Неврожай у країнах ЄС і Північної Африки зробив істотну перестановку складових у торгівлі зерновими в 2020/21 МР у напрямку регіону MENA. Крім цього, космічні ціни наздогнали зернові та рослинні олії і відбивають бажання купувати, коли на горизонті намітився просвіт виробництва олійних нового врожаю. Якою ж буде перестановка сил у найближчому майбутньому?
Підбити підсумки поточного сезону й окреслити перспективи торгівлі-2021/22 причорноморським зерном та олією в контексті ключових особливостей і рівня конкуренції в інтерв'ю ІА «АПК-Інформ» взялася керівник аналітичного відділу і брокер компанії Atria Brokers Крістіна Серебрякова.
- Крістіно, які основні моменти щодо конкуренції в пшеничному комплексі в напрямку регіону MENA Ви могли б виділити?
- Почнімо з того, що в 2020/21 МР своє домінування на Близькому Сході традиційно зберігає російська пшениця. При цьому зниження закупівель російської зернової Туреччиною було компенсовано нарощуванням поставок до Ірану, Ізраїлю та Ємену. Зниження виробництва пшениці в ЄС і Україні в 2020/21 МР погіршило позиції зазначених країн у Туреччині. Низький урожай в ЄС (неврожай у Франції та Румунії) також вивів Росію в лідери з постачання пшениці до країн Північної Африки, зокрема Єгипту. Керівник аналітичного центру «Русагротранс» Ігор Павенський зазначив, що до Йорданії розпочалося постачання російської пшениці «вперше із сезону-2018/19». Тоді як в Алжирі та Марокко російська пшениця практично не представлена через жорсткі вимоги фітосанітарного контролю. Нагадаємо, що після тривалих переговорів Алжир пом'якшив умову за відсотком ураження шкідливою черепашкою з 0,1% до 0,5%, що все ще становить перешкоду для Росії, яку важко подолати. У свою чергу, Україні вдалося перетягнути на себе частку європейської пшениці в Марокко. Однак з урахуванням відновлення виробництва пшениці в Марокко в 2021 році повторити подібний успіх українській зерновій нового сезону не вдасться. Вже з 15 травня 2021 р. Марокко підвищило ставку імпортного мита на пшеницю з 0% до 135%.
- Наскільки похитнулися позиції причорноморської кукурудзи в регіоні MENA поточного сезону?
- Через неврожай кукурудзи в Україні в 2020/21 МР першість тут належить Бразилії. На другому місці знаходиться Аргентина, на третьому – Україна. Крім того, що південноамериканська кукурудза вигравала в ціні, варто відзначити посилення конкуренції з боку російської зернової на ринку Туреччини. Тоді як до країн Північної Африки російська кукурудза все ще не проходить через вміст амброзії. При цьому більш пізні терміни збирання врожаю даної культури в Бразилії в 2020/21 МР дають українській зерновій довший часовий зазор торгівлі за поточними високими цінами.
- Які основні моменти в контексті конкуренції при експорті ячменю в напрямку MENA Ви б відзначили?
- Основний момент – це, звичайно ж, «перетасування» ринків Саудівської Аравії та Китаю. На перший напрямок переорієнтувався австралійський ячмінь, змушений шукати нові ринки збуту після конфлікту з Китаєм. У свою чергу, український ячмінь зайняв свою нішу в Китаї, успішно конкуруючи із французькою зерновою. «Русагротранс» нещодавно зазначив також, що скорочення поставок російського ячменю до Ірану пов'язано з проблемами з розрахунками та зростанням поставок з Іраку; а закупівлі російської зернової в ОАЕ на квітень 2021 р. склали 5 карго вперше з травня 2020 р., і «поточного сезону буде поставлено рекордний обсяг російського ячменю до цієї країни – понад 148 тис. тонн».
- Якщо говорити про ринок соняшникової олії в напрямку країн MENA, то якою Ви бачите конкуренцію в даному сегменті?
- У зазначеному напрямку традиційно домінує соняшникова олія російського виробництва. Однак з урахуванням постанови від 6 квітня 2021 р. щодо введення на період із 1 вересня 2021 р. до 31 серпня 2022 р. плаваючого вивізного 70% мита на соняшникову олію з Росії «розстановка складових» може змінитися. Нагадаємо, що мито стягуватимуть із різниці між базовою ціною ($1 тис. за тонну) та індикативною ціною (середнє арифметичне ринкових цін за місяць), зменшеною на величину коригуючого коефіцієнта ($50 за тонну). Що ж стосується України, то тут було вжито більш лояльних для експортерів заходів. 19 квітня 2021 р. було підписано меморандум про взаєморозуміння між Мінекономіки України й «Укроліяпром», який позначив граничний обсяг експорту соняшникової олії в 2020/21 МР на рівні 5,38 млн тонн, що відповідало очікуванням операторів. За даними митної служби, станом на 1 травня п.р. з України з початку сезону було експортовано майже 3,914 млн тонн соняшникової олії. Таким чином, у травні-серпні може бути відвантажено на зовнішні ринки до 1,466 млн тонн продукту.
- Крім експортного регулювання, варто відзначити і ціновий аспект, який цього року полоскотав нерви всім учасникам ринку. Як це позначилося на торговельній політиці імпортерів?
- У лютому 2021 р. вартість української соняшникової олії перевищила 1400 USD/т і сягнула піку в приблизно 1700 USD/т у березні 2021 р. проти 635-670 USD/т у березні 2020 р. У першій половині сезону основні покупці сформували досить великі запаси соняшникової олії за допомогою імпорту. Тому експерти Oil World говорять про те, що за підсумками 2020/21 МР в Україні можуть збільшитися перехідні залишки соняшникової олії, тому що імпортери в другій половині сезону можуть віддати перевагу зменшенню своїх запасів.
Зокрема, експерти очікують на зниження імпорту соняшникової олії до Туреччини. Крім високих запасів, перешкодою для нарощування закупівель може бути імпортне мито, яке з 1 липня 2021 року має повернутися до мінімальної ставки в 360 USD/т проти 0% на даний момент. Крім того, імпорт до Туреччини може бути обмежено через зниження обсягу реекспорту соняшникової олії з країни. Експерти Oil World припускають, що запаси соняшникової олії в Туреччині до кінця сезону налічуватимуть близько 310 тис. тонн проти 150 тис. тонн сезоном раніше. Імпорт до країни в першій половині був дуже стрімким, тоді як у травні, згідно з лайнапами, очікується суттєве його скорочення.
Яскравим моментом поточного сезону виявилося значне нарощування імпорту російської соняшникової олії до Ірану. За період із вересня до лютого 2020/21 МР Росія експортувала до Ірану 304 тис. тонн продукту, що на 56% перевищує показник за аналогічний період роком раніше. Більш того, зазначений обсяг випереджає поставки в напрямку Туреччини, яка є традиційним лідером з імпорту соняшникової олії з РФ. Експерти Oil World підкреслюють у ряді причин зазначеного тренду преференції, гарантовані угодою між Іраном і Євразійським економічним союзом. Також суттєво було збільшено закупівлі Іраном соняшникової олії з Аргентини.
- Якою бачите торгівлю агропродукцією наступного сезону з урахуванням імпортного та експортного мита, які на нас очікують?
- Щодо пшениці в 2021/22 МР очікується подальше нарощування імпорту до Ірану, Єгипту, Іраку. Поліпшення продажів очікується в напрямку Туреччини, Алжиру, Ємену, Сирії. Тоді як найбільше скорочення імпорту очікується до Марокко. Знизять закупівлі також Йорданія та Туніс. З урахуванням того, що в Росії аналітики USDA очікують на виробництво пшениці в 2021 р. на рівні торішнього рекорду – 85 млн тонн, а в Україні та ЄС прогнозують +3,6 млн тонн – до 29 млн тонн і +8,1 млн тонн на рік – до 134 млн тонн, то конкуренція за всі зазначені напрямки посилиться. Експортне мито на російську пшеницю вносить невизначеності та погіршує її конкурентоспроможність, навіть незважаючи на гарні види на врожай. Свідченням цього був провал російської зернової на першому тендері Єгипту на закупівлю пшениці нового врожаю, коли перемога дісталася румунській суперниці.
Очікуване зростання валового збору кукурудзи більшістю країн-виробників у 2021/22 МР посилить конкуренцію за всі ринки збуту, тоді як українському ячменю нового врожаю має бути набагато легше знайти ринки збуту.
На кінець травня 2021 р. очікування USDA щодо виробництва соняшнику в Україні та Росії в 2021 р. поки є дуже оптимістичними. Для України це нові рекордні 16,7 млн тонн, для Росії – другий за величиною врожай у розмірі 14,5 млн тонн після 15,3 млн тонн у 2019/20 МР. Бачачи на горизонті такі цифри, провідні імпортери можуть знизити обсяги закупівель соняшникової олії в другій половині сезону-2020/21.
Бесідувала Анна Танська
