У першій декаді в Україні спостерігалася аномально тепла для початку лютого погода, позитивні відхилення середньої добової температури повітря у найтепліші дні досягали +5-10°C, середня декадна температура повітря відповідала показникам першої декади березня за кліматичною нормою. Такі погодні умови було обумовлено надходженням теплих повітряних мас із південного заходу. Спостерігалися як зимові явища – налипання мокрого снігу, складні відкладення паморозі та ожеледі, так і весняні – тумани та грози.
На переважній частині території країни опадів випало менше норми. Сніговий покрив у більшості областей упродовж декади майже зійшов. Лише у північно-східних районах, де його висота у січні була найбільшою, він руйнувався повільно і зберігався до останніх днів декади.
Схожі погодні умови у першій декаді лютого спостерігалися у 2013, 2016, 2018, 2019 та 2020 роках.
Середня обласна декадна температура повітря на всій території країни виявилася на 3-5°С, на Закарпатті – на 2°С вищою за норму і становила від -1,9° до +2,1°С.
Мінімальна температура повітря у південних, західних (за винятком Хмельницької) та Вінницькій областях знижувалася до -4-9°С, на решті території – до -10-15°С, у Чернігівській та Сумській областях – до -16-22°С.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до +5-10°С, в Івано-Франківській, Вінницькій, Одеській та Миколаївській областях – до +11-14°С, у Луганській області – до +2-3°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу на переважній частині території країни охолоджувалася до -10-20°С, у Луганській, Полтавській, Сумській та Чернігівській – до -22-26°С, у Чернівецькій, Івано-Франківській та Волинській областях – до -4-8°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту в східних, північних, Полтавській, Черкаській, Дніпропетровській, Тернопільській та Закарпатській областях нагрівалася до +1-8°С, на решті території – до +9-16°С, у південних районах Одеської області – до +19-24°С.
Опади різної кількості й інтенсивності у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу відзначалися майже по всій території країни.
У більшості областей декадна кількість опадів виявилася близькою до норми (9-14 мм), у Сумській, Чернігівській та Житомирській областях – 57-77% норми, або 8-10 мм. В Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Київській та Івано-Франківській областях кількість опадів не перевищила 30-50% декадної норми (3-6 мм).
Найбільше опадів за декаду відзначалося у Луганській та Донецькій областях – 200-291% декадної норми, або 20-41 мм (рис. 2).
На метеостанціях Новопсков та Біловодськ (Луганська обл.), де кількість опадів склала 41 та 36 мм, на 5 мм було перевищено найбільшу кількість опадів у першій декаді лютого за період спостережень 1961-2021 рр.
Добовий максимум опадів місцями у Луганській, Донецькій та Закарпатській областях досягав 15-34 мм (1-1,5 декадної норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 62% до 93%.
Станом на 10 лютого на більшій частині території країни снігу не було або його висота не перевищувала 1-3 см. У більшості районів Сумської, на окремих площах Луганської, Харківської, Чернігівської та Хмельницької областей висота снігу становила від 7 до 23 см, на високогір’ї Карпат – до 129 см.
Глибина промерзання ґрунту в кінці декади на переважній частині території країни становила від 8 до 25 см, місцями у центральних, Київській, Сумській, Харківській та Луганській областях – до 26-41 см. У багатьох районах південних, західних, Житомирської, окремих районах Донецької, Дніпропетровської та Київської областей промерзання ґрунту не перевищувало 1-5 см або ґрунт був талим.
Упродовж 1-2 днів у деяких районах Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Дніпропетровської, Тернопільської, Хмельницької та Волинської областей відзначалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с, у горах Карпат – до 28-34 м/с.
Озимі культури впродовж декади знаходилися у стані зимового спокою.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) знижувалася до -1-4°С, місцями у Київській, Черкаській, Кіровоградській та Луганській областях – до -5-8С, що вище за критичну температуру вимерзання. За розрахунками, критична температура вимерзання озимого жита становила мінус 15-17С; озимої пшениці у фазі сходів – третього листка – мінус 11-13С, у фазі кущіння – мінус 14-16С; озимого ячменю та ріпаку – мінус 9-11С.
Температурні умови минулої декади сприяли збереженню на полях льодяної кірки, яка утворилася у січні. На багатьох площах Полтавської та в окремих районах Чернігівської областей упродовж трьох, Сумської – трьох-чотирьох декад тривало залягання притертої до ґрунту льодяної кірки товщиною від 4 до 14 мм, місцями у Сумській області – до 20 мм. Ступінь розповсюдження кірки становив від 20 до 90% площі поля. В окремих районах Харківської області відзначалося утворення на полях льодяної кірки.
З початку зими і станом на 10 лютого погодні умови для перезимівлі озимих культур в Україні в цілому складалися задовільно, що підтверджено результатами відрощування зразків зимуючих культур, взятих метеостанціями з полів 25 січня 2022 року. Рослини майже в усіх пробах відросли.
За узагальненням результатів відрощування на посівах озимої пшениці в окремих районах Донецької (6% зразків), Луганської (5% зразків), Сумської (20% зразків) та Харківської (14% зразків) областей виявлено незначну зрідженість посівів – не більше 10% загиблих рослин, що в межах природньої зрідженості. Лише в окремих районах Херсонської та Рівненської областей відрощування показало високу зрідженість озимої пшениці – від 21 до 50%. Це слаборозвинені з осені рослини, які ввійшли в зиму у фазах сходів та третього листка.
У відрощених зразках озимого ячменю, озимого жита, озимого ріпаку та багаторічних трав зрідженості не виявлено.
За зимовим визначенням запасів вологи (зразки ґрунту відібрано з полів 8 лютого 2022 р.) у метровому шарі ґрунту на більшості площ країни містилося від 125 до 179 мм продуктивної вологи, у багатьох районах західних, північних, Кіровоградської, в окремих районах Вінницької та Донецької областей – від 183 до 250 мм продуктивної вологи. У Херсонській, місцями в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях вологозапаси метрового шару ґрунту становили від 84 до 109 мм продуктивної вологи, що менше за середні багаторічні значення й обумовлено дефіцитом опадів, який спостерігається упродовж січня-лютого.
