Розділи

EBA Expert Talks: «Дунай – Логістика по-новому» 2.0. Підсумки 2023.

Джерело

АПК-Інформ

8054

 

Півроку тому ми зустрічалися на першому заході EBA Expert Talks: «Дунай – Логістика по-новому». За цей час відбулися зміни у судноплавстві та логістиці. Цілий рік дунайський хаб розвивався швидкими темпами. Але останні два тижні є дуже бурхливими, з відкриттям українського морського коридору, багато компаній з Дунаю відразу повернулися до портів «Великої Одеси», і це досить сенсативно відчувається на економіці дунайського регіону. 

22 листопада 2023 року під час дискусії EBA Expert Talks: «Дунай – Логістика по-новому» 2.0. Підсумки 2023, організованої Південноукраїнським офісом Європейської Бізнес Асоціації у партнерстві з Interlegal ми говорили про: основні виклики транспортної галузі у 2023 році, поточний стан експортних перевезень залізницею, досвід взаємодії в Ренійському та Ізмаїлському портах, загальний огляд контейнерного бізнесу у регіоні, особливості морської логістики на Дунаї, з якими труднощами стикається бізнес, практика та особливості морського арешту на Дунаї, розвиток експортного та логістичного хабу у районі Паромної Переправи “Орлівка – Ісакча”.   

Зустріч відкрила Катерина Морозова, Керівник Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації.  Вона зазначила, що повномасштабна війна в Україні суттєво вплинула на ланцюги постачання товарів. Закриття повітряного простору України, блокування частини морських та річкових портів України, значні пошкодження залізничної мережі та інфраструктури країни призвели до того, що бізнес закликає найперше фокусуватися на відновленні інфраструктури, транспортних вузлів та сполучень. А російські удари по інфраструктурі Одеського регіону тільки посилили логістичні та інфраструктурні виклики для півдня України. І попри те, що значна увага останніми днями прикута до діалогу задля розблокування польсько-українського кордону, ми переконані, що розвиток транскордонної інфраструктури Бессарабії теж є вкрай важливим.  Розбудова інфраструктури має бути у фокусі повоєнного відновлення Одеського регіону - це головний меседж за результатами опитування регіональних компаній влітку, 2023 року. 

Модерував захід Артур Ніцевич, Голова Правничого комітету Європейської Бізнес Асоціації в Одесі, партнер Interlegal, який зазначив, що наслідки блокади портів в контексті Дунайського регіону та України загалом, слід визнати, такими, що спричинили великі труднощі та проблеми. Проте важливо зауважити, що там, де виникають труднощі, з'являються рішення та нові можливості. Внаслідок блокади портів, зокрема "Великої Одеси", порти Дунайського регіону зазнали значного пожвавлення своєї діяльності. Перед війною, частка загальної перевалки в цих портах становила до 4%, але з початком військових подій залишилися активними порти Ізмаїлу, Рені та Усть-Дунайську. Це змусило аграрні, логістичні та трейдингові компанії переорієнтувати свої логістичні потоки та навіть перемістити частину бізнесу у цей регіон. Отже, як і в багатьох випадках, криза стала стимулом для переосмислення та пошуку нових можливостей. Дунайський регіон, з одного боку, врятував підприємства від наслідків блокади, з іншого - виникли свої труднощі та перепони в розвитку бізнесу, які потребують виважених стратегій та адаптації до нових реалій. 

 

Як бізнес адаптувався до інтенсивності змін та до роботи у цьому регіоні? Та які висновки можемо зробити за майже два року інтенсивної роботи.   

 

Дар’я Січкар, менеджер комітету з логістики EBA, поділилась результатами Інфраструктурного індексу ЕВА 2023 та основними викликами транспортної галузі у 2023 році. Зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства – ТОП-3 виклики транспортного бізнесу у 2023 році такими є висновки галузевого дослідження Інфраструктурний індекс 2023, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією. Більшість опитаних, а саме 84% компаній готові відновити логістику через морські шляхи після деблокади портів, при чому більшість готові зробити це в найкоротші терміни. Водночас 29% говорять, що для цього потрібне буде залучення додаткового фінансування, в тому числі державної підтримки.  Зокрема, йдеться про необхідність фінансування відновлення пошкодженої портової та залізничної інфраструктури. За минулий рік з 79% до 70% скоротилась кількість респондентів, що вважають за необхідне розвивати мережу стратегічних універсальних транспортних хабів у західних регіонах України, які можуть виступати у якості резерву потужностей. Водночас 26% вважають, що це будуть зайві інвестиції після відновлення судноплавства в Чорному морі. Аналогічно, з 76% до 61% скоротилась кількість тих, хто вважає за доцільне розвивати проєкти з розвитку транспортної інфраструктури (морські термінали, залізниця) європейських країн-сусідів за рахунок українських інвестицій. Наразі 36% вважають, що така інфраструктура буде зайвою і неокупною після відкриття портів. Отже, для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку бізнесу, влада має сфокусуватися на розблокуванні морських комерційних перевезень та відкритті українських портів для усіх видів вантажів, забезпеченні страхування ризиків для інвесторів, а також будівництві і модернізації колій в напрямку кордону з ЄС та дунайських портів

Антон Шапран, директор Maritime Logistics, розповів про особливості морської логістики на Дунаї. Морська логістика на Дунаї під час повномасштабної війни проти Україні не є винятком і вносить свої унікальні виклики для компаній. Одним з найбільших викликів є забезпечення безпеки в умовах військових дій. Місця для сховища товарів можуть стати об'єктом атак, а логістичні шляхи можуть бути перекриті, яскравим прикладом є перекриття морських шляхів. Це призводить до необхідності пошуку альтернативних маршрутів, що може збільшити витрати та затримати доставку. В умовах війни зросла комплексність митних формальностей. Це важливо враховувати при плануванні маршрутів і оформленні документації для забезпечення правильної і швидкої доставки. 

 

Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи Укрзалізниці озвучив  поточний стан експортних перевезень залізницею.   Упродовж 2021 року Укрзалізниця активно здійснювала перевезення вантажів, досягаючи значної кількості тоннажу щомісячно. Однак початок війни в 2022 році та наступне блокування морських портів стали викликом для логістики, що призвело до серйозних втрат. Внаслідок блокади морських портів Укрзалізниця втратила можливість перевезення значної кількості вантажів, зокрема експортного напрямку до портів. Спад внутрішніх перевезень став результатом зупинки діяльності 60% підприємств. У такі складні моменти Укрзалізниці довелося вживати заходів для збереження логістичних потоків. Дві основні альтернативи включали перенесення експортних вантажів на західні кордони та використання портів у усті Дунаю. Однак і ті, і інші варіанти не були вільні від труднощів та обмежень. Порти у Дунаї виявилися можливістю для збільшення обсягів експорту, але не змогли повноцінно задовольнити потреби у перевезенні рудних вантажів та зернових через відсутність євро-колії та іншого технічного обладнання.  

 

Тарас Драган та Олексій Банних, провідний юрист Interlegal та клеймс-хендлер Interlegal зосередилися на практиці та особливостях морського арешту на Дунаї.    

Загалом, арешт судна - це тимчасове затримання його за рішенням суду для виконання морських вимог, не супроводжується конфіскацією. Такий захід може застосовуватися лише для задоволення морських вимог.  

У контексті Дунаю арешт судна має три основні особливості, що вимагають уваги. По-перше, Дунай не є морем, хоча конвенція стосується саме морського арешту. По-друге, Ренійський торговельний порт технічно вважається морським. Додатково була обговорена тема погодження контракту при застосуванні месенджеру, погодження усіх деталей у будь-якій соціальних мережах у майбутньому судом може вважатися чинним договором, тому колеги рекомендують усім уважніше ставитися до процесу обговорення умов у месенджерах, а поставлене ємодзі може слугувати підтвердження умов договору. Отже, робота з юридичними питаннями стає складнішою, але команда Interlegal успішно впоралася з усіма випадками морського арешту на Дунаї. 

 

Рашид Буда, директор MSC Ukraine, розповів про український контейнерний бізнес в 2023 році, він зазначив, що цей напрямок стикається з великими викликами в контексті воєнної ситуації. Обмеження в транспортних шляхах, блокада морських портів та переривання логістичних ланцюгів ставлять під сумнів звичайний порядок справ. Умови війни змушують компанії переглядати свої стратегії та активно диверсифікувати маршрути. Шукаючи альтернативні шляхи та збалансовані логістичні рішення, бізнеси мінімізують ризики та забезпечують сталість постачань використовуючи технологій та інновацій. Впровадження систем моніторингу та автоматизації стає важливим елементом стратегій управління ризиками. 

 

Павло Коновалов,  директор дунайського офісу компанії UPSS Terminals, поділився досвідом взаємодії в Ренійському та Ізмаїлському портах.   

«Цікавий факт: Дунай визначає свою протяжність не від джерела, а від гирла, роблячи його другою за величиною річкою Європи. Зі специфікою цього регіону ми стикаємось щодня. Порти Ізмаїл та Рені, обладнані технічним потенціалом на перевантаження до 15 мільйонів тон вантажів, відіграють ключову роль. Недавній звіт Міністерства Інфраструктури України вказує на плани збільшити пропускну спроможність українських портів на Дунаї до 25 мільйонів тон щорічно. 

Очікується модернізація портів, будівництво нових терміналів та розвиток інфраструктури. Україна і Румунія також об'єднали зусилля для поліпшення експортних потужностей через українські та румунські канали Дунаю. Незважаючи на всі можливості, військовий конфлікт з Росією накладає серйозні виклики на розвиток регіону. Відкриття великих портів в Одесі також викликає необхідність регулювання вантажопотоків та надання підтримки для збереження стабільності на Дунаї. Необхідна відповідальна позиція держави щодо захисту бізнесу та розвитку регіону, адже порти є не лише економічними катализаторами, а й ключовими засобами забезпечення безпеки та стійкості», - зазначив пан Коновалов. 

 

Юрій Дімчогло, засновник ТОВ “Поромний комплекс Орлівка”, звернув увагу на розвиток експортного та логістичного хабу у районі Паромної Переправи "Орлівка – Ісакча". Війна завжди накладає свій відбиток на економіку та транспорт. У випадку його компанії, ситуація складна через непередбачуваність воєнних дій. Але саме в таких умовах важливо розвивати логістичні та експортні хаби для підтримки економіки та забезпечення національної безпеки. Хаби, такі як "Орлівка – Ісакча", можуть стати ключовим елементом економічної стійкості під час воєнних подій. Розвиток таких точок сприяє збільшенню обсягів експорту, забезпечуючи стабільність економічних потоків. Незважаючи на війну, державі необхідно вживати заходів для збереження інфраструктури та забезпечення безпеки транспортних маршрутів. Одним із ключових факторів покращення роботи хабу є посилення інвестицій та допомога держави в розвитоку, що і надалі забезпечити його стабільність та відновлення після завершення війни. Підсумовуючи, умови воєнного конфлікту не повинні ставити крапку на розвитку експортних та логістичних хабів. Навпаки, це може бути можливістю для країни стати більш стійкою та конкурентоздатною на міжнародному ринку. Ретельне планування, інновації та співпраця забезпечує ефективний розвиток у найважчі часи. 

 

Умови війни завжди характеризуються непередбачуваністю. Бізнес повинен бути готовим до швидкого реагування на зміни у ситуації та постійно оновлювати стратегії для забезпечення найефективнішого функціонування в умовах нестабільності. У цей важкий час бізнес повинен виявити гнучкість і твердість, а також шукати та впроваджувати нові підходи для забезпечення найбільш ефективної логістики на Дунаї. 

Реклама