Україна: погодні умови та стан рослин озимих зернових культур у квітні 2022 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

25908

Яким за погодними умовами видався квітень для озимих зернових культур? Якщо одним словом, то сприятливим, що є важливою запорукою майбутнього врожаю. Перш за все це стосується вологозабезпечення ґрунту, яке на час відновлення весняної вегетації залишалося достатньо проблематичним, оскільки кількість опадів за зимовий період виявилася дещо меншою за середню багаторічну норму. Звичайно, це викликало певне занепокоєння серед зерновиробників щодо подальшого стану посівів озимини, особливо враховуючи значні площі пшениці озимої після соняшнику, де стан рослин залишався доволі слабким щодо їх розвитку – в кращому разі після зимівлі вони знаходилися на початку фази кущіння, залишаючись без вторинної кореневої системи. Зважаючи на те, що останні дві декади березня виявилися доволі посушливими, тривала відсутність продуктивних опадів могла негативно позначитися на загальному стані озимини, зокрема на процесах кущення та накопиченні вегетативної маси, а отже й на її продуктивності, навіть незважаючи на можливі подальші сприятливі погодні умови. Загалом за квітень випало близько 65 мм опадів, що виявилося в півтора рази більше середніх багаторічних показників.

Достатньо сприятливим, у межах оптимальних параметрів, видався і температурний режим, що дозволило озимим зерновим культурам у порівняно короткі строки відновити фотосинтетичні процеси, добре розкущитися і створити потужну кореневу систему навіть на посівах після непарових попередників.

Загалом аналіз кількості атмосферних опадів за період із січня по квітень (1 і 2 декади включно) свідчить про те, що впродовж останніх 10 років за цей час порівняно з 2022 р. (130,7 мм при середній багаторічній нормі 134,0 мм) менше випадало у 2014, 2019 та 2020 рр., відповідно, 98,3, 121,5 та 123,7 мм (табл. 1).

 

1. Середня кількість опадів за січень–квітень (мм), 2013–2022 рр.

 

Рік

Місяці

Сума опадів за період

січень

лютий

березень

квітень

(1 та 2 декади)

2022

23,4

25,1

24,8

57,4

130,7

2021

69,5

35,5

35,9

34,8

175,7

2020

23,0

69,6

22,3

8,8

123,7

2019

59,8

5,1

27,8

28,8

121,5

2018

57,0

36,3

97,8

14,4

205,5

2017

37,6

21,9

8,4

74,6

142,5

2016

61,5

29,8

40,6

25,6

157,5

2015

28,8

46,5

61,1

101,1

237,5

2014

44,1

9,1

12,5

32,6

98,3

2013

66,9

12,1

56,0

16,1

151,1

Середня багаторічна норма

134,0

Разом з тим найбільша кількість опадів відмічалася у 2015 р. (237,5 мм), який характеризувався достатньо високими показниками врожайності як озимих, так і ярих зернових культур. До речі, у 2019 та 2020 рр., коли за січень–квітень кількість опадів була близькою до кліматичної норми, і навіть у 2014 р., коли у квітні випало більше 36 мм, що відповідало середнім багаторічним показникам, урожайність більшості сортів пшениці та ячменю озимих була доволі високою – після кращих попередників знаходилася на рівні 5,0–7,0 т/га.

Як зазначалося, протягом більшої частини квітня утримувався достатньо сприятливий гідротермічний режим. У першій декаді спостерігалася дуже тепла, як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середньодобова температура повітря знаходилася переважно в межах 7,2–16,4 °С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 22,2–24,5 °С, а мінімальна знижувалася до -1,3 – -2,0 °С, на поверхні ґрунту – до -2,4 – -4,0 °С.

Середня за декаду температура повітря склала 10,3 °С, що було на 2,5 °С вище середньої багаторічної норми.

Опади у вигляді дощу відмічалися протягом 2–4 діб, середня їх кількість склала 9,1 мм, або 65 % від середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 64 %, що на 9 % менше за кліматичну норму. При цьому мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 28–30 %.

За останні 10 років такий підвищений температурний режим у першій декаді квітня було відмічено не один раз, більш висока температура повітря в цей час спостерігалася у 2016 та 2018 рр. (відповідно 11,6 і 10,6 °С). Більше опадів упродовж декади випадало у 2013 та 2015 рр. (відповідно 11,2 і 76,5 мм) (Рис. 1).

Обстеження посівів озимих зернових культур, яке проводилося в останні дні декади, показало, що більшість із них знаходилися в порівняно доброму та задовільному стані. Так, рослини пшениці озимої ранніх строків сівби (5–15 вересня) після кращих попередників відновили весняну вегетацію у фазі кущіння, мали середню висоту 19–25 см і налічували від 4 до 6 пагонів та 5–7 вузлових корінців довжиною 3–6 см. Рослини пшениці озимої, сівбу якої проводили 20–30 вересня, мали висоту 16–23 см і сформували в середньому 3–5 пагонів та 4–6 вузлових корінців. Рослини пізніх строків сівби (5–15 жовтня) мали висоту 12–15 см, налічували в середньому 1–3 пагони та відрізнялися недостатньо розвиненою вторинною кореневою системою.

Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за морфобіологічними показниками рослин певною мірою поступалася озимині, що висівалася після кращих попередників. Найбільше відставання в рості і розвитку спостерігалося в озимини пізніх строків сівби (5–15 жовтня) після стерньових колосових попередників, соняшнику та кукурудзи на зерно, де рослини висотою 9–11 см знаходилися на початку фази кущіння або ж сформували не більше двох пагонів. Кількість вузлових корінців, які мали довжину до 2,0–2,5 см, у кращому разі не перевищувала 2–3 шт./рослину.

На завершення першої декади квітня фітосанітарна ситуація в посівах озимих зернових культур не викликала особливого занепокоєння. На нижніх листках рослин, особливо ранніх строків сівби, фіксувалося незначне поширення септоріозу, а також відмічалися локальні прояви борошнистої роси, що не мало шкідливої дії і не перевищувало економічних порогів шкідливості. На озимому ячмені спостерігалися поодинокі ураження листків гельмінтоспоріозною плямистістю.

У недостатньо розвинених посівах, переважно це озимина після соняшнику, відмічався інтенсивний розвиток зимуючих бур’янів, що свідчило про необхідність проведення захисних заходів – застосування гербіцидів, які, за певних умов – наявності шкідників та хвороб, можна буде поєднувати з інсектицидами та фунгіцидами.

Загалом на початку квітня стан озимих зернових культур на переважній частині посівних площ характеризувався як добрий та задовільний.

У другій декаді квітня відбулося помітне зниження температурних показників та пройшли дощі різної інтенсивності, що мало важливе значення в плані забезпечення рослин продуктивною вологою в кінці фази їх весняного кущіння та на початку фази виходу в трубку.

Середньодобові температури повітря були нижчі за кліматичну норму або близькі до неї і коливалися в межах від 3,2 до 11,4°С. Температура повітря у світлий час доби підвищувалася до 16,4 °С, а в нічний час знижувалася до 2,0 °С. Поверхня ґрунту прогрівалася до 30,6 °С та охолоджувалася до 0,7 °С. В окремих регіонах на поверхні ґрунту та на висоті 2 см від неї спостерігались заморозки інтенсивністю до -1,0 – -2,0 °С.

Середня температура повітря за декаду становила 7,7 °С, що було на 2,6 °С нижче середньої багаторічної норми.

Помірні та сильні опади спостерігалися впродовж більшої частини декади. Загальна їх кількість склала 48,3 мм, що виявилося на 33,3 мм більше середньої багаторічної норми і відмічалося вперше за останні п’ять років. (Рис. 2).

Також слід зазначити, що опади в другій декаді квітня, як правило, є визначальними в плані загальної їх кількості в цьому місяці. Це підтверджується даними останніх років, коли за цей час випадало від 54,1 до 88,3 % атмосферної вологи.

Середні та мінімальні значення відносної вологості повітря знаходилися на рівні 88 та 57 % відповідно.

Упродовж другої декади квітня, на фоні дощової погоди, навіть за зниженого температурного режиму, озимі зернові культури інтенсивно нарощували вегетативну масу. За цей час активізувалися процеси фотосинтезу, росту й розвитку рослин, листкові пластинки яких набули яскраво-зеленого кольору.

Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні декади показало, що рослини ранніх строків сівби (5–15 вересня) після кращих попередників знаходилися на завершальних етапах фази кущіння, утворили в середньому 4 – 6 пагонів висотою 28–32 см. Пшениця озима, сівбу якої проводили 20–30 вересня, мала висоту 24–26 см, одна рослина налічувала в середньому 3–5 пагонів. Рослини пізніх строків сівби (5–15 жовтня) досягли висоти 18–20 см і знаходилися у фазі кущіння.

Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за морфобіологічними показниками рослин дещо поступалася озимині, яка висівалася після кращих попередників. Найбільше відставання її в рості і розвитку спостерігалося на посівах після соняшнику, де рослини незалежно від строку сівби за сприятливих погодних умов протягом 1 та 2 декад квітня сформували в середньому по 2–3 пагони висотою 14–18 см.

У цілому погодні умови другої декади квітня були сприятливими для озимих зернових культур, загальний стан посівів залишався добрим та задовільним, рослини після кращих попередників перебували на завершальних етапах фази кущіння.

Більша частина третьої декади квітня характеризувалася помірним гідротермічним режимом – якщо в першій її половині спостерігалася порівняно прохолодна та дощова погода, яка не дозволяла аграріям проводити польові роботи, то в другій – відбулося підвищення температури повітря та припинення опадів, у господарствах розпочалися заходи, насамперед із захисту посівів від бур’янів. В окремих господарствах завершується підживлення посівів, у бакових сумішах із гербіцидами застосовуються фунгіциди та інсектициди, хоча нагальної потреби в даних пестицидах до цього часу не спостерігалося, оскільки хвороби та шкідники залишалася в межах визначених економічних порогів шкідливості й поки що не мали умов для свого поширення та розвитку.

Упродовж цього часу середньодобова температура повітря утримувалася в межах 6,3–13,6 °С. У світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 22,8 та 41,5 °С, а вночі охолоджувалися до 2,5 та 1,5 °С відповідно. В першій половині декади на висоті 2 см від поверхні ґрунту температура повітря знижувалася до -0,4 – -1,0°С.

Кількість опадів склала близько 7,0 мм, що було на 5 мм менше кліматичної норми.

В останні дні декади запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під пшеницею озимою, яка вирощується після чорного пару, становили 32 мм, у метровому – 144 мм; під озиминою після соняшнику, відповідно, 23 та 126 мм. Така кількість вологи в орному шарі ґрунту на час настання фази виходу рослин у трубку була меншою в порівнянні із середньою багаторічною нормою на 1–9 мм, у метровому – на 18–25 мм (табл. 2).

 

2. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) під пшеницею озимою на початку виходу рослин у трубку, 26.04.2022 р.

Попередники

Шари ґрунту, мм

0–20

0–50

0–100

Чорний пар

32

78

144

Середні багаторічні показники

33

79

162

Соняшник

23

64

126

Середні багаторічні показники

32

78

151

 

До цього слід додати, що при запасах продуктивної вологи менше 10 мм у шарі 0–20 см починається сухий період – посуха. У випадку, коли спостерігаються три сухі декади підряд (запаси продуктивної вологи в шарі 0–20 см менші за 10 мм) у період кущіння–молочна стиглість зерна означає посуху середньої інтенсивності, чотири–п’ять сухих декад – сильну посуху. Якщо при цьому на початку посушливого періоду запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 20–100 см були нижчі за 60 мм, це означає дуже сильну посуху, на завершення якої практично повністю виснажується метровий шар ґрунту й урожай знижується на 70–80 % від середнього для даної місцевості.

На початку другої половини декади в рослин пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби (переважно пагони першого та другого порядків), які вирощуються після кращих попередників, було відмічено початок фази виходу в трубку, що виявилося дещо раніше середніх багаторічних строків, але майже аналогічно до минулого року.

До цього слід додати, що вихід рослин у трубку проявляється в першу чергу з лінійним ростом пагонів. Спочатку іде в ріст та витягується нижнє міжвузля, потім подовжується друге (наступне) і т.д. Всього на стеблі формується 4–6 міжвузлів. У класичному розумінні початком фази прийнято вважати час, коли на головному пагоні прощупується нижній вузол на відстані близько 1–2 см від поверхні ґрунту, хоча за сучасною класифікацією шкали ВВСН початком виходу рослин у трубку слід вважати момент, коли відстань від вузла кущіння до колосу не перевищує 1 см, тобто відлік цієї фази розпочинається тоді, коли міжвузля знаходиться ще в ґрунті. Таке двояке тлумачення цього процесу в деяких випадках призводить не тільки до необґрунтованих економічних втрат, але й до прорахунків спеціалістів, що в більшості випадків негативно позначається на рівні врожайності зернових колосових культур.

Вихід рослин пшениці озимої в трубку починається через 25–30 діб після відновлення весняної вегетації. Тривалість цієї фази становить у середньому 25–30 діб. Поряд з інтенсивним наростанням вегетативної маси в цій фазі інтенсивно формуються генеративні органи, зокрема, відбувається закладка колоскових бугорків, які визначають кількість колосків у колосі. Пшениця озима, як і інші озимі зернові культури, у фазі виходу в трубку, особливо під її завершення, витрачає максимум води та поживних речовин. Нестача їх у ґрунті в цей час призводить до значного зниження врожаю.

Таким чином, враховуючи те, що у квітні, який за рівнем вологозабезпечення є визначальним у плані врожайності озимих зернових культур, опадів випало більше середньобагаторічної норми, аграрії нашої країни, вірогідно, зможуть отримати вагомий урожай пшениці озимої, який буде близьким до минулорічного, але не більшим за нього, оскільки тієї рекордної кількості атмосферної вологи, яка спостерігалася впродовж весняно-літньої вегетації озимих зернових культур у 2021 р., цього року очікувати не варто, а це, безумовно, вплине на індивідуальну продуктивність рослин, а, отже, на врожайність озимини та валовий збір зернової продукції.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України



Реклама

Вхід