28-29 вересня в Одесі відбувся найбільший захід зернопереробної індустрії України – щорічна спеціалізована конференція «Форум зернопереробників-2018», яка в поточному році, як відзначали самі учасники, вийшла на новий рівень і набула особливого колориту.
Організаторами конференції виступили асоціація "Мукомоли України" спільно з журналом "Хранение и переработка зерна". Підтримку заходу люб'язно надали IFC, FAO, EBRD. Крім того, в поточному році партнерами форуму виступили Південно-східна асоціація виробників борошна і Анатолійська асоціація виробників борошна.
Генеральним інформаційним партнером виступило ІА «АПК-Інформ».
У п.р. Форум зернопереробників-2018 зібрав понад 250 учасників з 8 країн світу. Участь у заході взяли практично всі провідні гравці зернопереробної галузі України, в числі яких «Столичний Млин», Вінницький КХП №2, ДПЗКУ, «МОВЕР МИЛ», Сквирський КХП, «Зернари», «Волинь-Зерно-Продукт», «Білоцерківхлібопродукт», АПК «Новаагро», «Агро-Юг-Сервіс» і багато ін. Особливий шарм в атмосферу нинішньої конференції привнесла делегація з Туреччини, до складу якої увійшли представники понад 100 провідних компаній-імпортерів і переробників зерна – Angoram, Besler Gida, Doruk Un, Ulas Gida, Tiriyaki Agro та ін.
Чим зумовлена така активна зацікавленість Туреччини у Форумі зернопереробників-2018 та інтерес Українського зернового бізнесу до налагодження діалогу з представниками даної країни?
Туреччина – експортер номер один на світовому ринку борошна, і в турецьких виробників є довгострокові контракти, під які необхідно закуповувати сировину. При цьому на тлі рекордних темпів девальвації національної валюти для Туреччини доцільними є нарощування експорту і зниження темпів імпорту. У нинішніх реаліях світового зернового ринку особливий інтерес для Туреччини набуває саме співпраця з Україною. Так, в 2018/19 МР очікується масовий експорт до Туреччини української пшениці, яка потіснить на даному ринку Росію. Причинами цього можуть стати істотне зниження врожаю даної культури в Росії, перманентні економічні «непорозуміння» Москви і Анкари, а також прагнення Туреччини диверсифікувати поставки зернової.
Крім перерахованого вище, підставою для збільшення закупівель пшениці в Україні може стати і нещодавно введена в Туреччині заборона на експорт борошна, виробленого з вирощеної в країні зернової, з метою недопущення зростання цін на внутрішньому ринку. І, незважаючи на те, що це обмеження є тимчасовим і буде знято після стабілізації внутрішніх цін на борошно, спільно з оголошенням Державним агентством з закупівель продовольства Туреччини (ТМО) рішення про реалізацію на внутрішньому ринку 2 млн. тонн пшениці, яка, за їх словами, істотно не відіб'ється на обсягах імпорту зернової в країну, це все певні «дзвіночки» для учасників ринку. Адже будь-яка економічна нестабільність в країнах-імпортерах формує певну напругу торгових відносин.
Не менш важливим залишається питання, чи можуть девальвація турецької ліри і висунуті країною пропозиції для основних торгових партнерів проводити взаєморозрахунки в національних валютах привести до того, що Туреччина не зможе імпортувати необхідні обсяги пшениці? Якщо в результаті цього Туреччина втратить хоча б частину своїх позицій на зовнішньому ринку борошна, їх займуть Іран, Росія і Україна.
Все це свідчить про важливість прямої розмови і розуміння ситуації обома сторонами. І саме таким майданчиком для діалогу між Україною та Туреччиною цього року став Форум зернопереробників.
Отже, відкрив захід Родіон Рибчинський, президент асоціації «Борошномели України». Від імені організаторів він подякував всім гостям, партнерам і спонсорам форуму за інтерес до заходу і закликав до активного обговорення поточної ситуації та прогнозів щодо подальшого розвитку борошномельної галузі, а також до обміну досвідом між такими провідними експортерами борошна на світовому ринку, як Туреччина, Казахстан і Україна. «Тенденція з нарощування обсягів експортних поставок борошна зберігається в Україні вже протягом останніх 5 років. У 2017/18 МР наша країна збільшила обсяг експорту борошномельної продукції на 10%. Я сподіваюся, що дана тенденція збережеться в Україні і дасть імпульс для подальшого розвитку галузі. Українським переробникам є чим пишатися, але і є до чого прагнути. Адже до обсягів борошна, що постачаються на зовнішні майданчики Туреччиною, нам ще далеко», - зазначив він.
З привітальним словом також виступили Олена Ковальова, заступник міністра аграрної політики та продовольства України; Ферхат Чолак, Міністерство сільського та лісового господарства Туреччини; Ерхан Озмен, Південно-східна асоціація виробників борошна; Алі Іхсан Озкасикджи, Анатолійська асоціація виробників борошна; а також Джихан Соялп, начальник відділу закупівель Турецького комітету з зерновим; Дмитро Приходько, Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, і Євген Осмокеску, Міжнародна фінансова корпорація (Група Світового банку).
Однією з ключових тем Форуму став стан і перспективи світового ринку борошна. Основний акцент у доповіді Дмитра Приходька, економіста інвестиційного центру FAO, був зроблений на оцінках і прогнозах обсягу світового ринку борошна, який, починаючи з 2000 року, зріс на 74% та у 2017 р. сягнув 15,5 млн. тонн, що в грошовому еквіваленті становить $200 млрд. При цьому фахівці FAO прогнозують, що до 2022 р. зазначений обсяг може зрости до $250-270 млрд.
Своїм досвідом торгівлі пшеничним борошном на світових майданчиках поділилися провідні експерти турецької делегації. Зокрема, Месут Джакмак, генеральний директор BESLER Group (м. Газіантеп, Туреччина), у своєму виступі акцентував увагу на особливостях експорту борошна на Близький Схід, а Гурсел Эрбап, генеральний директор Doruk Flour, (м. Стамбул, Туреччина) – на Далекий Схід. Тему турецького ринку зерна і продуктів його переробки в контексті перспектив співпраці з Україною продовжили Огуз Киртиз, генеральний директор Angoram Grain Products (м. Стамбул, Туреччина), і Джихан Соялп, начальник відділу закупівель Турецького комітету з зернових.
Також в поточному році високий інтерес до даного заходу проявили представники казахстанського ринку зерна і продуктів його переробки, в тому числі органічних. А про роль Казахстану на світовому ринку борошна і специфіку його роботи в своїй доповіді розповів Євген Ган, президент Союзу борошномелів Казахстану.
З доповідями про український ринок зерна та борошномельно-круп'яної продукції виступили Сергій Сакіркін, директор департаменту виробничих операцій ПАТ «Аграрний фонд», та Олена Ковальова, заступник міністра аграрної політики та продовольства України, яка акцентувала увагу на тому, що український зерновий ринок оперативно змінюється під впливом глобальних світових трендів. С. Сакіркін, у свою чергу, зауважив, що для утримання позицій на зовнішніх майданчиках українським виробникам потрібно активніше працювати на нових ринках, а також працювати над підвищенням маржинальності продукції за рахунок модернізації існуючих потужностей і будівництва нових млинів.
При цьому основним стримуючим фактором зростання експорту українського зерна і продуктів його переробки залишається логістика. Про це у своїй доповіді на тему: «Оцінки потенціалу українського зернового ринку в середньостроковій перспективі і проблеми, пов'язані з його реалізацією» учасникам форуму розповів Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації.
Також в рамках першого сесійного дня учасникам конференції були представлені доповіді на теми: «Визначення параметрів якості при торгових операціях із зерном і борошном» (Наталія Савосіна, фахівець з продажу ТОВ «СОК ТРЕЙД») і «Збагачення борошна мікронутрієнтами» (Дар'я Лисікова, технолог харчової промисловості ТОВ «Штерн Інгредієнтс Україна»).
Продовжили тему українського ринку агропродукції аналітики ІА «АПК-Інформ». Так, Андрій Купченко у своєму виступі зупинився на тенденціях ринку борошна і круп, розповівши про ситуацію, що склалася, і перспективи даного сегмента ринку. А щодо перспектив виробництва та експорту органічного борошна і круп з доповіддю виступила Тетяна Друзь. На її думку, основною проблемою при реалізації органічних борошна і круп в Україні є відсутність у населення інформації про те, що таке «органік» продукт і в чому полягають його переваги. В результаті основні обсяги українських органічних продуктів переробки зерна реалізуються за кордон – частка експорту складає близько 90% від випуску. Даний виступ доповнив своїми даними Сергій Галашевський, директор "Органік Стандарт", який розповів про сертифікацію виробництва органічних харчових продуктів і світовий попит на них.
Фінальним виступом першого сесійного дня стала презентація Олега Онищенка, експерта «СЖС Україна», який відкрив завісу щодо ситуації з якістю українського зерна врожаю 2018 року.
За оцінками експерта, в п.р. середній показник вологості в зібраному в Україні зерні приблизно на 0,7% вище торішнього, зросла і кількість пророслих зерен і проблем, пов'язаних з ураженням зерна грибковими хворобами, а також – клопом-черепашкою. «Зерна з ураженням менше 1% приблизно 73,7%. Це не критично, але все ж... Зерно знову-таки необхідно допрацьовувати, що несе певні додаткові витрати», - резюмував він.
Перший день конференції видався дуже насиченим і продовжився в неформальній обстановці.
У другий день роботи форуму відбувся тренінг з питань експорту продуктів переробки зерна від FAO (ООН) та Європейського банку реконструкції та розвитку за підтримки ініціативи EU4Business.
В рамках тренінгу учасниками були заслухані доповіді Дмитра Приходька, економіста інвестиційного центру FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), і Олександра Сикачини, міжнародного консультанта інвестиційного центру FAO, ринкового аналітика, присвячені пошуку ніш для продуктів переробки зерна, світовим тенденціям торгівлі та споживання продуктів переробки зерна, а також найбільш перспективної продукції.
Олег Онищенко розповів про якість пшеничного борошна, що відправляється на експорт, відповідно до статистичних даних ІП «СЖС Україна». У свою чергу, Володимир Калашлінський, експерт з торгівлі та логістики Global Foods Trading Inc., USA, у своєму виступі зупинився на питаннях логістики експорту продуктів переробки зерна, зазначивши такі потенційні ринки збуту, як Азія і Африка.
Василь Говгера, економіст відділу агробізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), під час свого виступу закликав виробників і переробників зерна до кооперації, на його думку, це допоможе забезпечити цілісність ланцюжка при експорті продукції.
Також для учасників тренінгу були проведені майстер-класи та продемонстровані практичні керівництва з використання інструментів аналізу ринку (Діана Добрій, експерт Міжнародного торгового центру, ITC) та інформаційної платформи з цін світового фізичного ринку AgFlow (Ігор Тиньков, регіональний менеджер з продажу в Причорномор'ї, AgFlow). Завершився тренінг інтерактивною сесією «Стратегія розвитку борошномельної галузі» (Андрій Панкратов, міжнародний консультант FAO, ринковий аналітик). По закінченні заходу всі учасники тренінгу отримали сертифікат.
Підводячи підсумки Форуму зернопереработчиков-2018, хочеться акцентувати увагу на тому, що для України аграрний сектор є ключовим у формуванні національної економіки, забезпечуючи 42% експортних надходжень у бюджет України, а зерновий сектор є визначальним у цьому питанні. Поряд з цим, говорячи про глобальну продовольчу безпеку, ми звикли оперувати категоріями зерна, забуваючи при цьому, що це всього лише сировина. Глобальна продовольча безпека може бути забезпечена лише за умови налагодженої технології переробки, виробництва борошна та інших продуктів. В останні роки зернопереробна індустрія є одним з сегментів зернового ринку України, який найбільш активно розвивається, демонструючи не тільки щорічний приріст обсягів виробництва продуктів переробки зерна (борошна, круп, висівок та ін.), але і їх постачання на зовнішні ринки, де українська продукція стає все більш популярною і затребуваною.
Однак у висококонкурентному середовищі, коли всі країни стикаються з конкуренцією за сировину, технології, логістику або споживача, дуже важливо знайти вірні рішення та інновації. І, як показує практика, роботу з підвищення конкурентоспроможності української продукції, в тому числі і органічної, необхідно вести на державному рівні.
Ми ж, у свою чергу, готові і далі надавати провідним експертам даної галузі майданчик для обговорення найбільш актуальних питань і пошуку можливостей для їх вирішення, в тому числі за рахунок обміну досвідом з лідерами світового масштабу.
