Законопроєкт «Про захист рослин»: Насіннєва асоціація України підтримує оновлення норм

Джерело

АПК-Інформ

1648

В рамках імплементації міжнародних норм та наближення законодавства в сфері захисту рослин до актів ЄС, в Україні активно працюють над оновленням норм, зокрема, з фітосанітарної експертизи при імпорті, питань карантину, запровадження паспортів рослин, тощо. Обриси майбутніх змін, обговорення яких ще тривають, наразі представлені в проєкті закону №4600 «Про захист рослин», який було зареєстровано в Верховній Раді 16 січня 2021 року.

Зважаючи на те, що питання, які охоплює законопроєкт «Про захист рослин», надважливі для функціонування насіннєвої галузі в частині ввезення насіння та його відстежуваності, фахівці Насіннєвої асоціації України (НАУ) також долучилися до опрацювання документу як в середині асоціації, так і представляючи свою позицію держорганам. НАУ підтримує ініціативи Мінекономіки впорядкувати регулювання захисту рослин і надає власні пропозиції, які мають покращити його. Відповідний лист направлено до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та до Комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ.

«Селекційні компанії, постачальники та виробники, які є учасниками міжнародного обігу насіння/садивного матеріалу, розділяють та підтримують необхідність змін у зазначених сферах та нагальність у імплементації міжнародних норм та принципів, зазначених у документах до законопроєкту з одночасним забезпеченням прав та інтересів суб’єктів господарювання», - зазначила виконавчий директор НАУ Сюзана Григоренко.

Насіннєва асоціація України наголошує на необхідності відповідати Регламентам ЄС №2016/2031 та №2017/2313, рішенням Комісії ЄС 2019/2123, 2019/2124 та Міжнародній конвенції захисту рослин та міжнародних фітосанітарних стандартів, які є основними документами у сфері захисту рослин. НАУ зазначено, що в Україні нові норми при їх затвердженні не мають суперечити світовій практиці і не мають створювати додаткові навантаження.

Так, міжнародний досвід показує, що фітосанітарна експертиза при перетині кордону застосовується у виключних випадках, коли є обґрунтована підозра наявності шкідників або пошкодження вантажу, а не на 100% вантажів при імпорті. Такий підхід цілком можливий і в Україні, оскільки, за даними Держпродспоживслужби, у період 2017-2020 рр. було зафіксовано лише 8 випадків виявлення регульованих шкідливих організмів при імпорті насіння.

Більше того, все насіння, що ввозиться, йде з фітосанітарними сертифікатами, тобто країна-експортер здійснює необхідні фітосанітарні заходи щодо відповідності фітосанітарним вимогам України та відсутності регульованих організмів. Також насіння ввозиться переважно протруєне, що вже унеможливлює наявність більшості регульованих шкідливих організмів.

Окрему увагу НАУ приділило питанню введення в дію закону в частині паспортизації рослин. Асоціація наполягає на тому, що забезпечити простежуваність рослин, обіг яких вимагає паспортів, буде можливим лише при єдиних вимогах для всіх операторів ринку. Ситуація, коли великі суб'єкти господарювання муситимуть виконувати цю норму вже через рік, а інші – лише за 3 роки, призведе до хаосу на ринку.

 
«Сподіваємося, що запропоновані нами зміни до документу будуть розглянуті та прийняті до уваги при прийнятті цього законопроєкту. Адже це дозволить переглянути, уніфікувати, осучаснити і привести у відповідність до законодавства ЄС державне регулювання сфери карантину і захисту рослин, що і є метою документу», - додала С.Григоренко.

 

Реклама

Вхід