Останніми роками аграрії України вирощували значні обсяги зернової продукції, де частка одержаного зерна озимих зернових культур була достатньо вагомою і варіювала від 22 до 28 млн т. Цього вистачало не тільки для забезпечення внутрішнього попиту, але й для продажу на зовнішніх ринках, що було важливим джерелом валютних надходжень, які певною мірою визначали економіку країни. Не став виключенням і поточний сільськогосподарський рік, коли вперше в історії було одержано лише зерна пшениці озимої близько 33 млн т.
Чи зможуть аграрії України одержати подібний рекордний урожай озимих зернових культур в наступному році? Все свідчить про те, що цього зробити не вдасться. Головною причиною є погодні умови, а саме – тривала відсутність продуктивних опадів, низька зволоженість ґрунту і, як наслідок, незадовільний стан рослин на більшості посівних площ, де попередньою культурою для озимини, як правило, є соняшник. По інших попередниках, а це чорний пар, горох, ріпак і навіть стерньові колосові, у тій чи іншій мірі сходи пшениці озимої навіть при мінімальних запасах вологи в ґрунті отримано, а їх інтенсивність та дружність появи також визначались не тільки гідротермічним режимом, але й якістю вологозберігаючої підготовки ґрунту та строками сівби.
На значній території нашої країни, в першу чергу це стосується степової зони, яка є центром зерновиробництва, особливо якщо мова йде про озимі зернові культури, останній з агрономічної точки зору продуктивний дощ спостерігався наприкінці першої декади серпня, коли випало близько 15 мм опадів. У подальшому відмічалася доволі суха погода, яка супроводжувалася мінливим температурним режимом та вітрами різної інтенсивності.
За осінній період, упродовж вересня та більшої частини жовтня, випало в середньому лише 27 мм опадів, що склало близько 42 % кліматичної норми. Така кількість атмосферної вологи майже не мала позитивного впливу на появу сходів та ростові процеси у рослин, оскільки її тимчасова локалізація відмічалася у верхніх горизонтах і в більшості випадків не досягала посівного шару ґрунту.
Чи були подібні погодні умови в недалекому минулому? Звичайно були, якщо згадати 2011 та 2015 рр., коли озимина розпочинала зимівлю в надзвичайно слабкому стані і цілком залежала від погодних умов зимового періоду та ранньої весни. У першому випадку – за результатами перезимівлі господарства втратили значну частину посівів, особливо ячменю озимого, відновлення весняної вегетації відбулося у строки, близькі до середніх багаторічних, а валовий збір пшениці озимої в 2012 р. склав лише 15,8 млн т; в другому випадку – недостатньо розвинені рослини успішно перезимували, на три тижні раніше від звичайних строків відновили вегетацію і накопичили достатню вегетативну масу, що дало можливість забезпечити валовий збір зерна пшениці озимої в 2016 р. більше 26 млн т, який виявився одним з кращих за останні 10 років. Тобто, беручи до уваги такі різні показники, на сьогоднішній день, враховуючи ряд об’єктивних факторів, поки що зарано говорити про результати перезимівлі рослин, а тим більше про урожайність і валовий збір озимих зернових культур в наступному році, але те, що аграрії країни не досягнуть рекордного врожаю в наступному році, вже цілком очевидно.
У третій декаді вересня переважала доволі прохолодна як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середня температура повітря склала 10,0 °С, що виявилося на 2,7 °С нижче середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 8,2–14,3 °С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 18,8 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 32,5 °С. Разом з тим, в останні дні декади місцями відмічалися заморозки інтенсивністю до -1,0 °С. Загальна кількість опадів дорівнювала 9,1 мм та на 2,9 мм була меншою середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря становила 79 % і на 14 % була вищою за середні багаторічні показники.
Загалом, середня за вересень температура повітря склала 13,7 °С, що було на 1,3 °С нижче кліматичної норми. Загальна кількість опадів за місяць становила 22,3 мм при середній багаторічній нормі 36 мм. Середня відносна вологість повітря склала 66 %, що було на 3 % більше нормативних значень. Звичайно, ж така кількість опадів виявилася недостатньою для отримання сходів та нормального розвитку рослин впродовж більшої частини першого осіннього місяця.
До речі, за останні 6 років упродовж вересня відмічалася найбільш холодна погода, а менша кількість опадів спостерігалася лише в аналогічний період 2020 р. (рис. 1).
Проведене обстеження посівів озимих зернових культур в останні дні місяця показало, що після дощів, які відмічалися на початку третьої декади вересня, стан посівів ранніх та оптимальних строків сівби дещо покращився. Особливо це стосувалося пшениці озимої після чорного пару, гороху та ріпаку, де рослини висотою від 8 до 12 см налічували по 2–3 листки, а частина з них знаходилася на початку фази кущіння.
Значно поступалися за розвитком рослин посівні площі, розміщені після непарових попередників (переважно стерньові колосові та соняшник), де пшениця озима навіть за відносно ранніх строків сівби не утворила повноцінних повних сходів, а тому на полях відмічався т.з. «рябчик». За сівби в оптимальні строки та на початку пізніх насіння переважно знаходилося в сухому ґрунті, очікуючи на достатнє зволоження ґрунту.
В першій декаді жовтня утримувалась порівняно прохолодна та суха погода. Середня температура повітря склала 9,1 °С, що було на 1,4 °С нижче середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 6,6–11,0 °С. В світлий час доби температура повітря підвищувалася до 16,2–16,7 °С, а вночі охолоджувалася до 1,7–2,0 °С. В окремі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 30,5 °С тепла та охолоджувалася до 1,2 °С морозу.
Опади впродовж декади були відсутні. Середня відносна вологість повітря за цей час склала лише 48 %. Упродовж 7 днів її значення знижувались до 30 % і нижче, що свідчило про наявність та посилення комплексної дії атмосферної і ґрунтової посухи, яка негативно впливала на умови проростання насіння та розвиток рослин озимих зернових культур, які висівалися в ранні та на початку оптимальних строків після кращих попередників.
До речі, за останні 10 років у першій декаді жовтня холодніше було тільки в 2013 та 2014 рр., а відсутність опадів у цей час відмічалася також не вперше, адже подібна ситуація спостерігалася в 2014 р. (рис. 2).
В другій декаді жовтня встановилася помірна за температурним режимом, з незначною кількістю опадів погода. Середня температура повітря за цей час склала 9,3 °С, що виявилося на 0,7 °С вище середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря варіювали від 4,6 до 12,9 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 19,5 °С, а мінімальна знижувалася до -3,8 °С. У найбільш теплі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 31,3 °С, а в нічний час охолоджувалася до -5,8 °С.
Кількість опадів за декаду склала лише 4,6 мм, або близько 42 % кліматичної норми. За останні 10 років ще менша кількість опадів впродовж другої декади жовтня відмічалася в 2015, 2019 та 2020 роках. Середня відносна вологість повітря становила 69 %, тоді як мінімальна знижувалася до 32 % (рис. 3).
На час настання пізніх строків сівби (10–15 жовтня) запаси продуктивної вологи у всіх горизонтах ґрунту суттєво знизилися. Особливо це стосується посівів пшениці озимої після соняшнику, де, наприклад, в орному шарі (0–20 см) агрономічно цінна волога була повністю відсутня, а в метровому – її кількість не перевищувала 6 мм. Таке низьке вологозабезпечення ґрунту відмічалося вперше за останні 5 років (рис. 4).
Обстеження посівів пшениці озимої в останні дні звітного періоду засвідчило, що в найкращому стані знаходилася озимина після кращих попередників – чорного пару, гороху та ріпаку, де сівба проводилася в ранні та в першій половині оптимальних строків (7–20 вересня). На таких полях рослини знаходилися у фазі кущіння, утворивши від 2 до 4 пагонів. За сівби на початку пізніх строків (3–5 жовтня) у рослин відмічалися повні сходи.
Достатньо складний стан посівів відмічався на полях пшениці озимої після стерньових попередників, де різновікові рослини знаходилися на різних етапах свого розвитку – від появи сходів до утворення 2–3 листків. На більшості посівних площ відмічався т.з. «рябчик», де сходи утворили не більше 55–75 % рослин.
За проведення сівби озимини після соняшнику навіть в порівняно ранні строки сходи були майже повністю відсутні, що пояснювалося, перш за все, тривалою відсутністю продуктивних опадів (більше 2 місяців), яка зумовила значну нестачу необхідної вологи для проростання насіння, росту і розвитку рослин.
В першій половині третьої декади жовтня переважав підвищений температурний режим на фоні бездощової погоди. Середньодобові температури повітря становили 4,9–13,6 °С. В окремі дні у вранішній час відмічалися заморозки інтенсивністю до -3,1 °С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 19,5 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 26,0 °С. Середні показники відносної вологості повітря знаходилися в межах 60–73 %.
Аналіз температурного режиму протягом перших двох осінніх місяців свідчить про те, що за цей час різновікові рослини пшениці озимої, які вирощуються після кращих попередників, накопичили таку суму ефективних (вище +5 °С) температур: за сівби 5 вересня – 326 °С; 10 вересня – 292 °С; 15 вересня – 221 °С; 20 вересня – 166 °С; 25 вересня – 136 °С; 30 вересня – 104 °С; 5 жовтня – 77 °С; 10 жовтня – 43 °С; 15 жовтня – 5 °С. До цього слід додати, що перед зимівлею оптимальною сумою ефективних температур вважається 280–300 °С.
Прогнозуючи подальший стан посівів, слід розуміти, що припинення осінньої вегетації озимих зернових культур, згідно із середніми багаторічними даними, на більшій частині зерносіючих регіонів нашої країни відмічається в третій декаді листопада, а для успішної зимівлі рослини повинні утворити від 3 до 5 пагонів. В поточному році, враховуючи погодні умови та строки сівби, пшениця озима зможе припинити осінню вегетацію в різному фізіологічному стані – від появи «шилець» до фази кущіння рослин. Не є винятком і те, що частина площ озимини розпочне зимівлю, коли насіння за відсутності вологи або надпізньої сівби не проросте і буде знаходитися в ґрунті ще певний час.
Чого слід очікувати зерновиробникам, якщо припинення осінньої вегетації озимих зернових культур відбудеться згідно середніх багаторічних строків, а саме – в першій половині третьої декади листопада? Як свідчать проведені дослідження, при пізніх строках сівби (коли температура повітря становить близько 10 °С) і недостатніх запасах продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (від 10 до 20 мм), сходи з’являються через 29–30 діб, а фаза кущіння настає через 26–28 діб після появи сходів. За таких умов рослини ідуть в зиму недостатньо розвинутими і мають низьку морозо- та зимостійкість. В першу чергу це пояснюється слабко розвинутим вузлом кущіння та малопотужною кореневою системою, що не дозволяє накопичити озимині необхідну кількість пластичних речовин і протистояти несприятливим умовам зимівлі.
Вивчення впливу температури та вологості ґрунту на життєздатність насіння та проростків показало високу залежність їх від тривалості знаходження в ґрунті. Так, через два місяці після сівби життєздатність насіння може знижуватися до 60–65 % і менше. Основною причиною загибелі насіння в ґрунті є ушкодження його різними пліснявими грибами, де переважають Alternaria, Penicillium, Fusarium та інші. Підвищення вологості ґрунту (в межах недостатніх для проростання) також негативно впливає на життєздатність насіння.
Можливі високі температури ґрунту при ранніх та оптимальних строках сівби викликають інтенсивні витрати запасних речовин насіння на процеси дихання, призводять до його пліснявіння, а при послідуючому зволоженні значна їх частина (25–30 %) може не утворювати сходи. Помітне збільшення загиблого насіння спостерігається і при пізніх строках сівби пшениці озимої. Збудники більшості хвороб розвиваються в умовах порівняно низьких температур хоча і повільніше, але здатні виділяти більше метаболітів, які мають негативну дію на зародок насінини.
Також доведено, що при всіх рівних умовах кількість сходів, які з’являються після випадіння опадів, у значній мірі залежить від попередника пшениці озимої. Так, наприклад, за результатами проведених досліджень було встановлено, що найбільша загибель насіння та проростків пшениці озимої спостерігалася при її сівбі по озимині після чорного пару, найменша – після кукурудзи, зібраній на зелений корм.
Таким чином, приймаючи до уваги несприятливий гідротермічний режим більшої частини осіннього періоду, можна стверджувати, що результати перезимівлі озимих зернових культур, як, власне, і майбутній врожай, перш за все, будуть залежати від рівня зволоженості ґрунту впродовж найближчого часу, тривалості осінньої вегетації та температурних показників зимового періоду.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
