Ринок мінеральних добрив і агрохімії-2004

Джерело

АПК-Інформ

3322

19-20 лютого в Алушті відбулася конференція "Ринок мінеральних добрив і агрохімії-2004". У ній взяли участь більше 120 делегатів, які представляли хімічні, транспортні та торговельні підприємства з України, Росії, Казахстану і країн Балтії. Аграрний блок конференції, на жаль, був представлений тільки заступником міністра аграрної політики України, представниками аграрної науки, декількома досить великими сільськогосподарськими підприємствами й однією компанією міжнародного масштабу. Можна відзначити досить високий організаційний рівень конференції і те, що організатору конференції - журналу "Хімкур’єр" - все-таки вдалося зібрати найбільш зацікавлених і активних операторів ринку, який обговорювався в рамках конференції.

Доповіді першої робочої сесії конференції були присвячені темі "Стан галузі з виробництва добрив, перспективи розвитку внутрішнього ринку". У рамках цієї сесії з доповідями виступили представники "Союзу хіміків України", Міністерства аграрної політики України, "Союзу хіміків Росії" та ряду компаній-виробників мінеральних добрив з України і Росії. Доповідачі від компаній-виробників повідомили про стан, тенденції, перспективи виробництва і споживання окремих видів мінеральних добрив в Україні та Росії.

Окремо варто зупинитися на доповідях президента "Союзу хіміків України" і заступника міністра аграрної політики України. У своїй доповіді президент "Союзу хіміків України" А. Г. Голубов охарактеризував сьогоднішній стан і перспективи розвитку виробництва мінеральних добрив в Україні. Серед проблем галузі мінеральних добрив він виділив:

  • високі витрати виробництва, обумовлені високим рівнем енерго- та ресурсоспоживання, надмірним зносом устаткування, технічною і технологічною відсталістю діючих вітчизняних агрегатів у порівнянні з закордонними;
  • повна залежність від імпорту з технологічного природного газу;
  • домінування структурної частки азотних добрив в обсягах виробництва;
  • відсутність на більшості підприємств України в цілому ефективної товаропровідної мережі вітчизняних мінеральних добрив.

А для ринку споживання мінеральних добрив, на думку А. Голубова, характерні такі фактори:

  • низький рівень попиту і, відповідно, споживання мінеральних добрив щодо технологічно необхідних норм споживання;
  • нестабільність механізму і схем державного дотування сільськогосподарських товаровиробників і, як наслідок, відсутність відчутного зростання внутрішнього споживання;
  • висока частка експорту в обсягах продажів;
  • домінування в структурі внутрішнього споживання азотних добрив;
  • наростаюча активність використання в структурі внутрішнього споживання комплексних мінеральних добрив;
  • нестійкість ринку при постійній надмірності пропозиції.

Заступник міністра аграрної політики М. Г. Лаврик у своїй доповіді торкнувся основних проблем аграрного сектору і заходів, які вживаються для їхнього подолання. Він відзначив, що ще однієї хлібної кризи Україна не витримає і що сьогодні загальними зусиллями необхідно допомогти селянам справитися із ситуацією, що мала місце торік. Щодо зауважень попередніх доповідачів про те, що низький попит на внутрішньому ринку на мінеральні добрива обумовлений не тільки відсутністю достатніх обігових коштів, але і незнанням того, як вести ефективне землеробство, пан Лаврик відзначив: він особисто не вірить, що на землі працюють непрофесіонали. Він заявив, що зусилля Міністерства спрямовані на надання фінансової допомоги аграріям, щоб вони могли одержати цього року гарний і якісний врожай. Зокрема, з подачі Міністерства аграрної політики вже виділено 360 млн. грн. на компенсацію витрат з озимого клину. Він відзначив, що одержані як фінансова допомога кошти Міністерство рекомендує селянам використовувати в тому числі й на закупівлю мінеральних добрив. Крім цього, виділено також 140 млн. грн. на компенсацію вартості мінеральних добрив, установлено пільгові ціни на мінеральні добрива в період, коли вони користуються найбільшим попитом з боку сільськогосподарських товаровиробників. Визначено операторів, які забезпечуватимуть постачання мінеральних добрив селянам за описаними вище програмами.

Підсумовуючи, Лаврик відзначив, що платоспроможні покупці мінеральних добрив в Україні є і що з кожним роком їх повинно ставати все більше. Як приклад він навів одного свого знайомого, який керує сільськогосподарським підприємством і з листопада минулого року не може купити двісті тисяч літрів аміачної води, хоча має у своєму розпорядженні кошти. Це викликало масу емоційних висловлювань і питань з боку виробників мінеральних добрив, які було перенесено на другу робочу сесію конференції.

У рамках другої робочої сесії проводився круглий стіл "Взаємини постачальників і споживачів агрохімічної продукції". Серед порушених проблем можна виділити такі.

Ціноутворення. На даний момент установлений рівень максимальних цін на мінеральні добрива на період, коли вони користуються найбільшим попитом. У рамках круглого столу було проведено бліц-опитування "Чи забезпечує запропонований рівень цін рентабельну роботу підприємства?". Жоден з виробників мінеральних добрив не сказав, що, реалізуючи добрива за встановленими цінами, він матиме збитки.

Обмеження експорту. Є можливості адміністративного обмеження експорту підприємства, якщо воно не виконує зобов'язання з постачання мінеральних добрив на внутрішній ранок. Виробники мінеральних добрив категорично проти таких заходів. Багатьма виробниками укладено довгострокові контракти, невиконання яких загрожує великими штрафами. Крім цього, експорт на даний момент - єдина можливість підприємств нормально існувати та розвиватися. До того ж з обсягів, які заявляються, селяни реально викуповують удвічі менше. Тому, на думку виробників, проблема не в експорті, а в тому, чи доходить до селян виділювана фінансова допомога. Контраргумент висунула заступник директора компанії "Земля і воля", яка відзначила, що оплачені ще в грудні минулого року добрива дотепер не поставлено підприємству. Директор агрофірми "Песчанская" також підтвердив, що така проблема реально існує. У протилежному випадку, не створювалися б і не розглядалися в аграрному комітеті документи, подібні до законопроекту №5095 “Про забезпечення внутрішнього ринку України мінеральними добривами на період проведення весняно-польових робіт у 2004 році” від 17 лютого 2004 року (докладніше про проект Закону читайте в розділі "Тема" - Ред.). До речі, ця новина, хоча мова йде тільки про законопроект, дуже занепокоїла виробників мінеральних добрив. Коментар був однозначний: "Вони хочуть нас остаточно добити...".

Стратегія взаємин. Дійсно, фінансова допомога реально надається і, можливо, працює. Але в які терміни вона виділяється і коли доходить до кінцевого одержувача - це інше питання. Всім учасникам цього процесу протягом трьох місяців потрібно освоїти в цілому півмільйони гривень фінансової допомоги. Інший бік медалі: при щомісячному виробництві мінеральних добрив на рівні 200 тис. тонн виробникам протягом трьох місяців необхідно задовольнити заявлений аграрним сектором попит в обсязі 800 тис. тонн і при цьому не вибитися з графіка постачання іншим споживачам. Тому з боку виробників надійшла пропозиція виробити стратегію, а не працювати "зараз і за будь-яку ціну". Необхідно планувати свої дії та здійснювати закупівлі протягом усього року.

Другий робочий день конференції був присвячений темі "Стан агропромислового комплексу: проблеми, перспективи, нові технології". З доповідями виступили представники аграрної науки, ІА "АПК-Інформ", дві компанії-виробники добрив. На жаль, не відбувся виступ керівника одного сільськогосподарського підприємства, який обіцяв бути цікавим.

Учені відзначили, що в Україні історично сформувалися унікальні за родючістю грунти. Однак нескінченно експлуатувати грунт, не відновлюючи його родючість, буде великим злочином і перед собою, і перед майбутніми поколіннями. Доповідачі розповіли про розроблювані програми зі збереження родючості. Причому було відзначено, що застосування мінеральних добрив не є самоціллю, хоча норми застосування зараз дуже низькі. Необхідний розумний підхід, тобто контроль і правильне заповнення мінерального вмісту грунту. Пролунала також пропозиція на законодавчому рівні зобов'язати власників землі піклуватися про родючість землі, провести паспортизацію полів і, якщо діяльність суб'єкта призвела до зниження родючості землі, застосовувати до такого хазяїна штрафні санкції. Правда, присутні в залі представники сільськогосподарських підприємств назвали цей захід дуже передчасним.

Також у своїх доповідях учені торкнулися питань впливу різних норм мінеральних добрив на якісні та кількісні показники врожаю.

ІА "АПК-Інформ" поділилося своєю думкою з приводу основних тенденцій споживання мінеральних добрив в Україні. Було відзначено, що в період з 1990 до 2000 роки відбулося більш ніж десятикратне скорочення внесення мінеральних добрив на посівних площах. В останні кілька років спостерігається стійка тенденція поступового збільшення споживання мінеральних добрив в Україні. При цьому також відзначено подібну тенденцію і за показником площ, які удобрюються. Норма внесення мінеральних добрив на 1 га площ, які удобрюються, за останні три роки збільшилася з 62 кг до 64 кг (100% NPK). Передбачається, що під урожай 2004 року буде використано 520 тис. тонн мінеральних добрив, причому тенденції, які намітилися, тривають і  надалі.

Завершуючи роботу конференції, керівник проекту "Хімкур’єр" Станіслав Володарський відзначив, що учасники підняли й обговорили багато актуальних проблем, які існують усередині галузі, розглянули питання взаємин між виробниками та споживачами, проблеми адміністративного втручання в діяльність підприємств та ін. Однак, незважаючи на те, що в конференції брали участь представники великих підприємств з України і Росії, якось дипломатично було обійдено питання твердої конкуренції підприємств цих країн не тільки на зовнішніх ринках, але й на ринку України. З цим не можна не погодитися. Статистичні дані показують незначне зменшення імпорту останнім часом. Однак і сам імпорт структурно змінився убік комплексних і складних добрив. При цьому частка російського товару в цьому імпорті дуже велика.

Реклама

Вхід