Україна: погодні умови та стан рослин озимих зернових культур у грудні 2020 року

Джерело

АПК-Інформ

5447

Беручи до уваги посилення процесів глобального потепління у світовому масштабі, що, перш за все, виявляється у поступовому підвищенні температурних показників, можливо, малосніжні зими з незначними морозами будуть звичайним явищем для більшості території України. Принаймні, про це можна говорити, враховуючи найближчу хронологічну перспективу, що, безумовно, позитивно позначатиметься на результатах зимівлі озимих зернових культур. Відсутність достатньої кількості опадів у цей час обов’язково матиме негативні наслідки для недостатньо розвиненої озимини пізніх строків сівби, а також рослин ярих культур, нормальний розвиток яких ранньою весною, як відомо, значною мірою залежить від сумарної кількості вологи, яка накопичилася в ґрунті впродовж пізньоосіннього та зимового періодів.

Яскравим прикладом вищенаведеного прогнозу була минулорічна зима, яка була не лише надзвичайно теплою, але і виявилася порівняно малосніжною, що врешті-решт вплинуло не тільки на продуктивність озимини, особливо в південних регіонах, але й загалом негативно позначилося навіть на більш пізніх культурах – кукурудзі та соняшнику, що зумовило помітне зменшення валових зборів цих та інших сільськогосподарських культур у розрізі окремих областей та країни в цілому.

Звичайно, погодні умови кожного року відрізняються між собою, але певна аналогія з минулорічним зимовим періодом, принаймні з його початком, дещо прослідковується. Зокрема, це стосується відносно раннього припинення осінньої вегетації озимими зерновими культурами, підвищеного температурного режиму та недостатньої кількості опадів на початку зимівлі озимини, тобто впродовж листопада.

В умовах поточного року в третій декаді останнього осіннього місяця середня температура повітря становила 2,7°С, що виявилося на 1,6°С вище за середню багаторічну норму. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 10,3°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 12,4°С. Разом із тим, мінімальна температура повітря знижувалася до -3,1°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -3,8°С.

Опадів за декаду у вигляді снігу та дощу випало 7,1 мм, що було на 9,9 мм менше від середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 85%. У перші дні звітного періоду на полях більшості областей степової зони утворився незначний сніговий покрив висотою до 4 см, який утримувався не більше 3-4 діб.

Загалом у листопаді середня температура повітря склала 3,5°С, що було на 1,3°С вище за середні багаторічні значення. Опадів випало 20,2 мм при середній багаторічній нормі 41,0 мм, тобто близько половини середньої багаторічної норми, що фактично не вплинуло на запаси продуктивної вологи в ґрунті, які залишалися вкрай низькими в порівнянні з минулими роками та визначеними параметрами, що ставляться на час настання зимового періоду. До речі, така кількість опадів виявилася найменшою за останні 6 років, хоча впродовж минулого десятиліття ще менше опадів у цей час відзначалася в 2011, 2013 та 2014 роках (рис. 1).

 

Рис. 1. Середня кількість опадів за листопад (2011-2020 рр.)

 

Аналіз погодних умов листопада показав, що загалом вони були порівняно сприятливими як для росту й розвитку рослин озимих зернових культур і ріпаку озимого, що відзначалося в першій декаді звітного періоду, так і для рослин, які припинили активну вегетацію, починаючи з другої декади цього місяця. Загрозливих агрометеорологічних явищ упродовж даного календарного часу, які могли б негативно вплинути на перезимівлю озимини, не відзначалося. Незначне підмерзання кінчиків листкових пластинок, яке спостерігалося після морозного періоду на початку третьої декади, та зниження температури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої та кореневої шийки ріпаку озимого до -2,0°С абсолютно не вплинуло на морфофізіологічний стан їхніх рослин.

З початком календарної зими встановилася доволі прохолодна, майже без опадів погода. Впродовж першої декади грудня середньодобові температури повітря утримувалися у межах від 1,5° тепла до 7,6°С морозу. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 4,0° та 5,1°С, а в нічний час охолоджувалися до -9,4° і -10,5°С. Середня за декаду температура повітря склала -2,9°С, що було на 2,0°С нижче за середню багаторічну норму. За останні 10 років більш холодною була погода в аналогічний календарний проміжок часу лише в 2014 і 2016 роках (рис. 2).

 

Рис. 2. Середні значення гідротермічних показників за першу декаду грудня (2011-2020 рр.)

 

Згідно з метеорологічними даними, 2 грудня в більшості регіонів країни відбувся стійкий перехід температури повітря через 0°С в бік зниження, що засвідчило про початок метеорологічної зими.

В результаті доволі тривалого та інтенсивного похолодання, що ускладнювалося в окремих регіонах відсутністю снігового покриву на полях, глибина промерзання ґрунту на завершення декади досягла 28-30 см, а його температура на глибині залягання вузла кущіння рослин озимих зернових культур знижувалася майже до -7,0°С.

Кількість опадів, які випали впродовж першої декади грудня у вигляді дощу та мокрого снігу, склала лише 0,7 мм, що виявилося на 13,3 мм менше за середні багаторічні значення. Середня відносна вологість повітря становила 75%. До цього слід додати, що за останнє десятиліття така невелика кількість опадів у цей час відзначалася вперше.

Загалом, погодні умови першої декади грудня виявилися доволі сприятливими для перезимівлі рослин озимих зернових культур, але при цьому слід зазначити, що такий гідротермічний режим, який спостерігався наприкінці листопада – на початку грудня, також позитивно впливав на збільшення кількості мишоподібних гризунів, які несуть, у першу чергу, загрозу тим полям озимини, яка висівалася після кращих попередників у порівняно ранні строки, утворила потужну надземну масу і є відмінним джерелом живлення для цих небезпечних шкідників. У подальшому, по мірі зниження температурних показників активізація життєдіяльності мишоподібних гризунів у посівах озимих зернових культур дещо знизиться, але їхня шкідливість може залишатися доволі значною, а за наявності 3-5 жилих колоній/га – критичною і потребуватиме спеціальних захисних заходів.

У другій декаді грудня утримувалася значно тепліша за звичайну як для цієї пори року, з незначною кількістю опадів погода. Середня температура повітря склала -0,4°С, що виявилося на 2,3°С вище за середню багаторічну норму. Середньодобові температури повітря перевищували середні багаторічні значення і варіювали в межах від 0,9° до -1,5°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 1,8-3,4°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 2,6-5,5°С. В нічний час повітря і поверхня ґрунту охолоджувалися до -5,5° та -6,2°С відповідно.

Середня кількість опадів упродовж другої декади склала 7,5 мм, що було на 11,5 мм менше за кліматичну норму. В цілому, загальна сума опадів, які випали за дві декади грудня, становила лише 8,2 мм, що було близько 25% від середньої багаторічної норми і мало сприяло накопиченню достатніх запасів вологи в ґрунті (рис. 3).

 

Рис. 3. Середня кількість опадів за першу та другу декади грудня (2011-2020 рр.)

 

Така низька забезпеченість атмосферною вологою у цю пору року відзначалася вперше за останні 10 років.

Середня відносна вологість повітря склала 88%, а мінімальна знижувалася до 54%.

На початку декади за відсутності снігу на полях глибина промерзання ґрунту сягала 30 см, а в подальшому вона варіювала від 1 до 15 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася лише до -4,0°С і не становила загрози для рослин, тим більше що розрахункова критична температура їхнього вимерзання була близько 16°С морозу.

В окремих східних та північно-східних областях країни відзначалося утворення на полях озимини короткочасної льодової кірки товщиною до 6-8 мм, яка жодним чином не вплинула на життєздатність рослин, що пояснюється нетривалістю її залягання та відсутністю низьких температур, які б могли посилити негативний комплексний вплив на процеси дихання та газообмін озимих зернових культур.

Визначення вмісту накопичених вуглеводів у вузлах кущення рослин пшениці озимої, відбір зразків яких проводився у кінці другої декади грудня, показав, що з початку зимівлі їхня кількість суттєво зросла. Якщо після завершення осінньої вегетації, з початком першої фази загартування рослин вміст вуглеводів у вузлах їхнього кущення становив 22-25%, то після проходження другої фази концентрація розчинних цукрів у рослинних тканинах зросла до 32-37%, що вказувало на здатність пшениці озимої протистояти можливим низьким температурам, наближеним до критичних.

У першій половині третьої декади продовжувала утримуватися помірно прохолодна з порівняно тривалими, але малоінтенсивними опадами у вигляді дощу, крижаного дощу та мокрого снігу погода, яка, крім цього, в окремі дні характеризувалася мінливістю температурних показників та значною ожеледицею.

Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від -0,7° до -5,1°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до +1,4°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до +1,9°С. Середня кількість опадів упродовж більшої частини декади склала близько 20 мм, відносна вологість повітря становила від 80 до 98%.

Найбільш небажаним для пшениці озимої та інших озимих культур у послідуючий зимовий період є різке і тривале пониження температурних показників за відсутності снігового покриву. Звичайно, що різкі коливання температурного режиму, тривалі відлиги можуть призвести до суттєвого зниження морозостійкості рослин і загибелі пшениці озимої та ріпаку озимого від значно вищих температур у порівнянні з тими, які є критичними для неї згідно із сортовими особливостями.

До зони ризику, яким загрожує найбільша небезпека і які можуть постраждати впродовж зимового періоду, слід віднести надпізні посіви (після 15 жовтня), де рослини розпочали зимівлю в нерозкущеному стані, маючи, в кращому разі, 3 листки за відсутності вузла кущіння. До того ж такі посіви пшениці озимої, як правило, відрізняються мілкою заробкою насіння в ґрунт, що теж не сприяє стійкості рослин до низьких температур.

Серед позитивних аргументів на користь успішної зимівлі озимих зернових культур, щонайменше на перших її етапах за відсутності снігового покриву, є те, що рослини на більшості площ накопичили порівняно достатню кількість вуглеводів, не переросли, хоча і є достатньо розкущеними, принаймні це стосується посівів рекомендованих строків сівби.

До метеорологічних факторів, від яких залежить перезимівля рослин, належать температура повітря, сніговий покрив і його стан, а також температура та вологість ґрунту. Слід розуміти, що не один із несприятливих чинників, які впливають на рослини в зимовий період, як правило, не проявляються в окремому вигляді. Зазвичай ушкодження й загибель рослин у зимовий час обумовлюються комплексом причин. Ушкодження рослин низькими температурами часто є передумовою для послідуючої згубної дії інших факторів, хоча, звичайно, не є винятком і їхня загибель від прямої дії морозу.

Величина вимерзання посівів значною мірою залежить від рівня розвитку рослин, їхнього фізіологічного стану і тривалості та якості процесу загартування. За відсутності або при незначному шарі снігового покриву, незадовільному осінньому загартуванні та після тривалої зимової відлиги пшениця озима ушкоджується при температурах ґрунту на глибині залягання вузла кущення в межах від -14° до -16°С, інколи, за певного збігу несприятливих умов, навіть при -12°С.

Враховуючи те, що поточного року спостерігається відсутність рослин пшениці озимої, які переросли, слід зазначити, що між морозостійкістю та інтенсивністю ростових процесів є тісний зв’язок. При помірному рості восени рослини є більш стійкими до несприятливих умов зимівлі.

Вимерзання озимих культур може відбуватися в різні періоди перезимівлі та характеризується зміною тургору клітин, побурінням і відмиранням тканин рослин. Вирішальним фактором при вимерзанні є ступінь ушкодження морозами вузла кущення. Зниження температури ґрунту до критичних значень буває внаслідок низьких температур повітря і невисокого снігового покриву. Критичною температурою вважається така, при якій гине від вимерзання близько 50% рослин.

Щорічна оцінка умов перезимівлі озимих посівів проводиться за комплексом метеорологічних факторів, головним з яких є мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення, що характеризує ступінь несприятливої дії морозів. Однак багаторічні дослідження показали, що більш достовірним є визначення можливості вимерзання озимих посівів на основі не мінімальної, а середньодобової температури ґрунту, оскільки на стан рослин більший вплив має не стільки абсолютний мінімум температури, скільки тривалість дії низьких температур.

Крім вимерзання, великої шкоди в окремі роки завдає посівам льодова кірка, яка спостерігається в районах із нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодова кірка, під якою загибель озимини відбувається від нестачі кисню. Лід значно ускладнює газообмін, тому кірка при тривалому заляганні повністю припиняє аерацію рослин. У результаті їхні тканини збіднюються киснем і насичуються вуглекислим газом. У рослинних тканинах за одну добу вміст останнього може зростати від 1 до 20%, а кисню – знизитися з 20 до 8-10%.

Загибель озимої пшениці залежить від товщини льодової кірки. Чим вона товща і чим триваліший період її дії, тим вищий відсоток втрачених рослин. У тих випадках, коли льодяні кірки швидко тануть, їхня шкодочинність зменшується і залежить від рівня температур, при яких вони утворюються. При температурі в діапазоні від -8° до -10°С їхня шкідливість в 2,0-2,5 рази є меншою порівняно з тими випадками, коли льодова кірка утворюється при різкому переході від відлиги до температур у діапазоні від -12° до -15°С. Боротися з льодяною кіркою дуже важко, але певний, часом значний ефект можна отримати при застосуванні снігозатримання; на невеликих площах для прискорення танення льоду рекомендується використовувати торф і мінеральні добрива.

Таким чином, погодні умови грудня були в цілому сприятливими для озимих зернових культур і ріпаку озимого, які на більшості посівних площ знаходяться в доброму та задовільному стані. Режим зимівлі рослин багато в чому схожий на минулорічний, а тому є всі передумови сподіватися, що вони зможуть перезимувати з найменшими втратами, сформувати високу продуктивність і забезпечити вагомий урожай зерна.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід