося полягання посівів через зливи.

У кукурудзи у південних, місцями центральних областях розпочалося викидання волоті, місцями у східних областях на ранніх посівах – цвітіння волоті, на решті посівів тривало листоутворення (11-15 та 17-19 листків). Подекуди рослини збирали на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий. На окремих площах центральних областей відзначалося в’янення рослин через спеку, західних – ураження хворобами.

У гречки впродовж декади тривало масове цвітіння, у проса – кущіння. Стан рослин добрий.

Впродовж декади тривало достигання та збирання зерна гороху , подекуди на пізніх посівах відзначався кінець його цвітіння. На півдні місцями спостерігалося полягання посівів від злив та сильного вітру.

У сої відзначалися поява бокових пагонів та початок цвітіння, місцями – утворення бобів. Стан посівів був переважно добрим.

У цукрових буряків відзначалося закриття міжрядь. Середня маса одного кореня становила від 267 до 499 г. Стан посівів добрий та задовільний.

Упродовж декади у соняшнику тривало утворення суцвіть, у південних областях масово, на решті площ місцями відзначалося його цвітіння. Середній діаметр кошика становив від 8 до16 см.

Стан посівів переважно добрий, однак на окремих площах північно-східних та центральних областей відзначалося денне в’янення рослин через засушливі умови, у східних – пошкодження сільськогосподарськими шкідниками, південних – ураження хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відзначалося відростання отави після першого укосу, утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан посівів був переважно добрим.

 

Реклама

Вхід