Заборони країн-імпортерів – це політика, але якщо Україна хоче утримати і розширювати ринки збуту, потрібно грати за правилами (АПК-Информ: ИТОГИ №2 (80))

Джерело

АПК-Інформ

3638

В останні роки, а може, і десятиліття імпортери все більше дбають про безпеку агропродукції, що закуповується, в той час як деякі учасники ринку України все ще плутають цей термін з якістю. Ну, а чому б і ні, якщо весь світ крокує вперед і живе за новими стандартами якості та безпеки продукції, а в Україні ДСТУ, ТУ і методики визначення тих чи інших показників не те, що не гармонізовані зі світовими, вони не переглядалися десятки років. Крім хіба що стандарту щодо пшениці, який при цьому так і залишився недогармонізованим зі світовими нормами і, м'яко кажучи, не зовсім працює в українських реаліях...

Проте, безпека продукції в пріоритеті у багатьох країн-імпортерів, а незнання закону не звільняє від відповідальності. І якщо при низькій або невідповідній прописаному в контракті якості експортер втратить в ціні, то результатом наявності заборонених пестицидів або невідповідності фітосанітарним вимогам країни-імпортера стануть повернення всієї партії і фінансові втрати, а також валютна репутація, яка похитнулася, конкретної компанії і країни в цілому.

Про вимоги імпортерів, що змінилися, про тарифні і нетарифні бар'єри, як з усім цим жити і працювати, а головне – як діяти на випередження проблеми? Про це та багато іншого ІА «АПК-Інформ» поговорив з Вадимом Турянчиком, радником президента УЗА з харчової та кормової безпеки.




- Вадим, поділіться своїми враженнями щодо минулої частини 2020/21 МР. Які ключові особливості Ви б виділили? Як вони позначилися на роботі експортерів і на політиці закупівель імпортерів?

- Якщо не брати до уваги карантину, закриття кордонів з багатьох напрямків, відсутність безлічі заходів, незвичні формати конференцій і переміщення активного життя з offline в online, я б, напевно, виділив три речі:

  • Зниження врожаю-2020 за рядом зернових та олійних до 30% через погодні умови в порівнянні з урожаєм-2019. Наприклад, кукурудзи – з 38 млн до 29 млн тонн. Але навіть за таких несприятливих умов ми змогли зібрати третій урожай за всю історію незалежної України – 84 млн тонн при очікуваному експорті 50 млн тонн.

  • Аномальні погодні умови спричинили погіршення якості врожаю, наприклад, ріпаку, зокрема за показником олійності. Згідно зі статистикою провідних сюрвеєрських компаній – членів УЗА (SGS і Cotecna), даний показник в порівнянні з минулим роком не дотягував в залежності від регіону приблизно на 1,5% (as is) до середнього вмісту олії в ріпаку. Цифри в сезоні-2020/21 були в межах 40,5-41%, а в 2019/20 МР - 42-42,5%, що за собою тягне дисконтування за ціною, якщо олійність нижча за контрактну. Але загальна якість зерна пшениці та ячменю, навпаки, вища за торішню. Зокрема, ми бачимо, що в українській пшениці врожаю 2020 року вищі показники натури – 79,8 кг/гл, числа падіння – 380 сек., клейковини – 27% і білка на суху речовину на рівні 12,9%.

  • Ну, і last but not least, це нові ліміти в Європейському союзі на хлорпирифос і хлорпирифос-метил. На цьому, думаю, ми з вами зупинимося докладніше.

 

- Продбезпека і обмежувальні заходи вважаються одними з головних і найбільш непередбачуваних факторів, що помітно погіршилися в умовах пандемії. Як складається робота в таких умовах?

- Перший місяць, пам'ятаю, були певні побоювання, деякі країни вводили вельми дивні обмеження в зв'язку з побоюванням передачі COVID-19 через зерно. Наприклад, такі, як очікування судна на рейді до двох тижнів карантину, перш ніж зайти в порт. Причина в тому, що банально не були достатньо обізнані, що передача вірусу через зерно неможлива. Ми всі, в принципі, спочатку не розуміли, як жити в умовах карантину, але потім все стало на свої місця, і люди, компанії та країни втяглися в роботу в таких умовах. Зерновики України завдяки громадській позиції асоціацій, а також розумінню чиновників, одні з тих, хто найменш постраждав від пандемії. Нам не обмежували ні перевезення, ні експорт, таким чином, стабільний аграрний сектор в черговий раз підставив плече всій економіці країни і аграріям, зокрема напередодні і під час весняної посівної кампанії. Ми вдячні уряду, який почув позицію УЗА і не піддався на панічні заклики окремих політиків щодо обмеження експорту.



- У той же час в умовах пандемії країни-імпортери зацікавлені у формуванні стратегічних запасів. Чи сприяє це пом'якшенню вимог до якості і фітосанітарного стану агропродукції?

- Не можу сказати, що карантин вплинув якось на відносини на ринку і на формування стратегічних запасів, тим більше – на вимоги до якості і фітосанітарного стану збіжжя. Підвищений попит імпортерів до українського зерна лише тільки сприяє поліпшенню фінансової ситуації зерновиків та економіки країни. Адже внутрішнє споживання країни – це лише третина виробництва зерна. Решту ми змушені експортувати.



- В останні роки країни-імпортери все більше турбуються про безпеку продукції, що закуповується. Які ключові зміни відбулися в 2020 році? Чого очікувати в поточному?

- Дозвольте не погодитися. Я б сказав, дбають про безпеку продукції не в останні роки, а в останні десятиліття. Багато країн, які не мають внутрішніх вимог за певними небезпечними хімічними чинниками, керуються вимогами стандартів Комісії Codex Alimentarius, які, в свою чергу, вперше були опубліковані ще в 80-х роках. В даний час Комісія Codex Alimentarius налічує 189 членів, включаючи 188 країн-членів і 1 організацію-член (Європейський союз). Наприклад, ліміти до добре нам відомого хлорпірифосу існують ще з 2003 року, в Україні ж ліміти існують тільки для зернових і соняшнику.

13 листопада 2020 року в ЄС в дію вступили нові максимально допустимі ліміти залишків пестицидів (MRL) для Chlorpyrifos і Chlorpyrifos-methyl на рівні 0,01 мг/кг для всієї продукції (зернові, олійні в тому числі), відповідно до Регламенту ЄС 2020 / №1085 від 23 липня 2020 року з внесенням змін до додатка II і V Регламенту ЄС 396/2005.

У цьому, як і в наступному, році варто очікувати перегляду не тільки в ЄС, але і інших країнах і за іншими пестицидами і не тільки. Адже безпека продукції – це пріоритет для багатьох країн. Не варто плутати з якістю. Якість – це комерційна складова, і якщо, наприклад, олійність буде нижче за контрактну, клієнт прийме продукцію, але з певним дисконтом, а ось якщо в продукції буде визначено наявність пестицидів, це спричинить собою повернення всієї партії.

 

- Мабуть, одним з найбільш обговорюваних питань стали зміни в Регламенті ЄС щодо хлорпірифосу і максимального рівня залишків хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, які набули чинності в листопаді 2020 г. Як це позначилося на обсягах експорту української агропродукції? У поточному сезоні Україні пощастило, і левова частка поставок була відправлена ​​до початку дії нових вимог, чи не так? Які Ваші очікування на наступний рік?

- Я б не назвав це везінням. УЗА займається цим питанням на міжнародній арені в рамках IGTC і Coceral останні 4 роки. Наші експерти разом з поважними міжнародними асоціаціями напрацьовували відповідні норми і активно інформували як уряд, так і ринок. Але тоді багатьом в Україні це здавалося неможливим, отже, цьому питанню мало приділяли уваги в урядових кабінетах. А коли питання стало ребром, Україна виявилася не готовою. Багато в чому запобігти проблемі вдалося завдяки оперативній реакції УЗА і Держспоживслужби, а також інших асоціацій в лютому 2020 року на звернення Європейської комісії до України про заплановані зміни в лімітах на хлорпірифос і хлорпірифос-метил, а також ефективну інформаційну кампанію і роботу з постачальниками міжнародних і українських експортерів. Регулярно надсилалися листи і повідомлення про останні зміни в ЄС, з рекомендаціями, про альтернативні препарати, а також запобігання перехресного забруднення пестицидами. Чим, за ідеєю, повинна займатися держава, зокрема міністерство, яке було, яке потім розформували і створили заново, але якось наполовину. Хлорпірифос – жиророзчинний пестицид і тому перейде практично повністю в олію. У маслі приблизну концентрацію порахувати можна, використовуючи так званий теоретичний «processing factor». При олійності 40%, наприклад, в ріпаку, та показнику хлорпірифосу, наприклад, в 0,01 ppm ми отримаємо в маслі цифру близько 0,024 ppm, що в 2,5 рази вище за нові європейські ліміти. Не варто забувати, що експорт ріпаку з України в ЄС становить ні багато, ні мало, а 95% всього врожаю, це близько 3 млн тонн.

Тим, кому цікаво дізнатися більше про processing factor, я б рекомендував прочитати дослідження FEDIOL «Experimental determination of pesticide processing factors during extraction of seed oils». FEDIOL – це федерація, що представляє європейську індустрію рослинної олії і протеїну в Європі.



- ЄС не єдиний в подібних вимогах, в деяких країнах вони діють уже сьогодні, деякі планують ввести обмеження щодо вмісту залишків даних речовин найближчим часом. До того ж є розуміння, що за цим пестицидом підуть інші... Які заходи вживаються з метою уникнення проблем в майбутньому?

- Абсолютно так. Тому ми як асоціація і запропонували працювати на випередження проблеми, а не реагувати на неї. Те, що зробили компанії-експортери самостійно: проводили і проводять інформаційні кампанії, працюють з постачальниками, підвищують рівень обізнаності, контролюють партії зерна в міжнародних визнаних лабораторіях. Адже, по суті, по хлорпірифосу процес в Європейському союзі стартував ще на початку 2019 року.

У квітні 2019 року в рамках стандартного процесу оновлення дозволів для Chlorpyrifos і Chlorpyrifos-methyl експерти EFSA (European Food Safety Authority) і держав-членів зібралися, щоб обговорити оцінку впливу активних речовин на здоров'я людини. Експерти дійшли висновку, що існує стурбованість, пов'язана зі здоров'ям людей, зокрема можливою ​​генотоксичністю і нейротоксичністю, пов'язаною з розвитком.

2 серпня 2019 року EFSA опублікувала заяву щодо обох речовин, підтверджуючи, що виявлені ризики для здоров'я людини і не можна визначити рівень впливу на основі наявних даних. EFSA дійшла висновку, що критерії безпеки для людини, встановлені законодавством ЄС, не виконуються.

Друга експертна дискусія з Chlorpyrifos-methyl відбулася на початку вересня 2019 року. 26 листопада 2019 року EFSA опублікувала нову заяву щодо Chlorpyrifos-methyl, котра підтвердила попередні висновки.

Ми сподіваємося на більш впевнену і жорстку позицію нового керівництва Держспоживслужби, а також реанімованого Міністерства АПК за підтримки Міністерства екології та Міністерства охорони здоров'я. При взаємодії держави і бізнесу ми зможемо вибудувати ефективну систему безпеки продукції і гарантувати безпечну продукцію для своїх клієнтів і споживачів. Поки це все на плечах експортерів.



- Якщо говорити про тарифні і нетарифні бар'єри, то їх стає все більше, а деякі країни навіть почали користуватися ними як елементом політичного тиску. З якими основними труднощами українським трейдерам довелося зіткнутися з початку 2020/21 МР? Наскільки швидко ринок підлаштовується до подібних змін?

- Найчастіше нетарифними бар'єрами є фітосанітарні вимоги країн-імпортерів. Експортер може відправити повністю чистий вантаж, без шкідників і бур'янів, а приймаюча сторона щось виявить і оформить нотифікацію. Нерідко буває таке, що знаходять бур'яни, яких навіть немає в Україні, що підтверджує і Держспоживслужба.

На жаль, ти можеш вжити всіх необхідних заходів, контролювати партії зерна, що надходять, мати необхідне обладнання і фахівців, але не впливати на нетарифне регулювання. У цьому питанні тільки ефективні дії держави і бізнесу на міжнародній арені можуть принести результат. Повторюся, вплив і дії держави в цьому питанні ключові.



- Щодо вимог імпортерів до якості продукції, що закуповується, і фітосанітарного стану, з якими проблемами українські трейдери стикаються найчастіше? За якими культурам і напрямками?

- На відміну від України, якісні показники продукції, що імпортується, регулюються контрактами, а не державними стандартами, такими як ДСТУ, ГОСТ або ТУ. І будь-який показник завжди обговорюється з покупцем, що впливає в підсумку на ціну продукції.

Що стосується фітосанітарних вимог, це вимоги, які визначаються на рівні країни-імпортера.

Щодо фітосанітарних нотифікацій інформації у відкритому доступі практично немає. Що ж стосується нотифікації щодо показників безпеки, є європейський портал RASFF. Інформації про нотифікації по компаніям тут також немає, але є інформація про країни, типи продукту і причини нотифікації.

Взагалі, нотифікація, як правило, - таємниця за сімома печатками, але є нюанс. Не всі нотифікації реально виправдані. І буває так, що це просто нетарифний інструмент обмеження торгівлі. Знайти причину відмови завжди можна.

Нещодавно було призначено першого заступника голови Держспоживслужби, який буде відповідати за міжнародну співпрацю в частині фітосанітарних питань. Я вітаю таке рішення, адже це професіонал в даному питанні, і думаю, що ми побачимо поліпшення в цьому напрямку.



- Україна як експортер агропродукції, один з вагомих гравців на глобальній арені продовжує активно працювати над розширенням присутності на основних ринках збуту і освоєнням нових. Які заходи необхідно вжити Україні для нарощування обсягів поставок?

- В першу чергу, це гармонізація вітчизняних стандартів, процедур і законодавства до загальноприйнятих світових стандартів в зернотрейдінгу, а також робота з ключовими споживачами нашої продукції (Європейський союз, Північна Африка і Близький Схід, Азія). Адже експортери купують продукцію всередині країни за одними вимогам, а продають зовсім за іншими. Можемо згадати питання лімітів з хлорпиріфосу, в ЄС зараз новий діючий ліміт – 0,01 мг/кг для всієї продукції, в Україні для зернових в 10 разів вище – 0,1 мг/кг. У нас зареєстровано понад 40 препаратів з терміном реєстрації деяких до 2029 року, заборонених до використання в ЄС.

Багато в чому будь-які заборони в країнах-імпортерах – це політичне рішення, але якщо ми хочемо утримати старі ринки збуту і додавати нові, ми повинні слідувати правилам гри.

Також не варто забувати і про якісні показники, методи за якими в Україні не змінювалися 20 років і визначаються по ГОСТ, в той час як ЄС приймає за ISO/EN, а Китай, наприклад, за USDA. За останній час переглядався тільки стандарт на пшеницю.

 

- На завершення дякую Вам за змістовну бесіду і прошу поділитися Вашими очікуваннями щодо другої половини 2020/21 МР. На що варто звернути особливу увагу учасникам ринку?

- В першу чергу, на контроль якості та безпеки продукції – розробити і встановити ефективні системи менеджменту контролю всередині компанії. Адже будь-яка рекламація або нотифікація – це не тільки збитки для репутації та фінансові втрати для конкретної компанії, але і для країни як постачальника в цілому. Тим більше, є можливість контролювати такі показники, як ГМО і мікотоксини, експрес-тестами, на ринку є ефективні рішення з виявлення наявності пестицидів і діоксинів в певній партії в визнаних міжнародних лабораторіях.

Бажаю нам усім в новому сезоні рекордного врожаю, найкращої якості і високого попиту на міжнародному ринку на українську продукцію!

Stay Healthy & Safe!



Бесідувала Анна Танська

Реклама

Вхід