Україна: погодні умови та стан рослин озимих зернових культур у лютому 2022 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

14187

З кожним роком аграрії стають усе впевненішими в очікуванні сприятливих погодних умов впродовж зимового періоду, що дозволяє їм проводити порівняно ранню сівбу озимини в сухий ґрунт, а також у надпізні строки після непарових попередників та застосовувати сорти більш продуктивні, але менш стійкі до низьких температур. Тобто відносно тепла зима так чи інакше пробачає окремим зерновиробникам деякі порушення або відхилення від існуючих рекомендацій щодо вирощування озимих зернових культур. У зв’язку з цим не є випадковістю і те, що останніми роками відзначається стійка тенденція до збільшення посівних площ озимини, зокрема ячменю та ріпаку, які мають недостатню морозостійкість і тривалий час у результаті цього не мали значного поширення у виробництві. Разом із тим, пом’якшення погодних умов у зимовий час, сталий попит на світових ринках та гарна ціна дають змогу багатьом господарствам нарощувати виробництво цих важливих сільськогосподарських культур.

Цьогорічний зимовий період відрізнявся підвищеним температурним режимом, впродовж більшої частини грудня та лютого середня температура повітря перевищувала кліматичну норму на 3,2-5,5°С. А тому не випадковим виявилося те, що метеорологічна весна цього року розпочалася наприкінці першої декади лютого, коли було відзначено стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0°С в бік її підвищення.

Разом із тим, досить холодною видалася друга частина січня, коли, наприклад, середня температура повітря за третю декаду найбільш холодного місяця поточної зими склала -4°С, що було лише на 0,6°С вище за середню багаторічну норму. За цей час кількість опадів виявилася незначною і склала 7,1 мм при середній багаторічній нормі 15 мм.

Загалом за січень середня температура повітря становила -2,6°С, яка на 1,1°С перевищувала кліматичну норму. Середня кількість опадів склала 23,4 мм, або 65% норми. Впродовж місяця, незважаючи на короткочасні похолодання, загрозливих явищ для озимих зернових культур не відзначалося. Температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин не була нижчою за -4,2-5,4°С, що було значно вище за критичну температуру їхнього вимерзання, яка в середньому знаходилася на рівні 14,5°С морозу.

В першій декаді лютого утримувався підвищений температурний режим та спостерігалася порівняно незначна кількість опадів. В окремі дні максимальна температура повітря протягом цього періоду підвищувалася до 3,7-9,3°С тепла, а поверхня ґрунту прогрівалася до +2,9-7,2°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -1,8-6,5°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -2-8°С. Середня температура повітря склала +0,1°С, що виявилося на 3,9°С вище за середню багаторічну норму. За останні 5 років подібний температурний режим о цій порі відзначався у 2018 (+0,1°С) та 2019 (+0,2°С) роках (табл. 1).

 

Таблиця 1. Середні значення гідротермічних показників упродовж першої декади лютого, 2018-2022 рр.

Гідротермічні показники

Роки

Середня багаторічна норма

2018

2019

2020

2021

2022

Температура повітря, °С

+0,1

+0,2

-2,8

-1,2

+0,1

-4,0

Опади, мм

23,7

0,9

38,0

27,0

13,0

11,0

 

В другій половині декади з підвищенням температурного режиму сніговий покрив на полях повністю розтанув, що місцями привело до перезволоження верхніх шарів ґрунту та накопичення води в понижених місцях, яке мало виключно локальний характер.

Опадів за декаду випало 13 мм, що було на 2 мм більше за середні багаторічні показники. До речі, як зазначалося вище, менша кількість опадів за останню п’ятирічку відзначалася лише в 2019 р. (0,9 мм).

Впродовж декади мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -3°С. Разом із тим, залежно від сортових особливостей і стану рослин критична температура їхнього вимерзання на завершення декади становила -14,5-16,3°С, для ячменю озимого вона була дещо вищою і складала від -8,5° до -11°С. Глибина промерзання ґрунту становила від 3 до 26 см.

На завершення декади запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під пшеницею озимою після непарових попередників становили 100-157 мм.

Визначення життєздатності озимих зернових культур, яке проводилося згідно з існуючими рекомендаціями (відбір зразків 25 січня), показало, що рослини пшениці озимої після двотижневого відрощування їх у монолітах перебували у доброму стані, кількість ушкоджених та загиблих не перевищувала 2-3%, що для цього часу було цілком нормальним явищем, яке спостерігається щорічно і за успішної зимівлі в подальшому не має негативного впливу на формування врожайності озимини. Лише в окремих регіонах відрощування рослин показало, що на деяких полях можна очікувати доволі високу зрідженість посівів, яка може сягати більше 20%. Як правило, це стосується ячменю озимого, рослини якого розпочали зимівлю в ослабленому та нерозкущеному стані, що, слід визнати, відбулося не тільки внаслідок несприятливих погодних умов, але й у результаті технологічних помилок – невідповідності сортового складу, надпізніх строків сівби, невиправданої мілкої заробки насіння в ґрунт тощо.

На фоні підвищеного температурного режиму впродовж декади середньодобове відростання листових пластинок становило в середньому 8-12 мм. Візуальний аналіз життєздатності пшениці озимої в польових умовах засвідчив про те, що у рослин більшості сортів відзначалося незначне ушкодження верхньої частини листкових пластинок, які зможуть швидко поновитися з підвищенням температурного режиму після активізації процесів весняної вегетації.

В другій декаді лютого спостерігалася мінлива, але в цілому дуже тепла як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Якщо в першій половині даного календарного терміну у вранішній час відзначалися незначні морози, що дозволяло провести підживлення посівів озимини азотом по мерзлоталому ґрунту з великою ефективністю, то в другій половині відбулося підвищення температурних показників, рослини мали змогу відновити незначні процеси життєдіяльності, що проявлялося у поступовій регенерації та відростанні надземної маси рослин, зміні кольору листкових пластинок. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до +9°С, а в нічний час знижувалася до -4,6°С. Разом із тим, поверхня ґрунту прогрівалася та охолоджувалася до +12,5° і -5,5°С відповідно. Середня температура повітря за декаду склала 2,3°С тепла, що було на 5,3°С вище за середню багаторічну норму (табл. 2). Кількість опадів склала тільки 4,9 мм, що становило 38% кліматичної норми. За останні 5 років такий високий температурний режим відзначався вперше, тоді як більше атмосферної вологи випадало в 2020 (10 мм) та 2021 (5,9 мм) роках.

 

Таблиця 2. Середні значення гідротермічних показників упродовж другої декади лютого, 2018-2022 рр.

Гідротермічні показники

Роки

Середня багаторічна норма

2018

2019

2020

2021

2022

Температура повітря, °С

-1,6

+1,0

+1,4

-8,1

2,3

-3,0

Опади, мм

4,7

2,9

10,0

5,9

4,9

13,0

 

Впродовж декади мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння пшениці озимої знижувалася лише до -1,4°С, що було значно вище за критичну температуру вимерзання рослин. Максимальна глибина промерзання ґрунту становила 7-12 см.

Загалом, погодні умови для озимих зернових культур були доволі сприятливими, загрозливих метеорологічних явищ протягом декади, які б завдали шкоди рослинам, не відзначалося.

Третя декада лютого відрізнялася теплою, з порівняно незначними опадами погодою. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 10,8°С, а мінімальна знижувалася до -2,5°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до +16,8°С, а вночі охолоджувалася до -2,9°С.

Середня за декаду температура повітря склала 2,4°С тепла, що було на 3,9°С вище за середні багаторічні значення. Опадів випало 7,2 мм, або 90% кліматичної норми.

Впродовж декади найбільша глибина промерзання ґрунту не перевищувала 4 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила -0,8°С.

На тлі підвищеного температурного режиму, що більшою мірою проявлялося в світлий час доби, в озимих зернових культур продовжували відзначатися слабкі процеси життєдіяльності, насамперед, незначний приріст вегетативної маси.

Загалом середня температура повітря за лютий склала 1,6°С тепла, що було на 4,5°С вище за середню багаторічну норму (табл. 3). Кількість опадів склала 25,1 мм, що виявилося на 6,9 мм менше за середні багаторічні показники. Такі високі температурні показники відзначалися вперше за останні 5 років. Менше опадів упродовж цього часу спостерігалося лише у лютому 2019 р.

 

Таблиця 3. Середні значення гідротермічних показників упродовж лютого, 2018-2022 рр.

Гідротермічні показники

Роки

Середня багаторічна норма

2018

2019

2020

2021

2022

Температура повітря, °С

-2,6

-0,1

0,6

-3,5

1,6

-2,9

Опади, мм

36,3

5,1

69,6

35,5

25,1

32

 

Загалом зимовий період 2021/22 в. р. для озимих зернових культур видався доволі сприятливим. Підвищений температурний режим, відсутність довготривалих низьких температур, помірна вологозабезпеченість ґрунту дозволили рослинам не лише успішно перезимувати, але й при невисоких позитивних температурах повітря, які періодично утримувалися протягом зимівлі, пройти певний шлях у своєму розвитку. Особливо це помітно на посівах озимини після соняшнику: рослини, які перед початком зимового періоду утворили 2-3 листки, після його завершення налічували 3-4 листки або ж знаходилися на початку фази кущіння.

Середня температура повітря упродовж календарної зими склала -0,5°С, що було на 2,3° вище за середню багаторічну норму (табл. 4). Такий підвищений температурний режим відзначався вперше за останні 5 років і сприяв успішній перезимівлі рослин.

 

Таблиця 4. Середні значення температури повітря (°С) впродовж календарної зими (грудень-лютий), 2017/18-2021/22 рр.

Місяць

Роки

Критична температура вимерзання рослин, °С

2017/18

2018/19

2019/20

2020/21

2021/2022

Грудень

-1,0

-3,6

-0,2

-1,4

-0,6

-14,9

Січень

-5,7

-1,5

-2,7

-1,5

-2,6

-14,5

Лютий

-5,7

-4,1

-5,7

-3,5

+1,6

-13,8

Середнє

-4,1

-3,0

-2,9

-2,1

-0,5

-

 

Багато в чому подальший стан озимих зернових культур залежить від часу відновлення ними весняної вегетації. За раннього строку рослини розвиваються в умовах помірних температур і достатнього зволоження ґрунту. В цей період відбувається посилене утворення та розвиток пагонів і вторинної кореневої системи. Як правило, навіть за слабкого розвитку пшениці озимої восени рання весна дає змогу рослинам створити повноцінний стеблостій, сформувати відносно потужну кореневу систему й успішно протистояти посушливим погодним умовам у подальшому. Такі посіви важливо своєчасно підживити, причому якомога раніше за недостатнього розвитку рослин, що дозволяє одержати середній, а в окремі роки, як, наприклад, це було в 2008 та 2021 рр., досить високий урожай зернової продукції.

В разі тривалого зимового періоду, як правило, погодні умови на час завершення календарної зими та початку весни характеризуються чергуванням відлиг і морозів, часом значних, що, насамперед, дуже негативно впливає на ослаблені рослини пшениці та ячменю озимих. За пізнього відновлення весняної вегетації озимина швидко зазнає дії високих температур та інтенсивного освітлення, що гальмує її ріст, процеси кущення та вкорінення, прискорює розвиток.

Як правило, ранньовесняний догляд за посівами пшениці озимої та інших озимих зернових колосових культур складається з двох важливих технологічних заходів – обов’язкового підживлення та боронування посівів за необхідності. В першу чергу по таломерзлому ґрунту слід підживлювати нормально ущільнені, але недостатньо розвинені з осені та ослаблені після зимівлі посіви, що дасть змогу рослинам швидко відновити й наростити вегетативну масу. Добре розвинені посіви, де озимина має 3-4 і більше пагонів, а таких цього року не дуже багато, слід підживлювати дещо пізніше – наприкінці весняного кущіння рослин. Разом із тим, при проведенні даного прийому слід враховувати попередник, по якому вирощуються озимі культури, вміст поживних речовин у ґрунті та погодні умови – це основні фактори, які мають суттєвий вплив на ефективність проведеного підживлення рослин ранньою весною.

Система догляду за пшеницею озимою та іншими озимими зерновими колосовими культурами у весняно-літній період вегетації повинна спрямовуватися на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою: 550-600 шт./м2 колосоносних стебел, якомога повнішого забезпечення рослин елементами живлення і вологою, контролювання та дотримання задовільної фітосанітарної ситуації на полях. Тому мета комплексного обстеження посівів, крім визначення густоти, фази розвитку та життєздатності рослин після зимівлі, має передбачати визначення таких показників: забур’яненість посівів (видовий та кількісний склад бур’янів), ураженість рослин хворобами та шкідниками, забезпеченість ґрунту елементами живлення, зокрема мінеральними формами азоту.

В цілому, на парових полях для одержання сильного та цінного зерна потрібно вносити 60-90 кг/га д.р. азоту, а після непарових попередників – не менше 90-120 кг/га, причому у вологі роки, коли складаються сприятливі умови для засвоєння азоту, дози його може бути підвищено до 150 кг/га д.р. залежно від стану посівів.

Таким чином, стан більшості посівів озимих зернових колосових культур є порівняно добрим та задовільним, а тому, якщо рослини відновлять активну вегетацію раніше за звичайні строки, а подальший гідротермічний режим буде сприятливим, є вагомі підстави зробити попередні прогнози щодо формування врожайності, яка буде наближатися до середніх багаторічних показників. Але говорити про це ще зарано, попереду березень і квітень, які багато в чому будуть визначальними у забезпеченні очікуваних результатів.



За матеріалами Національної академії аграрних наук України

 

 

 

Реклама

Вхід