Еволюція фінансових інструментів є надзвичайно важливою для розвитку промисловості. Вчасний доступ до фінансування забезпечує виробникам можливість інвестувати у виробництво, збільшувати продуктивність та прибутковість. У зрілих секторах економіки, щоб забезпечити такий подальший розвиток, виробникам потрібно більше фінансових ресурсів. Високий попит можуть забезпечити більш розвинені фінансові інструменти, зокрема, сек’юритизація. В сучасній світовій практиці сек’юритизація забезпечує притік ліквідності та значних обсягів фінансування в сектор, коли можливості традиційних, більш простих інструментів не можуть задовольнити грошові потреби галузі. Сек’юритизація – це техніка структурованого фінансування, що дозволяє кредиторам конвертувати неліквідні активи (кредити, іпотеки, дебіторську заборгованість…) на ліквідні доходні цінні папери. У такий спосіб інструмент дозволяє збільшувати ефективність використання капіталу кредитора, діючи як мультиплікатор. Фактично, будь-який кредит, позика чи дебіторська заборгованість забезпечує майбутній грошовий потік, що з фінансової точки зору є активом компанії. Будь-який актив може стати забезпеченням для залучення фінансування, зокрема через випуск цінних паперів. Цінні папери – це універсальний фінансовий інструмент, який дозволяє «перекласти» активи кредитора на мову, зрозумілу для інвесторів, фінансових інституцій та гравців на ринках капіталу.
Сек’юритизація є універсальною для різних секторів економіки та застосовується, зокрема, і в сільському господарстві, де з огляду на довгий виробничий цикл та масштаби виробництва фермерам потрібно залучати фінансування з зовнішніх джерел, а власних ресурсів кредиторів не вистачає для задоволення попиту фермерів.
Яскравим прикладом успішного впровадження аграрної сек’юритизації є Бразилія, а ключем до цього інструменту стали знайомі для України аграрні розписки. Коротко нагадаємо, що аграрні розписки – це інструмент, що дозволяє агровиробникам залучати фінансування під заставу майбутнього врожаю. Ще в середині 1990-их аграрні розписки були впроваджені у бразильському агросекторі як відповідь на обмежений доступ фермерів до фінансування. Після зростання ринку до 1 млрд доларів фінансування, запроваджені законодавчі зміни розширили сферу застосування аграрних розписок, а також створили підґрунтя для розвитку вторинного ринку через сек’юритизацію. Основні кредитори аграрного сектору зацікавилися такою можливістю, оскільки мали обмежені можливості нарощувати співпрацю з клієнтами-агровиробниками. Зрештою, після більше ніж 20 спроб, у 2009 році відбулася перша сек’юритизація: сільськогосподарська дебіторська заборгованість від аграрних розписок та інших позик стала забезпеченням для випуску цінних паперів на суму 12,5 млн доларів. На сьогодні ринок агро сек’юритизації в Бразилії складає понад 10 млрд доларів активних транзакцій, та понад 3 млрд доларів нових випусків щорічно (у 2019 році). Таке експоненційне зростання ринку насамперед спричинене можливостями та перевагами інструменту для користувачів – кредиторів, які фінансують агровиробників.
У сегменті постачальників матеріально-технічних ресурсів сек’юритизація дозволяє компанії-кредитору відповідати кредитним потребам їхніх клієнтів-агровиробників у простий, ефективний за вартістю та гнучкий спосіб. Доступ до ринків капіталу забезпечує дешевше рефінансування, покращення ліквідності та диверсифікацію джерел залучених коштів для кредиторів. А ті, своєю чергою можуть запропонувати кращі умови співпраці своїм клієнтам агровиробникам.
У фінансовому секторі, сек’юритизацію використовують банки та фінансові установи. Одним з лідерів у цьому сегменті є Rabobank, який пропонує широкий спектр кредитних продуктів агровиробникам, кооперативам, трейдерам, постачальникам матеріально-технічних ресурсів – практично для усіх учасників ланцюга створення доданої вартості в агросекторі. За словами Рікардо Бріто, керівника підрозділу Фінансування ланцюгів доданої вартості в Південній Америці в Rabobank, ключовим аргументом для банку при здійсненні аграрної сек’юритизації є диверсифікація та зниження кредитних ризиків. Банк може нарощувати співпрацю з клієнтом без збільшення впливу кредитних ризиків на баланс та компанію загалом. Завдяки сек’юритизації можна уникнути обмежень та будувати довгострокове партнерство з клієнтами, пропонуючи різні продукти фінансування. Однією з вагомих причин для банків здійснювати сек’юритизацію також є додаткові переваги щодо використання капіталу з більшою ефективністю. Своєю чергою, це дозволяє бути більш конкурентними в ціні продуктів для клієнтів, створюючи стале партнерство. Рікардо зауважує, що для компаній-постачальників МТР сек’юритизація додатково дозволяє знизити боргове навантаження, що часто є більш вагомим аргументом на користь інструменту, аніж навіть доступ до рефінансування. Адже багато міжнародних компаній мають доступ до грошових ресурсів на рівні штаб-квартир і вартість цих ресурсів може бути нижчою, ніж поточна вартість фінансування на ринках капіталу Бразилії. Однак постачальники часто стикаються з високим попитом на продукцію і повинні швидко рости, щоб його забезпечити. Таке зростання потребує значних обсягів робочого капіталу, щоб фінансувати клієнтів-агровиробників на 200-260 днів або й довше. З сек’юритизацією постачальники можуть забезпечити зростання, підтримуючи більш збалансовану позицію щодо боргового навантаження на компанію.
Основні переваги сек’юритизації з практики бразильських кредиторів зводяться до покращення співпраці з клієнтами через нижчу вартість фінансування, розвиток альтернативних продуктів, зниження ризиків тощо. Трохи більше 10 років інноватори проводили пілотні транзакції з простими структурами угоди, але сьогодні учасники ринку розглядають сек’юритизацію як необхідний інструмент, щоб утримувати конкурентоздатність свого бізнесу. Це важливий висновок для українського сільського господарства, яке є одним з драйверів економічного зростання, однак як сектор залишається значною мірою недофінансованим. В 2015 році Україна розпочала практичне впровадження аграрних розписок, орієнтуючись на досвід Бразилії. Інструмент став проривом на українському ринку агрофінансування, лише за 6 років розписки допомогли агровиробникам залучити майже 2 мільярди доларів.
За оцінками експертів, Україна може подвоїти виробництво агропродукції, якщо забезпечить фермерам достатньо фінансових ресурсів для інвестицій в інтенсивні технології, оновлення техніки, реалізацію довгострокових проектів з переробки, зрошення тощо. Минулого року було запропоновано законодавчі зміни, щоб модернізувати аграрні розписки у формі електронного цінного паперу, дешевшого та швидшого для користувачів. Модернізовані аграрні розписки, а також впровадження сек’юритизації, дозволять українському агросектору реалізувати виробничий потенціал та бути конкурентним на глобальному ринку.
Наразі в Україні вже є достатній обсяг транзакцій та прийнятний рівень виконання аграрних розписок для проведення пілотної сек’юритизації. Ключові кредитори в агро зацікавлені у впровадженні інструменту. Сприятлива ситуація склалася також і на ринках капіталу: висока ліквідність та зниження вартості фінансування. Зростає і попит з боку інвесторів, оскільки традиційні об’єкти інвестування, як-от державні казначейські цінні папери, наразі не можуть забезпечити очікувану дохідність. Інвестори шукають нові можливості, все частіше задивлячись на сільське господарство: на фоні пандемії, агросектор залишається одним з найбільш стабільних секторів.
Очікується, що вже наступного року відбудеться перша сек’юритизація сільськогосподарської дебіторської заборгованості з України. Це не лише забезпечить згадані вище переваги для кредиторів та агровиробників, а й відкриє доступ до ринків капіталу та довгострокового партнерства з інвесторами, водночас вибудовуючи досвід та практику застосування фінансових інновацій в агросекторі України.
За матеріалами проекту IFC «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу» ( UACMD), що впроваджується за підтримки Державн ого секретаріат у Швейцарії з економічни х питань (SECO) в 2021-2024 роках. Метою проекту є впровадження інноваційних фінансових інструментів в агросекторі для залучення рефінансування з міжнародних та локальних ринків капіталу.
