Завершується 2021 рік, який для зерновиробників виявився одним із найкращих у новітній історії України. За підсумками сільськогосподарського року в країні зібрано близько 46,4 млн тонн ранніх зернових культур, з них пшениці озимої – 33 млн тонн при середній врожайності 4,65 т/га. Це стало можливим завдяки взаємодії багатьох чинників, серед яких залучення у виробництво сучасних інноваційних технологій, які ґрунтуються на застосуванні кращих сортів та гібридів, необхідної для рослин кількості добрив і засобів захисту, високопродуктивної техніки та систем точного землеробства. При цьому, звичайно, слід розуміти, що за всіх згаданих факторів головним каталізатором і своєрідним генератором високих врожаїв пшениці озимої та інших сільськогосподарських культур виявилися сприятливі погодні умови, які утримувалися впродовж їх вегетації.
Така тенденція, а точніше усталена закономірність, спостерігається вже не перший рік, хоча на внутрішньому ринку споживання це не приносить позитивних наслідків – ціни на зернову продукцію та продукти харчування, на жаль, зростають щороку, не дивлячись на рекордні врожаї та лідируючі позиції нашої країни в світовій економіці з реалізації продовольчої стратегічно важливої сировини.
Цьогорічний початок календарної зими для озимих зернових культур видався доволі сприятливим як за тепловим режимом, так і за кількістю опадів. Наявність підвищеної температури та достатня вологозабезпеченість ґрунту дозволяли рослинам підтримувати процеси життєдіяльності, що проявлялося в першу чергу в незначному їх розвитку і лінійному прирості листкових пластинок, який найбільш чітко було помітно на посівах озимини пізніх строків сівби, а також на тих полях, де пшениця озима висівалася після соняшнику і перші сходи було отримано лише в кінці листопада місяця.
Попри те, що озимина восени 2021 р. припинила активну вегетацію раніше середніх багаторічних строків, рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур, як і очікувалося, в результаті достатньо тривалої дії невисоких позитивних температур, які відмічалися переважно в світлий час доби, мали змогу підтримувати слабкі процеси життєдіяльності, в результаті чого на значних площах, переважно після соняшника, в кінці листопада було отримано повні сходи, а по завершенні грудня на таких посівах відзначено формування у рослин в середньому від 2 до 3 листків.
Загалом, погодні умови листопада виявилися в міру сприятливими для озимих зернових культур, враховуючи гідротермічний режим та стан посівів на початку календарної зими. Середня температура повітря за місяць склала 4,4°С, що було на 2,2°С вище середніх багаторічних показників. Опадів за цей час випало 43,0 мм при середній багаторічній нормі 41,0 мм. Середня відносна вологість повітря становила 84%, що було вище середньої багаторічної норми.
До речі, в цьому місяці за останні 10 років більш висока температура повітря відзначалася в 2013, 2015 та 2019 рр., а більше опадів випадало впродовж 2015–2017 рр. (рис. 1).
У першій декаді грудня утримувалася порівняно тепла з незначними опадами погода. Середня за декаду температура повітря склала 4,4°С тепла, що було на 5,3°С вище середньої багаторічної норми. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 10–12,0°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 12,8–14,0°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -4,8°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -5,5°С.
Кількість опадів, які випали протягом першої декади грудня, склала 4,2 мм, що виявилося на 9,8 мм нижче середніх багаторічних показників. В окремих районах загальна сума опадів за цей час не перевищувала 1,9–2,1 мм. Середня відносна вологість повітря була високою і становила 84–90 %.
Д цього слід додати, що перша декада грудня виявилася найбільш теплою за останні 10 років. Разом з тим, даний календарний проміжок часу відрізнявся незначною кількістю опадів, оскільки за останнє десятиліття менше випадало лише в 2014 та 2020 рр. (рис. 2).
Впродовж декади сніговий покрив на полях був відсутній і лише на її початку глибина промерзання ґрунту становила 1–3 см, а його мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -1,2°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин становила -14,1 – -14,8°С.
В цей час у озимих зернових культур, незважаючи на певний дефіцит теплового ресурсу в окремі дні, в незначній мірі тривали процеси фотосинтезу, дихання та водного обміну. Загалом, за звітний період лінійний приріст листкових пластинок рослин склав близько 2–5 мм. Найбільш помітно це відмічалося на посівах пізніх строків сівби (10–15.10).
Обстеження посівів пшениці озимої показало, що на завершення першої декади грудня в доброму стані знаходилася озимина після кращих попередників – чорного пару, гороху та ріпаку, яка висівалася в оптимальні строки (10–25 вересня). На таких полях рослини знаходилися у фазі кущіння, утворивши 3–5 пагонів, та мали достатньо розвинену вторинну кореневу систему. За сівби пшениці озимої після соняшнику в результаті підвищеної температури повітря та достатньої вологозабезпеченості ґрунту на початку декади було отримано повні сходи, а по її завершенні – рослини переважно знаходилися у фазі двох листків.
В цілому, погодні умови першої декади грудня були доволі сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур.
Протягом другої декади грудня продовжував утримуватися підвищений температурний режим, що на фоні помірної кількості опадів сприяло незначному росту та розвитку рослин. Середньодобові температури повітря перевищували звичайну на 1–6°С і знаходились у межах від -1 до +5°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 7,8°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 7,5°С. В нічний час мінімальна температура повітря знижувалася до -1,8°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -2,0°С. Середня за декаду температура повітря склала 0,8°С, що виявилось на 3,5°С вище за середню багаторічну норму.
Як свідчать результати багаторічних спостережень, за останні 10 років в другій декаді грудня відбулося поступове зростання температурних показників. Особливо це стосується останньої п’ятирічки, коли, крім 2021 р., підвищена температура повітря відмічалася в 2017 та 2019 рр. (відповідно +7,9 та +6,0°С від середньої багаторічної норми) (рис. 3).
Впродовж декади опади спостерігались майже щодня у вигляді дощу та мокрого снігу. Середня їх кількість склала 11 мм, що становило лише 58% кліматичної норми. До речі, така незначна кількість опадів, яка поступається нормативним показникам, є характерною особливістю другої декади грудня, оскільки більше атмосферної вологи в цей час випадало лише в 2017 та 2018 роках. Разом з тим, середня декадна відносна вологість повітря виявилась доволі високою і варіювала в межах 87–93 %.
На завершення декади сніговий покрив на полях був відсутній, а ґрунт залишався талим.
Впродовж декади мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння пшениці озимої не була нижчою за 0,0°С, тоді як на завершення звітного періоду розрахункові критичні температури вимерзання для середньозимостійких сортів у фазі кущіння рослин становили -12,5 – -14,0°С, у фазі 3-го листка – -10,5 – -12,0°С, у фазі сходів – -9,5 – -11,0°С.
Такі погодні умови спричинили відновлення часткової життєдіяльності рослин озимих зернових культур, яке проявлялося в активізації фотосинтетичних процесів, незначному відростанні вузлових корінців та вегетативної маси. Як показали польові спостереження середньодобовий лінійний приріст листових пластинок пшениці озимої у найбільш теплі дні становив 1–2 мм. З одного боку, це певною мірою дозволило рослинам додатково пройти відповідний, хоча і не дуже тривалий, етап у своєму розвитку; з іншого – рослини впродовж двох декад грудня практично і не знаходилися в стані зимового спокою, що супроводжувалося витратами пластичних речовин і, як наслідок, можливим зниженням рівня їх морозо- та зимостійкості. Разом з тим, як показали проведені дослідження в останні дні декади, істотного зменшення вмісту накопичених вуглеводів у вузлах кущення рослин пшениці озимої не відмічалося – залежно від попередника та строку сівби їх кількість становила в середньому 29–32%.
Загалом, на завершення другої декади грудня стан посівів пшениці озимої, зокрема після соняшнику, дещо покращився. Рослини утворили від двох до трьох листків і за успішної зимівлі, при утриманні в зимовий час підвищених температур повітря, як це було останніми роками, не виключається, що вони розпочнуть весняну вегетацію на початку фази кущіння.
В перші дні третьої декади грудня відбулося суттєве зниження температури повітря до -13,5°С та випали незначні опади у вигляді снігу, утворивши на полях сніговий покрив висотою 2,5–3,0 см. В подальшому встановилася мінлива за температурним режимом погода та випали значні опади переважно у вигляді снігу. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах від 0,5°С тепла до 13,0°С морозу. В окремі дні в світлий час доби температурні показники повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 1,9–2,3 та 1,2–4,1°С, а вночі знижувалися до -14,7 – -17,9 та -14,8 – -18,3°С. Середня температура повітря за декаду склала -6,7°С, що виявилося на 3,7°С нижче середньої багаторічної норми.
Середня кількість опадів становила 29,0 мм, що було на 13 мм більше середніх багаторічних показників. Значення середньої відносної вологості повітря були достатньо високими і утримувалися на рівні 84–92%.
Протягом декади найбільша глибина промерзання ґрунту становила 20 см, висота снігового покриву – 20–35 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння пшениці озимої не була нижчою за -5,7°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин становила від 12,8 до 14,9°С морозу.
Загалом, за грудень місяць середня температура повітря склала -0,5°С, що виявилося на 1,8°С вище кліматичної норми. Середня кількість опадів у вигляді снігу та дощу становила 45,2 мм при середній багаторічній нормі 49 мм.
В цілому, враховуючи стан рослин та гідротермічний режим, погодні умови більшої частини грудня були задовільними для перезимівлі озимих зернових культур.
Разом з тим, порівняно різке і суттєве зниження температурних показників на початку та в другій половині третьої декади грудня не дозволило рослинам в повній мірі завершити другу фазу загартування, при якій відбувається поступове зневоднення клітин, відтік води із цитоплазми в міжклітинні прошарки і перетворення в клітинах нерозчинних у воді органічних речовин у розчині, що може негативно позначитися на їх стані в подальшому. Враховуючи можливі погодні перспективи (згідно багаторічних спостережень попереду ще 2–3 різних за тривалістю періодів зниження температурних показників, можливо, до -20°С і нижче), можна зробити припущення, що найбільш складною буде перезимівля ячменю озимого та посівів пшениці озимої, де рослини розпочали зимівлю в нерозкущеному стані.
Також слід зазначити, що 2021 р. видався доволі теплим та дощовим і сніжним. Так, середня річна температура повітря склала 9,5°С, що було на 1,3°С вище середніх багаторічних значень. Опадів випало 694 мм, або 140% кліматичної норми. До речі, така кількість опадів спостерігається вперше за останні 10 років (рис. 4).
Разом з тим, починаючи з 1991 р., більша, або ж подібна кількість опадів відмічалася в 1997 (747 мм) та 2004 (686 мм) року.
Яким запам’ятається аграріям 2021 рік? Звичайно, сприятливими погодними умовами, особливо значною кількістю опадів, які відмічалися в літній період та дозволили основним сільськогосподарським культурам сформувати достатньо велику врожайність, що дало змогу державі отримати рекордний валовий збір зернових і зернобобових культур, який вперше досяг майже 85 млн тонн.
Що попереду? Без сумніву, багаті врожаї, нові досягнення та перспективи, чому сприятимуть погодні умови, які стали наслідком поступових кліматичних змін та мають вже достатньо тривалий позитивний вплив на виробництво вітчизняної сільськогосподарської продукції. Високі врожаї та валові збори зернової продукції впродовж останніх років, а також значний попит і постійно зростаючі ціни на продукти харчування у світі, дозволили переважній більшості аграріїв суттєво модернізувати наявний технічний парк та обладнання, вдосталь забезпечити посіви мінеральними добривами і засобами захисту рослин, впровадити сучасні технології вирощування та елементи точного землеробства. Все це дозволяє кращим господарствам постійно нарощувати кількість виробленої продукції, успішно протистояти несприятливим погодним умовам, підвищувати рівень добробуту власних працівників та країни в цілому.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
