Україна: метеорологічні умови другої декади липня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

3295

Упродовж другої декади липня в Україні переважав значно нижчий від норми температурний режим, середні добові температури у найпрохолодніші дні були на 5-6°С нижчими від норми. За аналізом даних багаторічних метеорологічних спостережень за останні 30 років лише у другій декаді липня у 2019, 2015, 2004, 1997 та 1993 рр. спостерігався схожий понижений температурний режим. Проте нинішнього липня було прохолодніше в середньому на 1-1,5°С майже на всій території країни. Мінімальна (нічна) температура повітря в окремих районах північних та західних областей наближалась до абсолютних (найнижчих) значень.

Майже на всій території країни, за винятком більшості районів південних та південно-західних областей, спостерігалися значні опади, часом у вигляді злив або облогових затяжних дощів. Такі погодні умови були обумовлені переміщенням через територію України активного циклону та пов’язаних з ним холодних атмосферних фронтів.

 

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 66 до 129 годин.

Температура . Середня декадна середня обласна температура повітря у Закарпатській, Івано-Франківській та Одеській областях виявилася близькою до норми, на решті території – на 1,3-2,8°С, у Київській, Чернігівській, Сумській та Полтавській областях – на 3,1-3,6°С нижчою від неї і становила від плюс 16,7°С на півночі до плюс 22,6°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 31-35°С, у північних, Рівненській, Волинській та Тернопільській областях - до плюс 27-30°С. Кількість днів із максимальною температурою плюс 30°С і вище у більшості областей становила 1-3, в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – 4-6 днів.

В окремих районах Миколаївської області впродовж 1 дня максимальна температура повітря досягала плюс 35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 6-10°С, у Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях - до плюс 11-12°С (рис. 1).

 

 

Поверхня ґрунту у найтепліші дні нагрівалася від плюс 46°С на півночі до плюс 66°С на півдні, вночі вона охолоджувалася до плюс 6-12°С.

Опади різної інтенсивності, часом у вигляді злив, подекуди із грозами, шквалами та градом відмічалися на більшості території країни впродовж 1-9 днів.

Середня обласна їх кількість у Миколаївській, Херсонській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській не перевищила 22-44% норми (2-11 мм), у Запорізькій, Хмельницькій та Львівській областях – 67-74% декадної норми (8-25 мм).

Кількість опадів у Кіровоградській, Вінницькій, Тернопільській, Рівненській та Житомирській областях була близькою до норми (22 - 40 мм). На решті території середня обласна кількість опадів становила від 135 до 181% декадної норми (24-47 мм).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася у Сумській та Полтавській областях 68-74 мм (239-324% декадної норми), найменша – в Одеській області, лише 13% від норми або 2 мм. У багатьох районах південних областей опадів не було зовсім (рис. 2).

 

 

На метеостанції Дружба Сумської області, де за декаду випало 129 мм, було на 9 мм перевищено максимальну кількість опадів за другу декаду липня за період спостережень 1961-2021 рр.

 

Добовий максимум опадів в окремих пунктах спостережень західних, Київської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Харківської та Донецької областей становив від 22 до 56 мм (1-2 декадні норми), на метеостанціях Комісарівка (Дніпропетровська обл.) та Дружба (Сумська обл.) – 60-74 мм (майже місячна норма опадів).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 18-29°С. Упродовж 1-5 днів в Івано-Франківській, Житомирській, Чернігівській та Сумській областях, 6-10 днів – на решті території країни в один із строків спостережень вона перевищувала плюс 25°С.

Відносна вологість повітря в середньому становила від 42 до 85%, в окремих районах Миколаївської, Харківської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської та Львівській областей впродовж 1-4, місцями в Одеській, Херсонській та Закарпатській– 6-10 днів, у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер . В багатьох районах західних, північних, центральних (за винятком Вінницької), в окремих районах Одеської та Харківської областей упродовж 1-3 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.

 

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови другої декади липня були неоднорідними як за впливом на вегетацію різних сільськогосподарських культур, так і по території.

У західних та північних областях значно нижчі від норми температури повітря та ґрунту, часті та інтенсивні дощі були малосприятливими для дозрівання зерна озимих та ранніх ярих зернових культур. Після надмірних дощів за умов високої вологості повітря та невисоких температур повітря на багатьох площах зерно слабко підсихало. В окремих районах, де з початку колосіння кількість опадів склала 90-110 мм, створювалися умови для «стікання» зерна та зменшення вмісту клейковини і білка, що знижує хлібопекарські властивості. Прохолодна дощова погода сприяла росту бур’янів та розповсюдженню грибкових захворювань. Польові роботи через дощі проводилися з перервами, особливо негативно впливала дощова погода на проведення жнив.

Проте суттєві опади значно поповнили запаси вологи у ґрунті, що позитивно впливатиме на подальшу вегетацію пізніх сільськогосподарських культур, адже у багатьох районах західних областей відмічалися перші достатні дощі за два з половиною місяці, що не є характерним для цього регіону. Значно покращився загальний стан усіх сільськогосподарських культур, створилися сприятливі умови для наростання ваги коренеплодів, бульб середніх та пізніх сортів картоплі, взагалі всіх пізніх культур.

У центральних областях (зокрема Дніпропетровська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська) з переміщенням активного атмосферного фронту місцями спостерігалися сильні дощі, які за кількістю опадів досягали критерію небезпечного метеорологічного явища. З випадінням істотних опадів та зниженням температурного режиму агрометеорологічні умови для вегетації і формування урожаю пізніх сільськогосподарських (соняшника, кукурудзи, сої та ін.) значно покращилися.

У південних областях , де упродовж декади випало мало опадів або було сухо, агрометеорологічні умови для росту та розвитку пізніх культур (соняшник, кукурудза, соя) на більшості площ були несприятливими для формування вегетативної маси та генеративних органів. Триваючий дефіцит ефективних опадів сприяв поширенню по території та поглибленню ґрунтової та повітряної засухи. Низька вологість повітря, суховії та високі температури повітря та ґрунту призводили до в’янення та передчасного пожовтіння листків нижнього ярусу на посівах цієї групи культур. На деяких площах соняшнику у південних областях вологи у ґрунті не має зовсім, метровий шар ґрунту сухий.

Закарпаття. У низино-передгірних районах Закарпатської області упродовж поточного вегетаційного періоду внаслідок жорсткого дефіциту опадів влітку (у деяких районах і весною) переважали несприятливі агрометеорологічні умови для вегетації с.-г. культур, зокрема коренебульбоплодів, городини, кукурудзи. Кількість опадів за період червень - 20 липня не перевищив 30-40% норми, при цьому спостерігалися дуже високі температури повітря – упродовж 10-16 днів періоду максимальна температура повітря вдень підвищувалася до 31-37°С, такі умови призвели до виникнення повітряно-ґрунтової засухи. Зниження температурного режиму упродовж декади та невеликі опади дещо пом’якшили її шкідливий вплив.

Незважаючи на значне уповільнення накопичення ефективного тепла упродовж другої декади липня фазовий розвиток сільгоспкультур відбувався із деяким випередженням середніх багаторічних строків або ж був близьким до них.

 

Теплозабезпечення

Станом на 20 липня суми ефективних температур повітря були переважно близькими або дещо нижчими за середні багаторічні показники: вище +10С – на 15-60°С, вище +15С – на 20-35°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +10°С

вище +15°С

 

Середня багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2022 р.

Середня

багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2022 р.

Степ

750-865

725-855

335-435

325-425

Лісостеп

585-755

585-740

205-340

235-340

Полісся

560-650

600-620

190-265

225-245

 

 

Зволоження ґрунту

Станом на 20 липня (зразки ґрунту відібрані 18.07.22) на незібраних площах під ранніми зерновими культурами на багатьох площах північних, в окремих районах західних та Вінницької областей зволоження метрового шару було надлишковим (86-120 мм і більше) для періоду повної стиглості зерна. На окремих площах центральних та східних областей зволоження метрового шару ґрунту було недостатнім (51-52 мм).

Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під кукурудзою на більшості площ залишалися на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм) рівнях. В окремих районах центральних, Київської та Закарпатської областей ґрунт був зволожений недостатньо (містилося менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ західних, північних, окремих площах Кіровоградської, Дніпропетровської та Черкаської областей утримувалися переважно достатні та оптимальні (101-120 мм і більше) запаси продуктивної вологи. На багатьох площах центральних, Волинської, в окремих районах Львівської та Київської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було задовільним (81-100 мм), місцями у центральних та Київській областях – недостатнім (37-72 мм продуктивної вологи) (рис. 3).

 

 

Під цукровими буряками зволоження орного шару ґрунту було достатнім (21-35 мм) та задовільним (18 мм продуктивної вологи). Недостатнє зволоження орного шару ґрунту відзначалося в окремих районах Вінницької області.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозабезпечення було достатнім (95-136 мм продуктивної вологи), в окремих районах Вінницької області 0-100 см шар ґрунту містив 64 мм продуктивної вологи, що в період росту кореня є недостатнім рівнем зволоження.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ центральних, північних та західних, в окремих районах Харківської, Миколаївської та Одеської областей залишалися на задовільному (11-20 мм) та достатньому (23-40 мм) рівнях. У багатьох районах південних, в окремих районах центральних, Чернігівської та Київської областей вологозабезпечення становило менше 10 мм продуктивної вологи, місцями в Одеській, Херсонській та Запорізькій областях орний шар ґрунту був сухий зовсім.

Показники запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на більшості площ центральних, північних, окремих площах західних, в окремих районах Харківської областей були задовільними (61-90 мм), місцями на Чернігівщині, Житомирщині та Рівненщині - достатніми та оптимальними (91-130 мм і більше). На решті площ вологозабезпечення було недостатнім (31-60 мм), в багатьох районах південних, окремих районах Київської та Чернігівської областей - незадовільним (менше 30 мм продуктивної вологи), місцями на Одещині та Херсонщині 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (рис. 4).

 

 

 

Соя. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту у північних, Вінницькій, на більшості площ західних, окремих площах Полтавської та Харківської областей були достатніми (21-36 мм). На решті площ зволоження було задовільним (11-18 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ були на достатньому (89-119 мм) та оптимальному (134-157 мм продуктивної вологи) рівнях. Місцями у Хмельницькій та Тернопільській областях зволоження 0-100 см шару ґрунту було недостатнім (41-76 мм продуктивної вологи).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, пшениця). Зерно озимих культур досягло воскової або повної стиглості. Розпочалося масове збирання урожаю. За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 27 до 55 г. Стан посівів озимих культур на незібраних площах добрий та задовільний. В окремих районах західних областей відмічалося полягання посівів через сильний вітер та зливи, відмічалося ураження рослин хворобами.

Ранні ярові зернові культури . У західних, місцями центральних областях у ярового ячменю відмічалася воскова та повна стиглість. Розпочався збір урожаю. За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен ярого ячменю становила від 38 до 60 г.

Зерно ярої пшениці набуло воскової та повної стиглості.

У вівса відмічалися молочна, воскова, місцями – повна стиглість зерна, на окремих площах Сумської області - викидання волоті.

Стан посів ярих зернових культур задовільний та добрий, в окремих районах західних областей у ярого ячменю відмічалося полягання посівів через сильний вітер та зливи.

У кукурудзи на більшості площ відмічалося цвітіння волоті та качанів, на пізніх посівах ще тривало листоутворення (13-17 листок). Висота рослин становила від 112 до 266 см.

Стан посівів переважно добрий.

Місцями у західних областях рослини збирали на силос.

Гречка та просо. Впродовж декади у гречки тривало цвітіння, у проса - викидання волоті. Стан посівів добрий та задовільний.

Зернобобові культури. Тривало збирання зерна гороху. На пізніх посівах відмічалося його достигання. Маса 1000 зерен коливалася від 108 г до 326 г.

У сої тривало цвітіння та формування бобів, місцями цвітіння завершувалося. Стан посівів переважно добрий. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 2 до 25.

У цукрових буряків тривало закриття міжрядь. За визначенням агрометеорологів середня маса одного кореня складала 240-356 г. Стан рослин добрий та задовільний. На окремих площах західних областей відмічалося замулення посівів дощовим потоком.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків, місцями ще відмічалася поява суцвіть.

Середній діаметр кошиків становив від 6 до 19 см.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна). Впродовж декади відмічалося відростання отави після першого укосу, утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан трав переважно добрий.

Реклама

Вхід