9 листопада 2020 р. виконавчий директор Насіннєвої асоціації України (НАУ) Сюзана Григоренко взяла участь у зустрічі генеральних секретарів асоціацій, що входять до складу Європейської насіннєвої асоціації Euroseeds.
«Euroseeds щорічно організовує зустріч за участі представників 35 національних асоціацій країн-членів, серед яких з 2012 р. присутня і НАУ. Цьогоріч, звичайно, засідання довелося провести в онлайн-форматі, як і Насіннєвий конгрес асоціації, який також організовується Euroseeds.
Серед основних питань, які обговорювалися під час цьогорічної зустрічі, було ставлення до визначення «мутагенезу у сортах» - що ж відносити до генетичних модифікацій, а що до природного мутагенезу? Адже, як ми знаємо, у Франції є рішення суду, яким забороняється використання стійких до гербіцидів сортів ріпаку Clearfield. Там вважають, що ці сорти потрібно відносити до таких, що є створеними з генетичною модифікацією, тобто під впливом людини. Поки що це не є позицією Євросоюзу, але прецедент існує, і практику Франції потрібно буде розглядати. У насіннєвої спільноти, на жаль, дещо інша думка з цього приводу, адже гібриди, створені за технологією Clearfield, тобто класичного традиційного типу розвитку, відносити до генетичних модифікацій є не зовсім коректним з точки зору регулювань. Україні у будь-якому випадку потрібно враховувати можливі зміни, адже у нас досить активно використовуються гібриди ріпаку технології Clearfield.
Окрім цього, обговорювалося питання проведення необхідних комплексних змін європейських директив. З 2019 р. в ЄС активно почали проводити дискусії щодо змін та оновлення регулювання, що стосуються обігу насіння, маркетингу. В Європі досить традиційно підходять до змін. На сьогоднішній день діють ті директиви, перші з яких приймалися ще у 1960-х роках. До них і Україна свого часу інтегрувалася і приймала їхні норми в методах польового інспектування, у формуванні систем та маркування, простежуваності насіння, сертифікації. До цих директив періодично вносилися зміни, проте на сьогоднішній день є бачення, що їх потрібно комплексно оновити. Адже ми бачимо, як швидко відбувається технологічна оновлюваність, до того ж є одвічне питання щодо використання сортів для власних потреб. Також потрібно вирішувати, що буде із сортами, які вже стали суспільним надбанням, тобто, по суті, не охороняються патентною охороною і можуть використовуватися суспільством. До всього цього, паралельно необхідно визначити, як зробити простішим та швидшим доступ виробників до селекційних новинок, як оновлювати системи досліджень, щоб вони викликали довіру і були вдало впроваджені на практиці загального виробництва.
Питання, що розглядалися, є досить загальними, адже всім потрібно розуміти, як їхнє вирішення впливатиме на ринок в рамках усієї спільноти», - розповіла Сюзана Григоренко.
