Реліз: “Як тримається на плаву бізнес у Південному регіоні: досвід членських компаній Асоціації в Одесі”

Джерело

АПК-Інформ

1019

З початку війни український бізнес зазнав ряд трансформацій задля продовження своєї активності. Зокрема, Південний регіон України знаходячись під постійними обстрілами, та враховуючи загострення енергетичної ситуації в країні, все одно продовжує адаптувати бізнес-процеси.

15 листопада 2022 року під час дискусії EBA Odesa Business Talks (kaleidoscope): «Як тримається на плаву регіональний бізнес?», організованої Південноукраїнським офісом Європейської Бізнес Асоціації у партнерстві з членською компанією Interlegal було висвітлено актуальну бізнес-ситуацію в Одеській області у розрізі декількох галузей економіки.

“Важливо зробити огляд ситуації та зрозуміти як український бізнес тримається на плаву на прикладі декількох галузей, які є типовими для Півдня України. Тож, серед учасників дискусії сьогодні представники від логістичного бізнесу, агро виробництва, виробничої компанії, а також крюїнгового напрямку”, — зазначив модеруючи захід Артур Ніцевич, Партнер Interlegal, Голова Правничого комітету Асоціації в Одесі.

 

Розпочала обговорення Катерина Морозова, Керівник Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, озвучивши результати останнього опитування Регіонально Індексу 2022 та головні проблеми з якими стикаються компанії у своїй діяльності.

 

Так, до ТОП-проблем одеські бізнесмени віднесли труднощі з логістикою та зниження купівельної спроможності населення, а на третьому місці – відтік кадрів за кордон. Так, усі компанії повідомили про збитки внаслідок військових дій. При цьому оцінки компаній розділені, так 1/2 оцінює збитки до 50%, а інші - понад 50%. У майбутньому бізнес планує зосередитись на підтримці діяльності в умовах воєнного стану, виході на нові ринки, оптимізувати штат співробітників. Відтак, важливу роль у післявоєнній відбудові області відіграватиме відновлення виробництв та створення нових робочих місць, залучення в регіон інвесторів, грантова/кредитна підтримка бізнесу. Компанії також чекають на реконструкцію та розмінування інфраструктури, розблокування портів і відновлення торгівлі.

 

Також пані Морозова розповіла про новий проєкт Асоціації — Global Business for Ukraine, покликаний об’єднувати глобальний бізнес навколо України, ділитися з міжнародною бізнес-спільнотою інформацією про Україну, існуючі можливості, прогнози та настрої бізнесу, що працює в країні, надавати допомогу та підтримку глобальним компаніям у знаходженні партнерів, клієнтів, стейкхолдерів в Україні та сприяти залученню інвестицій в країну.

 

Іван Сакаль, Фінансовий директор Agrofusion, поділився інформацією щодо стану, у якому опинився аграрний та виробничий бізнес, який знаходився найближче до лінії фронту. Так, головним напрямком діяльності компанії є вирощування томатів та виробництво томатної пасти.

 

Війна зачепила компанію на всі 100%. Адже територіально підприємства Agrofusion знаходяться у Херсонській та Миколаївських областях. До війни у володінні підприємства було 4 заводи, а зараз залишився лише 1, який доводилось постійно ремонтувати через регулярні обстріли рф. Загалом обсяги впали у 10 раз, у порівнянні із попереднім роком. Цьогоріч 860 га землі знаходилось в обробітку. Для порівняння, минулоріч обсяги земель становили 33 650 га. Більше того, усі поля були заміновані, а їхнє розмінування займе багато часу. Із хороших новин те, що на днях звільнили м.Снігурівку і Миколаївська область вважається звільненою. Однак збитки за останні 8 місяців дуже суттєві.

 

Відтак, за словами пана Сакаля, надія на відновлення є. Зокрема, першочерговими заходами по відродженню агропромислового комплексу України стануть: розмінування полів, пільгові державні програми оренди, лізингу та придбання сільськогосподарської техніки, реструктуризація кредитів на 3-5-7 років для позичальників майно яких зазнало втрат та пошкоджень, державні та міжнародні гранти, відновлення зрошувальних систем, можливість оренди с/г земель, що належать закладам освіти та науки тощо.

 

Ольга Ільницька, Керівник відділу з управління ланцюжками поставок Ukratlantic, поділилась досвідом виробничої компанії, щоб показати як працює та виживає цей бізнес. Підприємство поновило операційну діяльність 18 квітня спочатку частково, однак протягом трьох місяців повернулося до регулярного графіку роботи. Постачання готової продукції клієнтам компанія відновила дещо раніше, у березні 2022 року (на ринок України та Польщі).

Перше, з чим зіткнулась компанія Ukratlantic під час війни, це втрата партнерів по певним групам компонентів, таких як: картонні коробки, поліамід для виробництва деталей із пластику тощо. Ризик втрати постійних постачальників зберігається й досі, хоча прямі поставки від усіх закордонних та локальних постачальників вже поновлені. Крім того, більшість міжнародних компаній у перші тижні війни анулювали замовлення підприємства, що створило дефіцит комплектуючих надалі. Попит на нашу продукцію у весняні та літні місяці був дуже високим, потрібно було максимально швидко заповнити цей дефіцит. Варто зазначити, що багато українських партнерів досить швидко відновили свою роботу і демонструють дуже хорошу дисципліну поставок, навіть у тих місцях, які знаходяться неподалік зон активних бойових дій. Другий блок завдань був пов'язаний з транспортом та оптимізацією логістичних ланцюгів. На даний момент компанії та її постійні партнери, адаптувалися до нових умов і ситуація з наявністю автотранспорту стабілізувалася. Крім того, новий виклик, актуальний для всіх підприємств в Україні – обмеження на постачання електроенергії. Тож, підприємство перейшло переважно на роботу у нічні зміни. Крім того, компанія розпочала новий проєкт “Energy saving”. Зокрема, технічні фахівці Ukratlantic проаналізують споживання ресурсів на кожному етапі виробництва та визначать подальші дії для зниження споживання електроенергії, газу та води.

Необхідною умовою роботи в таких складних умовах, що швидко змінюються, в яких зараз працюють виробничі компанії є здатність швидко адаптуватися до нових обставин, підтримувати постійний контакт з партнерами: клієнтами, постачальниками, підрядниками. Це стосується як іноземних партнерів, які відчувають нестачу інформації про події в Україні і спочатку ставилися з недовірою до того, що підприємство може функціонувати в таких умовах, так і до українських партнерів для того, щоб бути поінформованими про можливі ризики, щоб їх попередити”, — зазначила пані Ільницька.

Рашід Буда, Генеральний директор MSC Ukraine розповів детальніше про ситуацію на ринку контейнерних перевезень в Україні станом на листопад 2022 року.

 

Відтак, за словами пана Буди, із хороших новин для українського бізнесу є те: що всупереч усім складнощам, пов'язаним із переходом української контейнерної логістики з українських портів на європейську, більшість стейкхолдерів на ринку успішно перебудували свої процеси. Так, завдяки спільній роботі та постійній взаємодії бізнес вийшов на відносно ефективні схеми роботи. Цьому є підтвердження у вигляді значного зростання обсягів перевезень за останні місяці. Наступна новина: зниження попиту на морські перевезення на основних ринках світу (Північна Америка, Європа, Азія). Імпорт дозволив рівномірно розподілити корисний обсяг не тільки на морських суднах, а й серед супутньої інфраструктури і, як наслідок, призвело до відсутності великого скупчення контейнерів у портах та перевантаженості терміналів, а також регулярної продуктивної (без затримок приймання та видачі контейнерів). Це значним чином знизило витрати за простій автоперевізників, за зберігання у портах, у тому числі на демередж та детеншен. Більш того, у листопаді Україна та Румунія досягли домовленостей про спільні дії для прискорення вантажних перевезень річкою Дунай та Сулінський канал. Враховуючи можливість експлуатації каналу 24/7 рух суден у контейнерному сполученні в порти Ізмаїл і Рені стане регулярним, а їх кількість збільшиться, що дозволить вибудовувати нам певні бізнес-моделі роботи агентства. Однак, із негативних тенденцій, суднозаходів у наші порти поки що немає і не плануються. Крім того, сьогодні в Україні існує великий дефіцит контейнерного обладнання. Причиною останньому є суттєве зменшення обсягу імпорту та продовження зростання експорту, що створює великий дисбаланс між їхніми обсягами, і як наслідок, великий дефіцит контейнерного обладнання. Це серйозна загроза нашому експорту, оскільки вартість перевезення порожніх контейнерів є досить високою.

 

Варто зазначити, що MSC Ukraine спільно з Головним офісом дозволили вільне переміщення та використання контейнерного обладнання з найближчих країн, таких як Румунія, Польща, Болгарія та Угорщина для українських експортерів, що сьогодні допомагає згладити дефіцит наданого в Україні обладнання, сприяючи українському бізнесу загалом. При цьому автоперевізник має можливість поєднати доставку експорту за кордон зі зворотним шляхом, доставивши порожній контейнер під наступний експорт.

 

Олександр Сагайдак, Керівник Olvia Maritime висвітлив стан крюїнгового бізнесу у регіоні та головні виклики галузі.

 

За оцінкою пана Сагайдака, не зважаючи на те, що крюїнги — це офіси іноземних компаній та незалежні агенти, однак усі вони не можуть оговтатись та впливати на ситуацію. Так, крюїнги зараз працюють дистанційно (частина співробітників у евакуації в Західній Україні або за кордоном, інші – в ЗСУ), а також перепрофілювали свою діяльність. Загалом, галузь зазнала сильного падіння бізнесу. Наразі немає можливості шукати та перевіряти моряків, ускладнений виїзд моряків, складна логістика, підвищені ціни на зв’язок і деякі інші послуги, а принципали наймають інших моряків. Самі ж моряки не можуть виїхати (або дуже складно), не мають можливості отримати візи (США наприклад), не бажають платити хабарі за іспити, не платять податки, майже не йдуть в армію (та й не всі там потрібні) та не працюють на березі.

 

Більш того, за словами спікера нашій державі необхідно розробити програму підтримки морського бізнесу і зокрема — крюїнгу та роботи моряків, організувати саморегульовану систему крюїнгів, налагодити систему об’єктивної оцінки знань моряків, врегулювати питання податків моряків тощо. Крім того довгострокова програма повинна включати розбудову власного торгівельного флоту та ВМС – для підтримки торгівельного флоту на морських та океанських шляхах.

 

“Нам із вами на економічному фронті не легко. Проте, те що нам може допомогти зараз – це постійна комунікація з командами, діалог з владою, а також українськими та іноземними бізнес-партнерами”, — підкреслив пан Ніцевич, підсумовуючи виступи спікерів.

 

Сьогодні Україна переживає непрості часи, тож, безперечно, вкрай важливою є також міжнародна підтримка та розвиток відносин між бізнесом в Україні та за кордоном, щоб ще більше підсилювати економічний фронт країни.

 

Реклама

Вхід