У 2020/21 МР кардинально змінилася парадигма розвитку ринку кукурудзи – Risoil (АПК-Информ: ИТОГИ №3 (81))

У другій половині сезону в Україні традиційно найбільш активною експортною культурою є кукурудза. Але з урахуванням того, що 2020/21 МР почався з хвилі дефолтів за форвардними контрактами на постачання даної культури на тлі цін, що різко зросли, а також усвідомлюючи наближення активної фази експорту зернової Південною Америкою, чи буде кукурудза українського походження конкурентоспроможною і чи встигне країна проторгуватися? Адже на поточний момент реалізовано трохи більше половини експортного потенціалу української зернової, а її затребуваність у світлі високих цін порівняно з іншими ориджинами залишає бажати кращого…

Про наслідки дефолтів, що за ними стоїть і хто від цього найбільше постраждав? Чому, незважаючи на такий резонансний прецедент, форварди на постачання кукурудзи врожаю-2021 укладають в Україні ще активніше? Які перспективи на другу половину сезону в Україні та світі, і на що варто звернути особливу увагу?

Про це і не тільки в інтерв'ю АПК-Інформ з Тимуром Шишловим, трейдером Risoil Ukraine.

- Тимур, поділіться своїми враженнями щодо минулої частини 2020/21 МР. Які ключові особливості Ви б виділили? Як вони позначилися на роботі учасників українського агробізнесу?

- Однією з найбільших особливостей цього сезону була кардинальна зміна парадигми щодо майбутнього розвитку ринку кукурудзи. Навесні 2020 року активно розвивалася хвиля коронавірусу в США, вводилися локдауни, був відсутній попит на бензин у США і, відповідно, на етанол, ф'ючерс на кукурудзу на Чиказькій товарній біржі валився вниз. На додаток більшість авторитетних аналітиків і трейдерів прогнозували значні посівні площі під зерновою в усьому світі в комбінації зі сприятливою погодою (згідно з довгостроковими погодними прогнозами), що повинно було забезпечити найбільше в історії виробництво і перехідні залишки в Україні, США і світі. У зв'язку з цим співвідношення ціни і Stock to Use (запаси до споживання) прогнозувало ціну чиказького ф'ючерсу нижче 3,00 USD і 130-140 USD/т ціну СРТ-порт в Україні під час активної фази збиральної кампанії в Північній півкулі (жовтень-листопад).

Що ж ми маємо за фактом, всім добре відомо. Світове виробництво мінус 50 ММТ, ціна майже в 2 рази вище очікувань. Вартість кукурудзи на базисі СРТ-порт на піку близько 260 USD/т, і ціна ф'ючерсу на піку 574,25 цента за бушель. Така ситуація стосується не тільки кукурудзи, на більшість агротоварів ціна вища більш ніж на 70% рік до року. Інфляція, очікування кризи, скорочення врожаю, активний імпорт Китаєм всіх культур і т. ін.

- Початок сезону кукурудзи в Україні ознаменувався істотним зростанням цін і пов'язаною з цим хвилею дефолтів за форвардними контрактами. Поділіться своїм баченням ситуації та її наслідків. Як це позначилося на маржинальності трейдерів?

- Абсолютно у кожного бізнесу є ризики. У когось менше, у когось більше, але вони є у всіх. Список всіх можливих ризиків торгової компанії можна продовжувати довго, але з основних можна виділити:

1) ринковий ризик (зміна ціни);

2) ризики щодо якості продукції;

3) ризик з безпеки товару (збереження товару);

4) ризик контрагента.

У цьому сезоні ризик контрагента, на жаль, підкосив більшість великих трейдерів. У сільгоспвиробника основний і неконтрольований ризик – це несприятлива погода. Комусь може здатися, що для виробника також основним і таким же неконтрольованим ризиком є ціна товару, але це не зовсім так. На графіку видно на прикладі наймасовішої за обсягом культури (кукурудза), що з 2012 року ціна реалізації вища за її собівартість. Взяті середні дані по Україні і середньорічна ціна, але вони досить об'єктивно показують загальну картину.

У сезоні-2019/20 погодний ризик реалізувався для деяких виробників, і частина з них вирішила не брати відповідальність на себе, а перекласти свої проблеми на торгові компанії. Тобто не постачати товар за проданим форвардним контрактом, тому що «виросло менше, ніж хотіли». Виробників, які за підсумками року залишаться в мінусі, одиниці. Велика частина «дефолтерів» - це ті, хто «недозаробили». Це перша суттєва погодна проблема за довгі роки. На графіку нижче видно динаміку врожайності кукурудзи.

Думаю, важливо пояснити в двох словах, що у будь-якої великої торгової компанії є своя політика ризик-менеджменту, яка регулює обсяг відкритої торгової позиції. Деталі такої політики у кожного трейдера відрізняються, але, простими словами, проти кожного купленого контракту має бути вчинено зворотну дію: або продаж фізичного товару, або продаж ф'ючерсу або іншого фінансового інструменту.

Згідно з даними Швейцарської торгової і шиппінгової асоціації (STSA), маржа товарних трейдерів становить від 0,5% до 3% (і це при всіх перерахованих вище ризиках). Причина – конкуренція так званих «великих розумних грошей».

0,5-3% від ціни 152,5 USD/т (це орієнтовна середня ціна форвардного контракту з кукурудзи) дорівнює 0,75-4,5 USD/т. При цьому необхідно враховувати, що у трейдерів далеко не всі угоди прибуткові.

Основна маса форвардних контрактів в цьому сезоні полягала в період ціни від 145 до 160 USD/т на базисі СРТ-порт. Орієнтовно 5-6 млн тонн. На момент виконання в залежності від місяця ціна була від 200 до 260 USD/т СРТ-порт.

Тобто трейдер, який хотів заробити 0,75-4,5 USD/т, за фактом втрачає від 55 до 100 USD/т на дефолті від постачальника.

Це важливо підкреслити, оскільки в процесі спілкування з виробниками/невеликими торговими компаніями (посередниками) часто стикалися з тим, що люди цього не розуміють. Вони вважають, що ми заробляємо ці 100 USD/т і що ми знали майбутнє, що так трапиться, і спеціально у них купили, щоб їх обдурити. По-перше, нікого не змушували продавати, по-друге, кожну не привезену тонну ми змушені перекуповувати по ринку і вантажити за своїми продажними контрактами.

- Як це позначилося на роботі вашої компанії і в цілому на сприйнятті України як надійного експортера на світовому ринку? Як ви вважаєте, як довго ще будуть чутні відгомони даної ситуації? Як це вплине на майбутнє форвардних контрактів?

- ТОП-15 трейдерів (у тому числі «Рисоїл») забезпечують 94% експорту кукурудзи з України. Це всі великі міжнародні та українські компанії, які не можуть за рахунок своєї крупності, системності і репутації сказати своєму покупцеві, що вони не постачатимуть товар, тому що їм не привіз постачальник в Україні.

Як це позначиться на роботі нашої компанії і в цілому на ринку? Кількість компаній, яким буде доступний форвардний ринок, значно зменшиться, маю на увазі не тільки фінансування, а й просто можливість продати. І в цілому компанія, яка «дефолтувала», отримує одноразову вигоду, але в довгостроковій перспективі втрачає. Приклад простий: чим до меншої кількості покупців постачальник може прийти, тим гірше ціну він отримає. Преміальні ціни від ринку будуть доступні тільки надійним постачальникам. Приклад підприємства, яке продає 500 тис. тонн кукурудзи на рік, якщо за рахунок меншого доступу до ринку покупців така компанія недоотримає лише 2 USD/т, це вже 1 млн USD на рік.

Ми не працюємо не тільки з тими, з ким у нас були проблеми, але і з тими, з ким, за підтвердженою інформацією, були проблеми на ринку. Тільки так можна себе убезпечити.

- Виходячи з Ваших спостережень, яка активність укладення форвардів на постачання зернової врожаю-2021 в даний час? Чи змінилася форма самої контрактної угоди з урахуванням ризиків поточного року?

- По суті, форвардний ринок є активним тільки для тих, хто, незважаючи ні на що, виконав свої зобов'язання в повній мірі в цьому році. З того, що ми бачимо, форма контракту не змінилася. У ринку посилився «комплаєнс» і скоротилися ліміти на кожного постачальника. На сьогодні ми оцінюємо, що за форвардом вже продано близько 2,5-3 млн тонн кукурудзи нового врожаю. Це навіть більше, ніж минулого року на цю ж дату. Більше того, такої ж самої кількості продажів в минулому році досягли орієнтовно тільки в червні. Ціна 200+ USD виробникам подобається, і вони не хочуть упустити момент продажу.

- Даний сезон продемонстрував необхідність застосування інструментів хеджування ризиків. Наскільки збільшився інтерес до них з боку українського агробізнесу або ринок, як і раніше, в основній своїй масі ставиться до них скептично? Чи застосовуєте ви інструменти хеджування? Якщо так, то які і наскільки вони ефективні в умовах високої волатильності цін?

- У своїй торгівлі ми звичайно використовуємо різні фінансові інструменти для хеджа. В основному з кукурудзи це ф'ючерси і опціони на чорноморську і американську кукурудзу на Чиказькій товарній біржі, з пшениці – ф'ючерси на MATIF на європейську пшеницю і ф'ючерси на Чиказькій товарній біржі на чорноморську пшеницю. Це невід'ємна частина торгівлі.

Для своїх постачальників ми пропонуємо контракти з опціонами (або опціонними стратегіями) і базисні контракти з кукурудзи. Але попит на них залишається невеликий.

На жаль, освіченість ринку в питанні щодо застосування фінансових інструментів залишається вкрай низькою, але є позитивна тенденція – з кожним роком запитів стає більше. Основна проблема в тому, що виробник не розуміє, навіщо це треба, і якщо бізнес і так прибутковий, то навіщо щось ускладнювати.

Це як страховка на машину. Слава Богу, кожен з нас її не застосовує щороку, і, оплачуючи її, думаєш, чи варто це робити. Але одна велика подія, як ДТП, викрадення або цінове ралі на 100 USD/т, з головою може окупити вартість всіх оплачених раніше страховок.

- З найбільш стабільної в ціновому аспекті культури кукурудза перетворилася на турбулентну. Як вдається працювати в таких умовах?

- Волатильність – це добре, якщо вміти нею керувати. Ніхто не знає, що станеться завтра. Що відрізняє професіонала від дилетанта – це те, що професіонал знає, що робити, якщо ринок рухається не так, як він припускав. І якщо брати на прикладі цього року, то минулої весни і влітку ніхто собі і уявити не міг кукурудзу по 200+ USD/т СРТ-порт. Все виглядало так, що і в Україні, і в світі зернової буде настільки багато, що вона коштуватиме по 130 USD/т СРТ-порт і ми не будемо знати, куди її подіти. Тому, звичайно ж, купуючи всі ці форварди минулого літа, ринок хеджувався згідно з прийнятою тією чи іншою компанією політикою ризик-менеджменту. Це знову, до речі, про надзаробки трейдера.

В цілому, можу сказати, що, незважаючи на волатильність, яка значно збільшилася, на тривалій підвищувальній тенденції не складно торгувати. У досвідчених американських трейдерів є приказка: «Не плутайте бичачий тренд з власною геніальністю».

- 2020/21 МР запам'ятається сезоном високих цін, що багато в чому викликано загальною підвищувальною динамікою на світовому ринку, хоча самі баланси і в Україні, та й у світі складно назвати напруженими. Що б Ви віднесли до ключових факторів підтримки на внутрішньому і світовому ринках?

- Серед іншого я б виділив два основні моменти:

1) Інфляція долара і очікування ще більшої інфляції. На тлі ковід-кризи Федеральний резерв США тримає облікову ставку на рівні 0,00-0,25% і друкує долари (Stimulus Package), це провокує інфляцію, commodities вважається одним з кращих антиінфляційних хеджів + очікування фінансової кризи, що буде ще більше провокувати необхідність в пошуку «save heaven» для паркування капіталу.

2) Попит з боку Китаю і очікування ще більшого попиту.

Ці два фактори стосуються не тільки кукурудзи, а майже всіх агрокультур.

- Незважаючи на всі нові цінові максимуми, реалізація сільгосппродукції здійснювалася малоактивно практично з самого початку сезону, і навіть в період наближення посівної пропозицій більше не стало. Як результат темпи експорту кукурудзи суттєво поступаються минулорічним. Як би Ви охарактеризували поточний стан ринку української кукурудзи з точки зору її конкурентоспроможності та затребуваності на світовому ринку?

- За нашою оцінкою, на кінець лютого залишилася найбільша частка неекспортованої кукурудзи за сезон з 2014 року – 46% від цифри 24 млн тонн. По-перше, це викликано постійним зростанням цін. По-друге, тим, що майже всі зернові та олійні подорожчали на 70%, і для того щоб покрити свої фінансові потреби на посівну/збиральну або інші потреби, сільгосппідприємству потрібно продати менше продукції, а решту можна тримати в надії на подальше підвищення цін або просто тому, що на даному етапі нікуди витрачати. З початку сезону це робоча стратегія, яка приносить виробнику додаткові гроші.

Поточні ціни на українську кукурудзу в порівнянні з іншими походженнями (у тому числі таких конкурентів, як США і Аргентина) свідчать про те, що нам треба буде «купити попит». На даному етапі (на дату підготовки інтерв'ю) Україна виглядає конкурентно тільки для традиційного покупця – ЄС, за іншими напрямками ми програємо Аргентині і США. Загадкове питання тільки в тому, скільки все ж таки складе обсяг попиту Китаю (саме попиту на не ГМ українську кукурудзу, незважаючи на більш дешеву ГМ американську).

- За нашими оцінками, за підсумками лютого реалізовано близько 56% експортного потенціалу (13,2 з 23,5 млн тонн), а до виходу на арену врожаю з Південної півкулі всього нічого. На Вашу думку, чи встигне Україна проторгуватися в другій половині сезону?

- Встигне. У квітні активну конкуренцію створює Аргентина, але ми перетинаємося, по суті, тільки в Єгипті, це відбувається щороку і не заважає нам експортувати вже традиційні 2,5-3 млн тонн в даному напрямку. У поточному сезоні за жовтень-лютий Україна поставила до Єгипту 1,2 млн тонн. Традиційно в більшості випадків ми вивозимо за жовтень-лютий близько 50%, а іншу частину реалізуємо в березні-червні, так що поки йдемо за планом. Бразилія починає активно експортувати тільки в липні.

На Вашу думку, як довго триватиме підтримка даних факторів і коли очікувати обвалу?

- Є думки на ринку, що ми, ймовірно, можемо увійти в новий цикл високих цін. Тому якщо криза дійсно трапиться, інфляція продовжиться і Китай буде, як і раніше, активним імпортером агропродукції, то поточні ціни просто можуть стати новою реальністю на якийсь тривалий період часу.

Поточний цикл низьких цін тривав з 2014 року.

- На завершення дякую Вам за змістовну бесіду і прошу поділитися очікуваннями щодо другої половини 2020/21 МР. На що варто звернути особливу увагу учасникам ринку?

- Якщо тезисно, з того, що стосується кукурудзи, то я б рекомендував спостерігати за наступним:

1. Політика Федерального резерву США.

2. Інфляція в світі.

3. Погода в Південній Америці.

4. Імпорт агропродукції Китаєм.

5. Імпорт кукурудзи ЄС.

6. Посіви нового сезону в Північній півкулі.

Бесідувала Анна Танська