Умови 2020-го для українського АПК: складно, але можливо (АПК-Информ: ИТОГИ №1 (79))

Джерело

АПК-Інформ

5694

Юлія Шевченко

журналіст

АПК-Інформ

 

Підбивати підсумки чогось – завжди цікава та захоплююча справа. Особливо, якщо мова йде про діяльність цілої галузі, яка є, без перебільшення, двигуном економіки величезної країни. Адже якщо згадати, з якими планами та очікуваннями ми зустрічали 2020 рік, мимоволі думається про те, що пережили цей надцікавий період досить непогано, обійшовшись, як то кажуть, малою кров'ю. Звичайно, ті фермерські господарства, які з огляду на погодні аномалії спрацювали в 2020 році в збиток, виявилися на межі банкрутства та без будь-якої підтримки, з такою думкою навряд чи погодяться... Але, в цілому, аграрна галузь України гідно пройшла всі випробування 2020-го. І, незважаючи на всі кліматичні, економічні, політичні, ковідні й інші «сюрпризи», багато експертів і учасників ринку з упевненістю говорять, що 2020-й не став найгіршим для українського зернового або олійного ринку. Пропонуємо згадати про ті ключові, за версією АПК-Інформ, події в Україні, які тим чи іншим чином матимуть вплив на розвиток АПК країни в подальшому.

 

Відновлення МінАП

Безумовно, якщо говорити про вплив події на аграрну галузь, то однією з найважливіших буде відновлення профільного відомства – Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Звичайно, повністю повернути відомство «на свою орбіту» в 2020-му не вдалося, проте уряд на останньому в році засіданні (28 грудня) схвалив проєкт постанови, яка скасовує приєднання Міністерства аграрної політики та продовольства України до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Як запевняє голова Мінекономіки Ігор Петрашко, Кабмін максимально швидко проводитиме роботу з розподілу міністерств, однак, на думку учасників агроринку, найбільш оптимістичним терміном, коли Мінагрополітики зможе повноцінно працювати, є ІІ квартал ц.р. Адже процес його ліквідації (з вересня 2019 г.) тривав близько двох місяців.

 

Міністр без міністерства

Однак дещо раніше (17 грудня) Верховна Рада України ухвалює рішення про призначення голови ще неіснуючого Міністерства аграрної політики та продовольства. Так, Роман Лещенко, відомий як голова Держгеокадастру, став першим в Україні міністром, який, як багато жартують, не має ні портфеля, ні крісла, ні самого міністерства. Попри все він вважає, що відновлення роботи МінАПК є «відновленням історичної справедливості».

На новій посаді Р.Лещенко, зокрема, має намір акцентувати увагу на підтримці молочного скотарства, закликає ввести Держводагентство до структури МінАПК, а також нагадує про важливість детінізації агровиробництва, адже, за його словами, «потрібно обкладати кожен гектар української землі».

 

Та інші призначення ключових відомств, структур і держкомпаній

Прем'єр-міністром України в березні призначено Дениса Шмигаля

Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з березня є Ігор Петрашко

Головою Національного банку України в липні призначено Кирила Шевченка

Головою Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів у жовтні призначено Владиславу Магалецьку, віцепрезидента SigmaBleyzer, віцепрезидента СУП, члена Наглядової ради програми «Агрокебети»

Головою Державної митної служби України з жовтня став Павло Рябікін

Головою Антимонопольного комітету України з липня є Ольга Піщанська

Головою правління АТ «Українська залізниця» в серпні призначено Володимира Жмака

Довгоочікуване відкриття! Ринку землі...

Після майже 20-річних обговорень того, що Україні необхідно проводити земельну реформу, оновлений у липні 2019 року склад парламенту за указом президента приймає рішення (здавалося б, чого б то не вартувало) розробити та прийняти законопроєкт про ринок землі, що в підсумку і було зроблено. Буквально за декілька місяців (25 вересня 2019 р.) у Верховній Раді України реєструється законопроєкт №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», за яким іде реєстрація ще 9 альтернативних проєктів закону. Вже 13 листопада 2019 року законопроєкт №2178-10 ухвалюється в першому читанні, а 31 березня 2020 року 259 народних депутатів на позачерговому засіданні ухвалюють документ, який 28 квітня підписує президент. До речі, Комітет з питань аграрної та земельної політики ВРУ отримав до другого читання законопроєкту 4,5 тис. поправок.

Здавалося б, усе вирішено, і українцям (і не лише їм) саме час готуватися до всіх можливих змін, що випливають із відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року. АЛЕ! Частина депутатів, не готових із цим змиритися, вимагає від Конституційного Суду України розгляду конституційності Закону №552-IX. На їхню думку, парламент ухвалював документ із порушенням конституційної процедури, та й у цілому положення закону суперечать приписам Конституції.

Яким буде рішення КСУ, передбачити складно, тому всі намагаються якомога ретельніше розібратися в наявних на сьогоднішній день положеннях ухваленого документа та зрозуміти, як працювати в умовах їхньої імплементації.

 

За крок від зниження податку на реалізацію агропродукції до 14%

17 грудня депутати ВРУ проголосували за прийняття законопроєкту №3656, який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ із діючих 20% до 14% на такі види сільгосппродукції, як пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння соняшнику, ріпаку, льону та інших олійних культур, цукрові буряки, ВРХ, свині та ін.

«Аналіз, проведений UCAB на підставі даних USDA й операторів ринку за окремими видами олійних і зернових культур (соняшник, ріпак, кукурудза), показує, що зниження ставки ПДВ із 20% до 14% за операціями з реалізації не призведе до масштабних спотворень у структурі надходжень/втрат ПДВ для однієї із зацікавлених сторін (держава/підприємство). Прибутковість вирощування таких культур і торгівлі та сальдо доходів бюджету залишаться без змін», - переконані автори законопроєкту.

Однак, як вважають у ННЦ «Інститут аграрної економіки», скорочення щомісячних ПДВ-надходжень до бюджету внаслідок більш низької ставки на сільгосппродукцію може призвести до втрат держбюджету наступного року в набагато більших розмірах – понад 8,5 млрд грн.

У будь-якому разі президент поки що даний документ не підписав. Очікуємо.

 

А ось виробники сої та ріпаку свого дочекалися

Напевно, багато хто бачив сюжети на телеканалах, коли Володимир Зеленський ще в 2019 р. спілкувався із сільгоспвиробниками, які просили його повернути відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів, насіння ріпаку та суріпиці, раптовим чином скасоване в 2017 р. Президент, звичайно, дав необхідні доручення. У січні 2020 р. депутати ВРУ, звісно, підтримали відповідний законопроєкт, проте з невідомих нікому причин В.Зеленський підписав його лише в кінці травня. Як наслідок, площа сівби сої в 2020 р. склала лише 1,58 млн га, тоді як у 2017 р. сягала майже 2 млн га.

 

Європейський акцент на хлорпірифос

Державні органи України змушені були в 2020 році підготувати нормативні документи, що регламентують залишковий вміст хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу на рівні не більше 0,01 мг/кг у сільськогосподарській продукції та продуктах її переробки, як того вимагала Європа.

На даний час проєкт наказу проходить узгодження у відповідних органах влади. Очікується, що нові нормативи почнуть діяти, найімовірніше, з кінця січня – початку лютого 2021 року, тому наразі прямої заборони на використання таких препаратів немає.

Як до нових вимог ставляться учасники ринку, представники профільних організацій, органів влади, читайте в статті «Пристрасті за хлорпірифосом» для українського бізнесу точно не вщухли».

 

Даєш українське насіння до Європи!

У жовтні 2020 року відбулося фінальне голосування на сесії Європарламенту про відкриття європейського ринку для українського посівного матеріалу зернових культур, кукурудзи та сорго, і рішення було прийнято на користь України. В Європарламенті 491 депутат (майже 70%) проголосував за визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння вимогам ЄС. Це безперечно є переломним моментом розвитку не лише насіннєвий галузі, а й аграрного сектору України.

 

Що ще щодо насіння?

Рішенням уряду України від 2 грудня було ухвалено постанову «Про внесення змін до порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», яка приводить процедуру сертифікації насіння до міжнародних вимог. Зокрема, постановою передбачається: збільшення терміну дії сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння; визначення відсотка насіння, яке підлягає ділянковому (ґрунтовому) сортовому та лабораторному сортовому контролю; скасування норми про подання засвідчених перекладів документів на імпортоване насіння; спрощення процедури подачі документів до органу сертифікації виробникам категорії добазового насіння (розсадників випробування та розсадників розмноження).

 

«Смаколики» для органічних виробників

У жовтні нарешті було прийнято постанову КМУ №970 про введення в Україні власної системи сертифікації органічної продукції. Якщо раніше українські виробники повинні були сертифікувати своє виробництво за законодавством інших країн, переважно ЄС, то відтепер в Україні буде власна система сертифікації. Схваленою постановою затверджуються вимоги до сертифікації виробництва й обігу органічної продукції, а також визначається форма і порядок видачі сертифікатів та їхніх дублікатів.

 

З чим увійшли в 2021-й?..

За оцінками Нацбанку, 2020 рік Україна завершила зі скороченням ВВП на 4,4%. Агропромисловий комплекс традиційно забезпечив чималу його частку. Тут буде доречним відзначити, що, за даними Мінекономіки, Україна отримала від експорту продукції 1,33 трлн грн, що на 2,84% більше, ніж за 2019 р. У доларовому еквіваленті цей показник скоротився на 1,7% - до $49,32 млрд.

Що ж стосується очікувань, то в 2021 р. НБУ прогнозує зростання економіки країни на 4,2%. Однак держава не вважала за потрібне істотно збільшити підтримку українському АПК, аніж у 0,5 млрд грн за рік. Адже, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік», який 25 грудня підписав президент України Володимир Зеленський, на державну підтримку аграрного сектору в 2021 р. передбачається виділення 4,5 млрд грн, що лише на 0,5 млрд грн перевищує показник 2020-го.

 

Рік, безумовно, був важким. Нові виклики навчили по-новому долати труднощі. Ковідні палиці в колеса бізнесу лише загартували його. Якісь компанії розширювалися, будуючи нові потужності з приймання, перевалювання або переробки агропродукції. Інші, навпаки, продавали свої активи, але це часто також переслідувалося якоюсь стратегією (все це можна переглянути на нашому сайті в підрозділі «Новини компаній»). Ішли одні люди, приходили інші. Ринок підлаштовується під усі обставини та фактори впливу. 2021 рік також обов'язково всіх нас чимось здивує. Нехай же це будуть більш приємні здивування!

Реклама

Вхід