Українська економіка під час війни. Що далі?

Джерело

АПК-Інформ

1887

Нам усім спільними зусиллями дуже важливо зберегти макроекономічну стабільність, щоб ми змогли виграти цю війну.

Економіка України зазнає колосальних збитків від російської збройної агресії, й наразі ці втрати оцінити важко, адже війна триває. Однак, усі ми розуміємо, що битви виграє армія, а війну – економіка. Тож, 4 серпня 2022 року під час онлайн-дискусії «Українська економіка під час війни. Що далі?», організованої Південноукраїнським офісом Європейської Бізнес Асоціації, запрошені експерти та гостьові спікери проаналізували стан економіки нашої держави, а також зробили свої прогнози щодо подальшого стану бізнес-клімату. Модерували дискусію Артур Ніцевич, Голова Правничого комітету Південноукраїнського офісу ЕВА, Партнер Interlegal та Микола Мельников, Партнер Interlegal.

Україна — дуже великий гравець на світовому продовольчому ринку. До війни ми експортували понад 15% від світового продовольства кукурудзи та близько 10% зернових. Тобто ми були в одному та іншому сегменті одним із найбільших світових експортерів. Однак, зараз український продовольчий ринок знаходиться у кризовому стані через дію багатьох факторів, які поступово діяли вже протягом достатньо довгого періоду. По-перше, минулі роки були достатньо несприятливі погодні умови для світового врожаю с/г продукції (і ми в Україні цього не відчули тому що у минулому році мали рекордний врожай). По-друге, зростання цін на енергоносії, в першу чергу на газ, які збільшили ціни на добрива. А добрива, це звичайно, важливий компонент собівартості зерна та інших с/г продуктів. По-третє, саме вторгнення росії в Україну та початок війни  теж суттєво вплинуло на світовий продовольчий ринок. Адже багато компаній не захотіли співпрацювати з країною-агресором. По-четверте, звичайно, відсутність експорту зерна із України, також підштовхнуло на зміну цін на продовольство у світі. А за цінами на зерно почали зростати ціни на м'ясо та інші продовольчі товари. Також був ще один фактор, який суттєво вплинув на економіку, та він буде ще мати довготривалий ефект на ринок продовольства. Йдеться про передумову внутрішнього споживання у Китаї. Там все більше людей споживають протеїн і перелаштовуються саме на яловичину. І це своєю чергою збільшує потребу не тільки у м’ясі, але і в зерні, який є кормом для худоби. Усі ці фактори загалом призвели до того, що ціни на продовольство у світі за останні два роки зросли на 60%. Це агрегований індекс який розраховує FAO — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. І у цьому контексті цікавим є власне їхній аналіз, що зараз рівень цін на продовольство у світі він є найвищим за останні десятиріччя. І він є більшим за ті рівні, коли були соціальні негаразди (наприклад «Арабська весна»).

Розпочав дискусію Сергій Ніколайчук, Заступник Голови НБУ, який поділився, як працює монетарна та валютна система в умовах війни та про перспективи української економіки.

Дії НБУ на початку війни спрямовувалися насамперед на підтримання стабільності банківської системи та безперебійності платежів. Це було необхідно для адаптації економіки, бізнесу, населення до нових умов. З цією метою Національний банк зафіксував офіційний курс, ввів валютні обмеження, «заморозив» облікову ставку на рівні 10% та запровадив додаткові інструменти для підтримки ліквідності банківської системи. Завдяки цим крокам на початку війни, а також значному запасу міцності фінансова система гідно пройшла випробовування цими надзвичайно складними умовами.

Поступово бізнес та населення почали пристосовуватися до поточних умов і все більше значення в їх поведінці почала відігравати ринкова логіка ухвалення рішень. За таких умов збереження низької вартості гривневих залучень при значній інфляції створювало значний тиск на валютному ринку. Щоб протидіяти цьому НБУ адаптував свої інструменти до нової реальності.

Пан Ніколайчук нагадав, що у червні НБУ підвищив облікову ставку до 25%. Це досить різкий крок, але необхідний, щоб збільшити привабливість гривневих активів, зменшити тиск на валютному ринку та на міжнародні резерви. Він також розповів, що 28 липня НБУ вперше з початку війни оприлюднив свій Інфляційний звіт з макроекономічним прогнозом, пропустивши вперше за сім років публікацію звіту у квітні 2022 року з огляду на значну невизначеність. Її рівень і зараз залишається надзвичайно високим, однак, якщо порівнювати із ситуацією, яка була у квітні, то прогнози вже можна робити з достатнім рівнем надійності.  

«Наш базовий сценарій, по-суті, є програмним, оскільки він передбачає ефекти від виконання низки необхідних заходів у сфері реалізації економічної політики. Ми в цей сценарій також закладали повноцінне відновлення роботи чорноморських портів України з початку 2023 року та досить суттєве зниження безпекових ризиків завдяки успішним діям української армії. Зрозуміло, що порівняно з довоєнним рівнем ризики залишатимуться досить високими», – зазначив пан Ніколайчук.

За реалізації цих припущень, інфляція, за прогнозами НБУ, у цьому році прискориться трохи вище 30%, а в наступному році знизиться близько до 20% та у 2024 році – до однознакового рівня. Повернення інфляції до цілі 5% очікується лише у 2025 році. Таке помірне зниження інфляції у наступних роках пов’язане з необхідністю корекції урядом низки адміністративних тарифів до ринкових рівнів, ураховуючи значну вартість енергоносіїв на світових ринках.

Прогноз НБУ також передбачає повільне відновлення економіки з поточних рівнів.

«Загалом ми очікуємо, що за цей рік ВВП України скоротиться на третину і лише частково нівелює ці втрати протягом 2023-2024 років. Зрозуміло, що такі втрати цього року зумовлені ефектами війни: прямими втратами інфраструктури, руйнуванням підприємств, блокуванням морських портів, низьким попитом у більшості секторів, значною міграцією, суттєвою втратою людського потенціалу. Очікуємо, що вплив цих факторів буде досить вагомими до кінця цього року і відновлення у наступні роки буде зумовлюватися насамперед зниженням безпекових ризиків. Водночас, враховуючи значні втрати виробничого та людського потенціалу та все ще високі безпекові ризики – темпи відновлення у 2023-2024 роках становитимуть близько 5-6% на рік», – розповів пан Ніколайчук.

Він уточнив, що базовий прогноз НБУ має певні «upside» ризики, тобто ті ризики, реалізація яких призведе до ліпшого розвитку макроекономічних показників, ніж очікує НБУ. Прогноз, зокрема не враховував відкриття українських портів у цьому році, а також реалізація «Плану Маршалла» тобто надходження досить значних обсягів міжнародної допомоги як від офіційних кредиторів, так і приплив приватного капіталу.

«Наш базовий прогноз з одного боку закладає досить оптимістичні припущення щодо безпекових ризиків та запровадження заходів економічної політики. Але все ж таки сподіваємося, що реалізовуватимуться насамперед позитивні ризики, пов’язані з міжнародною допомогою, і з відновленням функціонування морських портів та іншої інфраструктури», —  зауважив пан Ніколайчук.

У контексті початку експорту зерна з портів України пан Мельников висловив свої побоювання, чи усі гроші підуть до України. Адже є вірогідність, що більша частина цього зерна вже продана і належить іноземним трейдерам. Тут пан Ніколайчук прокоментував, що якщо обсяги експорту зерна будуть розширені за рахунок нормального функціонування Чорноморських портів, ефекти будуть досить вагомими і позитивними у поточних умовах. «В будь-якому разі за умови налагодженої роботи портів українська економіка отримає додатковий ресурс. Це також вивільнить елеватори, що дасть змогу зібрати новий врожай в більших обсягах і нормально провести посівну у наступному році. У цьому питанні є багато аспектів і вони досить позитивні», – підкреслив Сергій Ніколайчук.

Далі Світлана Михайловська, Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів ЕВА, розповіла про зміни у динаміці можливостей бізнесу та інвестицій та пошук потенційних партнерів, як в Україні так і за її межами у рамках Комітету відновлення України ЕВА та Комітету безпеки та захисту бізнесу ЕВА.
«Сьогодні дуже важко говорити про інвестиції. За різними оцінками експертів ризики інвестицій сягають 40%. Тому говорити про інвестиції та їхнє пряме залучення за відсутності страхування військових ризиків та відсутності певних гарантій неможливо. Тим не менш, ми над цим працюємо, у Комітеті відновлення України, та у всій Асоціації налаштовуємо зовнішню комунікацію, відновлення В2В matching але уже з іноземними компаніями-партнерами. Досить класно бізнес себе проявив і це показала наша платформа EBA Second Bank Chance, яку ми запровадили до повномасштабного вторгнення рф, яку ми запровадили для впровадження ідей сталого розвитку. Вона була повністю переформатована у формат підтримки армії, тероборони, волонтерів, бізнесу, В2В. Це дійсно надзвичайно важливо те, що ми змогли зробити це в рамках Асоціації, всередині країни, залучаючи зовнішніх партнерів. Нам важливо відбудовувати цей вектор. Ми уже провели декілька зустрічей з Посольствами, пануємо активізувати цю роботу вже восени, залучаючи бізнес-асоціації з країн Європи і налагоджуючи контакти. Ми бачимо в цьому великий потенціал для відбудови і налагодження бізнес-зв’язків. Так, бізнес активно підтримує нашу армію і бюджет України. Одним із поштовхів такого відновлення стало скасування обмежень щодо критичного імпорту. Однак одним із ризиків, з іншого боку, ми вбачаємо розмови про потенційне запровадження 10% збору на імпорт. Ми розуміємо для чого це робиться і побоювання щодо відтоку валюти є аргументованими. Разом з тим ми отримуємо досить багато негативних звернень щодо ідей запровадження додаткового імпортного збору. Адже бізнес тільки-тільки почав в цьому русі відновлюватися і це може стати дійсно досить болючим сигналом. І сьогодні ми говорили зокрема про це на зустрічі з паном Гетманцевим та з представниками Національної ради з відновлення України. Зі свого боку ми пропонуємо органам влади продовжувати активну Співпраця Мінфіну, НБУ, Офісу президента надзвичайно важлива і потрібно думати про більшу гнучкі запобіжники тих ризиків, які вони вбачають за необхідне вирішити цим додатковим імпортним збором. Тому не можна «затягувати ремені» ще більше. Тому дерегуляція, прогнозована і розумна фіскальна політика — досить важливі для стабільності і відбудови бізнес-процесів. Серед головних ризиків, які ми вбачаємо сьогодні — це прийняття будь-яких популістських рішень, адже наступні роки у нас будуть передвиборчі. І ми закликаємо органи влади і працюємо для бізнесу, який продовжує працювати, забезпечувати робочі місця і платити податки», — зауважила пані Михайловська.

Ще один напрямок, над яким працює ЕВА — це повне перезавантаження трудових відносин. Адже сьогодні це є дуже сенситивна тема, через те, що кадровий ресурс бізнесу суттєво обмежений. Разом з тим бізнес стикається з питанням мобілізації, яке постане ще гостріше вже у вересні, адже певне бронювання працівників, здійснене навесні цього року, закінчується і восени розпочнеться нова хвиля бронювання. Асоціація вже неодноразово стикалися з великою кількістю запитів від компаній щодо відсутності єдиної уніфікованої, чіткої процедури, адже кожне відомство трактувало її по-різному. Тож активна робота Асоціації ведеться і в цьому напрямку також.

Про ситуацію на світових ринках із продовольством та тенденції на валютному ринку розповіла Олена Білан, Головний економіст, Директорка аналітичного департаменту «Dragon Capital».  

Пані Білан зазначила, що ситуація суттєво покращилась після того, як НБУ послабив офіційний курс та зафіксував його на новому рівні, а Уряд разом з Парламентом відновили оподаткування імпорту. Найважливіше завдання для всіх органів влади під час війни – зберегти макроекономічну і фінансову стабільність. Тому введення додаткового імпортного збору, який зараз обговорюється, навряд чи можна буде уникнути, незважаючи на певний негатив для бізнесу. «Бізнес стоїть перед вибором  — удорожчання імпорту на 10%  зараз, чи на ще одна девальвація на 20% або більше в майбутньому»,  —  підкреслила пані Білан. 

«Зростання світових цін на продовольство — це не тільки проблема голоду в окремих країнах. Це й проблема геополітична, тому що суттєво зростає ризик соціальних протестів, зміни влади, локальних конфліктів. В цьому контексті угода щодо відновлення експорту зерна з України має позитивні наслідки для імпортерів зерна, світової економіки і також для економіки України. За умови, що потужності портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний», які були зафіксовані в угоді, будуть використані принаймні на довоєнному рівні, експорт зерна може більше ніж подвоїтись порівняно з поточними  обсягами перевалки наземними шляхами, сягнувши майже  5Мт на місяць – близько до довоєнного рівня. Це дозволить збільшити експортну виручку на 800 млн. дол на місяць або на 25% порівняно з поточним обсягом, що позитивно вплине на валютний ринок та знизить тиск на резерви НБУ. Хоча поступово позитивний ефект буде нівелюватись збільшенням імпорту.

Інший важливий фактор для економіки – врожай наступного року. Тривалий експорт портами допоможе розвантажити елеватори для зберігання зерна від майбутнього врожаю. Це разом із збільшенням доходів від експорту дозолить аграріям розширити посівні площі за рахунок північних регіонів, які були заміновані під час посівної цього року. Таким чином врожай зернових наступного року може зрости 15%. Для порівняння, до розблокування портів ми очікували зниження врожаю на 10% р/р, через брак коштів на посівну та потужностей для зберігання.

Таким чином, за умови безперебійного виконання угоди, ми оцінюємо її загальний влив на зростання економіки на рівні 5,0 відсоткових пунктів. При цьому очікуємо прискорення інфляції на 3% відсоткових пунктів, адже пожвавлення експорту зерна сприятиме відновленню внутрішніх цін, що з часом  відобразиться на цінах на борошно та хліб. При цьому ризики виконання угоди залишаються високими, адже вона діє 120 днів з можливістю пролонгації, на що росія може не дати згоди.  Також можуть бути затримки кораблів при інспекції чи порушення гарантій безпеки».

Тут пан Ніцевич додав, що ситуація на ринку продовольства, як і енергоресурсів дуже залежна від логістики. Ситуація з портами показала ризики, які були «майже неочікувані». Тож виникло запитання: які зміни в нових обставинах слід очікувати в політиці світових інвесторів в транспортну галузь? У цьому контексті пані Білан зазначила, що в Україні інвестиції залишаються ризикованими і поки не буде страхування воєнних ризиків або суттєвого покращення безпекової ситуації в економіку навряд чи будуть інвестувати. Пан Ніцевич додав, що треба дивитись що роблять світові лідери інвестуючи в логістику та робити те ж саме. Україна заручник ситуації з війною, але це не унікальний випадок в історії. Своєю чергою, пан Мельников зауважив, що війна завершиться перемогою України але по різному ми уявляємо як це буде. Адже, наприклад, перемога може трактуватись з точки зору логістичної галузі як безпечне та безперебійне судноплавство у всій акваторії Чорного моря та погодився, що глобальна безпека по всій Україні буде індикатором для початку відновлення в Україні. Пані Білан додала, що для економіки зараз найбільший ризик пов’язаний з війною — це ризик ракетних атак, які можуть бути у будь-якому місці країни. Це може бути перепоною для поновлення інвестиційної діяльності, повернення наших дітей з інших країн. Якщо ми зможемо зменшити ці ризики до мінімуму або за допомогою наших партнерів посилити протиракетну оборону, для економіки це вже буде частковою перемогою.

Своєю чергою Сергій Якубовський, Економіст, доктор економічних наук, професор ОНУ ім. І.І. Мечникова зосередився переважно на економіці Півдня України та Одещини зокрема.

Так, за словами пана Якубовського, рівень безробіття на Одещині з січня по липень збільшився в Одесі на 88%. Якщо говорити про Україну в цілому — безробіття зросло на 83%. Тож в Одесі воно навіть більше на 5% ніж в середньому по Україні. Щодо соціально-економічних наслідків війни для Одеського регіону  по окремим видам товарів бачимо що значно зросли ціни (овочі +85%, паливо та мастила +57%, фрукти +52%, каналізація +27%, транспорт +26%, риба +25%, макаронні вироби +22%). І це теж впливає на розвиток економіки та добробут населення Одещини.  Щодо експорту та імпорту Одеського регіону до липня, динаміка була погана до липня поки не почав працювати зерновий коридор, тож зараз ситуація має шанс налагодитись. Якщо все буде в цьому напрямку розвиватись, це покращить ситуацію з імпортом та експортом у Одеському регіоні. Але, що цікаво, у нашого регіону, навіть з урахуванням блокування портів, додатне торгівельне сальдо. Адже за перші 5 місяців ми експортували більше ніж імпортували. У січні та лютому на 225% експорт регіону збільшився. Щодо імпорту на початку року він зростав, але потім відбулось суттєве падіння на 72% у порівнянні с травнем 2021 року.

Серед пропозицій спікера щодо подальших дій бізнесу та суспільства Одещини в умовах війни можливими сценаріями, на думку пана Якубовського, можуть бути: підготовка інвестиційних проєктів для Одеського регіону та звернення до міжнародних економічних організацій щодо їх прямої підтримки, пропозиції щодо врегулювання виїзду військовозобов'язаних за кордон, зокрема моряків, пропозиції щодо розширення діяльності рекреаційного бізнесу на узбережжі Одещини, продовження співпраці з європейськими партнерами та налагодження нових зв'язків з компаніями Туреччини, Ізраїлю та Китаю тощо.

Пан Якубовський прокоментував дії органів влади Украйни під час війни, зокрема з приводу повернення з 1 липня більшості тарифів на імпорт, обмеження на торгівельну та рекреаційну діяльність, непрозорий перерозподіл через уряд всієї фінансової допомоги та зовнішніх кредитів, обмеженість інформації, закриття багатьох інформагенцій, несприятливі умови вступу до ВНЗ (особливо для біженців поза України), відсутність прозорої системи, регулювання перетину кордону для військовозобов'язаних, що з одного боку зменшую трудову мобільність, з іншого — стимулює шалену корупцію. Так, на його погляд, перші три дні були найбільш ефективними. Але потім ситуація змінилась.

«Ми маємо обговорювати якою може бути перемога. Ми маємо глибше розглядати можливу перемогу. Керівництво України обговорює «В'єтнамській сценарій», тобто сценарій абсолютної перемоги. Другий сценарій, який обговорюється «Корейський» сценарій», оскільки багато хто в Європі вважає що не буде миру і війни але буде якась угода. Ще може «Грузинський» сценарій; «Придністровський» сценарій. І найголовніше ми маємо обговорювати усі ці сценарії, а не тільки повну перемогу. Можна економічний потенціал відбудувати дуже швидко, якщо війна закінчиться, але якщо вона буде довго тривати нажаль декілька млн українців залишиться в Європі і ми їх втратимо. Тим паче Європейці роблять усе можливе, щоб втримати їх там», — зауважив пан Якубовський.

Європейська Бізнес Асоціація вдячна усім експертам за продуктивну дискусію та обмін релевантною інформацією, досвідом та експертизою. Ми переможемо! Слава Україні!

Реклама

Вхід